Постанова № 10208631, 22.06.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2010                                                                                           № 45/96

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Ропій Л.М.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -Харченко В.В. – представник, дов. № 10 від 04.03.2010р.;

від відповідача - Шістка В.О. - представник, дов. № 148 від 07.04.2010р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова група "КОНСАЛТИНГ ТА ІНВЕСТИЦІЇ"

на рішення Господарського суду м.Києва від 14.04.2010

у справі № 45/96 ( .....)

за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова група "КОНСАЛТИНГ ТА ІНВЕСТИЦІЇ"

до                                                   Публічне акціонерне товариство "Кредитпромбанк"

про                                                   визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова група «Консалтинг та інвестиції» (надалі позивач) заявлений позов до Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» (надалі відповідач) про визнання недійсними договору купівлі-продажу цінних паперів від 20.08.2008 року № Д01.166/08; Д-288-2008.

Позовні вимоги обґрунтовані приписами п.1 статті 215 та п. 2 ч. 2 статті 207 Цивільного кодексу України, з огляду на те, що в момент вчинення правочину відповідачем не було додержано вимог закону, зокрема, в.о. директора – Кулага І.В. не мала повноважень на підписання Договору від 20.08.2008 року № Д01.166/08; Д-288-2008, і відповідно, перевищила повноваження наданні їй Загальними зборами учасників товариства.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.04.2010р. у даній справі в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Рішення суду мотивоване приписами статей 207 та 241 Цивільного кодексу України з огляду на встановлення під час судового розгляду того факту, що до компетенції в.о. директора Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» належало укладання спірного Договору купівлі-продажу цінних паперів, при цьому, спірний Договір був схвалений та виконаний позивачем без зауважень.

Позивач - ТОВ «Фінансова група «Консалтинг та інвестиції», не погоджуючись із рішенням Господарського суду м. Києва від 14.04.2010р. у даній справі просить його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити його позовні вимоги повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

-          апелянт наголошує на тому, що в.о. директора Кулага І.В. підписала спірний Договір з перевищенням повноважень та всупереч умовам п. 9.2.4 Статуту ТОВ «ФГ «Консалтинг та інвестиції» та ч. 3 статті 62 Закону України «Про господарські товариства».

-          при цьому, зауважує про те, що згідно рішення Загальних зборів учасників товариства Кулагу І.В. було уповноважено лише на підписання банківських та фінансових документів, а згідно «Державного класифікатора управлінської документації ДК 010-98» спірний Договір купівлі-продажу не належить до банківської та фінансової документації;

- заявник зазначає про те, що повноваження «в.о. директора» у Статуті позивача не передбачені, а дії Кулаги І.В. Загальними зборами учасників товариства схвалені не були;

- також позивач наголошує на тому, що відповідачу було відомо про обмеження повноважень Калуги І.В. щодо представництва юридичної особи;

- судом І інстанції в порушення вимог статті 38 Господарського процесуального кодексу України не було витребувано у відповідача документів стосовно проведення ідентифікації юридичної особи ТОВ «ФГ «Консалтинг та інвестиції»

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач - ПАТ «Кредитпромбанк» просить залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду м. Києва від 14.04.2010р., як таке, що прийняте з повним та всебічним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи, а в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити повністю. При цьому, відповідач наголошує на тому, що позивачем були здійснені дії, спрямовані на належне виконання умов спірного Договору, а саме: здійснення переказу цінних паперів, прийняття платежу за Договором.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.05.2010 року у даній справі було прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова група «Консалтинг та інвестиції» до провадження та призначено розгляд справи на 25.05.2010 року.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/1/4 від 20.05.2010р. «Про зміну складу колегії суддів», в зв’язку з виробничою необхідністю (виходом з щорічної відпустки судді Кондратової І.Д.) було доручено розгляд апеляційної скарги у справі № 45/96 колегії суддів у складі: Ропій Л.М. - головуючий суддя, судді: Кондратова І.Д., Попікова О.В.

У судовому засіданні 25.05.2010 року, у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 22.06.2010р.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/1/1 від 21.06.2010р. «Про зміну складу колегії суддів», в зв’язку з виробничою необхідністю (відпусткою судді Кондратової І.Д.) було доручено розгляд апеляційної скарги у справі № 45/96 колегії суддів у складі: Ропій Л.М. - головуюча, судді: Кропивна Л.В., Попікова О.В.

У судовому засіданні 22.06.2010р. присутній представник позивача усно підтримав доводи апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Присутній представник відповідача усно заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні, а рішення суду просив залишити без змін з мотивів у ньому викладених.

Заявлене позивачем 22.06.2010р. усне клопотання про відкладення розгляду даної справи у зв’язку з поданням нових доказів по справі було відхилене апеляційною інстанцією як безпідставне, з огляду на наступне:

Згідно вимог ч. 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання до суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Зважаючи на недоведеність позивачем як необхідності подання нових доказів, так і не зазначення які саме докази він прагне залучити до матеріалів справи, а також враховуючи відсутність обґрунтування неможливості чи взагалі намагання позивача залучити такі докази під час розгляду справи в суді І інстанції, апеляційна інстанція не вбачає правових підстав для відкладення розгляду справи.

22.06.2010р. представником позивача через канцелярію Київського апеляційного господарського суду м. Києва подано клопотання про призначення судової експертизи, в якому останній пропонує на вирішення експертів КНДІСЕ поставити питання: Чи належить Договір купівлі-продажу цінних паперів від 20.08.2008р. до банківської та фінансової документації згідно «Державного класифікатора управлінської документації ДК 010-98», затв. наказом Держстандарту від 31.12.1998р. № 1024? Чи однаковий обсяг повноважень було надано в.о. директора Калузі І.В. та директору Ястремському В.О.? Чи було надано повноваження в.о. директору Калузі І.В. на підписання будь-яких документів згідно протоколу № 18 від 27.06.2008р.?

Апеляційна інстанція відхиляє згадане клопотання позивача з огляду на те, що питання поставлені позивачем перед експертами носять правовий характер, і їх вирішення віднесено до компетенції суду.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, враховуючи доводи заперечень на апеляційну скаргу, письмові пояснення сторін, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 20.08.2008 року між ТОВ «Фінансова група «Консалтинг та інвестиції» - «продавець» та ВАТ «Кредитпромбанк» - «покупець» укладено Договір купівлі-продажу цінних паперів № Д01.166/08; Д-288-2008, згідно умов якого продавець зобов’язується передати у власність, а покупець прийняти (придбати) облігації та провести розрахунки згідно договору за наступні цінні папери:іменні процентні облігації без документарної форми вартістю 1000,00 грн., серії А, код ISIN UA 4000002331, кількість облігацій – 19680 штук, ціна за штуку – 1019,27 грн., емітент – ВАТ трест «Київміськбуд – 1» імені М.П. Загороднього (код 04012655).

Від імені ТОВ «Фінансова група «Консалтинг та інвестиції» згаданий спірний Договір було підписано в.о. директора Кулагою І.В.

На виконання умов Договору купівлі-продажу цінних паперів № Д01.166/08; Д-288-2008 відповідачем було сплачено 20059233,60 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 2 від 20.08.2008р.

Позивачем, в свою чергу, було здійснено переказ облігацій в цінних паперах на рахунок відповідача, що підтверджується випискою про операції з цінними паперами на рахунку в цінних паперах № 001098 від 20.08.2008р.

Наведене визнається апеляційною інстанцією встановленим, підтверджується матеріалами справи та не заперечується і з боку позивача.

Апеляційна інстанція погоджується з висновками, викладеними в рішенні Господарського суду м. Києва щодо відсутності правових підстав для визнання недійсним згаданого Договору купівлі-продажу цінних паперів № Д01.166/08; Д-288-2008 від 20.08.2008р., з огляду на наступне:

Згідно ч. 4 статті 656 Цивільного кодексу України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Предмет позову у даній справі складає вимога ТОВ «Фінансова група «Консалтинг та інвестиції» до ПАТ «Кредитпромбанк» про визнання недійсним зазначеного Договору купівлі-продажу цінних паперів № Д01.166/08; Д-288-2008 на підставі статті 215 Цивільного кодексу України з огляду на те, що укладений між сторонами Договір купівлі-продажу було укладено в супереч п. 9.2.4 Статуту ТОВ та вимогам ч. 3 статті 62 Закону України «Про Господарські товариства», оскільки в.о. директора Кулага І.В. від імені позивача підписала Договір купівлі-продажу цінних паперів № Д01.166/08; Д-288-2008 з перевищенням своїх повноважень.

Частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Приписи статті 203 Цивільного кодексу України містять вичерпний перелік вимог, додержання яких є необхідно для чинності правочину, а саме:

1.          Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

2.          Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3.          Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4.          Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5.          Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6.          Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами) не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних.

Згідно п. 2 ч. 2 статті 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину дією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Як вбачається з матеріалів справи, 27 червня 2008 року проведено загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова група «Консалтинг та інвестиції».

За результатами проведення вказаних загальних зборів складено Протокол № 18 загальних зборів учасників ТОВ «Фінансова група «Консалтинг та інвестиції» від 27.06.2008 року, з якого вбачається, що на згаданих зборах було вирішено питання про звільнення з посади директора товариства Вегери О.М. та призначення в.о. директора ТОВ «Фінансова група «Консалтинг та інвестиції» з правом підпису банківських та фінансових документів - Кулагу І.В. з 01.07.2008 року.

Апеляційна колегія не може погодиться з доводами відповідача щодо відсутності у в.о. директора ТОВ «Фінансова група «Консалтинг та інвестиції» - Кулага І.В. повноважень на підписання Договору купівлі-продажу цінних паперів № Д01.166/08; Д-288-2008 від 20.08.2008р., що в свою чергу, за переконання позивача є підставою для визнання недійсним Договору, з огляду на наступне:

Статтею 62 Закону України «Про господарські товариства» визначено, що Дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції зборів учасників. Збори учасників товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції дирекції (директора). Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених даним Законом та установчими документами. Генеральний директор має право без довіреності виконувати дії від імені товариства. Інші члени дирекції також можуть бути наділені цим правом.

Відповідно до вимог статті 92 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

В той же час, статтею 4 Закону України «Про господарські товариства» (в чинній на той час редакції) визначено, що акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю і товариство з додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі статуту, повне і командитне товариство - засновницького договору.

Зважаючи на те, що установчими документами товариства з обмеженою відповідальністю є статут, директор товариства з обмеженою відповідальністю наділений в силу закону повноваженнями вчиняти від імені товариства будь-які дії, крім тих, обмеження щодо яких визначені законом, статутом такого товариства.

Пунктом 9.1 Статуту ТОВ «Фінансова група «Консалтинг та інвестиції» передбачено, що Вищим органом управління товариства є збори учасників.

Відповідно до положень п. 9.2.4 Статуту (в редакції станом на 19.11.2007р., який діяв на момент укладання оспорюваного Договору, а с. 14) Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції директора.

Згідно з підпунктом 9.2.4 вказаного Статуту до компетенції Загальних зборів учасників належить:

а) визначення основних напрямів діяльності товариства, затвердження його планів та звітів про їх виконання;

б) внесення змін до Статуту товариства;

в) обрання та відкликання членів ревізійної комісії товариства;

г) затвердження річних результатів діяльності товариства, включаючи його дочірні підприємства, філії, представництва; затвердження звітів і висновків Ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку; визначення порядку покриття збитків;

д) створення, реорганізація і ліквідація дочірніх підприємств, філій, представництв, затвердження їх статусів та положень про них, прийняття рішення про заснування підприємств та організацій спільно з іншими юридичними або фізичними особами;

е)винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб органів управління товариства;

є) затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів товариства, визначення його організаційної структури;

ж) визначення умов оплати праці посадових осіб товариства, його дочірніх підприємств, філій, представництв;

з) прийняття рішення про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу;

и) вирішення питання про придбання товариством частки учасника;

і) затвердження порядку розподілу та використання прибутку, нормативів та порядку утворення фондів товариства;

ї) виключення учасника з товариства, ліквідація товариства;

й) обрання та відкликання членів виконавчого органу товариства;

к) встановлення розміру, форми та порядку і внесення учасниками додаткових внесків;

л) розпорядження майном товариства.

При цьому, пунктом 9.1. Статуту визначено, що Виконавчим органом товариства є директор.

Пунктом 10.4.4 Статуту визначено, що до компетенції директора товариства належить, зокрема, укладання та виконання господарських договорів, зовнішньоекономічних контрактів та вчинення правочинів.

Підпунктом 9.3.7 згаданого Статуту встановлена компетенція директора ТОВ «ФГ «Консалтинг та інвестиції», що відповідає визначеним законодавством України повноваженням керівника господарського товариства. Зокрема, директор ТОВ «ФГ «Консалтинг та інвестиції» згідно із Статутом товариства без довіреності виконує дії від імені товариства, укладає та підписує від імені товариства договори та зовнішньоекономічні контракти за умови дотримання встановлених цим Статутом обмежень, відкриває та закриває банківські рахунки товариства. Будь – які обмеження компетенції директора ТОВ «ФГ «Консалтинг та інвестиції» щодо повноважень директора на укладання договорів, Статутом ТОВ «ФГ «Консалтинг та інвестиції» не встановлено.

Отже, зважаючи на викладене, апеляційна інстанція дійшла висновку, що укладаючи спірний Договір купівлі-продажу цінних паперів № Д01.166/08; Д-288-2008 від 20.08.2008р., в.о. директора ТОВ «ФГ «Консалтинг та інвестиції» - Кулага І.В. діяла в межах компетенції та повноважень, наданих виконавчому органу товариства з обмеженою відповідальністю Законом України «Про господарські товариства», Цивільним кодексом України та Статутом ТОВ «ФГ «Консалтинг та інвестиції».

