Рішення № 10207757, 29.06.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2010 р. Справа № 05/123-10

вх. № 3886/5-05

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Рябченка В.В. (довіреність від 17.05.10 р.),

відповідача - не з’явився,

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Термоізол - К" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван будівельний Харків" (м. Харків)

про стягнення 22278,31 грн. та повернення товару на суму 56931,66 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить стягнути з відповідача основний борг в сумі 21127,31 грн. та пеню в сумі 1151,00 грн., а також витребувати з відповідача нереалізований товар на суму 56931,66 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договором №166/01-09РХ від 20.01.09 р.

Позивач надав заяву, в якій просить вжити заходів до забезпечення позову – заборонити відповідачеві відчуження залишків нереалізованого товару (згідно додатку 1), що раніше був поставлений позивачем в місце реалізації за адресою м. Харків, вул. Героїв праці, 7.

Розглянувши надану заяву, суд вважає за необхідне відхилити її як необґрунтовану.

Також позивач надав письмові пояснення щодо підстав ненадання витребуваних судом документів.

Відповідач відзив на позов і витребувані документи суду не надав. Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

20.01.09 р. сторони уклали договір №166/01-09РХ (надалі – договір), за яким постачальник (позивач) зобов’язується доставляти і передавати на умовах та у встановлені даним договором строки непродовольчу продукцію (далі – товар) у власність покупця (відповідача), а покупець зобов’язується приймати товар у власність і оплачувати його на умовах даного договору.

Згідно п. 4.1 договору асортимент та кількість товару у партії погоджується сторонами у замовленні.

Відповідно до п. 7.1 договору строк оплати товару визначається в пункті 3 Угоди про умови, і відраховується або з дня виконання постачальником зобов’язання з поставки товару (в п. 3 Угоди про умови – з дня поставки) або з дня продажу покупцем товару споживачу (в п. 3 Угоди про умови – з дня продажу).

В п. 3 Угоди про умови встановлено строк платежу – 7 днів з дня продажу.

Позивач повністю виконав свої зобов’язання за договором, поставивши відповідачу товар на загальну суму 152556,97 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних, довіреностей відповідача на його отримання.

Відповідач частково оплатив отриманий товар в загальній сумі 74498,00 грн., що підтверджується копіями банківських виписок з особового рахунку позивача.

Позивачем було перевірено залишок нереалізованого товару у місці його продажу та встановлено, що у відповідача знаходиться нереалізованого товару станом на 23.03.10 р. на загальну суму 56931,66 грн.

Таким чином заборгованість відповідача за реалізований товар становить 21127,31 грн.

31.03.10 р. позивачем було направлено відповідачу вимогу про повернення нереалізованого товару та сплату до 07.04.10 р. боргу в сумі 21127,31 грн.

Відповідач відповіді на вимогу позивача не дав, нереалізований товар не повернув та заборгованість не сплатив.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України встановлює обов’язковість договору для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач не надав доказів сплати заборгованості за реалізований товар або будь-які заперечення.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за реалізований товар в сумі 21127,31 грн. суд вважає обґрунтованими, доведеними та підлягаючими задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 15.4 договору передбачено, що за порушення строків оплати товару відповідач на вимогу позивача сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення оплати.

Позивач нарахував відповідачу пеню за період з 01.01.10 р. по 08.04.10 р. в сумі 1151,00 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення пені за період з 01.01.10 р. по 08.04.10 р. в сумі 1151,00 грн. суд вважає необґрунтованими, безпідставними та не підлягаючими задоволенню в повному обсязі, оскільки позивачем не надано доказів, які вказують на дату реалізації відповідачем товару, з якої мав бути зроблений розрахунок пені згідно ч. 6 ст. 232 ГК України.

Позовні вимоги в частині витребування з відповідача нереалізованого товару на суму 56931,66 грн. також не підлягають задоволенню, оскільки діюче законодавство та положення договору не передбачають повернення прийнятого відповідачем товару, який став його власністю, крім випадків зазначених у п. 14 договору.

Посилання позивача на закінчення строку дії договору, як на підставу витребування у відповідача нереалізованого товару, суд вважає безпідставними, оскільки ані договір, ані діюче законодавство ніяким чином не пов’язує строк дії договору з позбавленням права власності або припиненням зобов’язань.

Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу належить стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 193, 232 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 611, 629, 712 ЦК України, ст.ст. 33-35, 43, 46, 49, 75, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

В позові відмовити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван будівельний Харків" (61168 м. Харків, вул. Героїв праці, 7. Код ЄДРПОУ 34859030) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Термоізол - К" (02099 м. Київ, вул. Ялтинська, 5-Б. Код ЄДРПОУ 32660061) заборгованість за договором №166/01-09РХ від 20.01.09 р. в сумі 21127,31 грн., державне мито в сумі 211,27 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 62,95 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя