Постанова № 10208593, 09.06.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2010 № 45/400

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Корсака В.А.

суддів:

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1,

від відповідача: Кудря П.В. (за дов.),

від третьої особи: Сорока Л.М. (за дов.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ "Торгово-виробниче підприємство "Позняки"

на рішення Господарського суду м.Києва від 04.02.2010

у справі № 45/400 ( .....)

за позовом ОСОБА_1

до ВАТ "Торгово-виробниче підприємство "Позняки"

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська реєстраційна компанія"

про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2009 року позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Торгово-виробниче підприємство «Позняки», оформлених протоком від 28.04.2009.

Позовні вимоги мотивовані тим, що загальні збори учасників товариства, на яких були прийняті оскаржувані рішення, були скликані та проведені з порушенням норм законодавства та статуту товариства. За твердженням позивача, останній не був повідомлений про проведення загальних зборів учасників відповідача у строки, передбачені Статутом відповідача та чинним законодавством, що призвело до порушення: права позивача на участь в управлінні справами товариства (стаття 10 Закону України «Про господарські товариства»); права позивача вимагати розгляду поставленого ним питання (стаття 61 Закону України «Про господарські товариства»).

Також позивач зазначає, що головуючий на загальних зборах не вів підрахунку голосів, а в протоколі відображав фразу «акціонери та їх представники голосували «за» переважною більшістю голосів», що, на думку позивача, свідчить про ігнорування порядку голосування.

Крім того, позивач стверджує, що при голосуванні з питань порядку денного взагалі не підраховувалися голоси акціонерів, які утрималися від голосування, а в протоколі по першому питанню порядку денного зазначено, що «за» подано 13 бюлетенів, в яких визначено 222675 штук простих іменних акцій, що складає 98,54%», але, на думку позивача, при математичному перерахунку цих голосів виходить 2259607 (зареєстровані) 100%, 222675 (голосували «за»), що становить 9,85%, а не 98,54% як зазначено в протоколі.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 04.02.2010 у даній справі позов задоволено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати повністю та прийняти нове, яким в позові відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з неповним зясуванням обставин, що мають значення для справи, висновки, викладені в рішенні, не відповідають обставинам справи, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Апелянт зазначає, що позивач був належним чином повідомлений про час та місце проведення засідання Загальних зборів акціонерів, шляхом надсилання персонального поштового повідомлення на адресу позивача. Доказом направлення такого повідомлення є Відомість про розсилку. Однак дана відомість не була прийнята судом першої інстанції як належний доказ.

На думку відповідача, мотивація суду щодо оцінки в якості доказу витягу з Відомості про розсилку є неправомірною, оскільки в разі виникнення сумніву щодо оцінки того чи іншого доказу, або в разі з'ясування що зібраних у справі доказів недостатньо для прийняття рішення, суд має право за приписами частини першої статті 38 ГПК витребувати документи і матеріали, необхідні для вирішення спору від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі, наприклад, витребувати у відділення зв'язку другий примірник Відомості про розсилку, чи у Третьої особи оригіналу вказаного документу, чого не було зроблено судом першої інстанції.

Крім того, позивач посилається на те, що при прийнятті рішення судом першої інстанції не було враховано пункт 2.14. Рекомендацій №04-5/14 від 28.12.2007 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин», та зазначає, що сам факт неповідомлення чи неналежного повідомлення про дату проведення загальних зборів не означає, що рішення прийняте на них порушило законні права та інтереси позивача.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, оскаржуване рішення без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу третя особа просить її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати, в позові відмовити.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, відзиви на неї, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, колегією суддів встановлено наступне.

Позивач є акціонером відповідача і йому належить 21382 штуки простих іменних акцій відповідача, що підтверджується Сертифікатом акцій Серії А № 733, виданого 23.08.2006 (а.с. 7-8) та витягом з Реєстру власників іменних цінних паперів відповідача станом на 28.01.2009 (а.с. 73-76).

28.04.2009 відбулися загальні збори акціонерів відповідача на яких прийняті рішення з питань порядку денного, які оформлені протоколом (а.с. 9-12).

Згідно протоколу загальних зборів акціонерів ОСОБА_4 запропонував проект регламенту зборів з організаційно-технічних питань, а «акціонери та їх представники голосували «за» переважною більшістю голосів».

Також згідно протоколу загальних зборів акціонерів по питанню обрання робочих органів Загальних зборів товариства, який запропоновано оргкомітетом загальних зборів товариства, «акціонери та їх представники голосували «за» переважною більшістю голосів».

Згідно протоколу загальних зборів акціонерів по першому питанню порядку денного голосували: ««за» подані 13 бюлетенів, в яких визначено 2 226 75 штуки простих іменних акцій, що складає 98,54% від кількості голосів, зареєстрованих для участі в Загальних зборах».

Відповідно до витягу з протоколу лічильної комісії за підсумками голосування на загальних зборах акціонерів відповідача від 28.04.2009 по першому питанню порядку денного голосували: ««за» подані 13 бюлетенів, в яких визначено 2 226 75, 4 штуки простих іменних акцій, що складає 98,54% від кількості голосів, зареєстрованих для участі в Загальних зборах» (а.с. 34).

Спір виник внаслідок того, що позивач вважає що рішення загальних зборів прийняті з порушенням процедури скликання загальних зборів акціонерів товариства, з порушенням норм законодавства та положень статуту відповідача. Також позивач вважає, що головуючий на загальних зборах не вів підрахунку голосів, а в протоколі відображав фразу «акціонери та їх представники голосували «за» переважною більшістю голосів», що, на думку позивача, свідчить про ігнорування порядку голосування.

Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1, 5 статті 159 Цивільного кодексу України вищим органом акціонерного товариства є загальні збори акціонерів. У загальних зборах мають право брати участь усі його акціонери незалежно від кількості і виду акцій, що їм належать. Порядок скликання і проведення загальних зборів, а також умови скликання і проведення позачергових зборів та повідомлення акціонерів встановлюються статутом товариства і законом.

Згідно зі статтею 43 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції чинній на момент прийняття оспорюваного рішення, станом на 31.10.2008) про проведення загальних зборів акціонерів держателі іменних акцій повідомляються персонально передбаченим статутом способом. Крім того, загальне повідомлення друкується в місцевій пресі за місцезнаходженням акціонерного товариства і в одному із офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України чи Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Якщо до порядку денного включено питання про зміну статутного (складеного) капіталу акціонерного товариства, то одночасно з порядком денним друкується інформація, передбачена статтею 40 цього Закону. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 45 днів до скликання загальних зборів. У разі необхідності може бути зроблено повторне повідомлення в зазначених засобах масової інформації. Загальні збори акціонерів проводяться на території України, як правило, за місцезнаходженням акціонерного товариства, за винятком випадків, коли на день проведення загальних зборів 100 відсотками акцій товариства володіють іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, а також міжнародні організації. Будь-який з акціонерів має право вносити свої пропозиції щодо порядку денного загальних зборів не пізніш як за 30 днів до їх скликання. Рішення про включення цих пропозицій до порядку денного приймається виконавчим органом товариства. Пропозиції акціонерів, які володіють більш як 10 відсотками голосів, вносяться до порядку денного обов'язково. Рішення про зміни в порядку денному повинні бути доведені до відома всіх акціонерів не пізніш як за 10 днів до проведення зборів у порядку, передбаченому статутом. До скликання загальних зборів акціонерам повинна бути надана можливість ознайомитись з документами, пов'язаними з порядком денним зборів. Загальні збори не вправі приймати рішення з питань, не включених до порядку денного.

Пунктом 9.4. Статуту ВАТ «Торгово-виробниче підприємство «Позняки», затвердженого 07.07.2002 та зареєстрованого Дарницькою районною у м. Києві державною адміністрацією за № 00080, передбачено, що про проведення Загальних Зборів акціонерів держателі іменних акцій повідомляються персонально шляхом повідомлення за телефоном або простою поштовою кореспонденцією.

Отже, з положень Статуту відповідача та статті 43 Закону України «Про господарські товариства» вбачається, що позивача, як акціонера відповідача, мало бути повідомлено персонально шляхом повідомлення за телефоном або простою поштовою кореспонденцією, і таке повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 45 днів до скликання загальних зборів.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.01.2009 між відповідачем (емітент) та третьою особою (реєстратор) було укладено Додатковий договір № 14/36/98 (про виконання Реєстратором робіт щодо підготовки та проведення загальних зборів акціонерів) (далі Договір № 14/36/98), відповідно до умов якого емітент доручає, а реєстратор за винагороду зобовязується виконати роботи щодо підготовки та проведення Загальних зборів акціонерів, що проводяться емітентом 28.04.2009 (пункти 1.1. Договору № 14/36/98) (а.с. 42-43).

Зокрема, відповідачем було доручено третій особі здійснити підготовку та розсилання інформаційних повідомлень акціонерам та публікація в загальнодержавній пресі (пункт 2.1. Договору № 14/36/98).

Відомості щодо проведення Загальних зборів акціонерів 28.04.2009 були публіковані в загальнодержавному виданні «Відомості Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку», №40 від 03.03.2009 (а.с. 33).

Як доказ направлення інформаційних повідомлень акціонерам про час та місце проведення засідання, відповідачем було надано суду витяг з Відомості на розсилку від ВАТ «ТВП «Позняки» від 25.02.2009 (а.с. 140-142).

Суд першої інстанції вищезазначений витяг з Відомості на розсилку не було прийнято як належний доказ, оскільки, по-перше, вказаний документ є внутрішнім документом третьої особи, а, по-друге, вказаний документ не містить відміток відділення звязку про прийняття поштових відправлень.

Колегія суддів вважає ці висновки помилковими.

Згідно з пунктом 66 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку» № 270 від 5 березня 2009 року (далі Правила), у разі відправляння згрупованих поштових відправлень, поштових переказів відправник складає їх список. Кількість поштових відправлень, поштових переказів одного виду та категорії, що включається до одного списку, кількість примірників списків та необхідність подання їх в електронному вигляді визначається оператором поштового зв'язку. До списку включаються поштові відправлення, поштові перекази, згруповані за способом пересилання.

Згруповані поштові відправлення, поштові перекази це внутрішні реєстровані поштові відправлення, поштові перекази, кількість яких становить п'ять і більше, що одночасно подаються для пересилання одним відправником (пункт 2 Правил).

Список засвідчується підписом відправника. Якщо відправником є юридична особа, список згрупованих внутрішніх рекомендованих поштових карток, листів, бандеролей засвідчується підписом відповідального працівника цієї особи, список згрупованих внутрішніх листів та бандеролей з оголошеною цінністю, посилок, прямих контейнерів, поштових переказів - підписами керівника та головного бухгалтера Підписи скріплюються відповідними печатками. (пункт 67 Правил).

Оскільки третя особа направляла інформаційні повідомлення про проведення засідання Загальних зборів акціонерів всім акціонерам відповідача, ним було складено список (реєстр) згрупованих поштових відправлень (в даному випадку Відомість на розсилку).

Згідно з пунктом 68 Правил, про прийняття для пересилання згрупованих поштових відправлень, поштових переказів видається один розрахунковий документ на один список. Один примірник списку видається відправникові.

Так, Відомість на розсилку є внутрішнім документом третьої особи, яка складена з дотриманням вимог Правил надання послуг поштового зв'язку для відправлення згрупованих поштових відправлень. При цьому третя особа діяла на виконання Додаткового договору №14/36/98 від 26.01.2009 (про виконання Реєстратором робіт щодо підготовки та проведення загальних зборів акціонерів).

Висновок суду першої інстанції про те, що Відомість на розсилку не містить відміток відділення звязку про прийняття поштових відправлень, судова колегія вважає передчасним, без повного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до частини 1 статті 38 Господарського процесуального кодексу України, якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору. Господарський суд має право знайомитися з доказами безпосередньо в місці їх знаходження.

З протоколів судових засідань Господарського суду м. Києва у даній справі не вбачається, що суд першої інстанції досліджував оригінал Відомості на розсилку, чи витребовував оригінал для огляду.

До суду апеляційної інстанції було надано оригінал Відомості на розсилку від ВАТ «ТВН «Позняки» за 25.02.2009, завірену копію долучено до матеріалів справи, що відображено в протоколі судового засідання від 21.04.2010. На даній Відомості міститься відтиск штемпеля відділу поштового звязку, що підтверджує направлення позивачу інформаційного повідомлення про час та місце проведення засідання Загальних зборів акціонерів.

З врахуванням вищевикладеного, судова колегія прийшла до висновку, що в розумінні статті 32 ГПК України, надана третьою собою копія Відомості на розсилку є належним доказом направлення інформаційних повідомлень акціонерам про час та місце проведення засідання.

Отже, позивач був належним чином, у передбачений пунктом 9.4. Статуту відповідача та чинним законодавством спосіб, повідомлений про факт призначення вказаних загальних зборів акціонерів, про час та місце їх проведення та про порядок денний останніх, і відповідно мав можливість належним чином підготуватися до них.

З огляду на викладене, висновок суду першої інстанції про те, що позивач був неналежним чином повідомлений про час та місце проведення засідання Загальних зборів акціонерів є необґрунтованим.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивач брав учать у Загальних зборах ВАТ «ТВН «Позняки» та отримав бюлетень для голосування, що підтвердила сама позивач в судовому засіданні 31.05.2010. Тобто позивач реалізував своє право на участь у засіданні Загальних зборах акціонерів.

Позивач також стверджує, що головуючий на загальних зборах не вів підрахунку голосів, а в протоколі відображав фразу «акціонери та їх представники голосували «за» переважною більшістю голосів», що, на думку позивача, свідчить про ігнорування порядку голосування.

Стаття 44 Закону України «Про господарські товариства» встановлює порядок голосування на загальних зборах акціонерів, а саме, голосування на загальних зборах акціонерів проводиться за принципом: одна акція один голос.

Відповідно до статті 42 вищевказаного закону Рішення загальних зборів акціонерів приймаються більшістю у 3/4 голосів акціонерів, які беруть участь у зборах, з таких питань: а) зміна статуту товариства; б) прийняття рішення про припинення діяльності товариства. З решти питань рішення приймаються простою більшістю голосів акціонерів, які беруть участь у зборах.

Таким чином, чинне законодавство України не встановлює чітких критеріїв щодо порядку підрахунку голосів та способу їх відображення.

Як вбачається із змісту протоколу, голосування «за» переважною «більшістю голосів» відбувалось лише по організаційно-технічним питанням проведення зборів. По питаннях порядку денного голосування відбувалось з використання бюлетенів.

Судова колегія вважає, що у протоколі при наявності «переважної більшості голосів» потрібно було зазначити підрахунок голосів, які складають цю переважну більшість. Протокол такої інформації не містить. Однак, сама по собі така неповнота протоколу не є підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів в цілому. Наявність «переважної більшості голосів» при голосування по організаційно-технічним питанням проведення зборів підтверджується нотаріально посвідченим заявами акціонерів, частка яких у Статутному фонді ВАТ «ТВП «Позняки» в сукупності складає більше ніж 50 % (а.с. 175-177).

Пунктом 18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» № 13 від 24.10.2008 визначено, що при розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації.

Такі підстави не заявлені позивачем, як підстави для визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Торгово-виробниче підприємство «Позняки», оформлених протоком від 28.04.2009.

Позивачем було подано заяви від інших акціонерів, яки приймали участь на засідання 28.04.2009 (а.с. 166-171, 173) В даних заявах акціонери зазначили, що при голосуванні за всі питання, що виносились на порядок денний підрахунок голосів не вівся, а в протоколі зазначалось, що проголосувало по кожному питанню Порядку денного «за» переважна більшість учасників.

Надавши правову оцінку вищевказаним заявам, судова колегія не може прийняти їх до уваги, оскільки вони суперечать матеріалам справи. А саме, з оспорюваного протоколу вбачається, що по кожному питанню, включеного до Порядку денного, акціонери голосували по бюлетенях і в протоколі відображена кількість бюлетенів, які голосували «за» та «проти». Факт отримання бюлетеню для голосування позивач підтвердив у судовому засіданні. Таким чином позивачу було надано можливість використати своє право на участь у голосуванні по питаннях порядку денного.

Конфлікт щодо рішень, прийнятих на зборах, відповідно до пояснень позивача, виник внаслідок того, що думка позивача щодо цих питань не була врахована. В той же час незгода одного чи декілька акціонерів з рішенням більшості щодо питань порядку денного на зборах акціонерів, не може вважатися підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів.

Стаття 44 Закону України «Про господарські товариства» встановлює порядок голосування на загальних зборах акціонерів, а саме, голосування на загальних зборах акціонерів проводиться за принципом: одна акція один голос. Відповідно до статті 42 вищевказаного закону Рішення загальних зборів акціонерів приймаються більшістю у 3/4 голосів акціонерів, які беруть участь у зборах, з таких питань: а) зміна статуту товариства; б) прийняття рішення про припинення діяльності товариства. З решти питань рішення приймаються простою більшістю голосів акціонерів, які беруть участь у зборах.

Позивачем не надано доказів того, що голосування на зборах щодо питань порядку денного не відповідало зазначеним нормам.

Твердження позивача про те, що при голосуванні з питань порядку денного по першому питанню ««за» подано 13 бюлетенів, в яких визначено 222675 штук простих іменних акцій, що складає 98,54%» , але, на думку позивача, при математичному перерахунку цих голосів виходить 2259607 (зареєстровані) 100%, 222675 (голосували «за»), що становить 9,85%, а не 98,54% як зазначено в протоколі, судом відхиляються, виходячи з наступного.

Відповідно до витягу з протоколу лічильної комісії за підсумками голосування на загальних зборах акціонерів відповідача від 28.04.2009 по першому питанню порядку денного голосували: ««за» подані 13 бюлетенів, в яких визначено 2 226 754 штуки простих іменних акцій, що складає 98,54% від кількості голосів, зареєстрованих для участі в Загальних зборах». Отже, в протоколі загальних зборів акціонерів міститься описка, яка допущена шляхом не зазначення цифри, що додатково підтверджується словами у такому відмінку, який свідчить саме про наявність описки у протоколі загальних зборів акціонерів.

Наявність описки не можна вважати достатньою підставою для визнання рішення Загальних зборів акціонерів недійсними. Наявність такої описки не впливає на результати голосування щодо наявності більшості для прийняття відповідного рішення.

З врахуванням вищевикладеного, судова колегія не вбачає підстав для задоволення позову.

Апеляційна скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду, зокрема, є порушення норм матеріального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 04.02.2010 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в позові.

У звязку із задоволенням апеляційної скарги, на підставі статті 49 ГПК України державне мито сплачене за її подання підлягає стягненню з позивача на користь відповідача.

Керуючись статтями 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Торгово-виробниче підприємство «Позняки» задовольнити.

Рішення Господарського суду м .Києва від 04.02.2010 у справі № 45/400 скасувати.

В позові ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь Відкритого акціонерного товариства «Торгово-виробниче підприємство «Позняки» (02068, м. Київ, вул. Ревуцького, 12/1, код 19015719) 42, 50 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

Матеріали справи № 45/400 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя

Судді