Згаданий протокол № 18 від 27.06.2008р. за своєю правовою природою є внутрішнім нормативним актом Товариства ТОВ «ФГ «Консалтинг та інвестиції», і відповідно відсутні підстави вважати його таким, що має обов’язкову юридичну силу для інших осіб (юридичних та фізичних), що вступають у правові відносини з ТОВ «ФГ «Консалтинг та інвестиції».

Відповідно до вимог ч. 1, ч. 2 абз. 10 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (в редакції чинній на момент укладання спірного Договору) відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток. В Єдиному державному реєстрі містяться дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи.

В свою чергу, у відносинах із третіми особами, обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Це положення є гарантією стабільності майнового обороту і є також загальноприйнятим стандартом у світовій практиці, зокрема, відповідно до Першої директиви Ради Європейських Співтовариств від 9 березня 1968 р. (68/151/ЄЕС).

Позивачем не надані докази внесення даних до Єдиного державного реєстру про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи, які були затверджені рішенням загальних зборів учасників ТОВ «ФГ «Консалтинг та інвестиції», яке оформлене Протоколом № 18 від 27.06.2008р.

Жодних інших доказів, які б підтверджували, що відповідачу - ПАТ «Кредитпромбанк» було відомо щодо обмеження повноважень в.о. директора ТОВ «ФГ «Консалтинг та інвестиції» - Кулагі І.В., які затверджені рішенням загальних зборів учасників ТОВ «ФГ «Консалтинг та інвестиції» та оформлені Протоколом № 18 від 27.06.2008р., позивачем не надано.

При цьому, зі змісту самого Протоколу № 18 від 27.06.2008р. не вбачається про виключне право виконуючого обов’язки директора підписувати лише банківські та фінансові документи без наділення його іншими повноваженнями, визначеними статутом для директора, зокрема, підписувати і укладати договори, а навпаки призначення на посаду в.о. директора надає останньому й право підпису банківських та фінансових документів.

Крім того, пунктом 9.2 Роз’яснення ВАСУ «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням угод недійсними» № 02-5/111 від 29.02.2000р. визначено, що наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення.

Як було вірно встановлено судом першої інстанції факт виконання спірного Договору сторонами, свідчить про наявність схвалення оспорюваної угоди позивачем шляхом прийняття її до виконання, а саме: позивачем було передано у власність відповідача іменні процентні облігації ВАТ трест «Київміськбуд-1» та отримано від останнього кошти за вказані облігації у розмірі 20059233,60 грн.

Доказів на підтвердження повернення відповідачеві коштів у розмірі 20059233,60 грн., отриманих позивачем за оспорюваним договором купівлі-продажу цінних паперів, останнім не надано.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, Господарський суд м. Києва дійшов вірного висновку стосовно того, що Договір купівлі-продажу цінних паперів № Д01.166/08; Д-288-2008 від 20.08.2008р. повністю відповідає вимогам чинного законодавства України, при його укладенні не було порушено вимоги ч. 2 п. 2 статті 207 Цивільного кодексу України, а тому у суду відсутні правові підстави для визнання його недійсним.

Окрім цього апеляційною колегією встановлено, що Договір купівлі-продажу цінних паперів № Д01.166/08; Д-288-2008 від 20.08.2008р., є таким, що укладений у відповідності до вимог чинного законодавства та Статуту ТОВ «ФГ «Консалтинг та інвестиції». Зміст зазначеного Договору не суперечить Цивільному кодексу України та іншим актам цивільного законодавства.

ТОВ «ФГ «Консалтинг та інвестиції» та особа, що діяла від імені ТОВ «ФГ «Консалтинг та інвестиції» (Кулага І.В.) мали необхідний обсяг цивільної дієздатності для укладання Договору купівлі-продажу цінних паперів № Д01.166/08; Д-288-2008 від 20.08.2008р. При цьому, волевиявлення сторін Договору купівлі-продажу цінних паперів № Д01.166/08; Д-288-2008 від 20.08.2008р. було вільним і відповідало їх внутрішній волі, а Договір № Д01.166/08; Д-288-2008 від 20.08.2008р. вчинений у формі встановленій законом, та спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За наведених обставин, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції в розумінні статті 104 Господарського процесуального кодексу України. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв’язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова група «Консалтинг та інвестиції» залишити без задоволення.

2.          Рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2010 року у справі №45/96 – залишити без змін.

3.          Справу №45/96 скерувати до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

01.07.10 (відправлено)