Рішення № 10207603, 15.06.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2010 р. Справа № 55/53-10

вх. № 2151/5-55

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився

відповідача- не з"явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стилбуд", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсалстрой", м. Харків

про стягнення 646317,34 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стилбуд", м. Харків, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсалстрой", м. Харків, 639609,25 грн. заборгованості та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору підряду № 22/10-09 від 22.10.09 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати робіт. Крім того звернувся до суду з клопотанням про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19 березня 2010 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 12 квітня 2010 р.

09 квітня 2010 р. позивач надав до суду додаткові документи, зокрема клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 квітня 2010 р. було відкладено розгляд справи на 12 травня 2010 р.

Ухвалою заступника голови господарського суду від 12 травня 2010 р. було продовжено строк розгляду справи за межі, передбачені ч. 1 ст 69 ГПК України, по 17 червня 2010 р.

29 квітня 2010 р. позивач в порядку ст. 22 ГПК України звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 639609,25 грн. заборгованості , 6000 грн. витрат на оплату послуг адвоката та судові витрати.

Вказані уточнення прийняті судом та розгляд справи продовжено з їх урахуванням.

Ухвалами господарського суду Харківської області від 12 травня 2010 р., від 26 травня 2010 р., від 07 червня 2010 р. було відкладено розгляд справи на інший день.

Представник позивача у призначене судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У відповідності до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами з урахуванням наданих уточнень.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

22 жовтня 2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Стилбуд", м. Харків(позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Універсалстрой", м. Харків(відповідач) був укладений договір № 22/10-09, у відповідності до умов якого позивач зобов"язався на свій ризик виконати за завданням відповідача, а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити роботу: устрій колесовідбійникі, лотки водовідвідень та бетонну підлогу за технологією CEREZIT в житловому будинку за адресою: м. Харків, пров. Банний, 4. Пунктом 5.2 договору передбачено, що відповідач приймає від позивача роботи шляхом підписання акту прийомки виконаних підрядних робіт (Форма КБ-2в) не пізніше останнього числа закриваємого по формі місяця. З цього моменту у відповідача наступає зобов"язання напротязі 10-ти днів оплатити вартість виконаних робіт, які підтверджуються довідкою про вартість виконаних підрядних робіт. Пунктом 5.3 договору передбачено, що оплата здійснюється відповідачем в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача. Пунктом 9.1 договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов"язань, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочки, враховуючи Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" від 22.11.96 р. № 543/96-ВР. Пунктом 12.1 договору передбачений строк його дії, а саме договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов"язань.

На виконання умов вказаного договору позивач виконав підрядні роботи на загальну суму 1195846,41 грн., що підтверджується актами № 1 та № 2 за грудень 2009 р., які підписані обома сторонами та скріплені печатками.

У вказаних актах зазначений договір № 22/10-09 від 22.10.09 р., що свідчить про те, що роботи виконувались саме на виконання цього договору.

Як було вищезазначено, сторони у договорі встановили строк оплати товару наступним чином: відповідач приймає від позивача роботи шляхом підписання акту прийомки виконаних підрядних робіт (Форма КБ-2в) не пізніше останнього числа закриваємого по формі місяця та з цього моменту у відповідача наступає зобов"язання напротязі 10-ти днів оплатити вартість виконаних робіт, які підтверджуєються довідкой про вартість виконаних підрядних робіт.

Враховуючи вищевикладене, відповідач повинен був сплатити за роботи за грудень 2009 р.- 10.01.10 р.

Відповідач розрахувався за прийняті роботи лише частково на суму 573658,36 грн., що підтверджується витягами банку, доданими до позовної заяви.

Позивач вказує на те, що ним на адресу відповідача було направлено телефонограми від 11.01.10 р., від 18.01.10 р., від 25.01.10 р., від 08.02.10 р., від 25.02.10 р., від 03.03.10 р., від 16.03.10 р. з вимогою про перерахування суми боргу на розрахунковий рахунок позивача у строк до 16.03.10 р.

Проте відповідач не погасив суму заборгованості за виконані роботи у розмірі 622188,05 грн.(сума основного боргу), що і стало підставою позивачу для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вказані обставини та враховуючи вимоги ст.629 Цивільного Кодексу України, а саме те, що договір є обов"язковим для виконання сторонами, враховуючи те, що позивач виконав роботи належним чином, що підтверджується належними доказами, проте докази здійснення відповідачем розрахунку з позивачем в матеріалах справи відсутні, а також приймаючи до уваги те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обгрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі –622188,05 грн. правомірна та обгрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що позивач у розрахунках 3% річних допустив помилки.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога щодо стягнення річних підлягає задоволенню частково у сумі 2045,54 грн. , в решті заявленої вимоги у сумі 443,26 грн. 3% річних слід відмовити, як зайво нарахованої.

Згідно зі ст.ст.193,198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Враховуючи вимоги ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", а саме те, що пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня , позовна вимога щодо стягнення з відповідача пені, яка нарахована позивачем за прострочення виконання грошового зобов"язання у відповідності до умов, передбачених вищевказаним договором, підлягає задоволенню. частково у сумі 13977,92 грн. В решті заявленої вимоги щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 954,48 грн. слід відмовити, як зайво нарахованої.

Через невиконання відповідачем взятих на себе зобов*язань, для представництва та захисту своїх порушених прав в господарському суді, позивач змушений був залучити адвоката Распопова В.О. для надання кваліфікованих юридичних послуг, з яким було укладено угоду б/н від 10.03.10 р.. Право на заняття адвокатською діяльністю Распоповим В.О. підтверджується свідоцтвом № 889 від 09.07.99 р. Вартість послуг складає 6000 грн., що зазначено в квитанції від 10.03.10 р., які позивач просить стягнути з відповідача як судові витрати.

Відповідності до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат , пов'язаних з розглядом справи.

Згідно Роз"яснень Вищого господарського суду України від 31 травня 2002 року р. до інших витрат у розумінні статті 44 ГПК України відносяться, зокрема, суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи.

Таким чином, заявлена позовна вимога щодо стягнення витрат у сумі 6000 грн., сплачених за отримання адвокатських послуг підлягає задоволенню, оскільки згідно ст.ст.44,49 ГПК України до складу судових витрат у господарському судочинстві можуть включатись витрати на оплату послуг адвоката. Подібний статус мають виключно особи, визначені у ст. 2 Закону України "Про адвокатуру", зокрема ті хто одержав свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Розглянувши клопотання позивача про забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти та майно відповідача, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання, у зв”язку з необгрунтуванням і непідтвердженням належними доказами необхідністі такого забезпечення, а також недоведенням документально ним того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 526, ч.1 ст.530, 610, 611, ч. 2 ст. 625, ст. 629 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Відмовити позивачу в задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсалстрой", м. Харків(61030, м. Харків, вул. Диканівська, 5, код ЄДРПОУ 33817754, рахунок № 260063011327 в Першій Харківській філії АКБ "Базис", МФО 351599) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стилбуд", м. Харків(61170, м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців, 47-а, кв. 107, код ЄДРПОУ 33674253, рахунок № 26007036494400 в ПАТ "Укрсиббанку", МФО 351005) 622188,05 грн. основного боргу, 13977,92 грн. пені, 2045,54 грн. 3% річних, 6000 грн. витрат на послуги адвоката, 6382,11 грн. державного мита та 235,48 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В стягненні 954,48 грн. пені та 443,26 грн. 3% річних відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст Рішення підписано 16 червня 2010 року.