Ухвала суду № 101980907, 11.12.2021, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/12092/21

Провадження № 1-кс/428/5860/2021

УХВАЛА

іменем України

11 грудня 2021 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі слідчого судді Бойко Н.В., за участю секретаря судового засідання Хоружої Я.В., старшого слідчого СВ Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області Канавіної М.П., прокурора Сєвєродонецької окружної прокуратури Глазунової О.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Старовойтова О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Сєвєродонецького міського суду Луганської області клопотання старшого слідчого СВ Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області Канавіної М.П., погоджене прокурором Сєвєродонецької окружної прокуратури Глазуновою О.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та додані до клопотання матеріали кримінального провадження № 12021131370001294 від 09.12.2021 року, стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сєвєродонецьк Луганської області, громадянина України, українця, освіта професійно-технічна, одруженого, не працюючого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого в порядку ст. 89 КК України,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

11 грудня 2021 р. до слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області надійшло клопотання сторони кримінального провадження - старшого слідчого СВ Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області Канавіної М.П., погоджене прокурором Сєвєродонецької окружної прокуратури Глазуновою О.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та додані до клопотання матеріали кримінального провадження № 12021131370001294 від 09.12.2021 року, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

В обґрунтування вимог клопотання зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що 09.12.2021 приблизно о 11 годині 00 хвилин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та невстановлена слідством особа за попередньою змовою, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, вчиненого з проникненням в інше приміщення, прийшли до подвір`я розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 разом із невстановленою слідством особою за попередньою змовою, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету наживи та незаконного збагачення, переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, зайшли на територію подвір`я, яке не огороджене та на праві власності належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На даній ділянці подвір`я розташоване приміщення гаражу, криша якого відсутня. Проникнувши у приміщення гаражу, через кришу, ОСОБА_1 разом із невстановленою слідством особою діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, з корисливих мотивів зняли з петель гаражу металеві ворота, які на праві приватної власності належать ОСОБА_2 . Далі забрали одну частину воріт, а інша залишилась біля приміщення гаражу.

Після чого, з викраденим майном ОСОБА_1 та невстановлена слідством особа покинули подвір`я та направились до пункту прийому металобрухту, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , де за грошові кошті здали викрадене майно.

Далі ОСОБА_1 та невстановлена слідством особа повернулись за адресою: АДРЕСА_3 , достовірно знаючи, що в приміщені гаражу знаходяться металева дробина та сітка рабиця, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету наживи та незаконного збагачення, переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, з приміщення гаражу взяли металеву дробину та сітку рабицю, з викраденим майном покинули подвір`я та направились до пункту прийому металобрухту, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , де за грошові кошті здали викрадене майно, тим самим розпорядились викраденим майном на власний розсуд.

Відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи ОСОБА_1 та невстановлена слідством особа спричинили потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 1287 гривень 00 копійок.

09.12.2021 ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами.

10.12.2021 року органом досудового розслідування складено письмове повідомлення ОСОБА_1 про підозру у вчинені вищезазначеного кримінального правопорушення за ч. 3 ст.185 КК України, яке відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України врученою останньому.

Відповідно до вимог п. 4 ч.1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме:

-переховуватися від органів досудового розслідування або суду;

-вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується .

Наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що ОСОБА_1 ніде не працює, не навчається, не має на утриманні дітей.

Тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, оскільки санкція ч.3 ст.185 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років, відповідно до ст. 12 КК України, дане кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких злочинів.

Крім вищезазначеного, наявність ризику, передбаченого п.1.ч.1 ст. 177 КПК України, підтверджується вагомістю наявних у кримінальному провадженні доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що відносно підозрюваного ОСОБА_1 22 листопада 2021 року до Сєвєродонецького міського суду направлено обвинувальний акт за ч. 1 ст. 185 КК України, на шлях виправлення не став та продовжив свою злочинну діяльність.

Так, згідно зі ст.ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейский суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилитися від слідства.

