Рішення № 10206269, 24.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 26/22924.06.10 р.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ ДКТ БУД ”

До           Акціонерного банку “ Банк регіонального розвитку ”

Про           стягнення 24186, 66 грн.

                    Суддя Пінчук В.І

Представники:

від позивача           Мастикаш Ю.І. –предст.

від відповідача          Скрипач А.В. –предст.

Рішення прийняте 24.06.2010 р., оскільки у судовому засіданні 03.06.2010 р. розгляд справи відкладався відповідно до п. 1 ст. 77 ГПК України.           

                                                  Обставини справи:

          Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 20863, 50 грн. основного боргу, 704, 79 грн. 3% річних та 2618, 37 грн. збитків від інфляції, а всього 24186, 66 грн.

          Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог позивача заперечує та просить суд у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що позивач не заявив ліквідатору в передбачені Законом України “ Про банки і банківську діяльність ” строки грошові вимоги в сумі 24186, 66 грн., а тому вони не повинні розглядатися і вважаються погашеними

          Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд, -          

                                         ВСТАНОВИВ:                                                            

          27.07.2007 р. між товариством з обмеженою відповідальністю “ ДКТ БУД ” ( позивачем ) та акціонерним банком “ Банк регіонального розвитку ” ( відповідачем ) був укладений договір банківського рахунку № б/н, відповідно до умов якого банк ( відповідач ) зобов’язався відкрити клієнту ( позивачу ) поточний рахунок № 26000010092701, в національній валюті, а також зобов’язався приймати та зараховувати на вказаний рахунок грошові кошти, виконувати розпорядження клієнта про перерахування та видачу відповідних сум з рахунку та проведення операцій по рахунку.

          Відповідно до п. 2.3.3. вказаного договору банк ( відповідач ) зобов’язаний виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу коштів з рахунку.

          Розрахункові документи банк приймає від клієнта ( будь –якої особи, зазначеній в картці із зразками підписів та відбитком печатки, або від уповноваженої особи клієнта за наявністю доручення ) і виконує в день їх надходження, якщо вони надані в банк в операційний час. ( операційний час роботи з клієнтом по операціям в іноземній валюті встановлюється: з 9-00 до 15-00 з понеділка по п’ятницю ) ( п. 3.2 договору ).

          Позивач у позовній заяві зазначає, що 11.03.2009 р. відповідачу було передано розпорядження позивача про перерахування грошових коштів –платіжне доручення № 6 від 11.03.2009 р. в розмірі 20863,50 грн., яке банк, згідно п. 3.2 договору № б/н від 27.07.2007 р. зобов’язаний був виконати до 12.03.2009 р., але не виконав у встановлений строк.

          13.03.2009 р. позивач направив відповідачу вимогу про виконання платіжного доручення, в якій просив останнього негайно перерахувати кошти в сумі 20863, 50 грн., згідно платіжного доручення № 6 від 11.03.2009 р.

          23.03.2009 р. позивач отримав від відповідача повідомлення № 11/1458 від 13.03.2009 р. про невиконання розрахункових документів, в якому останній повідомляє про те, що у зв’язку з недостатністю коштів на кореспондентському рахунку, банк не виконав платіжне доручення клієнта № 6 від 11.03.2009 р., і яке узяв для облікування за позабалансовим рахунком № 9804.

          30.04.2009 р. позивач отримав від відповідача лист № 11/2039 від 27.04.2009 р., в якому останній повідомляє, що внаслідок складного фінансового стану банку, зниження рівня його ліквідності та недостатності коштів на кореспондентському рахунку, банк не має можливості своєчасно виконувати платіжні документи клієнтів.

          Крім того, з 24.03.2009 р. на підставі постанови правління НБУ від 23.03.2009 р. № 157, Національним банком України введено тимчасову адміністрацію до Акціонерного банку “ Банк регіонального розвитку ” та для створення сприятливих умов щодо відновлення фінансового стану банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів на строк до 6 місяців з 24.03.2009 р. до 23.09.2009 р.

          Однак, як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач не виконав грошове зобов’язання перед позивачем і після закінчення мораторію, а 15.12.2009 р. взагалі повернув платіжне доручення № 6 від 11.03.2009 р. останньому без виконання, з відміткою банку про повернення платіжного документу без виконання у зв’язку з відкликанням у Акціонерного банку “ Банк регіонального розвитку ” банківської ліцензії на підставі постанови НБУ № 713 від 02.12.2009 р. ( копія платіжного доручення № 6 від 11.03.2009 р. знаходиться в матеріалах справи ).

          10.12.2009 р. у зв’язку з відкликанням у Акціонерного банку “ Банк регіонального розвитку ” банківської ліцензії, позивач направив відповідачу вимогу № 18 про визнання товариства з обмеженою відповідальністю “ ДКТ БУД ” кредитором банку на суму 20863, 50 грн.

          08.04.2010 р. позивач направив відповідачу лист № 7 з проханням сповістити про акцептування зазначеної вимоги та визначення суми заборгованості банку перед ТОВ “ ДКТ БУД ” і віднесення вимоги до певної черги погашення.

          Натомість, відповіді на вимогу № 18 від 10.12.2009 р. та на лист № 7 від 08.04.2010 р. позивач не отримав, а тому позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача вказану заборгованість.

          Крім суми основного боргу, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 704,79 грн. 3% річних та 2618,37 грн. збитків від інфляції, а всього 24186, 66 грн.

          Відповідно до ч. 3 ст. 1068 Цивільного кодексу України, банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

          Згідно ст. 1066 ЦК України, банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

          Відповідно до ст. 1074 зазначеного кодексу України, обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

          Статтею 84 Закону України “ Про банки і банківську діяльність ” передбачено, що Національний банк України має право відкликати банківську ліцензію, ініціювати ліквідацію банку в будь-який час, коли дійде висновку, що фінансове оздоровлення банку є неможливим.

          Відповідно до п. 3 ст. 91 зазначеного закону України, з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав.

          Згідно ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Разом з тим, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню лише частково в сумі основного боргу 20863, 50 грн., а в частині стягнення з відповідача на користь позивача 704,79 грн. 3% річних та 2618, 37 грн. збитків від інфляції, суд відмовляє, оскільки відповідач не мав перед позивачем грошових зобов’язань в розумінні ст. 625 ЦК України.

Відповідно ст. 49 ГПК України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          Твердження відповідача про те, що позивач не заявив ліквідатору в передбачені Законом України “ Про банки і банківську діяльність ” строки грошові вимоги в сумі 24186, 66 грн., а тому вони не повинні розглядатися і вважаються погашеними, судом до уваги не приймається, оскільки представник позивача у судовому засіданні надав оригінал відповідної вимоги від 10.12.2009 р., в якій просить визнати ТОВ “ ДКТ БУД ” кредитором АБ “ Банк регіонального розвитку ” в сумі 20863, 50 грн.

          З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

                                                  В И Р І Ш И В:

          Позов задовольнити частково.

          Стягнути з акціонерного банку “ Банк регіонального розвитку ” ( 04050, м. Київ, вул. Дегтярівська, 8-А, код 19338316 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ ДКТ БУД ” ( 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18, код 35309568 ) 20863 ( двадцять тисяч вісімсот шістдесят три ) грн. 50 коп. боргу, 208 ( двісті вісім ) грн. 64 коп. державного мита та 203 ( двісті три ) грн. 57 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

           Видати наказ.

           В іншій частині позову відмовити.

           Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяВ.І.Пінчук