ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 315
РІШЕННЯ
Іменем України
25.06.2010Справа №2-5/514.1-2010 За позовом - Фонду майна АРК, м. Сімферополь
до відповідача - Громадської організації «Громадський рух соціальних ініціатив Учасників бойових дій, ветеранів військової служби та працівників правоохоронних відомств Автономної Республіки Крим», м.Сімферополь
про повернення орендованого майна
За позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Головного управління з матеріального резерву, оборонно-мобілізаційної роботи та цивільного захисту населення Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, м.Сімферополь
до відповідача - Громадської організації «Громадський рух соціальних ініціатив Учасників бойових дій, ветеранів військової служби та працівників правоохоронних відомств Автономної Республіки Крим», м. Сімферополь.
про розірвання договору оренди та стягнення 21896,88грн.
Суддя М.П.Гаврилюк
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача - Мельников І.В. – представник за довіреністю № 132-Д від 31.12.2009 року
Від відповідача - Василенко В.Д. – представник за довіреністю від 18.02.2010 року, Сидоренко В.В. – голова, посвідчення № 001.
Від третьої особи - Трушицин О.І. – представник за довіреністю №2 від 01.03.2010 року.
Суть спору:
Позивач - Фонд майна АР Крим звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - Громадської організації «Громадський рух соціальних ініціатив Учасників бойових дій, ветеранів військової служби та працівників правоохоронних відомств Автономної Республіки Крим», за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головного управління з матеріального резерву, оборонно-мобілізаційної роботи та цивільного захисту населення Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, в якому просить суд зобов’язати відповідача повернути Головному управлінню з матеріального резерву, оборонно-мобілізаційної роботи та цивільного захисту населення Ради міністрів Автономної Республіки Крим нежитлові приміщення площею 64,9 кв.м., розташовані на третьому поверсі трьохповерхової будівлі за адресою: м. Сімферополь, вул. Воровського, 19, що знаходяться на балансі Головного управління з матеріального резерву, оборонно-мобілізаційної роботи та цивільного захисту населення Ради міністрів Автономної Республіки Крим за актом приймання-передачі, який підписується між Громадською організацією «Громадський рух соціальних ініціатив Учасників бойових дій, ветеранів військової служби та працівників правоохоронних відомств Автономної Республіки Крим» та Головного управління з матеріального резерву, оборонно-мобілізаційної роботи та цивільного захисту населення Ради Міністрів Автономної Республіки Крим.
Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем укладений договір оренди нерухомого майна, позивач після закінчення строку договору повідомив відповідача за його юридичною адресою, зазначеною у договорі та довідці Головного управління статистики в АР Крим про закінчення строку дії договору та відсутність наміру його продовжувати, у зв'язку з чим договір є припиненим з цього моменту та у відповідача виникло зобов’язання щодо повернення орендованого ним майна. Крім того позивач вказує на те, що даний лист-повідомлення повернуто у зв'язку з неотриманням його відповідачем, однак оскільки відповідачем не повідомлено позивача про зміну його адреси, як то передбачено умовами договору, позивач вважає що направлення листа-повідомлення за старою адресою відповідача свідчить про припинення договору оренди.
Від третьої особи - Головного управління з матеріального резерву, оборонно-мобілізаційної роботи та цивільного захисту населення Ради Міністрів Автономної Республіки Крим надійшла позовна заява, в якій вона просить суд за невиконання договірних зобов’язань розірвати з Громадською організацією «Громадський рух соціальних ініціатив учасників бойових дій, ветеранів військової служби та працівників правоохоронних відомств Автономної Республіки Крим» договір з Головним управлінням з матеріального резерву, оборонно-мобілізаційної роботи та цивільного захисту населення Ради Міністрів Автономної Республіки Крим про відшкодування витрат балансоутримувача за комунальні послуги від 01.04.2006р., стягнути з Громадської організації «Громадський рух соціальних ініціатив Учасників бойових дій, ветеранів військової служби та працівників правоохоронних відомств Автономної Республіки Крим» на користь Головного управління з матеріального резерву, оборонно-мобілізаційної роботи та цивільного захисту населення Ради Міністрів Автономної Республіки Крим суму заборгованості з урахуванням пені в розмірі 21896,88 грн., а також зобов’язати Громадську організацію «Громадський рух соціальних ініціатив Учасників бойових дій, ветеранів військової служби та працівників правоохоронних відомств Автономної Республіки Крим» повернути балансоутримувачу - Головному управлінню з матеріального резерву, оборонно-мобілізаційної роботи та цивільного захисту населення Ради Міністрів Автономної Республіки Крим та звільнити нежиле приміщення, що належить Автономній Республіці Крим, площею 64,9 кв.м., розташоване на третьому поверсі трьохповерхової будівлі за адресою: м. Сімферополь, вул.Воровського, б.19 по акту прийому-передачі.
Позовні вимоги третьої особи мотивовані тим, що строк дії договору з відповідачем про відшкодування витрат балансоутримувача за комунальні послуги від 01.06.06р. на даний час є діючим і підлягає розірванню за невиконання відповідачем взятих на себе зобов’язань, а заборгованість за даним договором в сумі 21896 грн. з урахуванням пені підлягає стягненню з відповідача. Третя особа вказує, що у зв’язку із припиненням дії договору оренди майна Автономної Республіки Крим, об’єкт оренди підлягає поверненню балансоутримувачу.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 29.09.2008 р. позовна заява третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору Головного управління з матеріального резерву, оборонно-мобілізаційної роботи та цивільного захисту населення Ради Міністрів Автономної Республіки Крим до відповідача – Громадської організації «Громадський рух соціальних ініціатив Учасників бойових дій, ветеранів військової служби та працівників правоохоронних відомств Автономної Республіки Крим», прийнята до розгляду.
Відповідач проти позовів заперечує за мотивами, викладеними у відзиві на позови, зокрема щодо позову Фонду майна АР Крим вказує на те, що заяву про припинення договору оренди ним не отримано у зв'язку з знаходженням за іншою юридичною адресою, тоді як неповідомлення орендодавця про зміну адреси не є порушенням суттєвої умови договору та не є підставою для розірвання такого договору. Крім того відповідач посилається на те, що рішенням Господарського суду АР Крим від 17.12.2007 року по справі № 2-3/15645-2007 вирішено спір між тими ж сторонами, про той же предмет та за тими ж підставами, що є підставою для припинення провадження по справі за позовом Фонду майна АР Крим у відповідності з п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України. Щодо позову третьої особи відповідач, зокрема, вказує на необґрунтованість розрахунків та ціни витрат на комунальні послуги, які він повинен сплатити третій особі, а також на те, що третьою особою у відповідності з норами законодавства не направлялося на адресу відповідача претензії про сплату заборгованості для надання можливості проведення сторонами звірки, експертизи та інше.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 25 червня 2010 року провадження по справі в частині вимог про зобов’язання Громадської організації «Громадський рух соціальних ініціатив Учасників бойових дій, ветеранів військової служби та працівників правоохоронних відомств Автономної Республіки Крим» повернути балансоутримувачу - Головному управлінню з матеріального резерву, оборонно-мобілізаційної роботи та цивільного захисту населення Ради Міністрів Автономної Республіки Крим та звільнити нежиле приміщення, що належить Автономній Республіці Крим, площею 64,9 кв. м., розташоване на третьому поверсі трьохповерхової будівлі за адресою: м. Сімферополь, вул. Воровського, б.19 по акту прийому-передачі припинено.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, суд -
ВСТАНОВИВ:
08 квітня 2005 року між Фондом майна АР Крим (орендодавець за договором) та Громадською організацією «Громадський рух соціальних ініціатив Учасників бойових дій, ветеранів військової служби та працівників правоохоронних відомств Автономної Республіки Крим» (орендар за договором) укладений договір оренди нерухомого майна, що належить Автономній Республіки Крим.
Відповідно до п. 1.1 договору позивач, на підставі наказу Фонду майна АРК від 04.04.2005 р. №179, передає нежитлові приміщення площею 64,9кв.м., розташовані на третьому поверсі трьохповерхового будинку за адресою: м. Сімферополь, вул.Воровського,19, що знаходиться на балансі Головного управління з матеріального резерву, оборонно-мобілізаційної роботи та цивільного захисту населення Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, а відповідач приймає їх у термінове платне користування за актом приймання-передачі, який є додатком до договору. Майно передається в оренду з метою розміщення громадської організації, яка не займається комерційною діяльністю.
Вказані нежитлові приміщення передані відповідачу за актом приймання-передачі від 08.04.2005 р.
Відповідно до п.10.1 договору, строк його дії встановлений з 08.04.2005 р. до 06.04.2006 р.
Пунктом 10.6 договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін договору протягом одного місяця до закінчення терміну його дії про припинення дії або зміну умов цього договору, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.
З 2005р. по 2008р. термін дії договору оренди від 08.04.2005 р. неодноразово продовжувався згідно п.10.6 договору: до 06.04.07р. та до 06.04.08р. відповідно. Отже даний договір є продовжним до 06.04.2008р.
02 квітня 2008 року Фондом майна АР Крим направлено на адресу відповідача лист за вих. №03/959, згідно якому відповідача повідомлено про те, що у зв’язку із закінченням 02.04.2008 року строку дії договору оренди від 08 квітня 2005 року, договір вважається припиненим з 02 квітня 2008 року. Позивач також просив відповідача повернути балансоутримувачу орендоване майно у належному стані за актом приймання-передачі (арк.спр.22-12 т.1).
Враховуючи що громадською організацією «Громадський рух соціальних ініціатив учасників бойових дій, ветеранів військової служби та працівників правоохоронних відомств Автономної Республіки Крим» вимога Фонду майна АР Крим повернути спірне майно у добровільному порядку не виконана, це стало підставою для звернення Фонду майна Автономної Республіки Крим до суду із позовною заявою.
Позивач просить суд зобов’язати відповідача повернути Головному управлінню з матеріального резерву, оборонно-мобілізаційної роботи та цивільного захисту населення Ради міністрів Автономної Республіки Крим нежитлові приміщення площею 64,9 кв. м., розташовані на третьому поверсі трьохповерхової будівлі за адресою: м. Сімферополь, вул. Воровського, 19, що знаходяться на балансі Головного управління з матеріального резерву, оборонно-мобілізаційної роботи та цивільного захисту населення Ради міністрів Автономної Республіки Крим за актом приймання-передачі, який підписується між Громадською організацією «Громадський рух соціальних ініціатив Учасників бойових дій, ветеранів військової служби та працівників правоохоронних відомств Автономної Республіки Крим» та Головного управління з матеріального резерву, оборонно-мобілізаційної роботи та цивільного захисту населення Ради Міністрів Автономної Республіки Крим.
Суд вважає що дані позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
У відповідності зі ст. 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно ст. 626 Цивільного кодексу України договором с домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Договір найму, у відповідності до статті 763 Цивільного кодексу України, укладається на строк, встановлений договором.
Статтею 764 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Частиною 2 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Як вбачається з матеріалів справи, листом Фонду майна Автономної Республіки Крим від 02 квітня 2008 року за № 03/959 відповідачу було направлено повідомлення про те, що у зв’язку із закінченням строку дії договору оренди від 08 квітня 2005 року, договір вважається припиненим з 02 квітня 2008 року.
Пунктом 10.6 договору сторони передбачили те, що у разі відсутності заяви однієї із сторін договору протягом одного місяця до закінчення терміну його дії про припинення або зміну умов цього договору, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.
Відповідно до пункту 10.9 договору взаємовідносини сторін, не врегульовані цим договором, регулюються чинним законодавством України.
Отже при укладенні даного договору між сторонами було врегульовано питання щодо порядку припинення договору, а саме - обов’язок сторони за договором повідомити іншу сторону про припинення дії договору протягом одного місяця до закінчення терміну його дії.
02 квітня 2008 року відповідачу направлено повідомлення про припинення договору за адресою, що зазначена у договорі оренди: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Пушкіна, 8.
Як підтверджується матеріалами справи, а саме відміткою на поштовому конверті (арк.спр.12 т.1) лист позивача від 02.04.2008 р. №03/959, який був направлений на адресу відповідача, отриманий останнім не був та повернувся із відміткою, що адресат за цією адресою не значиться.
Пунктом 11 договору зазначені юридичні адреси сторін. Зокрема, вказана юридична адреса орендаря: м. Сімферополь, вул. Пушкіна, 8.
Відповідно до п. 2.7 договору, у разі зміни юридичної адреси або реквізитів сторона, у якої сталися такі зміни, повідомляє про це іншу сторону у триденний термін.
Доводи позивача про те, що відповідач у порушення п. 2.7 договору не повідомив про зміну своєї адреси та, у зв'язку з цим направлення листа про розірвання договору за адресою, вказаною ним у договорі є належним повідомленням про розірвання договору, суд вважає безпідставними, оскільки у будь-якому разі повідомлення про розірвання договору має бути отримане орендарем, що свідчило б про обізнаність останнього про намір позивача розірвати договір та виникнення обов’язку щодо повернення орендованого майна.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що позивач, знав про відсутність відповідача за адресою, на яку ним направлялися листи про розірвання договору оренди від 08.04.2005 року, про що свідчить повернення конверту та, у разі наявності наміру повідомити відповідача за належною адресою не позбавлений був це здійснити, оскільки адреса, за якою відповідачем отримувалася кореспонденція йому була відома у зв'язку з розглядом у господарському суді пов’язаної справи №2-3/15645-2007, у процесуальних документах по якій зазначалася адреса для кореспонденції відповідача: м. Сімферополь, вул.Воровського, 19.
Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найма наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцю майно, у стані, в якому воно було отримано, з урахуванням нормального зносу, або в стані, обумовленому в договорі.
Оскільки в даному випадку договір оренди нерухомого майна від 08.04.2005 року не є припиненим у відповідності з норами діючого законодавства та умов договору, позивач може вимагати повернення майна тільки у разі дострокового розірвання договору за умовою настання підстав для цього.
Тим самим суд дійшов висновку, що правові підстави для задоволення позову Фонду майна Автономної Республіки Крим відсутні.
Щодо позову третьої особи, суд вважає за необхідне зазначити наступне:
Головне управління з матеріального резерву, оборонно-мобілізаційної роботи та цивільного захисту населення Ради Міністрів Автономної Республіки Крим просить суд за невиконання договірних зобов’язань розірвати укладений між ним та відповідачем договір про відшкодування витрат балансоутримувача за комунальні послуги від 01.04.2006р. та стягнути з відповідача суму заборгованості з урахуванням пені в розмірі 21896,88 грн.
Суд вважає що позовні вимоги третьої особи підлягають задоволенню у зв'язку із наступним:
Як встановлено судом, 08 квітня 2005 року між Фондом майна АР Крим та Громадською організацією «Громадський рух соціальних ініціатив Учасників бойових дій, ветеранів військової служби та працівників правоохоронних відомств Автономної Республіки Крим» укладений договір оренди нерухомого майна, що належить Автономній Республіки Крим, згідно умов якого відповідачу надано у термінове платне користування нежитлові приміщення площею 64,9 кв.м., розташовані на третьому поверсі трьохповерхового будинку за адресою: м. Сімферополь, вул.Воровського,19, що знаходиться на балансі Головного управління з матеріального резерву, оборонно-мобілізаційної роботи та цивільного захисту населення Ради Міністрів Автономної Республіки Крим
Пунктом 5.7 договору оренди нерухомого майна від 08.04.2005 р., сторони передбачили зобов’язання відповідача укласти з третьою особою (балансоутримувачем за договором) договір про відшкодування витрат балансоутримувачу на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг Орендарю.
У виконання умов зазначеного договору 01.04.2006р. між Громадською організацією «Громадський рух соціальних ініціатив Учасників бойових дій, ветеранів військової служби та працівників правоохоронних відомств Автономної Республіки Крим» (орендар за договором) та Головним управлінням з матеріального резерву, оборонно-мобілізаційної роботи та цивільного захисту населення Ради Міністрів Автономної Республіки Крим (балансоутримувач за договором) укладений договір про відшкодування витрат балансоутримувача за комунальні послуги.
Відповідно до п.1.1 договору третя особа забезпечує обслуговування та експлуатацію нежитлових приміщень загальною площею 64,9 кв.м., розташованих на третьому поверсі трьохповерхової будівлі за адресою: м.Сімферополь, вул.Воровського, 19, а відповідач компенсує витрати третьої особи за комунальні послуги пропорційно зайнятої їм площі.
Згідно з п.2.2.3 зазначеного договору, відповідач зобов’язаний не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, вносити плату на розрахунковий рахунок Балансоутримувача за надані послуги. При несвоєчасному внесенні плати сплачувати пеню із рахунку подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми наданих послуг за кожний день прострочення.
Відповідно до п.3.1.2 договору, балансоутримувач має право стягнути у встановленому порядку прострочену заборгованість по платежам, передбаченим у п.1.1 договору, у тому числі по витратам балансоутримувача за комунальні послуги.
Відповідач свої зобов'язання по своєчасній компенсації витрат балансоутримувача за комунальні послуги відповідно до умов договору від 01.04.06р. належним чином не виконував, у зв'язку з чим за ним виникла заборгованість у сумі 17658, 77 грн., з яких 16977 грн. - за теплову енергію та 681,77 грн. – за воду.
Третьою особою неодноразово на адресу відповідача направлялися претензії з повідомленням наявності заборгованості за комунальні послуги та вимогою її сплатити (арк. спр. 32 , 42-47 т.1), однак вказані вимоги залишені відповідачем без задоволення.
На дату розгляду справи відповідачем не представлено суду доказів сплати сформованої заборгованості за комунальні послуги або належних доказів спростування її розміру.
У відповідності до ст.ст.525,526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається.
Згідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Оскільки відповідачем не виконано зобов’язання щодо своєчасної оплати комунальних послуг, відповідно до п.2.2.3 договору третьою особою нарахована сума пені у розмірі 4238,11 грн.
Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно п.6 ст. 230 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Таким чином позовні вимоги третьої особи щодо стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Щодо розірвання укладеного між третьою особою та відповідачем договору про відшкодування витрат балансоутримувача за комунальні послуги від 01.04.2006р., суд вважає що дана вимога також підлягає задоволенню у зв'язку із наступним:
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від виконання зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною, а істотним є таке порушення, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Судом встановлено, що відповідач систематично не вносив плату на розрахунковий рахунок балансоутримувача за спожиті послуги відповідно до п.2.2.3 договору від 01.04.06р., у зв'язку з чим третя особа с самосійними вимогами позбавилася того, на що розраховувала при укладенні договору.
Пунктом 5.3 договору про відшкодування витрат балансоутримувача за комунальні послуги від 01.04.2006р. передбачено, що за ініціативою однієї із сторін даний договір може бути розірваний рішенням господарського суду у випадках, передбачених діючим законодавством.
Отже в силу ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України та пункту 5.3 цього договору Головне управління з матеріального резерву, оборонно-мобілізаційної роботи та цивільного захисту населення Ради Міністрів Автономної Республіки Крим має право вимагати розірвання договору про відшкодування витрат балансоутримувача за комунальні послуги від 01.04.2006р .
З огляду на вищевикладене суд вважає що договір від 01.04.2006 р. про відшкодування витрат балансоутримувача за комунальні послуги підлягає розірванню.
Тим самим суд дійшов висновку що позовні вимоги третьої особи є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати відносяться на відповідача за позовом третьої особи.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. В позові Фону майна АР Крим відмовити.
2. Позов третьої особи - Головного управління з матеріального резерву, оборонно-мобілізаційної роботи та цивільного захисту населення Ради Міністрів Автономної Республіки Крим задовольнити.
3. Розірвати договір, укладений між Головним управлінням з матеріального резерву, оборонно-мобілізаційної роботи та цивільного захисту населення Ради Міністрів Автономної Республіки Крим (95053, м.Сімферополь, вул.Воровського, 20, ОКПО 14373012) і Громадською організацією «Громадський рух соціальних ініціатив Учасників бойових дій, ветеранів військової служби та працівників правоохоронних відомств Автономної Республіки Крим» (м.Сімферополь, вул..Пушкіна, 8; м.Сімферополь, вул.Воровського,19, ЗКПО 33131027) про відшкодування витрат балансоутримувача за комунальні послуги від 01.04.2006 р.
4. Стягнути з Громадської організації «Громадський рух соціальних ініціатив Учасників бойових дій, ветеранів військової служби та працівників правоохоронних відомств Автономної Республіки Крим» (м.Сімферополь, вул..Пушкіна, 8; м.Сімферополь, вул.Воровського,19, ЗКПО 33131027) на користь Головного управління з матеріального резерву, оборонно-мобілізаційної роботи та цивільного захисту населення Ради Міністрів Автономної Республіки Крим (95053, м.Сімферополь, вул.Воровського, 20, ОКПО 14373012) заборгованість з урахуванням пені в сумі 21896,88 грн., державне мито у сумі 218,96 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Гаврилюк М.П.
Судове рішення № 10204196, Господарський суд Автономної Республіки Крим було прийнято 25.06.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 514.1-2010. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: