Постанова № 10198370, 22.06.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2010 р. справа № 2а-9938/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12:35

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Абдукадирової К.Е.

при секретаріОкрибелашвілі В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька

до Державного підприємства «Вугільна Компанія «Куйбишевська»

про стягнення суми боргу у розмірі 52924 грн. 10 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Зеленської О.О. за дов. від 5 січня 2010 року

від відповідача: не зявився

ВСТАНОВИВ:

Управлінням Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька (надалі Управління) заявлено позов до Державного підприємства «Вугільна Компанія «Куйбишевська» про стягнення суми боргу у розмірі 52924 грн. 10 коп.

Правовою підставою стягнення представник позивача під час судового засідання вважає норми частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV, пункти 6.1. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663) (надалі Інструкція).

Відповідач надав заперечення на позовну заяву за змістом яких проти вимог позивача заперечує, з огляду на те, що позивачем не доведено факт понесення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, відсутні докази понесення цих витрат, окрім розрахунків фактичних витрат, які направлялись відповідачу, статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII не передбачено обовязку відшкодування підприємствами виплачених працівникам відповідача пільгових пенсій як загальнообовязкового платежу.

У судове засідання відповідач не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Вислухавши у відкритому судовому засіданні представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Державне підприємство «Вугільна Компанія «Куйбишевська» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради Донецької області 20 грудня 2005 року, включене до ЄДРПОУ за номером 33966997 (арк. справи 48-49).

Як зазначено позивачем, у відповідача працювали особи, зайняті на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ, і яким призначено пенсію на пільгових умовах за Списком № 2.

Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регулюються принципи, засади, механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, питання призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, зокрема, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Також слід зазначити, що стаття 1 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» розкриває поняття страхових внесків це кошті відрахувань на соціальне страхування та збір на обовязкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошті, сплачені на загальнообовязкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», витрати на виплату і доставку пільгових пенсій вважалися обєктом оподаткування цим збором, який визначився за ставкою 100 відсотків від обєкта оподаткування. Тобто витрати на виплату і доставку пільгових пенсій в контексті вказаного вище Закону вважалися збором на обовязкове державне пенсійне страхування.

Втім, Закон України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» до страхових внесків (коштів, сплачених на загальнообовязкове державне пенсійне страхування) не відносить витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, і в розумінні цього Закону це є плата, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема, в таких розмірах:

для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Органами Пенсійного фонду України були складені розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, які були надіслані Управлінням відповідачу на загальну суму 52 924 грн. 10 коп. (арк. справи 5 8).

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Як вбачається з розрахунку суми, які належать до відшкодування згідно розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 1 січня 2010 року по 31 березня 2010 року, що складалися позивачем протягом спірного періоду, відповідач мав сплатити за період з 1 січня 2010 року по 31 березня 2010 року суму відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком № 2 у розмірі 52 924 грн. 10 коп. Позивачем, відповідно до пункту 6.4. Інструкції надсилались на адресу відповідача повідомлення про розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій на загальну суму 52 924 грн. 10 коп. (арк. справи 5-8).

Щодо посилання відповідача на недоведеність позивачем боргу по сплаченим пенсіям, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 6.8 вищезазначеної Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Такі розрахунки містяться в матеріалах справи на загальну суму 52 924 грн. 10 коп. (арк. справи 5 8).

У відповідності до частини 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій Управлінню підприємством не відшкодовані, що відповідачем не спростовано. Відповідачем не надано жодних доказів, що підтверджують заперечення відповідача про невідповідність розрахунків сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій даним відповідача або доказів сплати заборгованості перед Управлінням у зазначеному розмірі.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Управління підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 121-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька до Державного підприємства «Вугільна Компанія «Куйбишевська» про стягнення суми боргу у розмірі 52924 грн. 10 коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Вугільна Компанія «Куйбишевська» на користь Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька суму боргу у розмірі 52924 грн. 10 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 22 червня 2010 року. Постанова у повному обсязі складена 25 червня 2010 року.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя Абдукадирова К.Е.