Рішення № 10206363, 30.06.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" червня 2010 р.Справа № 12/68 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Т.В. Макаренко, розглянув у відкритому судовому засіданні справу №12/68

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Лізинг", м. Миколаїв

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "ім. Князя Потьомкіна", с. Розумівка, Олександрівський район, Кіровоградська область

про стягнення 217000,71 грн.

Представники сторін:

від позивача - Іноземцев Є.С., довіреність б/н від 30.11.09;

від відповідача - участі не брали.

від відповідача - участі не брали

Сторони повідомлені належним чином про час та місце проведення судового засідання.

Про належне повідомлення відповідача про час і місце проведенння судового засідання свідчить довідка відділення поштового зв'язку у якій зазначено, що поштова кореспонденція, направлена відповідачу за юридичною адресою (ухвала про порушення провадження у справі), повертається господарському суду у зв'язку з відмовою адресата від одержання.

Господарський суд враховує, що ухвала про відкладення розгляду даної справи від 17.06.2010р. направлена на адресу відповідача 18.06.2010 року, що підтверджується списком № 116 згрупованих внутрішніх поштових відправлень від 21.06.2010 року та реєстром №25022 0125684 7 рекомендованих відправлень від 21.06.2010 року.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року №75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Вказана правова позиція викладена в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року №01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року".

З урахуванням викладених обставин, враховуючи належне оформлення відмітки про відправку відповідачеві ухвали про відкладення розгляду справи господарський суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Лізинг" звернулось до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Імені Князя Потьомкіна" про стягнення з останього заборгованості по договору фінансового лізингу №143 від 22.08.2007 року в сумі 192371,78 грн., пені в розмірі 1528,17 грн., три відсотки річних в розмірі 4592,30 грн., інфляційних втрат в розмірі 18508,46 грн., що разом складає 217000,71 грн.

30.06.2010 року позивач подав письмові пояснення щодо періоду нарахування пені та вказав, що зазначений у позовній заяві період нарахування пені є помилкою. Справжній період, за який позивачем було нараховано пеню, зазначений в додатку № 2 (розрахунок пені) до позовної заяви та складає з 26.05.2009 року по 10.05.2010 року.

Відповідач відзиву на позовну заяву та витребувані ухвалами суду документи не подав, позовні вимоги ні по суті заявлених вимог, ні по розрахунку не заперечив.

На підставі ст.75 ГПК України господарський суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Лізинг" ("лізингодавець") та товариством з обмеженою відповідальністю "ім. Князя Потьомкіна" ("лізингоодержувач") укладено договір фінансового лізингу №№143 від 22.08.2007 року (далі - Договір). За умовами вказаного Договору лізингодавець зобов'язався набути у власність та передати у користування лізингоодержувачу на визначений у Договорі строк, за умови сплати лізингоодержувачем авансового лізингового платежу, наступне майно: трактор Беларус-1025, заводський № 10302023, двигун № 258558, 2007 року випуску; трактор Беласус - 892, заводський № 90804128, двигун № 248105, 2007 року випуску; сівалка СЗТ - 5,4 заводський № 33,2007 року випуску. Вартість предмету лізингу 303880,00 грн. Лізингоотримувач зобов'язався прийняти предмет лізингу згідно акта прийому-передачі, який підтверджує якість, комплектність, справність предмета лізингу і відповідність техніко-економічним показникам та Замовленню на предмет лізингу № б/н від 10.08.2007р., та здійснювати лізингові платежі, передбачені умовами договору, згідно графіку сплати лізингових платежів, який є додатком № 1 до цього Договору.

За своєю правовою природою даний договір є договором лізингу.