Крім цього, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте така підозра у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі підозрюваного настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

Всі зазначені обставини, з урахуванням тяжкості злочину, вчиненого підозрюваним ОСОБА_1 з метою запобігання виникненню у останнього умислу уникнути кримінальної відповідальності шляхом переховування від органів досудового розслідування та суду, а також з метою запобігання його подальшій протиправній діяльності, вимагають вжиття з боку органу досудового розслідування дієвих запобіжних заходів.

З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження, враховуючи, що ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, яке карається позбавленням волі на строк до шести років позбавлення волі, а також враховуючи відсутність міцних соціальних зв`язків, уявляється доцільним щодо обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 у вигляді цілодобового домашнього арешту.

У даному випадку інший, більш м`який запобіжний захід не тільки унеможливить забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, а навпаки є підґрунтям для спроб останнього переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

За вказаних обставин виникла об`єктивна необхідність обрати запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали подане клопотання, просили його задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід, з урахуванням наявності обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 просив відмовити у застосуванні стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні захисник підозрюваного адвокат Старовойтов О.В. просив відмовити у застосуванні стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вислухавши слідчого, прокурора, підозрюваного, захисника, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

10.12.2021 року органом досудового розслідування складено письмове повідомлення ОСОБА_1 про підозру у вчинені вищезазначеного кримінального правопорушення за ч. 3 ст.185 КК України, яке відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України врученою останньому.

У судовому засіданні встановлено, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України обґрунтовується наявними матеріалами кримінального провадження, а саме:

Протоколом затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину від 09.12.2021.

Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 від 10.12.2021.

Протоколом роз`яснення положень ст.30 Конституції України від 09.12.2021.

Протоколом роз`яснення положень ст.30 Конституції України від 09.12.2021.

Протоколом огляду місця події від 09.12.2021, який проводився за адресою: АДРЕСА_3 .

Протоколом огляду місця події від 09.12.2021, який проводився за адресою: АДРЕСА_2 .

Протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 10.12.2021.

Протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 10.12.2021.

Висновком експерта від 10.12.2021 № СЕ-19/113-21/13850-ТВ ринкова вартість викраденого майна на момент скоєння кримінального правопорушення становить 1287 гривень 00 копійок.

На даній стадії процесу слідчий суддя позбавлений можливості аналізувати матеріали кримінального провадження та добуті органом досудового розслідування докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об"єктивно зв"язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Зв"язок підозрюваного ОСОБА_1 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дає підстави вважати, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України є обґрунтованою.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається з клопотання, відповідно до вимог ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовують наявність підстав для застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 .

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов"язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв"язками та усіма видами зв"язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Слідчий суддя приходить до висновку про доведеність існування ризику, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, про що свідчить вагомість доказів про вчинення ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, за вчинення злочину за ст. 185 ч. 3 КК України передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину.

На підставі викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, зокрема його вік та стан здоров"я, інші дані про особу ОСОБА_1 , слідчий суддя приходить до висновку про доведеність існування ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи, відсутні.

Також, слідчий суддя приходить до висновку про доведеність існування ризику можливості підозрюваним вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, про що свідчить тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, в якому підозрюється, що з великою часткою імовірності спонукатиме його до втечі у разі обрання більш м`якого запобіжного заходу, вагомість наявних достатніх доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. Крім того, відносно підозрюваного ОСОБА_1 22 листопада 2021 року до Сєвєродонецького міського суду направлено обвинувальний акт за ч. 1 ст. 185 КК України, але він на шлях виправлення не став та продовжив свою злочинну діяльність.

Отже, на думку слідчого судді, відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, є підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 12021131370001294 від 09.12.2021 року, порушеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м"яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п"ятою статті 176 цього Кодексу.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, слідчий суддя також враховує у клопотанні, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання у разі визнання його винним у інкримінованому кримінальному правопорушенні, його вік та стан здоров`я, що слідчому судді не надано відомостей про стан здоров"я ОСОБА_1 , який унеможливлював тримання під вартою в умовах слідчого ізолятора та неможливості надання йому кваліфікованої медичної допомоги. Слідчий суддя враховує також репутацію підозрюваного, його майновий та сімейний стан, а саме: він одружений, не має на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей.

Практика Європейського суду з прав людини передбачає, що питання про обґрунтованість періоду тримання під вартою не можна розглядати абстрактно. Оцінювати, наскільки виправданим є подальше тримання обвинуваченого під вартою, в кожній справі потрібно з огляду на конкретні обставини. У тій чи іншій справі безперервне тримання під вартою можна виправдати лише в разі, якщо існують конкретні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, попри презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, викладений у статті 5 Конвенції. Конвенція гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме: гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні № 12021131370001294 від 09.12.2021 року, порушеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає задоволенню, а ОСОБА_1 слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування на 60 днів, оскільки більш м"які запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання доведеним під час судового розгляду ризикам та не забезпечать належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Слідчий суддя також зобов"язаний застосувати ч. 3 ст.183 КПК України, та визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов"язків, передбачених цим Кодексом, оскільки слідчим суддею не встановлено випадків, передбачених ч.4 вказаної статті.

Розмір застави визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У рішенні від 12 березня 2009 року в справі "Алєксандр Макаров проти Росії" (Aleksandr Makarov v Russia) № 15217/07 " Європейський суд вказав, що "… сума застави повинна оцінюватися головним чином по відношенню заінтересованої особи, його активів … іншими словами, ступенем впевненості, яка можлива в тому, що перспектива втрати забезпечення у випадку його неявки в суд послужить достатнім фактором, виключаючи з його сторони будь-яке бажання зникнути".

Таку ж позицію Європейський суд послідовно займав і по багатьох інших справах, а саме "Мангрус проти Іспанії" (Mangouras v. Spain) , Ноймайстер проти Австрії (Neumeister v. Austria).

Визначаючи відповідно до вимог ч.4 ст.182 КПК України розмір застави, а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, суд з урахуванням даних про особу підозрюваного, раніше не судимого, відсутність у нього постійного джерела доходів, нерухомого або цінного рухомого майна, вважає, що до підозрюваного ОСОБА_1 слід застосувати розмір застави, що не перевищує 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного достатньою мірою гарантує виконання підозрюваним покладених на нього обов"язків, отже сума застави, яка буде здатною забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов"язків має бути сплачена у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Застава у зазначеному розмірі буде співмірною з існуючими в кримінальному провадженні ризиками та в разі її внесення зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись вимогами ст. ст. 110, 131, 132, 177, 178, 182, 183, 184, 197, 198, 369-372 КПК України, ст. 29 Конституції України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області Канавіної М.П., погоджене прокурором Сєвєродонецької окружної прокуратури Глазуновою О.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів з 09 грудня 2021 року по 06 лютого 2022 року включно.

Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України суд встановлює ОСОБА_1 заставу у розмірі двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 45400 (сорок п"ять тисяч чотириста) гривень, яку необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ України, депозитний рахунок:

Отримувач коштів: ТУ ДСА України в Луганській області

Код отримувача (код ЄДРПОУ) : 26297948

Банк отримувача: Держказначейська служба України м. Київ

Код банку отримувача (МФО): 820172

Рахунок отримувача: UA208201720355209001000002672, призначення платежу: застава, № ухвали суду, П.І.Б. платника застави, ЄДРПОУ суду 05381484, або забезпечити їх внесення заставодавцем, та надати слідчому, прокурору, суду документ з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів.

В разі внесення застави уповноваженій особі місця ув"язнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд.

З моменту звільнення ОСОБА_1 з-під варти у зв"язку з внесенням застави він буде вважатись таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов"язки:

- не відлучатись з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками, визначеними слідчим;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в"їзд в Україну.

Вказані обов"язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1 на строк не більше двох місяців, які починаються з моменту звільнення з-під варти після внесення застави.

Підозрюваному роз"яснюються положення п.п.8,10 ст.182 КПК України, згідно з якими у разі невиконання обов"язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з"явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов"язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Копію ухвали надати учасникам процесу та направити до відповідного ІТТ та слідчого ізолятора для виконання.

На дану ухвалу у п`ятиденний строк може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду.

Повний текст ухвали оголошений 14 грудня 2021 року о 13-00 годині в приміщенні залу судового засідання Сєвєродонецького міського суду Луганської області.

Слідчий суддя Н.В. Бойко