Рішення № 10207746, 24.06.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2010 р. Справа № 49/10-09

вх. № 158/3-49

Колегія суддів господарського суду в складі:

Головуючий суддя

суддя

суддя

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Ринкевич Ю.Б., дор. № 19 від 15.01.2010 року; Шайко С.В., дор. б/н від 23.06.2010 року

відповідача - Коваль О.П., дор. б/н від 11.05.2010 року

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр передових технологій і ремонту автомобільних доріг", м. Харків

до Акціонерного товариства "Спецбудмеханізація" м. Харків

про стягнення 2689751,25 грн.

та зустрічним позовом Акціонерного товариства "Спецбудмеханізація", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр передових технологій і ремонту автомобільних доріг", м. Харків

про стягнення 97545,00 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в який просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за поставлену продукцію згідно договору поставки № Пр 34.08 від 20.03.2008 року. Відповідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума становить 2689751,25 грн., з яких 2523062,24 грн. - сума основного боргу, 148168,01 грн. - пеня та 18521 грн. - проценти за користування грошовими коштами. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не сплачує заборгованість у добровільному порядку.

03.02.2009 року АТ "Спецбудмеханізація" надало через канцелярію господарського суду зустрічну позовну заяву, в який просить суд стягнути з ТОВ "Центр передових технологій і ремонту автомобільних доріг" заборгованість за договором поставки № Пр 34.08 від 20.03.2008 року у розмірі 97545,00 грн. як матеріальну шкоду. Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.02.2009 року суд прийняв зустрічну позовну заяву до провадження для її розгляду з первісним позовом.

03.02.2009 року відповідач по первісному позову надавав через канцелярію суду клопотання про призначення проведення судової експертизи, на вирішення якої поставити питання, яка сума боргу на момент розгляду справи у АТ "Спецбудмеханізація" перед ТОВ "Центр передових технологій будівництва та ремонту автомобільних доріг" за договором поставки № Пр34ю08 від 20.03.2008 року?

04.02.2009 року до канцелярії господарського суду від АТ "Спецбудмеханізація" надійшло клопотання, в якому позивач за зустрічним позовом просив суд вжити заходів до забезпечення зустрічного позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ТОВ "Центр передових технологій і ремонту автомобільних шляхів" в межах заявленої суми позову 97545,00 грн. Ухвалою господарського суду від 04.02.2010 року відмовлено в задоволенні клопотання АТ "Спецбудмеханізація" про вжиття заходів забезпечення позову та прийнято до розгляду клопотання про проведення судової експертизи по справі.

06.02.2010 року до канцелярії господарського суду від ТОВ "Центр передових технологій будівництва та ремонту автомобільних доріг" надійшла заява про забезпечення позову, в який позивач по первісному позову просив суд для забезпечення позову накласти арешт на майно АТ "Спецбудмеханізація", що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Велозаводська, 2/5.

В судовому засіданні 15.06.2010 року представник позивача по первісному позову надав заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно якої просить суд стягнути з Акціонерного товариства "Спецбудмеханізація" на свою користь заборгованість за поставлену продукцію у розмірі 3570043,59 грн., з яких 2436452,57 грн. - сума основного боргу, 468041,67 грн. - пеня, 126102,33 грн. - три відсотки річних та 539447,02 грн. - інфляційні витрати. Також позивач просив відшкодувати за рахунок відповідача судові витрати та відмовити в задоволенні зустрічного позову. Заява була прийнята судом до розгляду, розгляд справи продовжений з її урахуванням.

Представник позивача по первісному позову в судовому засіданні 15.06.2010 року зазначив, що відкликає заяву про забезпечення позову, надану суду 06.02.2009 року.

Представник відповідача по первісному позову в судовому засіданні 15.06.2010 року заявив, що відкликає клопотання про призначення проведення експертизи від 03.02.2009 року.

В судовому засіданні 24.06.2010 р.представник позивача по первісному позову підтримав позовні вимоги з урахуванням наданих уточнень, надав суду клопотання про залучення до матеріалів справи рахунків - фактур, які виставлялись відповідачу. Проти зустрічного позову заперечував в повному обсязі та просив суд відмовити в його задоволенні.

Представник відповідача не заперечував проти залучення до матеріалів справи наданих документів.

Суд, дослідивши надані докази, дійшов висновку про задоволення клопотання позивача та залучення до матеріалів справи наданих документів.

Представник відповідача по первісному позову в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, в якому просив для об'єктивності розгляду справи зобов'язати позивача провести перерахунок своїх позовних вимог із залученням фахівців зі спеціальними знаннями та у відповідності до норм чинного законодавства. Таке клопотання обґрунтовано тим, що згідно додатку позивач розрахував пеню за період з 01.09.2008р. по 15.07.2009р., що є більше шести місяців, тобто, грубим порушенням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України. Крім того, при розрахунку штрафних санкцій позивач не зробив посилання на норми діючого законодавства і не вказав з яких джерел визначався розмір облікової ставки НБУ та середній індекс інфляції. Також у відзиві зазначено, що господарським судом Харківської області 27.02.2010р. по справі № Б-50/27-10 прийнято ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство АГ «Спецбудмеханізація» згідно з якою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Наполягав на задоволенні зустрічних позовних вимог.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

20.03.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № Пр 34.08.

Відповідно до умов договору, а саме п.1.1., позивач (Постачальник) зобов'язався поставити, а відповідач (Покупець) прийняти та оплатити товар на умовах, передбачених цим договором. В пункті 1.2. договору сторони передбачили, що кількість, асортимент та ціна товару, яка є предметом договору, визначається Спеціфікацією (Додаток № 1), яка є невід'ємною частиною договору.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як свідчать матеріали справи, на виконання вищезазначених умов договору позивач здійснив поставку товару, а саме в період з 01.03.2008 року по 29.12.2008 року згідно відомості відвантаження товарів покупцям, поставив відповідачу асфальтобетонну суміш, чорний щебінь, бітум будівельний, емульсію для підгрунтовки, поребрик сухопресований та інші будівельні матеріали загальною вартістю 6338640,60 грн. Відповідач отримав зазначений товар, що підтверджується видатковими накладними, довіренностями на отримання товару та щомісячними актами взаєморозрахунків, копії яких додані до матеріалів справи. Згідно останнього акту звірки за спірним договором, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 19.11.2008 р. складала 2520011,00 грн.(а.с. 18, т.2)

Згідно п. 5.1. договору сторони визначили порядок розрахунків - 100% передплата. Пунктом 6.3.1. та п. 5.2. договору, встановлено, що покупець здійснює постачальнику оплату за товар на підставі рахунків постачальника, в строки, визначені в рахунках.

Але відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання, відмовився від виконання обов'язків, покладених на нього умовами договору в частині своєчасної та належної попередньої оплати товару, сплатив отриманий товар лише частково, внаслідок чого у відповідача виникла перед позивачем заборгованість у розмірі 2436452,57 грн.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Так, ч.1 ст. 693 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Відповідно п. 4 ст. 538 Цивільного кодексу України, якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Відповідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як свідчать матеріали справи, 18.11.2008 року позивач надав відповідачу претензію на оплату товару, в який просив суд перерахувати до 30.11.2008 року заборгованість, яка станом на 18.11.2008 року становила 2523062,24 грн. Відповідач отримав зазначену претензію також 18.11.2008 року, про що свідчить вхідний номер на копії, яка додана до матеріалів справи.

Відповідач заборгованість в повному обсязі не перерахував, внаслідок чого станом на 30.11.2008 року борг відповідача перед позивачем становить 2436452,57 грн.

За таких підстав суд вважає вимогу позивача про стягнення 2436452,57 грн. основного боргу обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пункту п. 7.2. договору поставки, за несвоєчасну або неповну оплату поставленого товару згідно виставлених рахунків, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, яка нараховується виходячи із розміру не сплаченої суми за кожен день прострочення.

Позивач в позовній заяві та останніх уточненнях просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 468041,67 грн., яка згідно розрахунку була нарахована за період з 01.09.2008 року по 15.07.2009 року.

Відповідно до п.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Крім того, як встановлено судом, у відповідності до направленої претензії, відповідачем був порушений строк оплати товару з 01.12.2008 року.

Так, з урахуванням строків оплати та п. 6 ст. 232 ГК України, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача становить 218708,51 грн., яка нарахована за період з 01.12.2008 року по 01.06.2009 року. Суд вважає позовні вимоги в цій частині законними, обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню. Врешті, щодо стягнення пені у розмірі 249333,16 грн., нарахованої за періоди з 01.09.2008 року по 30.11.2008 року та з 01.06.2009 року по 15.07.2009 року суд вважає за необхідне відмовити.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення інфляційних витрат у розмірі 467361,07 грн., нарахованих за період з 1 грудня 2008 року по 15 червня 2010 року та 3% річних у розмірі 114004,64 грн., нарахованих за період з 1 грудня 2008 року по 15 червня 2010 року, - підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.

В задоволенні решти позовних вимог, про стягнення 72085,95 грн. інфляційних та 12097,69 грн. трьох відсотків річних, суд відмовляє у зв'язку з безпідставністю їх нарахування за період з 01.09.2008 року по 01.12.2008 року.

У відзиві на позовну заяву відповідач посилається на той факт, що 27.02.2010р. по справі № Б-50/27-10 прийнято ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство АГ «Спецбудмеханізація» згідно з якою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ст. 1 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори це кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. Згідно п.1 ст. 14 зазначеного закону конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Пункт 2 ст. 14 Закону передбачає, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються та вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає та тягне за собою припинення у кредитора майнового права.

Відповідно ухвали господарського суду Харківської області від 26.05.2010 року по справі № Б-50/27-10, призначено розпорядника майна АТ "Спецбудмеханізація" та призначено фінансову експертизу, проведення якої доручено державному органу з питань банкрутства – управлінню з питань банкрутства у Харківській області Державного департаменту з питань банкрутства із залученням для її проведення спеціалістів у встановленому порядку. Отже станом на час винесення рішення публікації в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство АТ "Спецбудмеханізація" не здійснено.

В ч.3 п.8.13 рекомендацій від 04.06.2004 року № 04-5/1193 Вищий господарський суд України зазначив, що суди мають у встановленому ГПК України порядку приймати позовні заяви до особи, щодо якої порушена справа про банкрутство, і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство.

За таких обставин, суд дійшов висновку, про відсутність перешкод для вирішення спору по суті.

В зустрічній позовній заяві, позивач просить суд стягнути з ТОВ "Центр передових технологій і ремонту автомобільних доріг" заборгованість за договором поставки № Пр 34.08 від 20.03.2008 року у розмірі 97545,00 грн. як матеріальну шкоду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, було проведено випробування контрольних зразків бетону марки БСГ В20 П2 F150 W2 ДСТУБВ.2.7-96-200, купівля якої провадилась на підприємстві відповідача, на підставі вказаного договору. Випробування провадилось НБВЛ ТОВ «Випробувач», про що складено відповідні протоколи. Позивач за зустрічним позовом вказує, що у відповідності з вказаними протоколами встановлено, що показники середньої міцності бетонної суміші в декілька разів нижче від заявленої марки та не відповідають вимогам ДСТУ, внаслідок позивач за зустрічним позовом зазнав матеріальну шкоду у розмірі 97545 грн.

Стосовно заявлених зустрічних позовних вимог, суд вважає за необхідне відмовити в їх задоволені, керуючись наступним.

В обґрунтування своїх позовних вимог АТ "Спецбудмеханізація" посилається на такі норми чинного законодавства, як ст. 173 ГК України, ст. 526 ЦК України, які передбачають належне виконання зобов'язання, у зв'язку з порушенням яких й просить стягнути 97545,00 грн. як заборгованість. Проте, в тексті зустрічного позову, позивач визначає природу заборгованості як матеріальну шкоду, яку він зазнав внаслідок невідповідності вимогам ДСТУ поставленого товару.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Судом встановлено, що з договору поставки № ПР 34.08 від 20.03.2008 року не виникають грошові зобов"язання відповідача за зустрічним позовом сплатити грошові кошти у розмірі 97545,00 грн.

Щодо виконання відповідачем за зустрічним позовом зобов"язань, щодо поставки товару належної якості, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 1 ст. 623 ЦК України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Але притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності певних, передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який і є підставою цивільно-правової відповідальності.

Одним з елементів складу цивільного правопорушення, який вимагається законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, є об'єктивна сторона, яку утворюють наявність збитків у майновій сфері кредитора, протиправні дії, які виражені у невиконанні або неналежному виконанні боржником взятого на себе зобов'язання; причинний зв'язок між протиправними діями боржника та збитками.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на протоколи випробувань контрольних примірників бетону, копії яких додані до матеріалів справи. Суд, дослідивши надані протоколи, встановив, що випробування, за результатами яких вони складались здійснювались на замовлення ТОВ "ХСС-1", тобто особи, яка не є стороною по справі та не є учасником спірних правовідносин. Жодного посилання на договір поставки № ПР 34.08 від 20.03.2008 року в зазначених протоколах також не міститься. Тобто суд має підстави стверджувати, що вказані протоколи, не є належним доказом в підтвердження факту поставки товару нижчої, ніж обумовлено в договорі якості. Інших доказів, які б свідчили про невідповідність вимогам ДСТУ бетону марки БСГ В20 П2 F150 W2 ДСТУБВ.2.7-96-200 до матеріалів справи не додано.

Отже, в матеріалах справи відсутні належні докази, які б підтверджували неналежне виконання своїх зобов'язань за вищезгаданим договором з боку відповідача та наявність в його діях складу цивільного правопорушення.

За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні зустрічних позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача по первісному позову витрати по сплаті державного мита у розмірі 25500 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, ст. 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -

ВИРІШИЛА:

Задовольнити клопотання позивача по первісному позову про залучення до матеріалів справи додаткових доказів.

Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Спецбудмеханізація" (адреса: 61000,м. Харків, вул. Велозаводська, 2/5, п/р 2600901300994 в ХФ ТОВ "Український промисловий банк", м. Харків, МФО 350686, код ЄДРПОУ 01270196) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр передових технологій будівництва та ремонту автомобільних доріг" (адреса: 61000, м. Харків, вул. Велозаводська, б. 1, р/р 26009000127287 у філії ВАТ "Укрексімбанк" у м. Харкові, МФО 351618, код ЄДРПОУ 30883206) - 2436452,57 грн. основного боргу, 218708,51 грн. пені, 467361,07 грн. інфляційних витрат, 114004,64 грн. трьох відсотків річних, 25500 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної чинності.

Відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення 249333,16 грн. пені, 72085,95 грн. інфляційних витрат та 12097,69 грн. трьох відсотків річних.

В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Головуючий суддя

суддя

суддя

Повний текст рішення підписаний 29.06.2010 року.