Вирок № 102018255, 13.12.2021, Лисичанський міський суд Луганської області

415/9207/21

1-КП/415/1989/21

ВИРОК

Іменем України

13.12.21 року місто Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.

за участю секретаря Кайданович Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за №12021130240000075 від 20 січня 2021 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Лисичанська Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, не одруженого, судимого 10 лютого 2021 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст.185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, з випробуванням на 1 рік, 29 березня 2021 року Лисичанським міським судом за ст.185 ч.3, ст.70 ч.4 КК України до 3 років 06 місяців позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, з випробуванням на 1 рік 06 місяців, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, –

за участю сторін кримінального провадження та учасників судового провадження:

прокурора Панасенка В.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

встановив:

18 січня 2021 року, у вечірній час, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), проникнувши до будинку АДРЕСА_2 , повторно, таємно викрав – чавунні радіатори опалення, у кількості 5 одиниць, на суму, відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи за №СЕ-19/113-21/1831-БТ від 24 лютого 2021 року, 15937 гривень, спричинивши потерпілій ОСОБА_2 майнову шкоду на вказану суму.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ст.185 ч.3 КК України, а саме, – таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням у житло, повторно.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, при обставинах, вказаних у обвинувальному акті, визнав повністю, від надання пояснень – відмовився, і, відповідаючи на питання, зазначив, що час та місце скоєння ним інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного у обвинувальному акті, а саме, крадіжки майна потерпілої ОСОБА_2 , зокрема, 5 чавунних радіаторів опалення, демонтуючи останні, проникнувши до будинку АДРЕСА_2 , скориставшись відсутністю власників житла та уваги з боку сторонніх, 18 січня 2021 року, у вечірній час, попередньо звернувши увагу на зазначене подвір`я, та, рахуючи, що, у зв`язку з занедбаним станом території, викрадене майно для господарів – будь-якої цінності не уявляє, – викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному – щиро розкаявся, перепрошуючи за свої протиправні дії, завдана потерпілій ОСОБА_2 майнова шкода – не відшкодована, що зобов`язується усунути найближчим часом, при виникненні певної можливості, у зв`язку з чим, повністю визнає позовні вимоги останньої у наданій до суду позовній заяві щодо відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою провину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений ОСОБА_1 , правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши сторонам положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, – суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 , а також, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, і, відповідно, ухвалюючи судове рішення за матеріалами кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, – яке, на підставі ст.370 КПК України, – повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому, законним – є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог кримінального провадження, передбачених КПК України, обґрунтованим – є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом, відповідно до ст.94 КПК України, вмотивованим – є рішення, в якому наведенні належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення, – вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні – таємного викрадення чужого майна (крадіжки), поєднаного з проникненням у житло, повторно, – доведено, і дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно і обґрунтовано кваліфіковано за ст.185 ч.3 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання: скоєне обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальне правопорушення, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів (а.с.87-89 (ст.185 ч.3 КК України), обвинувачений ОСОБА_1 – не працює, однак, має постійне місце проживання і у побуті за місцем мешкання та реєстрації – характеризується позитивно (а.с.75), у скоєному – щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення (а.с.92-93,96-102).

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно зі ст.67 КК України, судом не встановлено.

Приймаючи до уваги вищенаведене, а також, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, яке, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, крім того, яке – є умисним, корисливим та вчиненим проти власності, право на що, відповідно до положень ст.41 Конституції України, є непорушеним, і, одночасно, беручи до уваги суму спричиненої кримінальним правопорушенням майнової шкоди, відсутність відшкодування останньої, – суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання – у виді позбавлення волі, у межах, установлених у санкції ст.185 ч.3 КК України, з урахуванням положень ст.63 КК України, і, разом з тим, беручи до уваги данні про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який – не працює, однак, – має постійне місце мешкання, за місцем проживання та у побуті – характеризується позитивно, у судовому засіданні – в повному обсязі визнав свою провину, щиро розкаявся та вибачався за скоєне, активно сприяв розкриттю інкримінованого кримінального правопорушення, при цьому, також, враховуючи обставини, що пом`якшують покарання, в тому числі, – відсутність тяжких наслідків від скоєного, відсутність обставин, які обтяжують покарання, та думку потерпілої ОСОБА_2 у наданій до суду заяві, яка на призначенні обвинуваченому суворого покарання не наполягала, суд, – оцінюючи зазначені обставини в їх сукупності, в тому числі і наміри обвинуваченого щодо відшкодування заподіяної майнової шкоди, – вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства та, відповідно, без відбування покарання, – із застосуванням вимог ст.75 КК України, – зі звільненням від відбування покарання з випробуванням та з покладенням ряду обов`язків, передбачених ст.76 ч.1 п.1, ст.76 ч.1 п.2 КК України, що, на переконання суду, відповідно до положень ст.65 КК України, буде необхідним й достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, оскільки, покарання, на підставі положень ст.50 КК України, має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами

І, у зв`язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ст.185 ч.3 КК України, викладене в даному вироці (а.с.87-89), до постановлення вироку Лисичанського міського суду від 29 березня 2021 року (а.с.82-84), при призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 статочного покарання, суд вважає за необхідне застосувати положення ст.70 ч.4 КК України, призначивши обвинуваченому ОСОБА_1 остаточне покарання, – за сукупністю кримінальних правопорушень: шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Підстав щодо застосування запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 – суд не вбачає, і зазначене питання учасниками даного кримінального провадження – не ставилось.

Процесуальні витрати у справі – у сумі 2615 гривень 20 копійок (а.с.32), пов`язані із залученням експертів під час проведення – судової будівельно-технічної експертизи за №СЕ-19/113-21/1831-БТ від 24 лютого 2021 року (а.с.33-40), з метою встановлення заподіяної потерпілій ОСОБА_2 майнової шкоди, в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, – підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 в дохід держави (отримувач – УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, код ЄДРПОУ – 37800278, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998, рахунок – 31112115012051, код класифікації доходів бюджету – 24060300).

Процесуальні витрати у справі – у сумі 817 гривень 25 копійок (а.с.44) і у сумі 980 гривень 70 копійок (а.с.53), пов`язані із залученням експертів під час проведення – судової дактилоскопічної експертизи за №СЕ-19/113-21/2001-Д від 25 лютого 2021 року (а.с.45-49) та судової трасологічної експертизи за №СЕ-19/113-21/2849-ТР від 11 березня 2021 року (а.с.54-56), в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 , за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, – стягненню з останнього не підлягають, так як причетність обвинуваченого ОСОБА_1 до залишення досліджених слідів – не встановлено.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне, в повному обсязі, на підставі ст.22, ст.1166 ЦК України, задовольнити позовні вимоги потерпілої ОСОБА_2 – «Про відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, – у сумі 15937 гривень» (матеріали о/а): оскільки, вказана сума визначена в наданих до суду документах і підтверджується матеріалами кримінального провадження (а.с.33-40), а також, зазначена позивачем сума знайшла своє відтворення у судовому засіданні і обвинуваченим ОСОБА_1 – не оспорюється.

Речові докази у справі: сліди папілярних ліній (у спец/пакеті), слід взуття (у спец/пакеті), що знаходяться на зберіганні у камері схову речових доказів ВП №3 Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області (Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області (а.с.59,60), – підлягають знищенню, як не уявляючи будь-якої цінності.

Керуючись ст.349 ч.3, ст.369-ст.371, ст.373, ст.374 КПК України, суд, –

ухвалив:

ОСОБА_1 – визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, та призначити йому покарання – у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.70 ч.4 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення покарання, призначеного за даним вироком – покаранням, призначеним за вироком Лисичанського міського суду від 29 березня 2021 року, визначити обвинуваченому ОСОБА_1 остаточне покарання – у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 06 (шість) місяців.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік 06 (шість) місяців.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_1 , до набуття вироком законної сили, – не застосовувати.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави (отримувач – УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, код ЄДРПОУ – 37800278, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998, рахунок – 31112115012051, код класифікації доходів бюджету – 24060300) – 2615 (дві тисячі шістсот п`ятнадцять) гривень 20 копійок за проведення – судової будівельно-технічної експертизи за №СЕ-19/113-21/1831-БТ від 24 лютого 2021 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 – в рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, – суму у розмірі 15937 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот тридцять сім) гривень.

Речові докази у справі: сліди папілярних ліній (у спец/пакеті), слід взуття (у спец/пакеті), що знаходяться на зберіганні у камері схову речових доказів ВП №3 Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області (Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області, – знищити.

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського Апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченим та прокуророві.

Суддя: