Рішення № 10204152, 01.07.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

01.07.2010Справа №2-16/2852-2010

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаетон» (99055, м. Севастополь, вул. Ген. Лебедя, 41, ідентифікаційний код 24874092)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі - Порт» (95000, м. Сімферополь, пр. Кірова/вул. Одеська,19/1, ідентифікаційний код 32672889)

Про стягнення 3176,46 грн.

Суддя Господарського суду АР Крим М.О.Білоус

                                        представники:

Від позивача – Гришина Г.В. – представ., дов. б/н від 05.01.2009р.

Від відповідача - не з’явився

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фаетон» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззи - Порт», в якій просить стягнути з відповідача 3176,46 грн., у тому числі 1 378,27 грн. суми основного боргу за договором поставки № 2395 від 25.05.2007р та 3% річних у сумі 251,84 грн., інфляційні втрати у розмірі 1 546,35 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем неналежним чином виконуються свої обов’язки за договором № 2395 від 25.05.2007 р., у зв’язку з чим заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі - Порт» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Фаетон» складає 3176,46 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі - Порт» 3% річних в розмірі 251,84 грн. та індекс інфляції у розмірі 1546,35 грн.

Представник позивача у судовому засіданні надав заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 1378,27 грн. та наполягав на стягненні з відповідача 1798,19 грн., у тому числі суми інфляційних втрат у розмірі 1546,35 грн. та 3% річних у сумі 251,84 грн. Надана заява була прийнята судом до розгляду.

Відповідач у судове засідання не з’явився, однак 15.06.2010р. на адресу суду надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якій відповідач просить відмовити у задоволенні позову (а.с.46-47).

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

          Розгляд справи відкладався у порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача , суд

ВСТАНОВИВ :

25.05.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фаетон» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фоззі - Порт» (Покупець) був укладений договір поставки № 2395, згідно п.1.1 якого Постачальник зобов’язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити Товар відповідно до умов Договору, у відповідності до Замовлення, супровідної документації і прийнятих Сторонами змін і доповнень до Договору, що є невід’ємною частиною даного договору. (а.с. 8-12)

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що зобов’язання Постачальника по поставці Товару виникають на підставі замовлення Покупця, погодженого Постачальником за формою, встановленою у Додатку № 2 до даного Договору.

Асортимент і ціна товару, що поставляється, а також умови поставок відображаються сторонами в Специфікаціях, що є невід’ємною частиною даного Договору. У погоджену сторонами ціну товару входять усі витрати, що несе Постачальник при поставці товару. (п.3.1. Договору).

Відповідно до п.3.2. Договору ціна товару міститься у накладних, які надаються Постачальником Покупцю разом із партією Товару. Зміна ціни без попереднього узгодження сторонами і до виконання всіх діючих і не виконаних на момент такої зміни Замовлень не допускається.

Згідно з п.3.5. Договору оплата партії поставленого товару провадиться в гривнях шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника на підставі наданих при поставці товарно – транспортних накладних, підписаних уповноваженими представниками Постачальника і Покупця згідно з Додатковими Умовами чи Замовленнями.

Пунктом 3.7. Договору встановлено, що оплата за товар проводиться протягом 30 календарних днів з моменту поставки за умови, що Постачальник надасть належним чином оформлені податкові та товарні накладні на адресу Покупця, протягом не більше ніж 7 днів з дня поставки, в разі їх коригування чи до оформлення.

В п. 11.1 сторони передбачили, що цей Договір набирає сили з моменту його підписання Сторонами і діє до закінчення календарного року. У тому випадку, якщо Сторонами, у термін не менш чим за 20 днів до закінчення терміну дії даного Договору, не повідомлять один одного про бажання розірвати Договір та останній вважається продовженим терміном на один рік.

Сторони не представили доказів розірвання вказаного договору або зміни його умов, у той час як відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, суд приходить до висновку, що на момент розгляду спору договір продовжує діяти.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов укладеного договору позивачем була здійснена поставка товару на загальну суму 18828,16 грн.

На день звернення до суду з позовом заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі - Порт» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Фаетон» складала 1 378, 27 грн.

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Проте, відповідачем було надане платіжне доручення № 5641 від 26.05.2010р, з якого вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Фоззі - Порт» у добровільному порядку здійснена сплата основного боргу у розмірі 1 378,27 грн.

Отже, враховуючи те, що основна сума заборгованості була сплачена відповідачем в добровільному порядку після подачі позову до суду, провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі - Порт» суми основного боргу у розмірі 1 378,27 грн. підлягає припиненню у зв’язку з відсутністю предмету спору на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що в п. 3 Роз’яснень «Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України» від 23.08.94 р. N 02-5/612 (з наступними змінами та доповненнями) Вищий арбітражний суд України зазначив, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору , зокрема, якщо спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Надана позивачем у судовому засіданні заява про відмову від позову в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 1378,27 грн. не може бути прийнята судом з зазначених вище підстав та враховуючи відсутність предмета позову, тобто певної матеріально – правової вимоги позивача до відповідача.

Частина 6 статті 22 ГПК України встановлює, що право позивача на відмову від позову, зменшення розміру позовних вимог, право відповідача на визнання позову є обмеженим, оскільки реалізується цими особами під контролем господарського суду. Згідно з зазначеною нормою господарський суд не приймає відмови позивача від позову, зменшення ним розміру позовних вимог, визнання відповідачем позову, якщо це суперечить закону або порушує права інших осіб. Як зазначається у п. 3.7 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 25.02.92 р. N 01-6/244 "Про деякі питання практики застосування Арбітражного процесуального кодексу України", суддя, який вирішує спір, не зв'язаний заявами позивача про відмову від позову або зменшення позовних вимог та відповідача про визнання позову.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що суми інфляційних втрат за період з листопада 2007 по квітень 2010 року у розмірі 1 546,35 грн. та 3% річних за цей же період у розмірі 251,84 грн. обчислені позивачем правомірно, через вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаетон» в цій частині підлягають задоволенню.

За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню, а тому слід стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі - Порт» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаетон» інфляційні втрати у розмірі 1 546,35 грн. та 3% річних у сумі 251,84 грн.

Твердження відповідача про те, що ТОВ «Фоззі - Порт» повністю розрахувалось з ТОВ «Фаетон», а тому у задоволенні позову слід відмовити, не може бути прийнято судом до уваги, оскільки сплаченою є тільки сума основного боргу, а штрафні санкції підлягають сплати відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір виник саме з його провини.

З урахуванням викладеного, керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Припинити провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі - Порт» (95000, м. Сімферополь, пр. Кірова/вул. Одеська,19/1, ідентифікаційний код 32672889) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаетон» (99055, м. Севастополь, вул. Ген. Лебедя, 41, ідентифікаційний код 24874092) суми основного боргу у розмірі 1378,27 грн.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі - Порт» (95000, м. Сімферополь, пр. Кірова/вул. Одеська,19/1, ідентифікаційний код 32672889) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаетон» (99055, м. Севастополь, вул. ген. Лебедя, 41, ідентифікаційний код 24874092) 1798,19 грн., у тому числі інфляційні втрати у сумі 1 546,35 грн. та 3% річних у розмірі 251,84 грн., 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Білоус М.О.