Постанова № 10200102, 19.05.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2010 року <Текст >Справа № 2а-1676/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Янюк О.С.,

при секретарі судового засідання Світлицькій О.В.,

за участю представників:

позивача Клюйка А.А. (довіреність від 26.06.2009 № 01/06-09);

Зензіної Т.М. (довіреність від 26.06.2009 № 02/06-09);

відповідача Демченка А.А. (довіреність від 27.01.2010 № 607/10/10/010)

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичні системи та обладнання Запоріжжя», м. Запоріжжя

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

У березні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергетичні системи та обладнання Запоріжжя» (далі ТОВ «ЕСО Запоріжжя», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі-суд) із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя (далі ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя, відповідач) про скасування та визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя від 14.12.2009 № 0004922305/0.

Під час судового засідання, на підставі ст.ст.51, 137 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), представник позивач надав суду заяву про зміну позовних вимог від 17.0.2010. Просить скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя від 14.12.2009 № 0004922305/0. Суд розглядає уточнені позовні вимоги.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, з урахуванням прийнятого судом уточнення, і просили задовольнити їх у повному обсязі, та надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Зокрема зазначають, що позивач має право на бюджетне відшкодування за серпень 2009 року у розмірі 31872,00 грн., але відповідач обмежує суму такого бюджетного відшкодування у розмірі 261 грн. Вважає, що відповідач неправильно розуміє та застосовує пп.7.7.1 та 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про ПДВ», яким обумовлено, зокрема тим, що відповідач не у відповідності до цього закону визначає склад податкового кредиту, оскільки сума податкового кредиту повинна визначатися з урахуванням залишку відємного значення минулого звітного податкового періоду, що включається до складу податкового кредиту. Зазначає, що має всі правові підстави для відшкодування податку на додану вартість за серпень 2009 року у розмірі 31872,00 грн., оскільки позивач надав усі платіжні доручення про фактичну сплату постачальникам товарів на зазначену суму протягом липня 2009 року (попереднього податкового періоду відносно серпня). Крім того, вказує, що у серпні 2009 року має залишок відємного значення попереднього податкового періоду у розмірі 467291,00грн.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, наведених у наданому суду запереченні від 19.04.2010 б/н, та просить у його задоволені відмовити. Зокрема зазначає, що відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2009 року позивач мав позитивне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту (р.18.1) становить 172074,00грн., та податковий кредит липня 2009 року складає 70398,00грн.-ПДВ. Вищевказану суму ПДВ позивач включив до додатку 2 «Довідка щодо залишку суми відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту» до податкової декларації з податку на додану вартість як залишок відємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (р.24 податкової декларації звітного податкового періоду), та відображено частину залишку відємного значення, фактично сплачену отримувачем товару (послуг) постачальникам таких товарів (послуг) у попередніх податкових періодах у сумі 31333,00грн., що підлягає відшкодуванню, яку фактично сплачено у липні 2009 року по податковим накладним липня 2009 року, які включені до податкового кредиту липня 2009 року. Також, позивачем у додатку 2 до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2009 року невірно відображено значення р.26 декларації звітного податкового періоду суму, яка виникла у звітному періоді у липні 2009 року у розмірі 39065,00грн. (а саме, у липні 2009 року позивачем задекларовано позитивне значення р.18.1).

На підставі ст.160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши та дослідивши оригінали поданих документів, заслухавши пояснення представників сторін, судом установлені наступні обставини.

ТОВ «ЕСО Запоріжжя» до ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя подано податкову декларацію з ПДВ за серпень 2009 року, у якій зазначено, що бюджетному відшкодуванню підлягає сума у розмірі 31782,00грн. (рядок 25), відємне значення попереднього податкового (звітного) періоду у розмірі 467291,00грн. Одночасно з податковою декларацією були подані: довідка щодо залишку суми відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту» (додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість, далі Додаток 2); розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з ПДВ); заява про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4 до податкової декларації з ПДВ) та інші документи, передбачені законом.

Сума податку, що фактично сплачена позивачем у липні 2009 року постачальникам товарів (послуг) складає 31782,00грн. Частина зазначеної суми, що становить 7870,90грн. підтверджується платіжними дорученнями: від 01.07.2009 №248 на суму 5.54грн.; від 03.07.2009 №249 на суму 7,49грн., №250 на суму 295,43грн., №252 на суму 4,00грн., №253 на суму 1466,67грн., №255 на суму 227,32грн., №256 на суму 32,00грн.; від 07.07.2009 №264 на суму 70,00грн.; від 16.07.2009 №280 на суму 166,67грн., №281 на суму 895,10грн.; від 27.07.2009 №292 на суму 20,00грн., №294 на суму 254,50грн.; від 31.07.2009 №304 на суму 8,00грн., №305 на суму 211,67грн., №306 на суму 640,18грн., №307 на суму 270,26грн., №308 на суму 166,67грн., №309 на суму 1797,60грн. Крім того, позивачем сплачено комісіонеру 143466,00грн. комісійної винагороди (у тому числі ПДВ 23911,09грн.), що підтверджується копіями звітів комісіонера від 28.07.2009, 05.06.2009.

На підставі направлень від 19.11.2009 №1372 посадовими особами ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «ЕСО Запоріжжя» (код ЄДРПОУ 24911195) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 31782,00грн. за серпень 2009 року на рахунок платника у банку, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період червень та липень 2009 року.

За результатами перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя складений акт від 30.11.2009 №172/23-2/24911195 про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЕСО Запоріжжя» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за серпень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення ПДВ, що декларувалось в період червень та липень 2009 року (далі - Акт), яким підтверджено суму бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за серпень 2009 року у розмірі 261,05грн. та встановлене порушення позивачем вимог пп.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Закон №168/97-ВР), а саме: безпідставне завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у розмірі 31520,95 грн. та безпідставне завищення значення рядка 26 у розмірі 39065,00 грн. по декларації за серпень 2009 року.

На підставі висновків Акта та виявлених порушень відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.12.2009 №0004922305/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за серпень 2009 року у розмірі 31520,95грн.

Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся до суду із вимогою про його скасування.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно п.1.7 ст.1 Закону №168/97-ВР, податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Як вбачається із приписів пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп.7.7.1 указаного Закону, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп.7.7.1 Закону №168/97-ВР, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Із змісту податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2009 року вбачається, що усього податкових зобовязань за липень 2009 року становить 242 472,00грн. (рядок 9), усього податкового кредиту 70 398,00грн. (рядок17), різниця між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду становить позитивне значення 172 074,00грн. (рядок 18.1). Зазначена сума була врахована позивачем у зменшення суми податкового боргу за рахунок відємного значення попередніх податкових періодів (849751,00грн.(рядок 23) 172074,00грн.(рядок 18.1) = 677677,00грн.(рядок 24). Отже, відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного податкового (звітного) періоду у липні 2009 року позивач не мав, про що ним і відображено у декларації з податку на додану вартість за липень 2009 року (рядки 21, 22.2).

Відповідно до рядка 26 та Додатка 2 до декларації з податку на додану вартість за липень 2009 року залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (серпень 2009 року) становить 467 291,00грн. Із змісту Додатка 2 до декларації з податку на додану вартість за липень 2009 року вбачається, що сума податкового кредиту, що виникла у липні 2009 року у розмірі 70398,00грн. до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (серпень 2009 року), що становить 467 291,00грн. позивачем включена не була.

Крім того, із змісту додатків 2 до декларації з податку на додану вартість до декларацій за липень та серпень 2009 року вбачається, що значення колонки 5(рядка 26) із відображенням звітних періодів у яких виникли суми (липень 2009 року) не відповідає значенню колонки 3(рядка 24) із відображенням періодів у яких виникли суми (серпень 2009 року), тоді як вони повинні мати аналогічні значення. Проте зауважень щодо неналежного заповнення зазначених додатків за відповідні періоди контролюючими органами ані під час перевірки ані під час судового засідання заявлено не було. Відповідних пояснень сторонами суду надано не було.

Згідно пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону № 168/97-ВР якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Із змісту вищевказаного припису вбачається, платник податків має право заявити до бюджетного відшкодування частину відємного значення, яка дорівнює сумі податку фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) не лише у попередньому податковому періоді, а у податкових періодах, що передували цьому періоді, у випадку, якщо ці суми податку на додану вартість не були ним заявлені до відшкодування у попередніх податкових періодах. Крім того, зазначена норма передбачає, що право на бюджетне відшкодування повязано з двома умовами, а саме: 1) фактична сплата за товари (послуги); 2) ця оплата повинна бути проведена у попередньому податковому (звітному періоді). Будь-яких інших умов в Законі не передбачено.

Із матеріалів справи вбачається і відповідачем не спростовується, що сума податку фактично сплачена позивачем у липні 2009 року (попередньому звітному періоді) постачальникам товарів (послуг) та складає 31782,00грн. Зазначена сума у попередніх податкових періодах позивачем до бюджетного відшкодування заявлена не була, що саме і підтвердив представник відповідача.

Таким чином, сума залишку відємного значення після бюджетного відшкодування у розмір 467291,00грн. було правомірно включено позивачем до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (серпень 2009 року). З урахуванням того, що сума податкового кредиту податкового (звітного) періоду (серпень 2009 року) позивача складається із суми податкового кредиту у розмірі 424771,00грн.(рядок 17) та суми залишку відємного значення після бюджетного відшкодування у розмірі 467 291,00грн., а сума податкового зобовязання з податку на додану вартість звітного податкового періоду (серпень 2009 року) позивача складає «-»21 337грн.(рядок 9), таким чином бюджетному відшкодуванню підлягає частина відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання позивача з податку на додану вартість за серпень 2009 року та сумою податкового кредиту позивача за серпень 2009 року, яка дорівнює сумі податку, фактично сплачені позивачем у липні 2009 року постачальникам товарів (послуг) тобто у розмірі 31520,00грн.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивачем дотримано приписи пп.7.7.1 та 7.7.2 Закону №168/97-ВР, а тому сума 31520,00грн. правомірно заявлена останнім до бюджетного відшкодування.

Відповідно до ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч.1 ст.8 КАС України).

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином відповідачем не доведено правомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення, у звязку із чим позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст.161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя від 14.12.2009 № 0004922305/0.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичні системи та обладнання Запоріжжя» (ЄДРПОУ 24911195) судовий збір у розмірі 3,40грн. (три грн. 40 коп.). Видати виконавчий лист.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

СуддяО.С. Янюк