Рішення № 10207960, 22.06.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2010 р.                               Справа №01/1016

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Чевгуза О.В., секретаря судового засідання Олійник І.С., за участю представників сторін:

від позивача –представник не з‘явився,

від відповідача –представник не з’явився,

в приміщенні господарського суду Черкаської області у відкритому судовому засіданні розглянувши справу за позовом державного підприємства “Охтирське лісове господарство”, м. Охтирка, Охтирського району, Сумської області

до товариства з обмеженою відповідальністю “Управління виробничо-технологічної комплектації –2 Облагробуду”, м. Черкаси

про стягнення 25946 грн. 99 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство “Охтирське лісове господарство” звернулося до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Управління виробничо-технологічної комплектації – 2 Облагробуду” боргу за поставлену лісопродукцію в сумі 25946 грн. 99 коп.

До початку судового засідання представник позивача направив суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач свого представника в судове засідання вдруге не направив, доказів поважності причин неявки не повідомив, відзиву на позов не надав.

Неподання відповідачем письмового відзиву на позовну заяву та нез’явлення його представника у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Суд, дослідивши наявні у справі докази, вважає за необхідне позов задовольнити повністю, виходячи з наступного.

          Державним підприємством “Охтирське лісове господарство” було відвантажено товариству з обмеженою відповідальністю “Управління виробничо-технологічної комплектації –2 Облагробуду” товар –лісопродукцію в кількості 46,58 м3 на загальну суму 35946 грн. 99 коп.

Зазначене підтверджується вантажно-транспортною накладною №005500 від 10 жовтня 2008 року на суму 11555 грн. 14 коп. та №7117 від 14 жовтня 2008 року на суму 24391 грн. 85 коп., довіреністю серії ЯОТ №459671 від 09 жовтня 2008 року.

24 вересня 2009 року позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу про сплату 35946 грн. 99 коп. за товар.

09 листопада 2009 року відповідач частково розрахувався за отриманий товар на суму 10000 грн. 00 коп.

З огляду на вищевказане, позивач просить стягнути з відповідача борг в розмірі 25946 грн. 99 коп. у примусовому порядку.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, з-поміж іншого, договори та інші правочини.

Як встановлено ст. 202, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов’язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

          Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України (далі –ГК України) допускається укладення господарських договорів шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

          З огляду на вищевказане, між сторонами укладено усний договір, який за своєю правовою природою являється договором поставки.

Загальні умови виконання господарських зобов’язань визначені главою 22 ГК України. Згідно зі ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Загальні положення поставки врегульовані параграфом 1 глави 30 ГК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 530 ЦК України визначено, що, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На підставі вищевказаного, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача боргу за поставлений товар в розмірі 25946 грн. 99 коп. обґрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами, а відповідно таким, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача необхідно також стягнути 259 грн. 47 коп. витрат на оплату державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 80, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Управління виробничо-технологічної комплектації –2 Облагробуду”, вул. Сурікова, 12а, м. Черкаси, р/р 2600318088600в АКІБ “Укрсиббанк” м. Харків, МФО 381005, код 21365183 на користь державного підприємства “Охтирське лісове господарство”, урочище Кившар, 1, Пологівська сільська рада, Охтирського району, Сумської області, п/р 2600503480101 в АКБ “Правекс-банк” м. Київ, МФО 321983, код 00992898: 25946 грн. 99 коп. боргу, 259 грн. 47 коп. витрат на оплату державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Видати товариству з обмеженою відповідальністю “Управління виробничо-технологічної комплектації –2 Облагробуду” довідку на повернення державного мита в розмірі 1 грн. 53 коп. у зв’язку із зайвою сплатою.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя О.В. Чевгуз