Постанова № 10208678, 22.06.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2010                                                                                           № 1/95

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Ропій Л.М.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Бичківський В.К. – представник, дов. № 179 від 12.01.2010;

від відповідача - Глоба М.М. – представник, дов. № 38 від 23.05.2010;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Електромонтажний поїзд № 707"

на рішення Господарського суду м.Києва від 22.03.2010

у справі № 1/95 ( .....)

за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроформат "Стальконструкція"

до                                                   Дочірнього підприємства "Електромонтажний поїзд № 707"

про                                                   стягнення 93306,54 грн.

Розпорядженнями Голови Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2010 № 01-23/1/5 та від 21.06.2010 № 01-23/1/5 змінено склад колегії суддів.

На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2010 у справі № 1/95 розгляд справи відкладено на 22.06.2010.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.03.2010 у справі №1/95 позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 50 000,00 грн. основного боргу, 19 105,05 грн. інфляційних втрат, 4 293,54 грн. 3% річних, державне мито в розмірі 933,07 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.; провадження у справі в частині стягнення 20 000,00 грн. боргу припинено.

Рішення мотивоване тим, що на виконання умов договору № 44-ц від 17.09.2008 за період з 22.09.2008 по 17.11.2008 позивачем були надані послуги (виконані роботи) на загальну суму 452 268,47 грн., за які відповідач сплатив лише 382 268,47 грн., про що свідчать копії специфікацій та акти здачі-приймання виконаних робіт; станом на день подачі позову до суду заборгованість відповідача перед позивачем склала 70 000,00 грн.; у заяві про уточнення позовних вимог № 01-1703 від 17.03.2010 позивач просив суд стягнути з відповідача 73 398,59 грн. заборгованості, а саме: 50 000,00 грн. основного боргу, 19 105,05 грн. інфляційних втрат, 4 293,54 грн. 3% річних та покласти на відповідача судові витрати; враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням уточнення.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення Господарського суду міста Києва від 22.03.2010 у справі №1/95 скасувати з підстав порушення норм процесуального права та направити справу на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Заявник вказує на те, що він не отримав належним чином оформлену позовну заяву з додатками, ухвалу про порушення провадження та не був повідомлений про час та місце розгляду справи по суті; оскільки відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд справи 22.03.2010, то належним чином повідомити суд про неспроможність забезпечити свою присутність на судовому засіданні не мав змоги.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти доводів апеляційної скарги, вважає рішення Господарського суду міста Києва від 22.03.2010 у справі № 1/95 законним і обґрунтованим, яке прийняте у повній відповідності до норм матеріального і процесуального права, вказує на те, що подаючи позов, зміни та доповнення (уточнення) до позовної заяви до суду, виконав всі вимоги, передбачені ст.ст. 54-57 ГПК України.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, враховуючи доводи відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів встановила наступне.

Позивач подав до Господарського суду міста Києва позовну заяву про стягнення з відповідача 70 000,00 грн. основного боргу, 19 105,05 грн. інфляційного збільшення суми боргу, 4 201,49 грн. трьох відсотків річних та судових витрат.

Позивачем, в порядку ст. 22 ГПК України, 25.02.2010 було подано зміни та доповнення (уточнення) до позовної заяви за № 04-2502, відповідно до якої позивач зменшив позовні вимоги у зв’язку із тим, що згідно із витягом із особового рахунку від 19.02.2010 відповідачем було сплачено 10 000,00 грн. та просив стягнути з відповідача 60 000,00 грн. основного боргу, 19 105,05 грн. інфляційного збільшення боргу, 4 293,54 грн. 3% річних та судові витрати.

У зв’язку зі сплатою відповідачем частини боргу, що підтверджується платіжним дорученням № 700 від 15.03.2010, позивачем до Господарського суду міста Києва, 17.03.2010 були подані зміни та доповнення (уточнення) до позовної заяви № 01-1703, відповідно до якої позивач зменшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 50 000,00 грн. основного боргу, 19 105,05 грн. інфляційного збільшення боргу, 4 293,54 грн. 3% річних та судові витрати.

Як вбачається із матеріалів справи, 17.09.2008 між позивачем та відповідачем укладено договір № 44-ц, відповідно до п. 1.1 якого, позивач, за договором підрядник, зобов’язується на свій ризик виконати гаряче цинкування (обробку) металевих виробів за завданням (заявкою) відповідача, за договором замовника, а відповідач зобов’язується прийняти та повністю оплатити виконану роботу.

Згідно із п. 1.3 договору № 44-ц найменування (номенклатура) металевих виробів, найменування, обсяги, вартість робіт, та інші умови указуються у специфікаціях до цього договору, які є невід'ємною частиною цього договору.

В матеріалах справи наявні специфікації за № 14 від 06.10.2008 на суму 50 203,92 грн., № 16 від 13.10.2008 на суму 49 704,29 грн. та № 20 від 24.10.2008 на суму 19 989,32 грн.

Позивач у позовній заяві зазначає, що за період з 22.09.2008 по 17.11.2008, ним були надані послуги (виконані роботи) на загальну суму 452 268,47 грн., за які відповідач сплатив лише 382 268,47 грн.

Пунктом 2.9 договору № 44-ц сторони погодили умову про те, що факт виконання позивачем робіт підтверджується актом виконаних робіт.

Згідно із п. 4.1 договору № 44-ц оплата за цим договором здійснюється шляхом 100% попередньої оплати на підставі рахунку позивача; рахунок складається позивачем на підставі специфікації.

Відповідач зобов’язаний оплатити суму, зазначену у рахунку до виконання робіт позивачем, але у будь-якому випадку не пізніше 3-х днів з дати отримання рахунку; рахунок може направлятися засобами факсимільного зв’язку (п. 4.2. договору № 44-ц).

Відповідно до актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) за № СК-0000312 від 07.10.2008, № СК-0000339 від 15.10.2008 та № СК-0000371 від 24.10.2008, позивачем були проведені, а відповідачем були прийняті роботи (надані послуги) на суму 50 203,92 грн., 49 704,29 грн. та 19 989,32 грн., відповідно.

Також у матеріалах справи наявні рахунки-фактури за № СК-0000429 від 06.10.2008 на суму 50 203,92 грн., № СК-0000454 від 13.10.2008 на суму 49 704,29 грн. та № СК-0000494 від 24.10.2008 на суму 19 989,32 грн., на які є посилання у зазначених вище актах здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Як вбачається із витягів із особового рахунку позивача, наявних у матеріалах справи, відповідачем було оплачено виконані позивачем роботи за договором № 44-ц частково, у зв’язку із чим заборгованість відповідача перед позивачем на день подання позовної заяви до Господарського суду міста Києва становила 70 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Також ч. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

В матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем своїх зобов’язань щодо оплати виконаних позивачем робіт за договором № 44-ц, прийнятих відповідачем за згаданими актами.

Таким чином, апеляційний господарський суд, враховуючи часткову оплату відповідачем заборгованості під час розгляду справи № 1/95 у господарському суді першої інстанції, дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 50 000,00 грн. заборгованості за виконані роботи за договором № 44-ц, є такими, що підтверджені матеріалами справи та відповідають чинному законодавству.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно із ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При перерахунку сум збитків від інфляції та трьох відсотків річних, апеляційний господарський суд встановив, що нарахування сум збитків від інфляції у розмірі 19 105,05 грн. та 3% річних у розмірі 4 293,54 грн. є правильним.

Оскільки підставами подання позивачем заяв про часткові зменшення сум позову були часткові платежі відповідача після порушення провадження у справі, тобто, у цій частині спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, то судові витрати у розмірі, пропорційному щодо вказаних сум позовних вимог, покладаються на відповідача згідно зі ст. 49 ГПК України.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою господарського суду першої інстанції від 16.02.2010 розгляд справи № 1/95 призначено на 12.03.2010 о 10 год. 30 хв., а ухвалою від 12.03.2010, у зв’язку із нез’явленням представника відповідача та повідомленням позивача про те, що згідно із довідкою ЄДРПОУ, адреса відповідача змінилась, розгляд справи № 1/95 відкладено на 22.03.2010 о 12 год. 30 хв.

Як вбачається із протоколу судового засідання від 22.03.2010 та рішення суду, 22.03.2010 представник відповідача у судове засідання не з'явився.

Як вже зазначалось, відповідач стверджує про те, що не був належним чином повідомлений про розгляд справи.

На зворотній стороні ухвал суду від 16.02.2010 та 12.03.2010 є відмітка про їх надсилання сторонам 17.02.2010 та 15.03.2010, відповідно, однак, зазначені докази є недостатніми для підтвердження того, що відповідач був повідомлений належним чином про час і місце засідання суду, оскільки згідно із п. 3.5.1 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75, ухвала про порушення провадження у справі і призначення її до розгляду передається до служби діловодства в день її прийняття та надсилається всім учасникам процесу з повідомленням про вручення; повідомлення з відміткою про вручення ухвали адресатові залучаються до матеріалів справи; факт неодержання ухвали адресатом засвідчується поштовим повідомленням встановленого зразка, яке разом з неотриманою ухвалою та конвертом оперативно передається службою діловодства судді для ознайомлення та залучення до справи.

Зазначене повідомлення у справі відсутнє.

Враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про повідомлення судом першої інстанції відповідача належним чином про час та місце судового засідання, що є порушенням норм процесуального права, а приписами п. 2 ч. 3 ст. 104 ГПК України передбачено, що порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду, то колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Нормами ГПК України не передбачено повноваження апеляційного господарського суду передавати справу на новий розгляд місцевому господарському суду, тому в цій частині апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу задовольнити частково.

2.          Рішення Господарського суду міста Києва від 22.03.2010 у справі № 1/95 скасувати повністю.

3.          Позов задовольнити повністю.

          Стягнути з Дочірнього підприємства "Електромонтажний поїзд № 707" (03680, м. Київ, вул. Заболотного, 150-А, оф. 95; 03040, м. Київ, вул. Васильківська, 15/14, оф. 68; код ЄДРПОУ 33936276) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроформат "Стальконструкція" (юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/7; поштова адреса: 04073, м. Київ, вул. Куренівська, 21, літ. Г; код ЄДРПОУ 35197729) 50 000,00 грн. основного боргу, 19 105,05 грн. збитків від інфляції, 4 293,54 грн. 3% річних, державне мито у розмірі 933,07 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

4.          Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

5.          Справу №1/95 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

01.07.10 (відправлено)