Відповідно до статті 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

На виконання умов зазначеного Договору позивач передав відповідачеві трактор Беларус-1025, заводський № 10302023, двигун № 258558, 2007 року випуску, що підтверджується актом прийому - передачі у фінансовий лізинг сільськогосподарської техніки від 14.09.2007 року; трактор Беласус - 892, заводський № 90804128, двигун № 248105, 2007 року випуску, що підтверджується актом прийому - передачі у фінансовий лізинг сільськогосподарської техніки від 14.09.2007 року; сівалку СЗТ - 5,4 заводський № 33,2007 року випуску, що підтверджується актом прийому - передачі у фінансовий лізинг сільськогосподарської техніки від 14.09.2007 року, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Розділом 2 Договору визначено, що лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів. Розмір, склад, графік сплати лізингоодержувачем лізингових платежів лізингодавцю визначаються у відповідності до Додатку № 1 до цього Договору.

Пунктом 2.2 передбачено, що лізингові платежі сплачуються у безготівковій формі шляхом перерахування на рахунок лізингодавця.

Умовами Договору (п. 2.3) визначено, що лізингоодержувач зобов'язався своєчасно сплачувати передбачені Договором (Додаток № 1) лізингові платежі. У разі прострочення лізингоодержувачем сплати лізингодавцю лізингових платежів, відповідач несе відповідальність згідно з умовами Договору.

Додаток №1 до Договору містить узгоджений сторонами графік щомісячних лізингових платежів. Із змісту вказаного додатку вбачається, що лізингові платежі, зазначені в графіку, повинні бути остаточно сплачені відповідачем до 25.09.2010 року.

Між тим взяті на себе зобов’язання відповідач належним чином не виконав: лізингові платежі сплачував несвоєчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого виникла перед позивачем заборгованість за період з 26.11.2008 року по 25.04.2010 року складає 192371,78 грн.

Згідно вимог статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.

Докази сплати відповідачем 192371,78 грн. заборгованості по лізинговим платежам в матеріалах справи відсутні, на вимогу господарському суду - не подано, а тому позовні вимоги заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на його користь 1528,17 грн. пені за період з 26.05.2009 року по 10.05.2010 року (з врахуванням пояснень позивача № 207 від 25.06.2010р.).

Відповідно до пункту 10.5 Договору за порушення лізингоодержувачем зобов'язань зі своєчасної сплати лізингових та інших платежів , передбачених Договором, останій сплачує лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від суми простроченої заборгованості.

Статтею 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно статті 549 Цивільного кодексу України, є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється в письмовій формі.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Господарський суд задовольняє вимоги позивача щодо стягнення пені згідно п. 10.5 Договору на суму 1528,17 грн. за період з 26.11.2008 року по 10.05.2010 року, відповідно до поданого позивачем розрахунку.

Також, позивач просить стягнути з відповідача збитки від інфляції в сумі 18508,46 грн. за період з грудня 2008 року по березень 2010 року та три відсотка річних в сумі 4592,30 грн. за період з 26.05.2009 року по 10.05.2010 року

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення збитків від інфляції в сумі 18508,46 грн. за період з грудня 2008 року по березень 2010 року та трьох відсотків річних в сумі 4592,30 грн. за період з 26.11.2008 року по 10.05.2010 року, відповідно до поданого позивачем розрахунку.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82- 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ім. Князя Потьомкіна", 27425, с. Розумівка, Олександрівський район, Кіровоградська область, вул.Шкільна,1, код ЄДРПОУ 32599537 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Лізинг", 54025, м.Миколаїв, пр.Героїв СТалінграду, 113/1, код ЄДРПОУ 34234628 заборгованість по договору фінансового лізингу №143 від 22.08.2007 року в сумі 192371,78 грн., пеню в розмірі 1528,17 грн., три відсотки річних в розмірі 4592,30 грн., інфляційних втрат в розмірі 18508,46 грн., що разом складає 217000,71 грн., а також судові витрати: державне мито в сумі 2170,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 236 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.

Згідно ч. 3 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя Т.В. Макаренко

дата підписання повного

тексту рішення 02.07.2010р.