Ухвала суду № 102053024, 21.12.2021, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 2012/2-811/11

Провадження № 6/639/146/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2021 року Жовтневий районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді – Труханович В.В.,

за участю секретаря – Усиченко К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву Акціонерного товариства «Альфа-Банк», заінтересована особа: Холодногірсько-Новобаварський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про заміну сторони виконавчого провадження у цивільній справі № 2012/2-811/11 за позовною заявою ПАТ соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Харківської обласної філії «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

17 вересня 2021 року до Жовтневого районного суду м. Харкова звернувся представник Акціонерного товариства «Альфа-Банк» звернувся до Жовтневого районного суду м. Харкова із заявою про заміну сторони виконавчого провадження у цивільній справі №2012/2-811/11 за позовною заявою ПАТ соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Харківської обласної філії «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування своїх вимог представник заявника посилається на те, що Жовтневий районний суд м. Харкова 25 березня 2011 року видав виконавчі листи по справі №2811/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» боргу в сумі 480 863, 90 гривень.

У Холодногірсько-Новобаварському відділі державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) відкрито виконавче провадження №28152640 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Украсоцбанк» заборгованості у сумі 480 863, 90 гривень.

21 листопада 2019 року рішенням спільних загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк» та АТ «Укрсоцбанк», оформленим протоколом № 1/2019, затверджено нову редакцію статуту «Альфа-Банк». Відповідно до підпункту 2 пункту 1.2 статуту АТ «Альфа-Банк» є правонаступником всього майна, прав і зобов`язань АТ «Укрсоцбанк».

03 грудня 2019 року до ЄДРЮОФОПГФ було внесено запис № 10681120104002827 про припинення АТ «Укрсоцбанк».

Враховуючи зазначене, АТ «Альфа-Банк» є правонаступником всього майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк».

Станом на момент звернення заявника до суду, виконавче провадження відкрито, однак рішення суду не виконано.

Вказані обставини і вимусили заявника звернутися до суду з зазначеною заявою.

20 грудня 2021 року на адресу суду від представника боржника ОСОБА_1 – адвоката Протаса О.М. надійшли заперечення на заяву про заміну сторони виконавчого провадження.

В обґрунтування своєї позиції представник боржника посилався на те, що документи надані представником АТ «Альфа Банк» не засвідчують право останнього на заміну сторони виконавчого провадження.

Також, на думку представника ОСОБА_1 – адвоката Протаса О.М., АТ «Альфа Банк» не є правонаступником ХОФ ПАТ «Укрсоцбанк», та не надало необхідних доказів на підтвердження своєї позиції, а тому заява не підлягає задоволенню.

В судовому засіданні представник боржника ОСОБА_1 – адвокат Протас О.М. проти задоволення заяви заперечував, посилаючись на обставини, які викладені у письмових запереченнях.

Інші сторони в судове засідання не з`явилися, про день, час і місце розгляду заяви повідомлялись, що відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України не перешкоджає розгляду даної заяви. Від представника заявника в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи у його відсутність.

Суд, вислухавши пояснення представника боржника, дослідивши матеріали справи, вважає заяву такою, що підлягає задоволенню виходячи з наступного.

В судовому засіданні було встановлено, що 14.06.2007 між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 був укладений договір кредиту №839/3/27/38/7-246, відповідно до якого позивач надав ОСОБА_1 у тимчасове користування на умовах строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 80 000, 00 (вісімдесят тисяч) дол. США, зі сплатою 13, 00 відсотків річних з щомісячним погашенням основної заборгованості по 952, 38 дол. США, та кінцевим терміном погашення основної заборгованості до 10.06.2014.

Свої зобов`язання за кредитним договором АКБ «Укрсоцбанк» виконало, а відповідач свої зобов`язання належним чином не виконував, в результаті чого виникла заборгованість за договором кредиту у сумі 480 863, 90 гривень.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 26 січня 2011 року позов ПАТ соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Харківської обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» в особі Харківської обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за договором кредиту у сумі 480 863,90 гривень (чотириста вісімдесят тисяч вісімсот шістдесят три гривні дев`яносто копійок).

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» в особі Харківської обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк» витрати по сплаті судового збору у сумі 1700 гривень, та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 гривень. (а.с. 1-2)

Рішення набрало законної сили.

30 березня 2011 року представником позивача ПАТ «Укрсоцбанк» було отримано виконавчі листи по вищезазначеній цивільній справі. (а.с. 4)

21 листопада 2019 року рішенням спільних загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк» та АТ «Укрсоцбанк», оформленим протоколом № 1/2019, затверджено нову редакцію статуту АТ «Альфа-Банк».

Відповідно до підпункту 2 пункту 1.2 статуту АТ «Альфа-Банк» створений у формі акціонерного товариства та є правонаступником всього майна, прав і зобов`язань АТ «Укрсоцбанк» на підставі передавального акту, затвердженого рішенням єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк», у відповідності до якого АТ «Альфа-Банк» були передані все майно, права та зобов`язання АТ «Укрсоцбанк», яке було створене згідно з Договором про створення Республіканського акціонерно-комерційного банку соціального розвитку від 14.09.1990 в організаційно-правовій формі відкритого акціонерного товариства на баі установ Житлосоцбанку СРСР 31.10.1990 з найменуванням Республіканський акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк», який змінював назву:

-на Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк" (на підставі рішення Загальних зборів акціонерів від 20.06.91 р. про виключення з найменування банку слова "Республіканський");

-на ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "УКРСОЦБАНК" (згідно з рішенням Загальних зборів акціонерів від 09.03.2010 р. про заміну типу акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство та про заміну найменування на Публічне АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "УКРСОЦБАНК"), яке стало правонаступником усіх прав і зобов`язань Акціонерно-правовій формі відкритого акціонерного товариства;

-на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "УКРСОЦБАНК" (згідно з рішенням Загальних зборів акціонерів від 26.04.2018 р. про заміну типу акціонерного товариства з публічного на приватне та про заміну найменування товариства на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "УКРСОЦБАНК"), яке стало правонаступником усіх прав і зобов`язань ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРСОЦБАНК".(а.с. 205-207)

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статут Акціонерного товариства «Альфа-Банк» підписано головою правління АТ «Альфа-Банк» Михайльо В.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Розсохою С.С. засвідчено справжність підпису, та зроблено запис в реєстрі № 12352. (а.с. 207)

В матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо визнання статуту недійсним.

Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається із положень ст. ст. 512, 514 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону виконавчого провадження її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Відповідно до вимог ч. 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з вибуттям право попередника після ухвалення, щодо нього судового рішення і заміни його правонаступником, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва, в тому числі, й у виконавчому провадженні, є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті, яких виникають цивільні права та обов`язки, або пряма вказівка норм цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Щодо заперечень представника ОСОБА_1 – адвоката Протаса О.М., суд зазначає наступне.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

З аналізу цієї статті випливає, що ОСОБА_1 є боржником, а АКБ «Укрсоцбанк» - стягувачем, тому вимоги заявника АТ «Альфа Банк» щодо заміни стягувача у виконавчому провадженні є законними та обґрунтованими.

ОСОБА_1 14.06.2007 уклав кредитний договір з АКБ «Укрсоцбанк», яке в подальшому змінило назву та було реорганізовано, внаслідок чого позов про стягнення заборгованості був поданий до Жовтневого районного суду м. Харкова у 2011 році від імені ПАТ соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Харківської обласної філії «Укрсоцбанк».

Враховуючи викладене, доводи адвоката Протаса О.М. відносно того, що АТ «Альфа Банк» не є належним правонаступником ХОФ ПАТ «Укрсоцбанк» є необґрунтованими та безпідставними.

Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, АТ «Альфа Банк» (код ЄДРПОУ 23494714) є правонаступником АТ «Укрсоцбанк» (код ЄДРПОУ 00039019), яке в свою чергу реорганізовано 03.12.2019.

Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 5 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц (провадження № 61-16059св18), від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц (провадження № 61-20171св18) та від 15 травня 2019 року у справі № 370/2464/17 (провадження 61-39193св18).

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Розглядаючи відповідну заяву про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступниками суд має встановити достатність поданих заявником матеріалів для здійснення відповідної заміни. При цьому суд оцінює також достовірність поданих на підтвердження факту правонаступництва матеріалів, зокрема, договорів, інших правочинів тощо, в тому числі, на предмет їх нікчемності. Зазначена позиція викладена Верховним Судом в постанові від 15 січня 2020 року по справі № 904/11903/16.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, судом було встановлено, що Акціонерне товариство «Альфа-Банк» дійсно є правонаступником Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», за кредитним договором № 839/3/27/38/7-246 від 14.06.2007, укладеним між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 .

Згідно зі ч. 1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Відтак, суд приходить до висновку, що заява Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про заміну сторони виконавчого провадження у цивільній справі № 2012/2-811/11 за позовною заявою ПАТ соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Харківської обласної філії «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 55, 442 ЦПК України, ст. ст. 512, 514 ЦК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», суд

УХВАЛИВ:

Заяву Акціонерного товариства «Альфа-Банк», заінтересована особа: Холодногірсько-Новобаварський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про заміну сторони виконавчого провадження у цивільній справі № 2012/2-811/11 за позовною заявою ПАТ соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Харківської обласної філії «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Замінити стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа у цивільній справі № 2012/2-811/11 за позовною заявою ПАТ соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Харківської обласної філії «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» в особі Харківської обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за договором кредиту у сумі 480 863, 90 гривень (чотириста вісімдесят тисяч вісімсот шістдесят три гривні дев`яносто копійок), вказавши в якості стягувача – Акціонерне товариство «Альфа-Банк» (вул. Велика Васильківська, б. 100, м. Київ, 03150, Код ЄДРПОУ 23494714, р/р НОМЕР_1 ).

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 21.12.2021.

Суддя В.В. Труханович