Рішення № 10207723, 24.06.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2010 р. Справа № 53/94-10

вх. № 4361/1-53

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Михайлицька А.Ю. дов. від 22.06.2010 року

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши справу за позовом АТ "Енергоресурс", м. Харків

до ФО-П ОСОБА_2, м.Харків

про стягнення 7506,58 грн.

ВСТАНОВИВ:

Розглядається вимога про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по договору суборенди № 224-Ар від 02.10.2009 року в сумі 7506,58 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні надав до суду відзив на позов в якому проти задоволення позову заперечує в повному обсязі з мотивів викладених у відзиві та просить суд в задоволенні позову відмовити.

Також надав до суду клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України, відповідно до якої якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

Суд, розглянувши подане відповідачем клопотання, вважає його таким, що не підлягає задоволенню, оскільки вважає, що перелік документів, які просить витребувати відповідач ніяким чином не вплине на повноту та об'єктивність розгляду справи по суті, а надані до матеріалів справи докази суд вважає достатніми для прийняття рішення по справі.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов, в звязку з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами справи.

Суд, розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне:

02 жовтня 2009 року між приватним акціонерним товариством «Енергоресурс» (далі - позивач) та Фізичною особою - підприємцєм ОСОБА_2 (далі - відповідач) було укладено договір суборенди № 224-Ар.

За умовами укладеного договору ( ст.1) позивач зобов'язався передати в тимчасове користування нежитлове приміщення офісного призначення в будівлі лабораторно-побутового корпусу, літ. Б-5, (далі - нежитлові приміщення) загальною площею 19 кв.м., розташованого за адресою м. Харків , пр. 50- річчя СРСР, 149.

На виконання умов договору вказані нежитлові приміщення були передані позивачем в тимчасове користування відповідача, що підтверджується актом прийому - передачі від 06.10.2009 року.

Таким чином, позивач виконав прийняті на себе зобов'язання належним чином та в повному обсязі.

Статтею 3 договору передбачений розмір орендної плати та порядок розрахунків за договором суборенди № 224 - Ар від 02.10.2009 року.

Відповідно до п.3.1 статті 3 договору загальна сума орендної плати за договором складає щомісячно 665 грн. 00 коп.

На підставі п.3.3 статті 3 договору відповідач прийняв на себе зобов'язання щомісяця, не пізніше 15 числа поточного місяця, за наступний місяць сплачувати орендну плату шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Орендодавця.

Але відповідач свої зобов'язання, щодо сплати орендної плати виконав неналежним чином, а саме сплатив тільки 800 грн.00 коп. (300 грн. 00 коп. 03.12.2009 та 500 грн. 00 коп. 07.12.2009).

Таким чином, загальна сума основного боргу відповідача перед позивачем за договором суборенди складає 3 806 грн. 82 коп., що утворилась з жовтня 2009 року по березень 2010 року.

На підставі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно вимог ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Враховуючи, що сума основного боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення заборгованості, а також, враховуючи, що відповідно ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином та у встановлений строк, позовні вимоги позивача в сумі 3806,82 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми. За таких обставин, позовні вимоги позивача в розмірі 175,41 грн. інфляційних та 36,25 грн. 3% річних обґрунтовані, відповідають вимогам діючого законодавства та підлягають задоволенню.

Пунктом 6.3 вказаного договору сторони встановили відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань у вигляді пені, враховуючи, що сума боргу в частині стягнення пені відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення суми боргу, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 244,19 грн. обґрунтованими, такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення суму штрафу у розмірі 122,09 грн. відповідно по п.6 ст.231 ГК України та суму штрафу у розмірі 122,09 грн. відповідно до ст.536 ЦК України. Однак вказані суми не підлягають стягненню з відповідача, оскільки умовами договору суборенди (п.6.3) сторонами було погоджено відповідальність відповідача у разі порушення строків оплати орендних платежів шляхом сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Також у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язання відповідачем перед позивачем, позивач вимушений був понести додаткові витрати у вигляді оплати за юридичні послуги у розмірі 3 000 гривень 00 коп. Однак відповідно до ст.44-49 ГПК України до складу судових витрат належать витрати на послуги адвоката. Враховуючи викладене та приймаючи до уваги те, що позивачем не надано суду доказів надання послуг саме адвокатом, суд відмовляє у стягненні з відповідача юридичних послуг на суму 3000,00 грн.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, оскільки з його вини справу було доведено до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 526, 625 ЦК України, ст.22, 33, 43, 44 - 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, Код НОМЕР_1, Св-во держ. реєстрації від 06.02.2002 р. № НОМЕР_2, Св- во платника ПДВ Серія Д № НОМЕР_3) на користь Акціонерного товариства «Енергоресурс» (61105, м. Харків, вул. Киргизька,19, код ЄДРПОУ 32237716, банківські реквізити: п/р 26005382750011 в публічне АТ "АКБ "Базіс", м. Харків МФО 351760) 3806,82 грн. основного боргу, 244,19 грн. пені, 175,41 грн. інфляційних витрат, 36,25 грн. 3% річних, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення штрафу у розмірі 122,09 грн. відповідно по п.6 ст.231 ГК України, штрафу у розмірі 122,09 грн. відповідно до ст.536 ЦК України та 3000,00 грн. витрат на юридичні послуги відмовити.

Суддя

Рішення виготовлено та підписано 25.06.2010 року.