Постанова № 10202621, 21.06.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-678/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Серги С.М.,

при секретарі Олійник Ю.В.,

за участю:

представника позивача - Ларіної Т.М.,

представника відповідача - Тищенко Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтавідо Міського відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання в м. Полтавіпро відшкодування витрат на виплату пенсії по інвалідності та державної адресної допомоги, -

В С Т А Н О В И В:

18 лютого 2010 року Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтавізвернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міського відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання в м. Полтавіпро відшкодування витрат на виплату пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з листопада 2009 року по січень 2010 року в розмірі 3276,90 грн за потерпілих ОСОБА_3 і ОСОБА_4, стягнення щомісячної державної адресної допомоги за період з листопада 2009 року по січень 2010 року в розмірі 101737,79 грн та підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам на суму 2072,24 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказував на обов'язок органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків з 01.04.2001 відшкодовувати органам Пенсійного фонду пенсії, виплачені особам, яким призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Зазначав, що щомісячна державна адресна допомога є складовою розміру пенсії, а тому також підлягає відшкодуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що особові справи осіб, вказаних у позовній заяві до Фонду не передавалися, що унеможливлює відшкодування сплачених пенсій і проведення звірки. Крім того, зазначав, що Порядком відшкодування витрат, який затверджений спільною постановою правління Пенсійного фонду України і правління Фонду соціального страхування передбачений механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій. Вказував, що чинне законодавство не передбачає відшкодування Пенсійному фонду витрат на виплату щомісячної державної адресної допомоги.

У письмових запереченнях зазначив, що статтею 21 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” передбачена виплата Фондом в установлені терміни і порядку відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоровя, в тому числі пенсії по інвалідності від трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсії у звязку з втратою годувальника з цих причин про настанні страхового випадку. Вказував, що Порядком відшкодування витрат, який затверджений спільною постановою правління Пенсійного фонду України і правління Фонду соціального страхування від 04.04.2003 № 5-4/4, передбачено відшкодування суми основного розміру пенсії по інвалідності від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у звязку з втратою годувальника; щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який отримував вищезазначену пенсію. Відшкодування інших виплат, доплат та надбавок Порядком не передбачено.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Основ) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Відповідно до статті 4 Основ в Україні залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття.

За пенсійним страхуванням згідно зі статтею 25 Основ надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених п. 4 цієї статті; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів. За страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання відповідно до пункту 4 цієї статті надається, зокрема, такий вид соціальних послуг та матеріального забезпечення, як пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

У частині 4 статті 26 Основ встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсія у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, призначається внаслідок страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тобто тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до статті 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

З матеріалів справи вбачається, що згідно таблиць розбіжностей до актів щомісячної звірки особових справ пенсіонерів, які мають право на пенсії у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, за період з листопада 2009 року по січень 2010 року Міським відділенням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання в м. Полтаві не враховані суми витрат на виплату пенсій громадянам держав - учасників СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну, по 2 осібам - ОСОБА_3, ОСОБА_4 в розмірі 3276,90 грн, а саме:

- за листопад 2009 року - 1092,30 грн, з яких 853,72 грн - державна адресна допомога, 3,63 грн - витрати на виплату та доставку пенсій по адресній допомозі;

- за грудень 2009 року - 1092,30 грн, з яких 853,72 грн - державна адресна допомога, 3,63 грн - витрати на виплату та доставку пенсій по адресній допомозі;

- за січень 2010 року - 1092,30 грн, з яких 853,72 грн - державна адресна допомога, 3,63 грн - витрати на виплату та доставку пенсій по адресній допомозі.

Правове регулювання питань відшкодування шкоди потерпілим, які отримали каліцтво за межами України і переїхали в Україну на постійне місце проживання, і не є застрахованими в Україні, здійснюється у відповідності до Міжнародної Угоди, підписаної 09.09.1994 державами колишнього Союзу РСР, країнами СНД.

Відповідно до статті 2 цієї Угоди відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок трудового каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті, проводиться роботодавцем сторони, законодавство якої поширювалось на працівника під час отримання каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті.

Питання надання пенсій, в тому числі і пенсій по інвалідності, регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.

Відповідно до Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (далі - Угода) держави-учасниці Співдружності мають зобовязання щодо непрацездатних осіб, які отримали право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження до складу СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди.

Згідно зі статтею 5 Угоди, ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди.

Статтею 3 Угоди передбачено, що усі витрати, повязані із здісненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, повязаних з виконанням ними трудових обовязків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього закону.

Отже, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, якщо страховий випадок стався на території держав-учасниць Угоди, призначаються за законодавством України і виплачуються з коштів Пенсійного фонду України. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобовязаний відшкодовувати органам Пенсійного фонду України витрати на виплату пенсій, якщо нещасний випадок стався на території держав-учасниць Угоди.

Таким чином, управлінням Пенсійного фонду Київського району в м. Полтаві було правомірно включено в таблиці розбіжностей до актів звірки видатки в розмірі 704,95 грн, що пов'язані з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та виплату пенсій громадянам держав-учасників СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну, за період з листопада 2009 року по січень 2010 року включно, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Пунктом 2 статті 7 ("Прикінцеві положення") Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", який набрав чинності з 01.04.2001, встановлено, що фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 01.04.2001, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.

Потерпілі, документи яких не передані до фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і фондом у подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Частиною 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" закріплене аналогічне правило - якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Пунктами 5, 6, 7 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 04.03.2003 N 5-4/4, встановлено, що органи Пенсійного фонду щомісяця проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків звірку витрат по особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки, в якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду і управлінням виконавчої дирекції Фонду на місцях.

Згідно з таблицями розбіжностей до актів щомісячної звірки особових справ пенсіонерів, які мають право на отримання пенсії у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням за період з листопада 2009 року по січень 2010 року відповідачем не прийнято та не відшкодовано витрати, понесені Пенсійним фондом на виплату щомісячної державної адресної допомоги на загальну суму 101737,79 грн, а саме:

- за листопад 2009 року в сумі 34539,62 грн;

- за грудень 2009 року в сумі 33443,52 грн;

- за січень 2010 року в сумі 33754,65 грн.

Такж відповідачем не враховані суми підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам на загальну суму 2072,24 грн.

Відповідно до пункту 4 Порядку відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Даний перелік є вичерпним і до нього не внесено адресну допомогу до пенсії, яка призначена і виплачена позивачем згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян".

Положеннями Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" встановлено, що страхові виплати мають бути повязані із страховими випадками, що спричинені ушкодженням здоровя внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання застрахованої особи.

Зазначеним Законом не передбачено відшкодування витрат на виплату щомісячної державної адресної допомоги, встановленою постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 265 “Деякі питання пенсійного забезпечення громадян”, та підвищень до пенсії.

Згідно з Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань відшкодовуються Пенсійному фонду України витрати, повязані з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Відповідно до постанов Кабінету Міністрів України "Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2008 рік", "Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2009 рік" дотація на виплату підвищень до пенсій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Отже, в даному випадку стягненню підлягають лише витрати в сумі 704,95 грн, що були понесені позивачем у звязку із виплатою витрат на виплату пенсій громадянам держав - учасників СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну.

Виплати державної адресної допомоги та підвищення до пенсії не повинні відшкодовуватися Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Пенсійному фонду України у звязку із тим, що вони не повязані із вищеназваними страховими випадками та не входить до визначеного законодавством переліку витрат, що підлягають відшкодуванню Пенсійному фонду.

Таким чином, беручи до уваги межі позовних вимог, суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві до Міського відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Полтаві та стягнення з відповідача суми витрат на виплату на виплату пенсій громадянам держав - учасників СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну в сумі 704,95 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві до Міського відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання в м. Полтаві про відшкодування витрат на виплату пенсії по інвалідності та державної адресної допомоги задовольнити частково.

Стягнути з Міського відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання в м. Полтаві (код ЄДРПОУ 25940885) на користь Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві (р/р 25605303299 в філії Полтавського облуправління ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 331467, КОД ЄДРПОУ 225529729) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату пенсії по інвалідності за листопад 2009 року - січень 2010 року в сумі 704 (сімсот чотири) грн 95 (дев'яносто п'ять) коп..

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня складення її в повному обсязі. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 29 червня 2010 року.

Суддя С.М. Серга