Вирок № 102018243, 06.12.2021, Лисичанський міський суд Луганської області

415/1299/20

1-КП/415/325/21

ВИРОК

Іменем України

06.12.21 року місто Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.

за участю секретаря Кайданович Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за №12020130240000220 від 31 січня 2020 року (об`єднано з кримінальними провадженнями, зареєстрованими в ЄРДР за №12020130240001017 від 12 червня 2020 року, за №12021131240000221 від 11 квітня 2021 року), за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Сватове Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючої, на заміжньої, судимої 04 квітня 2018 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст.185 ч.1 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, з випробуванням на 1 рік, 20 листопада 2018 року, відповідно до Ухвали Лисичанського міського суду від 20 листопада 2018 року, термін випробування – скасовано, зі спрямуванням до місць позбавлення волі на строк 1 рік, 22 січня 2020 року звільненої з місць позбавлення волі за відбуттям строку покарання, зареєстрованої та проживаючої у АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст.185 ч.2, ст.185 ч.3, ст.190 ч.2 КК України, –

за участю сторін кримінального провадження та учасників судового провадження:

прокурора Нескородової Г.А.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

встановив:

26 січня 2020 року, в денний час, більш точніший час не встановлено, обвинувачена ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), проникнувши до приміщення гаражу, на території гаражного кооперативу, в районі кварталу Східний міста Лисичанська, повторно, таємно викрала – грошові кошти, у сумі 7300 гривень, спричинивши потерпілому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є особою похилого віку, майнову шкоду на вказану суму.

10 червня 2020 року, приблизно о 12 годині, більш точніший час не встановлено, обвинувачена ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем мешкання потерпілого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є особою похилого віку, на АДРЕСА_2 , та, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, таємно викрала – грошові кошти, у сумі 6882 гривні, спричинивши останньому майнову шкоду на вказану суму.

Крім того, 10 квітня 2021 року, приблизно о 20 годині, більш точніший час не встановлено, обвинувачена ОСОБА_1 , маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), отримавши від потерпілого ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем мешкання останнього, по АДРЕСА_3 , під приводом тимчасового користування – термінового здійснення дзвінка, мобільний телефон ТМ «Samsung», модель «Galaxy J1» (SM-J120HZDDSEK)», вартістю, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №СЕ-19/113-21/4374-ТВ від 14 квітня 2021 року, 933 гривні 33 копійки, і, заздалегідь маючи намір не виконувати обумовлені зобов`язання, з корисливих мотивів, повторно, заволоділа гаджетом, спричинивши майнову шкоду на вказану суму.

Таким чином, обвинувачена ОСОБА_1 скоїла кримінальні правопорушення, передбачені ст.185 ч.2, ст.185 ч.3, ст.190 ч.2 КК України, а саме:

– таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно (ст.185 ч.2 КК України),

– таємне викрадення чужого майна (крадіжку), з проникненням у інше приміщення, повторно (ст.185 ч.3 КК України),

– заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), повторно (ст.190 ч.2 КК України).

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою провину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.185 ч.2, ст.185 ч.3, ст.190 ч.2 КК України, при обставинах, вказаних у обвинувальних актах, в тому числі і у зміненому, визнала повністю, від надання пояснень – відмовилась, і, відповідаючи на питання, зазначила, що час та місце скоєння нею інкримінованих органом досудового розслідування кримінальних правопорушень, описаних у обвинувальних актах, в тому числі і у зміненому, а саме:

заволодіння мобільним телефоном ТМ «Samsung», отримавши останній безпосередньо від потерпілого ОСОБА_3 , перебуваючи разом у квартирі, по АДРЕСА_3 , під приводом термінового здійснення дзвінка, та, в подальшому, не повернувши гаджет, 10 квітня 2021 року, у вечірній час,

а також, крадіжки майна потерпілого ОСОБА_2 , зокрема, грошових коштів:

– у сумі 7300 гривень, проникнувши до приміщення гаражу, належного потерпілому ОСОБА_2 , на території гаражного кооперативу, в районі кварталу Східний міста Лисичанська, достеменно знаючи щодо зберігання останнім заощаджень саме у гаражі, 26 січня 2020 року, в денний час,

– у сумі 6882 гривні, перебуваючи за місцем мешкання потерпілого ОСОБА_2 , на АДРЕСА_2 , допомагаючи по господарству, та, відповідно, будучи обізнаною, де саме останнім зберігаються гроші, 10 червня 2020 року, в денний час,

– викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і вона їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному – щиро розкаялась, перепрошуючи за свої дії та мотивуючи свою протиправну поведінку тяжким майновим становищем, що склалось на той час. Завдана потерпілим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 майнова шкода – відшкодована частково: потерпілому ОСОБА_3 – повністю: шляхом повернення викраденого, потерпілому ОСОБА_2 – не відшкодовано, що зобов`язується усунути найближчим часом при виникненні певної можливості.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_1 в повному обсязі визнала свою провину у вчиненні інкримінованих їй органом досудового розслідування кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальних актах, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачена ОСОБА_1 , правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши сторонам положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, – суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд, допитавши обвинувачену ОСОБА_1 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останньої, і, відповідно, ухвалюючи судове рішення за матеріалами кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.185 ч.2, ст.185 ч.3, ст.190 ч.2 КК України, – яке, на підставі ст.370 КПК України, – повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому, законним – є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог кримінального провадження, передбачених КПК України, обґрунтованим – є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом, відповідно до ст.94 КПК України, вмотивованим – є рішення, в якому наведенні належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення, – вважає, що винуватість обвинуваченої ОСОБА_1 у скоєнні:

– таємного викрадення чужого майна (крадіжки), повторно (ст.185 ч.2 КК України),

– таємного викрадення чужого майна (крадіжки), з проникненням у інше приміщення, повторно (ст.185 ч.3 КК України),

– заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайства), повторно (ст.190 ч.2 КК України),

доведено, і дії обвинуваченої ОСОБА_1 вірно і обґрунтовано кваліфіковано за ст.185 ч.2, ст.185 ч.3, ст.190 ч.2 КК України.

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винної та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання: скоєні обвинуваченою ОСОБА_1 кримінальні правопорушення, відповідно до положень ст.12 КК України, відносяться до категорії не тяжких (ст.185 ч.2, ст.190 ч.2 КК України (том 2 а.с.31-33, том 3 а.с.67-69) та – тяжких (ст.185 ч.3 КК України (матеріали о/а, том 1 а.с.97-99) злочинів обвинувачена ОСОБА_1 – не працює, при цьому, має постійне місце проживання, у побуті за місцем мешкання – характеризується позитивно (том 1 а.с.84, том 2 а.с.24, том 3 а.с.57), у скоєному – щиро розкаялась.

В якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_1 , згідно зі ст.66 КК України, суд визнає – щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень (том 1 а.с.81,101-102,105-109, том 2 а.с.20,36-37, том 3 а.с.55,72-73), а також, наявність на утриманні дитини неповнолітнього віку – сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (том 2 а.с.28).

В якості обставини, що обтяжує покарання обвинуваченої ОСОБА_1 , згідно зі ст.67 КК України, суд визнає – вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку (том 1 а.с.27, том 2 а.с.15).

Приймаючи до уваги вищенаведене, а також, враховуючи, що обвинувачена ОСОБА_1 скоїла кримінальні правопорушення, частина з яких, відповідно до положень ст.12 КК України, відносяться до категорії не тяжких злочинів, інша – до категорії тяжких злочинів, крім того, які – є умисними, корисливими та вчиненими проти власності, право на що, відповідно до положень ст.41 Конституції України, є непорушеним, і, одночасно, враховуючи суму спричиненої кримінальними правопорушеннями майнової шкоди, – суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_1 покарання – у виді позбавлення волі, у межах, установлених у санкціях ст.185 ч.2, ст.185 ч.3, ст.190 ч.2 КК України, з урахуванням положень ст.63 КК України, і, разом з тим, беручи до уваги данні про особу обвинуваченої ОСОБА_1 , яка – не працює, однак, – має постійне місце мешкання, за місцем проживання та у побуті – характеризується позитивно, має на утриманні дитину неповнолітнього віку, у судовому засіданні – в повному обсязі визнала свою провину, щиро розкаялась та вибачалась за скоєне, активно сприяла розкриттю інкримінованих кримінальних правопорушень, і, одночасно, враховуючи обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, в тому числі, враховуючи також, – часткове відшкодування завданої майнової шкоди, відсутність тяжких наслідків від скоєного та думку потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у наданій до суду заявах, які на призначенні обвинуваченій суворого покарання не наполягали, суд, – оцінюючи зазначені обставини в їх сукупності, в тому числі, і наміри обвинуваченої щодо відшкодування завданих протиправними діями збитків, – вважає, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства та, відповідно, без відбування покарання, – із застосуванням положень ст.75 КК України, – зі звільненням від відбування покарання з випробуванням та з покладенням ряду обов`язків, передбачених ст.76 ч.1 п.1, ст.76 ч.1 п.2 КК України, що, на переконання суду, відповідно до вимог ст.65 КК України, буде необхідним й достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, оскільки, покарання, на підставі положень ст.50 КК України, має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами.

І, оскільки, обвинувачена ОСОБА_1 скоїла більш одного кримінального правопорушення, при призначенні обвинуваченій ОСОБА_1 остаточного покарання, суд вважає за необхідне застосувати положення ст.70 ч.1 КК України, призначивши обвинуваченій ОСОБА_1 остаточне покарання, за сукупністю кримінальних правопорушень, – шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Підстав щодо застосування запобіжного заходу у відношенні обвинуваченої ОСОБА_1 – суд не вбачає, і зазначене питання учасниками даного кримінального провадження – не ставилось.

Процесуальні витрати у справі – у сумі 817 гривень 25 копійок (том 3 а.с.14), пов`язані із залученням експертів під час проведення – судової товарознавчої експертизи за №СЕ-19/113-21/4374-ТВ від 14 квітня 2021 року (том 3 а.с.15-17), – з метою встановлення заподіяної потерпілому ОСОБА_3 майнової шкоди, в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.2 КК України, – підлягають стягненню з обвинуваченої ОСОБА_1 в дохід держави (отримувач – УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, код ЄДРПОУ – 37800278, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998, рахунок – 31112115012051, код класифікації доходів бюджету – 24060300).

Процесуальні витрати у справі – у сумі 1099 гривень 07 копійок (том 1 а.с.50), у сумі 628 гривень 04 копійки (том 1 а.с.65), у сумі 2512 гривень 16 копійок (том 1 а.с.72), пов`язані із залученням експертів під час проведення – судової дактилоскопічної експертизи за №19/113/7/1-114е від 12 лютого 2020 року (том 1 а.с.51-59) та – судових трасологічних експертиз за №19/113/7/3-63е від 11 лютого 2020 року (том 1 а.с.66-68) і за №19/113/7/3-60е від 12 лютого 2020 року (том 1 а.с.73-79), відповідно, з метою встановлення причетності до вчинення кримінального правопорушення, під час провадження досудового розслідування за матеріалами кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, – стягненню з останньої не підлягають, так як причетність обвинуваченої ОСОБА_1 до залишення досліджених слідів – не встановлено.

Цивільні позови у встановленому законом порядку потерпілими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 – не заявлені, що не позбавляє останніх права звернутися до суду з відповідними позовами у порядку цивільного судочинства.

Речові докази у справі:

ключі від замкових пристроїв, прирізний замок, що знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_2 (том 1 а.с.46,47,80),

– підлягають поверненню потерпілому ОСОБА_2 ,

мобільний телефон ТМ «Samsung», модель «Galaxy J1» (SM-J120HZDDSEK)», що знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_3 (том 3 а.с.30,31),

– підлягає поверненню потерпілому ОСОБА_3 ,

сліди папілярних ліній (у спец/пакеті), дактилокарта (у спец/пакеті), текстура матеріалу (у спец/пакеті), що знаходяться в матеріалах кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 , за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України (том 1 а.с.80),

– підлягають зберіганню в матеріалах кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 , за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України.

Керуючись ст.349 ч.3, ст.369-ст.371, ст.373, ст.374 КПК України, суд, –

ухвалив:

ОСОБА_1 – визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.185 ч.2, ст.185 ч.3, ст.190 ч.2 КК України, та призначити їй покарання:

за ст.185 ч.2 КК України – у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки,

за ст.185 ч.3 КК України – у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки,

за ст.190 ч.2 КК України – у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст.70 ч.1 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_1 остаточне покарання – у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід до обвинуваченої ОСОБА_1 , до набуття вироком законної сили, – не застосовувати.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави:

(отримувач – УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, код ЄДРПОУ – 37800278, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998, рахунок – 31112115012051, код класифікації доходів бюджету – 24060300) –

817 (вісімсот сімнадцять) гривень 25 копійок за проведення – судової товарознавчої експертизи за №СЕ-19/113-21/4374-ТВ від 14 квітня 2021 року.

Речові докази у справі:

ключі від замкових пристроїв, прирізний замок, що знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_2 ,

– повернути потерпілому ОСОБА_2 ,

мобільний телефон ТМ «Samsung», модель «Galaxy J1» (SM-J120HZDDSEK)», що знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_3 ,

– повернути потерпілому ОСОБА_3 ,

сліди папілярних ліній (у спец/пакеті), дактилокарту (у спец/пакеті), текстуру матеріалу (у спец/пакеті), що знаходяться в матеріалах кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 , за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України,

– зберігати в матеріалах кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 , за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України.

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського Апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченій та прокуророві.

Суддя: