Постанова № 10200094, 16.06.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2010 року 12:00 Справа № 2а-3060/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О., при секретарі Міроновій К.В., за участю представника позивача Стіцина О.М., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за заявою:Управління Пенсійного фонду України в Михайлівському районі

Запорізької області,

до: Інженерно-педагогічного кооперативу «Техінформ»,

про: стягнення заборгованості по внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду в Михайлівському районі Запорізької області (далі УПФУ в Михайлівському районі) до Інженерно-педагогічного кооперативу «Техінформ», в якому позивач просить суд стягнути з відповідача на користь УПФУ в Михайлівському районі суму заборгованості по страхових внесках на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 73 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилається на те, що за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати по страхових внесках на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 73 грн. Як зазначає позивач, несплата відповідачем у встановлені Законом терміни обовязкових платежів до Пенсійного фонду перешкоджає проведенню державної політики в галузі пенсійного забезпечення, призводить до ненадходження на рахунки Фонду необхідних сум, які в подальшому повинні спрямовуватись на виплату пенсій та інших соціальних виплат, що фінансуються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав суду пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі стягнути з відповідача суму заборгованості зі сплати по страхових внесках на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про місце, дату та час судового розгляду справи повідомлявся належним чином. Письмові заперечення на позов та документи на їх обґрунтування до суду не надходили.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Статтями 14 та 15 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 р. (далі за текстом Закон № 1058) встановлено, що платниками страхових внесків до Пенсійного фонду є роботодавці, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до пункту 2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Пенсійний Фонд України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, страхувальники є платниками страхових внесків.

Відповідно до п.6 ст.19 Закону № 1058 страхові внески нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці працівників що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій працездатності. Страхові внески нараховуються на суми, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Частиною 2 ст. 20 Закону № 1058 встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальником на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, за відповідачем обліковується заборгованість по внесках на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 73 грн.

Відповідно до пункту 6 ст. 20 Закону № 1058 страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

У звязку з несплатою страхових внесків з боку відповідача, УПФУ у Михайлівському раоні була сформована вимога про сплату боргу № Ю-287 від 05.03.2010, що була направлена відповідачу.

Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону № 1058 територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобовязаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши їх доказами суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з Інженерно-педагогічного кооперативу «Техінформ» на користь УПФУ в Михайлівському районі Запорізької області заборгованості по страховим внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування є обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 158-163, ч. 4 ст. 167 КАС України, ст. ст. 19, 20, 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Інженерно-педагогічного кооперативу «Техінформ» (72002, смт. Михайлівка Михайлівського району Запорізької області, вул. 50 років ВЛКСМ, 22, роз. рахунок 26026151027200, Михайлівське відділення ЗФ АКБ «Правекс-Банк», МФО 321983, ЄДРПОУ 22149688) на користь Управління Пенсійного фонду України в Михайлівському районі запорізької області (72002, смт. Михайлівка Михайлівського району Запорізької області, вул. Радянська, 2 А, роз. рахунок 25609301201097, ТВБВ № 10007/0215 філія Запорізьке обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957) суму заборгованості у рахунок погашення недоїмки по внесках на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 73 (сімдесят три) гривні.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя (підпис)Л.О. Нестеренко

Постанова законної сили не набрала.

Постанова складена у повному обсязі 22 червня 2010 року.

Суддя Л.О. Нестеренко