Рішення № 10204167, 01.07.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322

РІШЕННЯ

Іменем України

01.07.2010Справа №2-32/2914-2010 Господарський суд Автономної республіки Крим у складі судді Барсукової А.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком», (01030 м. Київ, бул. Т. Шевченко, 18) в особі Цеху телекомунікаційних послуг №1 у м. Євпаторія Кримської філії «Укртелеком» (97400, АР Крим, м. Євпаторія, пр.. Перемоги, 34; ідентифікаційний код)

До відповідача Державного підприємства Донузлавська вітрова електростанція (96400, АР Крим, Чорноморський район, смт. Чорноморське, вул.. Революції, 95; ідентифікаційний код 30459364)

Про стягнення 780, 69 грн.

За участю представників:

Від позивача - не з’явився.

Від відповідача – не з’явився.

Обставини справи: Відкрите акціонерне товариство „Укртелеком” в особі Цеху телекомунікаційних послуг №1 у м. Євпаторія Кримської філії «Укртелеком» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Державного підприємства Донузлавська вітрова електростанція про стягнення 780,69 грн., в тому числі 693,55 грн. заборгованості, 31,34 грн. пені, 1,17 грн. річних, 54,63грн. інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду від 04.06.2010 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 16.06.2010 року, про що сторони були своєчасно та належним чином повідомлені.

З підстав зазначених в ухвалі господарського суду від 16.06.2010р., розгляд справи відкладено на 01.07.2010р., про що сторони у справі були повідомлені відповідно до пункту 3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови ВГСУ від 19.12.2002р. № 75 – рекомендованою поштою.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх зобов’язань по оплаті наданих послуг за договором № 873 від 27.09.2004р. на суму 693,55 грн., що стало приводом для звернення Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Цеху телекомунікаційних послуг №1 у м. Євпаторія Кримської філії «Укртелеком» з позовом до суду для стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати, проценти за користування грошовими коштами, а також пеню.

Відповідач, повторно, без поважних причин, повноважного представника в судове засідання не направив, не зважаючи на те, що був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду даної справи рекомендованою поштою.

Відповідно до пункту 3.6 Роз’яснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 ( зі змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Отже, відповідач вважається повідомленим про час та місце судового розгляду справи.

Крім того, адреса відповідача зазначена в позовній заяві повністю співпадає з відомостями, що містяться у довідці Головного управління статистика на відповідача, що залучена до матеріалів справи.

Відповідач не скористувався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обов’язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, приймаючи до уваги відкладення розгляду справи, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів, та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а також ту обставину, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України – за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд

ВСТАНОВИВ :

27.09.2004 р. між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком» в особі Цеху телекомунікаційних послуг №1 у м. Євпаторія Кримської філії «Укртелеком» (Підприємство зв’язку) (позивач) та Державним підприємством Донузлавська вітрова електростанція (Споживач) (відповідач) був укладений договір № 873 про надання послуг електрозв’язку (а.с.7-10).

Згідно розділу 1 вказаного Договору Підприємство зв’язку надає послуги електрозв’язку , зазначені у додатку 1, та безкоштовні послуги, зазначені у додатку 2.

Відповідно до п. 3.2.8 Договору, Споживач зобов’язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефоні розмови, передні у кредит телеграми та інші послуги, надані за телефоном.

Послуги, що надаються Підприємством зв’язку, оплачуються згідно тарифів, затверджених згідно з чинним законодавством. (пункт 4.1 Договору)

Відповідно до пункту 4.2 Договору Споживач оплачує послуги по узгодженій кредитній системі оплати.

Згідно з пунктом 4.5 Договору розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв’язку за кожен попередній місяць здійснюються Споживачем протягом десяти днів з дня отримання рахунку, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно умов договору, а також пункту 5 статті 33 Закону України „Про телекомунікації”, пунктів 51, 61 Правил користування місцевим телефонним зв'язком, затверджених Постановою Кабінету міністрів України № 385 від 22.04.1997 р., пунктів 32, 40, 108, 184 Правил надання і отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Кабінетом міністрів України № 720 від 09.08.2005 р., відповідач своєчасно не провів оплату наданих телекомунікаційних послуг, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість за період з квітня 2009 року по жовтень 2009 року у розмірі 693,55грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи зворотною відомістю (а.с. 15-16), довідкою-розрахунком заборгованості (а.с. 13), що стало підставою для звернення з позовом до суду й нарахуванню штрафних санкцій.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем були виставлені рахунки вартості отриманих послуг за період квітня 2009 року по жовтень 2009 року. ( а.с. 17-23).

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання— відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті 693,55 грн. заборгованості за договором про надання послуг електрозв’язку № 873 від 27.09.2004 р., яка склалася за період з квітня 2009 року по жовтень 2009 року, через що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Позивач просить стягнути з відповідача суму інфляційних втрат у зв’язку з невиконанням відповідачем своїх зобов’язань у розмірі 54, 63 грн. та 3% річних – у сумі 1, 17 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Період прострочення оплати починає перебігати з 21.05.2009р.

Однак позивач не позбавлений права зменшити період нарахування індексу інфляції та 3% річних, починаючи нарахування з 21.06.2009р.

Таким чином, сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з відповідача за період з липня 2009р. по лютий 2010р. повинна обраховуватися наступним чином:

інфляційні втрати = ( (332, 77 грн. ( борг за квітень 2009р. та травень 2009р.) х 99, 9 х 99, 8 х 100, 8 х 100,9 х 101, 1 х 100,9 х 101,8 х 101, 9 ) / 100 ) – 332, 77 грн. = 24, 30 грн.

інфляційні втрати = ( (221, 51грн. ( борг за червень 2009р.) х 99, 9 х 99, 8 х 100, 8 х 100,9 х 101, 1 х 100,9 х 101,8 х 101, 9 ) / 100 ) – 221, 51 грн. = 16, 17 грн.

інфляційні втрати = ( (56, 81 грн. ( борг за липень 2009р. ) х 99, 8 х 100, 8 х 100,9 х 101, 1 х 100,9 х 101,8 х 101, 9 ) / 100 ) – 56, 81 грн. = 4, 20 грн.

інфляційні втрати = ( (46, 73грн. ( борг за серпень 2009р.) х 100, 8 х 100,9 х 101, 1 х 100,9 х 101,8 х 101, 9 ) / 100 ) – 46, 73 грн. = 3, 56 грн.

інфляційні втрати = ( (28, 40грн. ( борг за вересень 2009р.) х 100,9 х 101, 1 х 100,9 х 101,8 х 101, 9 ) / 100 ) – 28, 40 грн. = 1, 92 грн.

інфляційні втрати = ( (7, 33 грн. ( борг за жовтень 2009р.) х 101, 1 х 100,9 х 101,8 х 101, 9 ) / 100 ) – 7, 33 грн. = 0, 42 грн.

Таким чином сума інфляційних втрат за період з липня 2009р. по лютий 2010р. становить 50, 57 грн., підтверджується матеріалами справи лише в цій частині , а тому саме в цій сумі підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, сума 3% річних за період з 21.06.2009р. по 21.11.2009р. повинна бути розрахована наступним чином : 332, 77 грн. х 10 днів прострочення х 3% / 365 днів = 0, 27 грн.

221, 51 грн. х 31 день прострочення х 3% / 365 днів = 0, 56 грн.

56, 81 грн. х 31 день прострочення х 3% / 365 днів = 0, 14 грн.

46, 73 грн. х 30 днів прострочення х 3% / 365 днів = 0, 11 грн.

28, 40 грн. х 31 день прострочення х 3% / 365 днів = 0, 07 грн.

7, 33 грн. х 8 днів прострочення х 3% / 365 днів = 0, 01 грн.

Отже, матеріалами справи підтверджується сума 3% річних у розмірі 1, 16 грн. та визнається такою, що підлягає стягненню з відповідача.

Крім того позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 31, 34 грн.

Пунктом 5.8 Договору передбачено, що у випадку несплати заборгованості Споживач сплачує пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Судом встановлено, що заявлена позивачем до відшкодування сума пені за період з 21.06.2009р. по 20.12.2009р. у розмірі 31, 34 грн. має бути розрахована наступним чином:

332, 77 грн. х 30 днів прострочення х 11% (облікова ставка НБУ з 15.06.2009р. по 12.08.2009р.) / 365 дн. = 3, 01 грн.

554, 28 грн. х 31 день прострочення х 11% (облікова ставка НБУ з 15.06.2009р. по 12.08.2009р.) / 365 дн. = 5, 18 грн.

611, 09 грн. х 31 день прострочення х 11 % (облікова ставка НБУ з 15.06.2009р. по 12.08.2009р.) / 365 днів = 5, 71 грн.

657, 82 грн. х 30 днів прострочення х 10, 3 % (облікова ставка НБУ з 12.08.2009р. по 08.06.2010р. ) / 365 дн. = 5, 57 грн.

686, 22 грн. х 31 день прострочення х 10, 3 % (облікова ставка НБУ з 12.08.2009р. по 08.06.2010р. )/ 365 дн. = 6, 00 грн.

693, 55 грн. х 30 днів прострочення х 10, 3 % (облікова ставка НБУ з 12.08.2009р. по 08.06.2010р. ) / 365 дн. = 5, 87 грн.

Отже, сума пені, яка підтверджується матеріалами справи становить 31, 34 грн. та визнається такою, що підлягає стягненню з відповідача.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 34, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Державного підприємства Донузлавська вітрова електростанція (96400, АР Крим, Чорноморський район, смт. Чорноморське, вул.. Революції, 95; ідентифікаційний код 30459364) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком», (01030 м. Київ, бул. Т. Шевченко, 18) в особі Цеху телекомунікаційних послуг №1 у м. Євпаторія Кримської філії «Укртелеком» (97400, АР Крим, м. Євпаторія, пр.. Перемоги, 34; ідентифікаційний код) 693, 55 грн. заборгованості, 31, 34 грн. пені, 50, 57 грн. інфляційних втрат, 1, 16 грн. 3% річних, 101, 47 грн. державного мита та 234, 77 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову відмовити.

4.          Наказ видати в порядку статтей 116, 117 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Барсукова А.М.