Рішення № 10207958, 16.06.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                            Справа №11/889

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого –судді Довганя К.І., при секретарі Атамась Т.В. за участю представників сторін: позивача –Марченко О.В. за довіреністю, відповідача –Стеценко В.І. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Черкасиобленерго" в особі Звенигородського району електричних мереж до Ватутінського комунального виробничого підприємства "Водоканал" про стягнення 835422 грн. 29 коп.

ВСТАНОВИВ:

В ході розгляду по справі оголошувалась перерва з 10 по 16 червня 2010р.

Заявлено позов про стягнення 551709 грн. 26 коп. боргу за спожиту електроенергію з урахуванням 11478 грн. 64 коп. пені, 201236 грн. 48 коп. річних та 70997 грн. 91 коп. інфляційних.

Позов вмотивовано наступним.

Відповідач заборгував позивачу за спожиту на умовах укладеного сторонами договору електроенергію, а тому останній просить стягнути суму боргу з урахуванням передбаченої договором пені, а також інфляційні та 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав викладених у позові.

Відповідач у відзиві на позов та його представник у судовому засіданні заборгованість в сумі 551709 грн. 26 коп. визнав, в іншій частині позову заперечив пославшись на зміну його зобов’язань в зв’язку з укладанням 02.12.2008р. договору про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2008р. №440. Крім того відповідач просить суд розстрочити виконання рішення суду на 36 місяців із сплатою присудженої суми боргу рівними частинами.

Представник позивача проти розстрочення виконання рішення суду не заперечувала.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши додані до справи докази, встановив наступне.

Відкрите акціонерне товариство "Черкасиобленерго" (далі Позивач) в особі директора Звенигородського РЕМ, що діє на підставі довіреності №408/13-юр від 25.01.2010 року та Відповідач - Ватутінське комунальне виробниче підприємство „Водоканал" уклали № 7 від 10.12.2003р., який був переукладений 13.02.2007р. про постачання електричної енергії. Відповідно до умов п.2.2.2 зазначеного Договору Позивач зобов'язувався відпускати Відповідачу електроенергію, як різновид товару, в межах та обсягах, визначених договором, а Відповідач згідно п.п.2.3.3.-2.3.4. Договору зобов'язувався щомісячно сплачувати кошти за спожиту електроенергію та втрати від реактивної складової електричної енергії, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період згідно умов Договору. За час виконання вказаного договору за відповідачем утворилась заборгованість за спожиту електроенергію.

17.10.2007р. між Позивачем та Відповідачем було укладено договір про розстрочення сплати боргу. Згідно даного договору Відповідач визнав суму боргу станом на 17.10.2007р. на суму 549 346,37 грн. та зобов'язувався сплатити зазначену заборгованість на протязі 33 місяців щомісячними платежами згідно графіку погашення заборгованості (додаток №1 до договору від 17.10.2007р.) до 05.07.2010р. за умови своєчасного внесення поточних платежів згідно графіка погашення заборгованості.

Проте станом на 01.04.2010р. Відповідач своїх зобов'язань відносно договору про розстрочення сплати боргу від 17.10.2007р. в повній мірі не виконав. Залишок заборгованості згідно даного договору становить 310 000,00 грн.

Крім того, у відповідності до п.2.3.3. договору №7 про постачання електричної енергії від 10.12.2003 р. у період з 17.10.2007 р. по 01.04.2010 р. відповідач заборгував позивачу за спожиту у цей період електроенергію 241709 грн. 26 коп.

Крім того судом встановлено, що 02.12.2008 р. на виконання Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 р.”, постанови КМУ від 25.04.2008 р. №440 сторонами, а також Головним управлінням Державного казначейства України у Черкаській області, Головним фінансовим управлінням Черкаської облдержадміністрації, Фінансовим управлінням Звенигородської райдержадміністрації, Комунальним підприємством „Водоканал” Звенигородської міської ради, Державним підприємством „Енергоринок”, Енергогенеруючою компанією ВАТ „Центренерго” було укладено договори відповідно до умов яких заборгованість за спожиту відповідачем електроенергію в 2005-2006 р.р. сплачується останнім після надходження йому відповідних коштів із державного бюджету України. Сторони домовились, що під час дії цього договору інший порядок розрахунків не допускається.

П.п.5.3 цих договорів встановлено, що вони є чинними лише у випадку проведення відповідного фінансування.

Відповідачем подано суду докази про те, що коштів для погашення заборгованості на виконання вказаних договорів він із державного бюджету України не отримував.

Вказані обставини сторонами не оспорюються.

Ст.ст. 173, 174, 181, 193 ГК України, ст.ст. ст.ст. 525, 526, 530, 536, 546, 549, 655, 692 ЦК України містять такі положення:

„Господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта ( виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Господарські зобов’язання можуть виникати:

-          з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений іншим строк оплати товару, та сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін ).

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

За користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи наведеного вище законодавства суд приходить до наступних висновків.

Господарські зобов’язання між сторонами виникли на підставі укладеного договору №67 від 01 листопада 2008 року. Свої зобов’язання за цим договором позивач виконав належним чином та поставив відповідачу товар –електричну енергію.

Таким чином, у відповідача виникло зобов’язання щодо оплати вартості поставленого товару на умовах договору.

Однак відповідач в порушення вимог ст.ст. 525, 526, 530, 692 ЦК України свої зобов’язання щодо оплати вартості придбаного товару належним чином не виконав, заборгувавши позивачу на час розгляду справи коп., які підлягають стягненню з відповідача.

Крім того, у відповідності до п.7 додатку №3 до Договору відповідач зобов’язаний сплатити позивачу 3443 грн. 26 коп. пені.

Щодо вимоги позивача про стягнення інфляційних та річних то вона підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст.. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Позивач, визначаючи розмір інфляційних та річних виходив із того, що обов’язок сплати боргу виник у відповідача 1 січня 2007 р. З таким висновком суд погодитись не може, оскільки сторонами було укладено договори від 02.12.2008 р. на виконання Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 р.”, постанови КМУ від 25.04.2008 р. №440, за умовами яких на протязі 2008 р. відповідач повинен був сплатити суму боргу за спожиту електричну енергію лише після отримання відповідних коштів із Державного бюджету України.

За таких обставин суд вважає, що обов’язок щодо сплати цього боргу виник у позивача з 1 січня 2009 р., тобто після закінчення дії вказаних вище договорів.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення інфляційні в сумі 40099 грн. 01 коп. та 3% річних в сумі 2719 грн. 47 коп., нараховані на суму боргу, починаючи з 1січня 2009 р.

З відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрати останнього на оплату державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49,82-84 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Ватутінського комунального виробничого підприємства "Водоканал", вул. Клари Цеткін, буд. 1, м. Ватутіне, Черкаська область, 20200, код 24359125 на користь відкритого акціонерного товариства "Черкасиобленерго" в особі Звенигородського району електричних мереж, вул. Піонерська, буд. 87, м. Звенигородка, Черкаська область, 20200, код 25204637 –551709 грн. 26 коп. основного боргу, 3443 грн. 26 коп. пені, 40099 грн. 01 коп. інфляційних, 2719 грн. 47 коп. річних, 5979 грн. 70 коп. відшкодування витрат на оплату державного мита та 168 грн. 92 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Розстрочити виконання рішення суду строком на 36 місяців зі сплатою до 30 числа кожного місяця по 16781 грн. 10 коп., починаючи з 01.07.2010р.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя                                         К.І.Довгань