Вирок № 102018246, 17.12.2021, Лисичанський міський суд Луганської області

415/9486/21

1-КП/415/2008/21

ВИРОК

Іменем України

17.12.21 року місто Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.

за участю секретаря Кайданович Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за №12019130240000946 від 27 травня 2019 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Підгорне Россошанського району Воронежської області, РФ, громадянина України, з початковою загальною освітою, не працюючого, не одруженого, не судимого (ст.89 КК України), зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, –

за участю сторін кримінального провадження та учасників судового провадження:

прокурора Березуєва А.Ю.,

захисника Прийма Р.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

встановив:

19 квітня 2019 року, приблизно о 14 годині, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), за попередньою змовою з засудженим, відповідно до вироку Лисичанського міського суду від 16 червня 2020 року за ст.185 ч.3 КК України, який набув законної сили, ОСОБА_2 , проникнувши на територію подвір`я будинку АДРЕСА_2 , повторно, таємно викрали – металобрухт, загальною вагою 43 кг, у вигляді сталевої ємності (ванни), вагою 20 кг, сталевої ємності (ванни), вагою 15 кг, та оцинкованих цеберок, у кількості 4 штук, загальною вагою 8 кг, на суму, відповідно до Довідки ТОВ «Компанія «Максимет» від 20 червня 2019 року, 202 гривні, спричинивши потерпілій ОСОБА_3 майнову шкоду на вказану суму.

25 травня 2019 року, в період часу з 15 до 17 години, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), проникнувши до будинку АДРЕСА_3 , повторно, таємно викрав – мобільний телефон ТМ «ERGO F181 Step DualSim», вартістю, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-1/663е від 10 червня 2019 року, 260 гривень 10 копійок, з грошовими коштами на рахунку SIM-картки останнього у сумі 100 гривень, алюмінієву флягу (тип «ФА-40»), ємністю 40 л, вартістю, відповідно до висновку зазначеної судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-1/663е від 10 червня 2019 року, 350 гривень, а також, грошові кошти у сумі 200 гривень, спричинивши потерпілій ОСОБА_4 майнову шкоду на загальну суму 910 гривень 10 копійок.

28 травня 2019 року, у період часу з 06 до 12 години, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), проникнувши до будинку АДРЕСА_4 , повторно, таємно викрав – електричне точило ТМ «Эней», модель «ЭТБ-1У4», вартістю, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-1/673-95е від 13 червня 2019 року, 1326 гривень 67 копійок, спричинивши потерпілій ОСОБА_5 майнову шкоду на вказану суму.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ст.185 ч.3 КК України, а саме, – таємне викрадення чужого майна (крадіжку), за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у житло, сховище, повторно.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, при обставинах, вказаних в обвинувальному акті, визнав повністю, від надання пояснень – відмовився, і, відповідаючи на питання, зазначив, що час та місце скоєння ним інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, а саме, крадіжок майна потерпілих – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , впродовж періоду часу приблизно з кінця квітня 2019 року до кінця травня 2019 року, зокрема:

– металобрухту, загальною вагою біля 50 кг, у виді 2 сталевих ванн та 4 оцинкованих цеберок, проникнувши, разом з малознайомою особою, попередньо домовившись, на територію подвір`я будинку АДРЕСА_2 , скориставшись відсутністю уваги з боку власника домоволодіння та уваги з боку сторонніх, наприкінці квітня 2019 року, в денний час, які, в подальшому, здав на пункт прийому металобрухту (щодо потерпілої ОСОБА_3 ),

– мобільного телефону ТМ «ERGO», алюмінієвої фляги (бідону) та грошових коштів, у сумі біля 200 гривень, проникнувши до будинку АДРЕСА_3 , скориставшись відсутністю власника домоволодіння та уваги з боку сторонніх, наприкінці травня 2019 року, в денний час, попередньо зазирнувши у вікно зазначеного житлового приміщення та угледівши речі, які можна викрасти (щодо потерпілої ОСОБА_4 ),

– електричного точила ТМ «Эней», проникнувши до будинку АДРЕСА_4 , скориставшись відсутністю власника домоволодіння та уваги з боку сторонніх, наприкінці травня 2019 року, в денний час, який одразу реалізував незнайомому чоловіку, також, попередньо звернувши увагу на можливість швидкого заробітку за умов викрадання будь-якого майна на оглянутій території (щодо потерпілої ОСОБА_5 ),

– викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному – щиро розкаявся, перепрошуючи за свої протиправні дії, завдана потерпілим – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 майнова шкода – відшкодована частково: потерпілій ОСОБА_5 – повністю: шляхом повернення викраденого, потерпілій ОСОБА_4 – частково: шляхом повернення частки викраденого, потерпілій ОСОБА_3 – не відшкодовано, що зобов`язується усунути найближчим часом, при виникненні певної можливості.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою провину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений ОСОБА_1 , правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши сторонам положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, – суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, і, відповідно, ухвалюючи судове рішення за матеріалами кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, – яке, на підставі ст.370 КПК України, – повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому, законним – є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог кримінального провадження, передбачених КПК України, обґрунтованим – є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом, відповідно до ст.94 КПК України, вмотивованим – є рішення, в якому наведенні належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення, – вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні – таємного викрадення чужого майна (крадіжки), за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у житло, сховище, повторно,– доведено, і дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно і обґрунтовано кваліфіковано за ст.185 ч.3 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання: скоєне обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальне правопорушення, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів (ст.185 ч.3 КК України (а.с.22-24,198-199,231-234), обвинувачений ОСОБА_1 – не працює, має постійне місце проживання і у побуті за місцем мешкання – характеризується позитивно (матеріали о/а), у скоєному – щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно зі ст.66 КК України, суд визнає – щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення (а.с.30,110), часткове добровільне відшкодування завданих збитків (а.с.80,204), наявність тяжкого захворювання – туберкульозу легенів (відкрита форма), а також наявність, на утриманні дітей неповнолітнього віку – доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно зі ст.67 КК України, судом не встановлено.

Приймаючи до уваги вищенаведене, а також, беручи до уваги кількість та обставини інкримінованих епізодів кримінального правопорушення, в тому числі, і суму заподіяної потерпілим майнової шкоди, часткове відшкодування завданих протиправними діями збитків, і, одночасно, враховуючи данні про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який – не працює, і, разом з тим, має постійне місце мешкання, за місцем проживання – позитивно характеризується у побуті, має на утриманні дітей неповнолітнього віку, у судовому засіданні – в повному обсязі визнав свою провину, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю інкримінованого кримінального правопорушення, вибачаючись за вчинення останнього, і, одночасно, враховуючи обставини, що пом`якшують покарання, в тому числі, враховуючи також відсутність тяжких наслідків від скоєного та відсутність обставин, які обтяжують покарання, а також, беручи до уваги наміри обвинуваченого щодо відшкодування залишку завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення матеріальних збитків і думку потерпілих – ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у наданих до суду заявах, які на призначенні обвинуваченому суворого покарання не наполягали, і, разом з тим, враховуючи суспільну небезпеку вчинених діянь, корисливий мотив протиправних дій, – суд, оцінюючи зазначені обставини в їх сукупності, – вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання – у виді позбавлення волі, передбаченого санкцією ст.185 ч.3 КК України, з урахуванням положень ст.63 КК України, оскільки, обвинувачений ОСОБА_1 скоїв умисне кримінальне правопорушення, яке – є корисливим та – вчиненим проти власності, право на що, відповідно до положень ст.41 Конституції України – є непорушеним, а також, декілька епізодів, у зв`язку з чим, на думку суду, виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливо лише із застосуванням покарання, пов`язаного з ізоляцією від суспільства, – у виді позбавлення волі, що, на переконання суду, відповідно до вимог ст.65 КК України, буде необхідним й достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, оскільки, покарання, на підставі положень ст.50 КК України, має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами.

При цьому, враховуючи наявність декількох обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного, який – не працює, однак – має постійне місце мешкання, за місцем проживання та реєстрації – позитивно характеризується у побуті, являючись вдівцем, має на утриманні дітей неповнолітнього віку – доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які потребують необхідного виховання та опіки, і, одночасно, враховуючи повне визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї провини, щире каяття останнього та активну поведінку щодо розкриття інкримінованого кримінального правопорушення, в тому числі, враховуючи наявність у обвинуваченого ОСОБА_1 тяжкого захворювання – туберкульозу легенів і стан здоров`я останнього, і, разом з тим, – беручи до уваги часткове відшкодування майнової шкоди, відсутність тяжких наслідків від скоєного, а також, з урахуванням думки потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у наданих до суду заявах, які на призначенні обвинуваченому суворого покарання не наполягали, – суд вважає за можливе застосувати положення ст.69 КК України, призначивши обвинуваченому ОСОБА_1 покарання за ст.185 ч.3 КК України – нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції зазначеної статті кримінального закону України.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 слід обчислювати з 17 грудня 2021 року.

Крім того, суд вважає за необхідне, відповідно до вимог кримінального та кримінально-процесуального законодавства, зарахувати обвинуваченому ОСОБА_1 в строк відбування покарання, – термін попереднього ув`язнення останнього: з 18 листопада 2021 року (Ухвала слідчого судді Лисичанського міського суду «Про застосування запобіжного заходу – у вигляді тримання під вартою» від 18 листопада 2021 року, у відношення обвинуваченого ОСОБА_1 (а.с.222-223), – до 16 грудня 2021 року, включно, оскільки, попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання, призначеного вироком суду, за правилами, встановленими ст.72 ч.5 КК України, і строк тримання під вартою, згідно зі ст.197 ч.2 КПК України, обчислюється – з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, – з моменту затримання, і у разі визнання особи винуватою, рішення про залік досудового тримання під вартою зазначається у резолютивній частині вироку (ст.374 ч.4 п.2 КПК України).

Підстав щодо зміни або скасування запобіжного заходу – у вигляді тримання під вартою, у відношення обвинуваченого ОСОБА_1 , застосованого, відповідно до Ухвали слідчого судді Лисичанського міського суду «Про застосування запобіжного заходу – у вигляді тримання під вартою» від 18 листопада 2021 року (а.с.222-223), термін дії за яким, відповідно до Ухвали Лисичанського міського суду від 10 грудня 2021 року, – продовжено до 09 лютого 2022 року (матеріали о/а), – суд не вбачає, і зазначене питання учасниками даного кримінального провадження – не ставилось.

Процесуальні витрати у справі – у сумі 628 гривень 04 копійки (а.с.95) та у сумі 785 гривень 05 копійок (а.с.178), пов`язані із залученням експертів під час проведення судових товарознавчих експертиз – за №19/113/9-1/663е від 10 червня 2019 року (а.с.90-94) і за №19/113/9-1/673-95е від 13 червня 2019 року (а.с.179-183), з метою встановлення заподіяної потерпілим – ОСОБА_4 та ОСОБА_5 майнової шкоди, відповідно, в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, – підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 в дохід держави (отримувач – УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, код ЄДРПОУ – 37800278, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998, рахунок – 31112115012051, код класифікації доходів бюджету – 24060300).

Цивільні позови у встановленому законом порядку потерпілими – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не заявлені, що не позбавляє останніх права звернутися до суду з відповідними позовами у порядку цивільного судочинства.

Речові докази у справі:

мобільний телефон ТМ «ERGO F181 Step DualSim», що знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_4 (а.с.80,81-82),

– підлягає поверненню потерпілій ОСОБА_4 ,

електричне точило ТМ «Эней», модель «ЭТБ-1У4», що знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_5 (а.с.172-173,204),

– підлягає поверненню потерпілій ОСОБА_5 .

Керуючись ст.349 ч.3, ст.369-ст.371, ст.373, ст.374 КПК України, суд, –

ухвалив:

ОСОБА_1 – визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, та призначити йому покарання, на підставі ст.69 КК України, – у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 06 (шість) місяців.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 обчислювати з 17 грудня 2021 року. Зарахувати обвинуваченому ОСОБА_1 , в строк відбування покарання, – термін попереднього ув`язнення з 18 листопада 2021 року – до 16 грудня 2021 року, включно.

Запобіжний захід у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 , до набуття вироком законної сили, залишити попередній, – у вигляді тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави (отримувач – УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, код ЄДРПОУ – 37800278, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998, рахунок – 31112115012051, код класифікації доходів бюджету – 24060300) – 1413 (одну тисячу чотириста тринадцять) гривень 09 копійок за проведення судових товарознавчих експертиз – за №19/113/9-1/663е від 10 червня 2019 року і за №19/113/9-1/673-95е від 13 червня 2019 року.

Речові докази у справі:

мобільний телефон ТМ «ERGO F181 Step DualSim», що знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_4 ,

– повернути потерпілій ОСОБА_4 ,

електричне точило ТМ «Эней», модель «ЭТБ-1У4», що знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_5 ,

– повернути потерпілій ОСОБА_5 .

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського Апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя: