Рішення № 10204168, 01.07.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322

РІШЕННЯ

Іменем України

01.07.2010Справа №2-32/1745-2010 Господарський суд Автономної республіки Крим у складі судді Барсукової А.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Фізичної особи – підприємця Антонюка Миколи Івановича (35313, Рівненський р-н, смт. Оржів, вул.. Молодіжна, 15 ідентифікаційний номер 2717007670)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова-Груп» (95034, АР Крим, м. Сімферополь, пр. Перемоги, 74, кв. 65, 95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Руська, 161 ідентифікаційний код 34897102)

Про стягнення 16650, 00 грн.

За участю представників:

Від позивача – Ручка О.С., довіреність № 1048 від 27.05.2009р. у справі.

Від відповідача – Далінічева Г.В.. довіреність № 15 від 09.04.2010р. у справі.

Представникам роз'яснено права і обов'язки передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема право відводу судді, відповідно до статті 20 Господарського процесуального України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано.

Обставини справи: Фізична особа – підприємець Антонюк Микола Іванович звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова-Груп» про стягнення 16650, 00 грн. заборгованості за надані послуги перевезення вантажів.

Ухвалою господарського суду від 29.03.2010 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 12.04.2010 року, про що сторони були своєчасно та належним чином повідомлені.

З підстав зазначених в ухвалах господарського суду від 12.04.2010р., від 26.04.2010р., від 01.06.2010р.., розгляд справи відкладався, про що сторони у справі були повідомлені відповідно до п.3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови ВГСУ від 19.12.2002р. № 75 – рекомендованою поштою.

У судових засіданнях 17.05.2010р., , 14.06.2010р., 22.06.2010р. оголошувалась перерва в порядку статті 77 господарського процесуального кодексу України.

Строк розгляду справи був продовжений в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем обов’язків за 75 договорами про надання транспортно – експедиційних послуг в частині повної та своєчасної оплати за отримані послуги, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 16650, 00 грн., що і стало приводом для звернення позивача до суду із позовом про стягнення вказаної заборгованості у примусовому порядку.

У судовому засіданні 09.04.2010р. представником відповідача був наданий відзив на позовну заяву, в якому він просив суд у позові відмовити та припинити провадження у справі, оскільки є рішення господарського суду між тими ж сторонами та з тих же підстав.

Вказаний відзив був прийнятий судом до розгляду.

31.05.2010р. до канцелярії Господарського суду АР Крим від позивача надійшла заява про зміну підстав позову в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої позивач просив суд виключити з підстав позову договори про надання транспортно – експедиційних послуг від 17.07.2007р., від 23.07.2007р., від 276.08.2007р., від 19.09.2007р., від 25.09.2007р., від 18.10.2007р.

Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позов проти позовних вимог заперечував, мотивуючи свої заперечення тим, що позивачем не надані договори про надання транспортно – експедиційних послуг від 12.04.2007р. та від 08.06.2007р., що були зазначені як підстава стягнення суми заборгованості, а в іншій частині борг відповідачем вже оплачений.

Дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Фізичною особою – підприємцем Антонюком Миколою Івановичем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нова-Груп» було укладено 75 договорів про надання транспортно – експедиційних послуг, а саме 19.03.2007р., де вартість послуг складає 2200, 00 грн., 26.03.2007р. де вартість послуг складає 2200, 00 грн., 28.03.2007р. де вартість послуг складає 2700, 00 грн., 30.03.2007р. де вартість послуг складає 2100, 00 грн., 02.04.2007р. де вартість послуг складає 3000,00 грн., 03.04.2007р. де вартість послуг складає 3000,00 грн., 03.04.2007р. де вартість послуг складає 3900, 00 грн., 03.04.2007р. де вартість послуг складає 4200, 00 грн., 10.04.2007р. де вартість послуг складає 2200, 00 грн., 10.04.2007р. де вартість послуг складає 2700, 00 грн., 12.04.2007р. де вартість послуг складає 2300, 00 грн., 12.04.2007р. де вартість послуг складає 2300, 00 грн., 12.04.2007р. де вартість послуг складає 3000, 00 грн., 13.04.2007р. де вартість послуг складає 2700, 00 грн., 17.04.2007р. де вартість послуг складає 2200, 00 грн., 21.04.2007р. де вартість послуг складає 2900,00 грн., 21.04.2007р. де вартість послуг складає 2900, 00 грн., 03.05.2007р. де вартість послуг складає 2000, 00 грн., 03.05.2007р. де вартість послуг складає 2200, 00 грн., 07.05.2007р. де вартість послуг складає 2100,00 грн., 10.05.2007р. де вартість послуг складає 2200,00 грн., 14.05.2007р. де вартість послуг складає 2700,00 грн., 15.05.2007р. де вартість послуг складає 2800,00 грн., 16.05.2007р. де вартість послуг складає 2200,00 грн. 29.05.2007р. де вартість послуг складає 2200,00 грн., 29.05.2007р. де вартість послуг складає 2100, 00 грн., 29.05.2007р. де вартість послуг складає 2200, 00 грн., 31.05.2007р. де вартість послуг складає 2400, 00 грн., 31.05.2007р. де вартість послуг складає 2300, 00 грн., 31.05.2007р. де вартість послуг складає 2400, 00 грн., 05.06.2007р. де вартість послуг складає 2400, 00 грн., 05.06.2007р. де вартість послуг складає 2200, 00 грн., 07.06.2007р. де вартість послуг складає 1000, 00 грн., 08.06.2007р. де вартість послуг складає 1200, 00 грн., 13.06.2007р. де вартість послуг складає 2300, 00 грн., 13.06.2007р. де вартість послуг складає 2300, 00 грн., 14.06.2007р. де вартість послуг складає 2800, 00 грн., 15.06.2007р. де вартість послуг складає 1100, 00 грн., 15.06.2007р. де вартість послуг складає 2300, 00 грн., 15.06.2007р. де вартість послуг складає 2700, 00 грн., 18.06.2007р. де вартість послуг складає 2100, 00 грн., 18.06.2007р. де вартість послуг складає 2300,00 грн., 19.06.2007р. де вартість послуг складає 2200, 00 грн., 19.07.2007р. де вартість послуг складає 2650, 00 грн., 19.06.2007р. де вартість послуг складає 2200,00 грн., 25.06.2007р. де вартість послуг складає 2300, 00 грн., 26.06.2007р. де вартість послуг складає 2000,00 грн., 02.07.2007р. де вартість послуг складає 2300,00 грн., 03.07.2007р. де вартість послуг складає 2300, 00 грн.,04.07.2007р. де вартість послуг складає 2300, 00 грн., 04.07.2007р. де вартість послуг складає 2300, 00 грн., 05.07. 2007р. де вартість послуг складає 2500, 00 грн., 09.07.2007р. де вартість послуг складає 3000, 00 грн., 09.07.2007р. де вартість послуг складає 2300, 00 грн., 09.07.2007р. де вартість послуг складає 2000,00 грн., 10.07.2007р. де вартість послуг складає 2300, 00 грн., 12.07.2007р. де вартість послуг складає 2300, 00 грн., 16.07.2007р. де вартість послуг складає 2300, 00 грн., 17.07.2007р. де вартість послуг складає 4300, 00 грн., 23.07.2007р. де вартість послуг складає 2650, 00 грн., 24.07.2007р. де вартість послуг складає 2300, 00 грн., 30.07.2007р. де вартість послуг складає 2300, 00 грн., 30.07.2007р. де вартість послуг складає 2000, 00 грн., 31.07.2007р. де вартість послуг складає 2300, 00 грн., 02.08.2007р. де вартість послуг складає 2300, 00 грн., 08.08.2007Р. де вартість послуг складає 2050, 00 грн., 15.08.2007р. де вартість послуг складає 2300, 00 грн., 27.08.2007р. де вартість послуг складає 4400, 00 грн., 27.08.2007р. де вартість послуг складає 2050,00 грн., 18.09.2007р. де вартість послуг складає 2500, 00 грн., 19.09.2007р. де вартість послуг складає 2500, 00 грн., 19.09.2007р. де вартість послуг складає 3800, 00 грн., 25.09.2007р. де вартість послуг складає 2500, 00 грн., 18.10.2007р. де вартість послуг складає 4000, 00 грн., 20.06.2007р. де вартість послуг складає 2650, 00 грн. ( а.с. 9 - 82 т. 1 ).

Пунктом 1 статті 929 Цивільного кодексу передбачено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно до пункту 1 статті 930 Цивільного кодексу України договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі.

Згідно з пунктом 1 статті 931 Цивільного кодексу України, розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.

Перевізник (позивач) та Замовник ( Експедитор) ( відповідач) уклали договір про надання транспортно – експедиційних послуг з перевезення вантажу.

Відповідно до пункту 3 статті 929 Цивільного кодексу України умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 2 Договорів передбачено, що перевізник забезпечує своєчасне надання для перевезення вантажу транспорту в обумовлений строк. Доставку вантажу та передачу його уповноваженій особі відповідно до товаро – транспортної накладної.

Також у договорах сторони передбачили, що оплата послуг здійснюється Експедитором на розрахунковий рахунок Перевізника протягом 20 днів при отриманні двох оригіналів товаро – транспортних накладних, рахунку, податкової накладної та акту виконаних робіт.

Заявою від 31.05.2010р. про зміну підстав позову в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач виключив з підстав позову договори про надання транспортно – експедиційних послуг .

Договори про надання транспортно – експедиційних послуг від 17.07.2007р. де вартість послуг складає 4300, 00 грн., від 23.07.2007р. де вартість послуг складає 2650, 00 грн. , від 27.08.2007р. де вартість послуг складає 4400, 00 грн., від 19.09.2007р. де вартість послуг складає 3800, 00 грн., від 25.09.2007р. де вартість послуг складає 2500, 00 грн. , від 18.10.2007р. де вартість послуг складає 4000, 00 грн., вже були предметом розгляду спору у господарському суді, а саме рішенням господарського суду АР Крим від 11.12.2008р. у справі № 2-11/10399-2008 позов задоволено. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова-Груп» на користь суб’єкта підприємницької діяльності Антонюк Миколи Івановича 17050,00 грн. заборгованості, 170,50 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Зазначене рішення було скасоване Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.09.2009р.

Окрім того, вищевказаною заявою позивач, як на підставу позову посилається на договори від 19.03.2007р., 26.03.2007р., 28.03.2007р., 30.03.2007р., 02.04.2007р., 03.04.2007р., 03.04.2007р., 03.04.2007р., 10.04.2007р., 10.04.2007р., 12.04.2007р., 12.04.2007р., 12.04.2007р., 13.04.2007р., 17.04.2007р., 21.04.2007р., 21.04.2007р., 03.05.2007р., 03.05.2007р., 07.05.2007р.., 10.05.2007р., 14.05.2007р., 15.05.2007р., 16.05.2007р. , 29.05.2007р.., 29.05.2007р.., 29.05.2007р., 31.05.2007р., 31.05.2007р., 31.05.2007р., 05.06.2007р.., 05.06.2007р.., 07.06.2007р., 08.06.2007р.., 13.06.2007р., 13.06.2007р., 14.06.2007р.., 15.06.2007р., 15.06.2007р., 15.06.2007р., 18.06.2007р., 18.06.2007р., 19.06.2007р., 19.07.2007р., 19.06.2007р., 25.06.2007р.., 26.06.2007р., 02.07.2007р., 03.07.2007р., 04.07.2007р., 04.07.2007р., 05.07. 2007р., 09.07.2007р., 09.07.2007р., 09.07.2007р., 10.07.2007р., 12.07.2007р., 16.07.2007р., 24.07.2007р., 30.07.2007р., 30.07.2007р., 31.07.2007р., 02.08.2007р., 08.08.2007Р., 15.08.2007р., 27.08.2007р., 18.09.2007р., 19.09.2007р., 20.06.2007р., за якими на його думку виникла заборгованість, у зв’язку із неповною сплатою наданих за ними послуг.

29.06.2010р. до канцелярії Господарського суду АР Крим від позивача надійшли пояснення по суті позовних вимог, в якій позивач зазначив перелік договорів, які позивачем не оскаржують ся ( а.с. 84 -86, т. 4), перелік договорів у кількості 6 шт., які були предметом розгляду господарським судом та додаткового доказування не потребують ( а.с. 87 т. 4). Таким чином, у вказаній заяві позивач визначився із колом позовних вимог та визначив за якими саме договорами у відповідача утворилась заборгованість, надав список договорів, по яких не підтверджено факту виконання по оплаті ( а.с. 88), а отже підставою позову вважаються договори від 19.03.2007р., де вартість послуг складає 2200, 00 грн., від 30.03.2007р. де вартість послуг складає 2100, 00 грн., від 10.04.2007р. де вартість послуг складає 2200, 00 грн., від 17.04.2007р. де вартість послуг складає 2200, 00 грн., від 31.05.2007р. де вартість послуг складає 2400, 00 грн., від 31.05.2007р. де вартість послуг складає 2300, 00 грн., 31.05.2007р. де вартість послуг складає 2400, 00 грн., 05.06.2007р. де вартість послуг складає 2400, 00 грн., від 12.07.2007р. де вартість послуг складає 2300, 00 грн., 16.07.2007р. де вартість послуг складає 2300, 00 грн.

Так, як стверджує позивач, на виконання умов оспорюваних договорів, позивачем були надані відповідачеві, а відповідачем прийняті послуги на загальну суму 18000, 00 грн., що підтверджується підписаними позивачем та відповідачем актами здачі приймання робіт № 940 від 31.03.2007р. на суму 2200, 00 грн. ( а.с. 147 т.1), № 1021 від 12.04.2007р. на суму 2100, 00 грн. ( а.с. 3 т.2), № 1129 від 12.04.2007р. на суму 2200, 00 грн. ( а.с. 11 т. 2), № 1211 від 24.04.2007р. на суму 2200, 00 грн. ( а.с. 24 т. 2), № 1698 від 31.05.2007р. на суму 2400, 00 грн. ( а.с. 52, т. 2), № 1715 від 31.05.2007р. на суму 2300, 00 грн. ( а.с. 55 т.2 ), № 2449 від 20.07.2007р. на суму 2300, 00 грн. ( а.с. 111 т. 2), № 2448 від 20.0-7.2007р. на суму 2300, 00 грн. ( а.с. 113 т.2) , товаро – транспортними накладними ( а.с. 148 т.1, 4 т.2, 53 т.2, 56 т. 2, 112 т.2, 114 т.2), рахунками фактурами № АМІ -000940 від 31.03.2007р. на суму 2200, 00 грн. ( а.с. 4 т. 3), № АМІ – 001021 від 12.04.2007р. на суму 2100, 00 грн. ( а.с. 9 т. 3), АМІ-001129 від 17.04.2007р. на суму 2200, 00 грн. ( а.с. 12 т. 3), № АМІ-001211 від 24.04.2007р. на суму 2200, 00 грн. ( а.с. 17), № АМІ-001698 від 31.05.2007р. на суму 2400, 00 грн. ( а.с. 27 т. 3), № АМІ-001715 від 31.05.2007р. на суму 2300, 00 грн. ( а.с. 30 т. 3), № АМІ-002448 від 20.07.2007р. на суму 2300, 00 грн. ( а.с. 60, т. 3), № АМІ -002449 від 20.07.2007р. на суму 2300, 00 грн. ( а.с. 61 т. 3). та податковими накладними .

Так, за змістом статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємства, установи, від імені яких складено документ, назву документа (форми), дату і місце складання, зміст, обсяг та одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність їх оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. До документів, що підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей відноситься, зокрема, накладна, форма якої є типовою формою первинного обліку, затвердженою відповідними нормативно-правовими актами. Матеріали справи не містять будь - яких доказів того, що між сторонами існують інші договори, ніж ті, на які посилається позивач, і які є у матеріалах справи. Тим більше, що відповідач не заперечує проти отримання вказаних послуг саме на підставі договорів. Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Проте, згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається із виписок банку, доданих до матеріалів справи, заборгованість за договором від 19.03.2010р. погашена відповідачем 08.05.2007р. на підставі рахунку фактури № АМІ -000940 від 31.03.2007р. на суму 2200, 00 грн. ( а.с. 71 т.4),

Заборгованість за договором від 30.03.2007р. на підставі рахунку № АМІ – 001021 від 12.04.2007р. на суму 2100, 00 грн. – 26.06.2007р. ( а.с. 72, т. 4),

Заборгованість за договором від 10.04.2007р. на підставі рахунку АМІ-001129 від 17.04.2007р. на суму 2200, 00 грн. – 02.07.2007р. ( а.с. 59, т. 4),

Заборгованість за договором від 17.04.2007р. на підставі рахунку № АМІ-001211 від 24.04.2007р. на суму 2200, 00 грн. 31.05.2007р. ( а.с. 68 т. 4).

Заборгованість за договором від 31.05.2007р. на підставі рахунку № АМІ-001698 від 31.05.2007р. на суму 2400, 00 грн. 18.07.2007р. ( а.с. 69 т. 4).

Заборгованість за договором від 31.05.2007р. на підставі рахунку № АМІ-001715 від 31.05.2007р. на суму 2300, 00 грн. 26.06.2007р. ( а.с. 72 т. 4).

Заборгованість за договором від 12.07.2007р. на підставі рахунку № АМІ-002448 від 20.07.2007р. на суму 2300, 00 грн. 03.09.2007р. ( а.с. 75 т.4).

Заборгованість за договором від 16.07.2007р. на підставі рахунку № АМІ -002449 від 20.07.2007р. на суму 2300, 00 грн. 14.12.2007р. ( а.с. 77 т.4).

Таким чином, судом встановлено, що сума заборгованості в розмірі 16650, 00 грн. була погашена відповідачем до звернення позивача до суду із позовом про стягнення заборгованості в примусовому порядку. (22.03.2010р. згідно зі штампом поштового відділення на конверті, доданому до позовної заяви).

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За загальним правилом обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Згідно зі статтею 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

За таких обставин, наявні в матеріалах документи спростовують наявність заборгованості відповідача за отримані послуги, через що у суду відсутні правові підстави для задоволення позову.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

За згодою представників у судовому засіданні 01.07.2010р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальна частина рішення оформлена відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписана 01.07.2010р. Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Барсукова А.М.