Вирок № 101980895, 14.12.2021, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/874/2021

Справа № 428/7757/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2021 року м.Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Комплєктової Т.О.,

за участю секретаря Казюк Л.Г.,

прокурора Приходька В.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021131370000390 від 14.05.2021 року, у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Теплогорська Луганської області, громадянина України, з середньою освітою, який розлучений, не одружений, не працює, на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

-21.05.2021 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 1 року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбуття призначеного покарання строком на 1 рік, з покладенням обов`язків відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України;

- 19.10.2021 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 1 ст. 309 КК України, із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України, до покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбуття призначеного покарання строком на 1 рік, з покладенням обов`язків відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , у невстановлений в ході досудового розслідування день та час, переслідуючи мету протиправного збагачення шляхом заволодіння чужим майном способом шахрайства, використовуючи при цьому спосіб телефонування потенційним жертвам з повідомленням недостовірної інформації щодо перебування їхніх близьких родичів у біді, вступив у злочинну змову із невстановленими досудовим розслідування особами, з метою вчинення злочину шляхом шахрайства на території м. Сєвєродонецька Луганської області.

Так, 14 травня 2021 року, приблизно о 20 годині 30 хвилин ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою із невстановленими досудовим розслідування особами, перебуваючи у м. Сєвєродонецьку очікував на повідомлення свого спільника про місце проживання потерпілого, тим часом як невстановлена досудовим розслідуванням особа здійснила телефонний дзвінок на стаціонарний номер телефону за місцем проживання потерпілої ОСОБА_2 НОМЕР_1 , в ході якої повідомила ОСОБА_2 недостовірну інформацію про те, що вона являється її донькою та на даний час перебуває у лікарні разом з потерпілим, який знаходиться у важкому стані на операції внаслідок травми, заподіяної протиправними діями доньки, після чого передала слухавку іншій невстановленій досудовим розслідуванням особі, яка представилась працівником поліції та назвала свої вигадані анкетні дані. Після цього, невстановлена в ході досудового розслідування особа, використовуючи стресовий стан ОСОБА_2 повідомила їй, що для лікування потерпілого необхідна велика сума грошових коштів. ОСОБА_2 , повіривши невстановленим в ході досудового розслідування особам, надала згоду на передання грошових коштів в сумі 30 000 гривень. Після цього невстановлена в ході досудового слідства особа повідомила ОСОБА_2 , що зараз до неї приїде представник прокуратури та забере гроші.

У свою чергу ОСОБА_1 , на виконання відведеної йому злочинної ролі, діючи умисно, за попередньою змовою із невстановленими досудовим слідством особами, отримавши відомості про те, що ОСОБА_2 погодилася віддати грошові кошти, прибув за місцем проживання потерпілої, за адресою: АДРЕСА_3 , після чого потерпіла ОСОБА_2 , будучи впевненою у правдивості дій останнього та його спільника, не усвідомлюючи що вказана ними інформація є недостовірною, передала ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 30 000 гривень, заволодівши якими останній зник у невідомому напрямку.

Після цього невстановлена слідством особа, продовжуючи телефонну розмову із потерпілою повідомила, що надана нею сума грошових коштів є недостатньою, та попросила надати ще грошей. Дізнавшись, що потерпіла ОСОБА_2 може надати ще 23 000 гривень, невстановлена в ході досудового слідства особа, з метою заволодіння грошовими коштами, погодилась взяти наявні у потерпілого кошти в розмірі 23000 гривень.

Через короткий проміжок часу, за вищевказаним місцем проживання потерпілої знов підійшов ОСОБА_1 , який діючи умисно, з корисливих мотивів, зустрівся із ОСОБА_2 , після чого остання вдруге передала ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 23000 грн. Після цього ОСОБА_1 зник у невідомому напрямку із вказаними грошовими коштами, спричинивши потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 53000 гривень.

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч.2 ст. 190 КК України – заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, визнав повністю, у вчиненому щиро покаявся, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, які відповідають дійсності, і він їх у повному обсязі підтверджує та пояснив, що 14 травня 2021 року, приблизно о 20 годині 30 хвилин він перебував в районі будинку в якому мешкає потерпіла за адресою: АДРЕСА_4 , де чекав на дзвінок від свого спільника, з яким він особисто не знайомий, спілкувався з ним лише в телефонному режимі. Точного часу він не пам`ятає, йому зателефонував його спільник та повідомив адресу проживання потерпілої, а саме: АДРЕСА_3 , після чого пішов за вказаною адресою, де потерпіла передала йому грошові кошти в розмірі 30 тисяч гривень. Після чого він залишив місце проживання потерпілої. Коли він вийшов на вулицю, то йому знову зателефонував його спільник та повідомив, що йому слід зачекати деякий час біля будинку потерпілої, а потім знову сходити до неї. Він почекав приблизно 15 хвилин, а потім знову пішов за місцем мешкання потерпілої, де остання передала йому грошові кошти в розмірі 23 тисячі гривень та заяву на ім`я ОСОБА_3 , зміст якої він на даний час не пам`ятає. Грошові кошти він поклав в свою сумку та залишив квартиру потерпілої. Після чого, він зайшов у інший під`їзд, де змінив верхній одяг. Потім отримавши в телефонному режимі команду від свого спільника, він відправив грошові кошти на декілька карт через IBox. Незважаючи на те, що йому надавався час для відшкодування шкоди, на теперішній час він не відшкодував матеріальну шкоду потерпілій. У вчиненому щиро кається, засуджує свою поведінку. Цивільний позов визнає у повному обсязі.

Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, до суду надала заяву про розгляд даного кримінального провадження за її відсутності. В заяві вказала, що покарання обвинуваченому просить призначити на розсуд суду.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений ОСОБА_1 , правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, роз`яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку прокурора, який не заперечував проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 190 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, особу обвинуваченого, який має постійне місця проживання, не працює, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше судимий, задовільно характеризується за місцем мешкання, вину визнав, щиро розкаявся, матеріальну шкоду не відшкодував.

В якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину. Обставиною, що обтяжує покарання, згідно ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєне кримінальне правопорушення призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, а також враховуючи ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його наслідків, особи обвинуваченого, обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі.

Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання.

Об`єднана палата Верховного Суду у постанові від 15.02.2021 року по справі № 760/26543/17 дійшла висновку, якщо до особи вироком суду застосоване звільнення від відбування покарання з випробуванням, а потім було встановлено, що вона вина щей у інших злочинах, вчинених до постановлення цього вироку, у таких випадках питання про її відповідальність за сукупністю кримінальних правопорушень має вирішуватись у залежності від того, чи залишається на момент постановлення нового вироку незмінним попередній вирок, за яким вона звільнена від відбування покарання з випробуванням і яке рішення приймає суд у новому вироку щодо покарання за злочини, вчинені нею до постановлення попереднього вироку. У випадку, коли попередній вирок залишився незмінним і прийняте в ньому рішення про звільнення від відбування покарання зберігає свою закону силу, а новим вироком особі призначається покарання, яке вона має відбувати реально, положення ч.4 ст.70 КК України щодо призначення остаточного покарання з урахуванням попереднього вироку не застосовуються, а кожний вирок-попередній, за яким звільнена від відбування покарання з випробуванням, та новий, за яким їй призначено покарання, що належить відбувати реально – виконуються самостійно.

Таким чином, вирок Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 19.10.2021 року, яким ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України, із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України, до покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбуття призначеного покарання з іспитовим строком, підлягає самостійному виконанню.

Враховуючи те, що строк дії запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого закінчився, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Згідно вимог ч.1 ст. 58 КВК України обчислення строку покарання у виді обмеження волі, строк покарання обчислюється з дня прибуття і постановки засудженого на облік у виправному центрі.

Таким чином, з урахуванням того, що суд не обирає запобіжний захід запобіжний захід обвинуваченому до набрання даним вироком законної сили, початок строку відбування покарання обвинуваченому слід рахувати з дня прибуття і постановки засудженого на облік у виправному центрі.

Також суд вважає за необхідне зарахувати в строк призначеного за даним вироком покарання строк його попереднього ув`язнення під вартою, а саме з 15.05.2021 року по 17.05.2021 року, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні обмеження волі.

Згідно ч.4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

З огляду на наведене, оскільки у застосуванні арешту майна відпала потреба, суд вважає за можливе скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 21.05.2021 року на сумку поясну, 2 зв`язки ключів, банківську картку Монобанк № НОМЕР_2 , банківську картку Приватбанку № НОМЕР_3 , банківську картку Приватбанку № НОМЕР_4 , банківську картку Приватбанку № НОМЕР_5 , кріплення для сім карток у кількості 10 шт., 3 сім картки, 2 флеш картки Micro SD, аркуші паперу з написами; предмет схожий на підвіску та 1 сережку, 5 квитанцій; грошові кошти, а саме: 1 купюра номіналом 500 гривень, 23 купюри номіналом 200 гривень, 1 купюра номіналом 5 гривень; мобільний телефон Teсno IMEI НОМЕР_6 IMEI НОМЕР_7 ; мобільний телефон Samsung IMEI НОМЕР_8 IMEI НОМЕР_9 ; 15 купюр номіналом 200 гривень, 6 купюр номіналом 500 гривень; мобільний телефон Meizu IMEI НОМЕР_10 IMEI НОМЕР_11 , з сім карткою НОМЕР_12 , яке вилучено 15 травня 2021 року під час затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину – ОСОБА_1 , яке проводилось за адресою: АДРЕСА_5 .

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 24.05.2021 року на чоловічу кепку чорного кольору, чоловічу куртку чорного кольору з написом «Polo RALPH», яке вилучене 15.05.2021 під час огляду місця події на сходинковому майданчику між 3 та 4 поверхом під`їзду № 1 за адресою: АДРЕСА_6

Розглядаючи заявлений цивільний позов ОСОБА_2 до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину, суд виходить з наступного.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.

Статтею 206 ЦПК України встановлено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Суд приймає визнання обвинуваченим цивільного позову про відшкодування матеріальної шкоди в обсязі її доведення належними доказами.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлені позовні вимоги визнав.

При цьому, суд враховує, що в рамках даного кримінального провадження визнані речовими доказами грошові кошти, в розмірі 11 105 грн., які підлягають поверненню потерпілій на підставі ст. 100 КПК України.

Таким чином, виходячи з вимог п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України, згідно з яким у кримінальному провадженні підлягають доказуванню вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, суд вважає вимоги ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню, оскільки судом встановлено, що злочинними діями обвинуваченого ОСОБА_1 їй було завдано матеріальну шкоду на загальну суму 53 000 грн. 00 коп., що підтверджується матеріалами кримінального провадження. При цьому, позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню в розмірі 41 895 грн. (53 000 грн. – 11 105 грн.), оскільки така сума підтверджена належними доказами в розумінні ст.ст. 76 - 80 ЦПК України.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України. Долю судових витрат суд вирішує на підставі ст.ст. 118-124 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст.349, ст.368-370, ст.373, ст.374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Вирок Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 19.10.2021 року та цей вирок виконувати самостійно.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили - не обирати. Початок строку відбування покарання у виді обмеження волі ОСОБА_1 обчислювати з дня прибуття і постановки його на облік у виправному центрі.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення ОСОБА_1 , а саме з 15.05.2021 року по 17.05.2021 року, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні обмеження волі.

Цивільний позов ОСОБА_2 до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матеріальну шкоду у розмірі 41 895 (сорок одна тисяча вісімсот дев`яносто п`ять) грн. 00 коп.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 21.05.2021 року на сумку поясну, 2 зв`язки ключів, банківську картку Монобанк № НОМЕР_2 , банківську картку Приватбанку № НОМЕР_3 , банківську картку Приватбанку № НОМЕР_4 , банківську картку Приватбанку № НОМЕР_5 , кріплення для сім карток у кількості 10 шт., 3 сім картки, 2 флеш картки Micro SD, аркуші паперу з написами; предмет схожий на підвіску та 1 сережку, 5 квитанцій; грошові кошти, а саме: 1 купюра номіналом 500 гривень, 23 купюри номіналом 200 гривень, 1 купюра номіналом 5 гривень; мобільний телефон Teсno IMEI НОМЕР_6 IMEI НОМЕР_7 ; мобільний телефон Samsung IMEI НОМЕР_8 IMEI НОМЕР_9 ; 15 купюр номіналом 200 гривень, 6 купюр номіналом 500 гривень; мобільний телефон Meizu IMEI НОМЕР_10 IMEI НОМЕР_11 , з сім карткою НОМЕР_12 , яке вилучено 15 травня 2021 року під час затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину – ОСОБА_1 , яке проводилось за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр. Хіміків, 42.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 24.05.2021 року на чоловічу кепку чорного кольору, чоловічу куртку чорного кольору з написом «Polo RALPH», яке вилучене 15.05.2021 під час огляду місця події на сходинковому майданчику між 3 та 4 поверхом під`їзду № 1 за адресою: АДРЕСА_6

Речові докази:

-чоловічу кепку чорного кольору, чоловічу куртку чорного кольору з написом «Polo RALPH», які вилучено 15.05.2021 під час огляду місця події на сходовому майданчику між 3 та 4 поверхом під`їзду № 1 за адресою: АДРЕСА_6 , сумку поясну, 2 зв`язки ключів, банківську картку Монобанк № НОМЕР_2 , банківську картку Приватбанку № НОМЕР_3 , банківську картку Приватбанку № НОМЕР_4 , банківську картку Приватбанку № НОМЕР_5 , кріплення для сім карток у кількості 10 шт., 3 сім картки, 2 флеш картки Micro SD, аркуші паперу з написами; предмет схожий на підвіску та 1 сережку, 5 квитанцій; мобільний телефон Teсno IMEI НОМЕР_6 IMEI НОМЕР_7 ; мобільний телефон Samsung IMEI НОМЕР_8 IMEI НОМЕР_9 ; мобільний телефон Meizu IMEI НОМЕР_10 IMEI НОМЕР_11 , з сім карткою НОМЕР_12 , які передані на зберігання до камери схову речових доказів Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області – повернути обвинуваченому ОСОБА_1 ;

- грошові кошти, а саме: 1 купюра номіналом 500 гривень, 23 купюри номіналом 200 гривень, 1 купюра номіналом 5 гривень; 15 купюр номіналом 200 гривень, 6 купюр номіналом 500 гривень, які передані на зберігання до АТ «ПриватБанк» - повернути потерпілій ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/113-21/5843Д від 24.05.2021, які згідно довідки складають 858 грн.10 коп., технічної експертизи документів №СЕ-19/113-21/6304-ДД від 31.05.2021, які згідно довідк складають 858 грн. 10 коп; технічної експертизи документів №СЕ-19/113-21/6298-ДД від 28.05.202, які згідно довідки складають 1372 грн. 96 коп.; технічної експертизи документів №СЕ-19/113-21/6258-ДД від 26.05.2021, які згідно довідки складають 1372 грн. 96 коп ; в дохід держави (Населенний пункт: Сєвєродонецьк, Отримувач: УК у м.Сєвєродонецьк/24060300, Код отримувача ( ЄДРПОУ): 37944909, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку: UA 858999980313070115000012080, Код класифікації доходів бюджету: 24060300, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Інші надходження)

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: Т. О. Комплєктова