Рішення № 10197303, 16.06.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.10 Справа № 18/111/10

Суддя

за позовом: відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Центру телекомунікаційних послуг міста Запоріжжя Запорізької філії ВАТ “Укртелеком” (69001, м.Запоріжжя, бул. Гвардійський, 114)

до відповідача: комунального підприємства “Бюро технічної інвентаризації Оріхівської районної ради Запорізької області” (70530, Запорізька область, Оріхівський район, смт.Комишуваха, вул. Богдана Хмельницького, буд. 31)

про стягнення 5 740,55 грн.,

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: Солоніна Є.С. довіреність від 15.04.2010 р. бланк ВММ № 850596, р. № 517, паспорт СВ 183673 від 30.05.2000 р.;

від відповідача: не прибув;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 02.04.2010 р. звернувся позивач –відкрите акціонерне товариство “Укртелеком” в особі Центру телекомунікаційних послуг міста Запоріжжя Запорізької філії ВАТ “Укртелеком” з позовною заявою до відповідача –комунального підприємства “Бюро технічної інвентаризації Оріхівської районної ради Запорізької області” про стягнення 5618,14 грн., а саме: 5181,03 грн. основного боргу, 241,95грн. втрат від інфляції, 44,29 грн. 3 % річних, 150,87 грн. пені на підставі Договору №4308-БК про надання послуг бізнес-мережі від 11.02.2009 р. та ст.ст.526, 625 ЦК України, ст.ст. 33, 36 Закону України “Про телекомунікації”, ст.ст. 193, 216, 231, 232 ГК України.

Ухвалою суду від 07.04.2010 р. порушено провадження у справі № 18/111/10, судове засідання призначено на 29.04.2009 р. Ухвалою суду від 29.04.2010 р. розгляд справи був відкладений, судове засідання призначено на 27.05.2010 р. Виконуючим обов’язки голови господарського суду Запорізької області, строк вирішення спору у даній справі був продовжений до 02.07.2010 р. Ухвалою суду від 27.05.2010 р., в порядку ст. 77 ГПК України, розгляд справи був відкладений, судове засідання призначено на 16.06.2010 р.

10.06.2010 р. на адресу суду від ВАТ “Укртелеком” в особі Центру телекомунікаційних послуг міста Запоріжжя Запорізької філії ВАТ “Укртелеком” надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач уточнив суму пені, збільшив її розмір до 273,28 грн. та надав її обґрунтований розрахунок. Вказана заява відповідала приписам ст. 22 ГПК України, не суперечила чинному законодавству України, була прийнята судом до розгляду. Судом розглянуті уточнені позовні вимоги про стягнення з відповідача 5740,55 грн.

Представник позивача у судовому засіданні 16.06.2010 р., підтримав уточнені позовні вимоги.

Відповідач у судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, повноважного представника у судове засідання не направив. Про час і місце судового засідання був попереджений належним чином.

Згідно п. 3.6 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. №02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” з наступними змінами та доповненнями, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Відповідачем отримана ухвала суду про порушення провадження у справі від 07.04.2010 р., що підтверджується повідомленням про вручення 12.04.2010 р. рекомендованого поштового відправлення № 7095260. Таким чином відповідач є повідомленим належним чином, про час і місце розгляду справи судом.

В судовому засіданні 16.06.2010 р. розгляд був справи закінчений, за згодою представника позивача, судом оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Справа розглянута в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача суд, -

ВСТАНОВИВ:

11.02.2009 р. ВАТ «Укртелеком»в особі директора Запорізької філії ВАТ «Укртелеком»(надалі –позивач) та комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації»(надалі –відповідач) уклали договір № 4308-БК про надання послуг бізнес-мережі (далі –договір).

До договору сторонами були укладені додаткові угоди: додаткова угода № 1 про надання послуг телефонного зв’язку до договору № 4308 від 11.02.2009 р. та додаткова угода № 2 про надання послуг не комутованого доступу до мережі Інтернет до договору № 4308 від 11.02.2009 р.

Пунктом 2.2.3. договору визначено, що відповідач зобов’язується проводити оплату послуг у терміни, визначені договором.

У розділі 3 договору визначений порядок розрахунків, у п.п. 3.1., 3.2, 3.3 встановлено, що не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим, позивач виставляє відповідачу рахунок для оплати вартості наданих послуг. Розрахунковим місяцем вважається кожний календарний місяць року, у межах якого надавалися послуги. Вартість послуг визначається на підставі встановлених позивачем тарифів, що діяли на момент надання послуг згідно з додатком до договору. Додатково при оплаті послуг нараховується податок на додану вартість за ставкою, що діє на момент оплати. Відповідач повинен оплатити рахунок за послуги протягом десяти робочих днів з моменту його отримання (але не пізніше останнього числа місяця, наступного за розрахунковим) шляхом перерахування належної до сплати суми на розрахунковий рахунок позивача. Оплата послуг проводиться у національній валюті України.

З березня по липень 2009 р., свої зобов’язання за договором позивач виконав якісно та у повному обсязі, надав за цей період телекомунікаційні послуги на загальну суму 5976,70 грн., що підтверджується рахунками за послуги зв’язку, а саме, рахунки: № 07-04308-000417 від 31.03.2009 р. на суму 1877,99 грн., № 07-04308-000415 від 30.04.2009 р. на суму 1820,39 грн., № 07-04308-000404 від 31.05.2009 р. на суму 1240,79 грн., № 07-04308-000408 від 30.06.2009р. на суму 912,89 грн., № 07-04308-000446 від 31.07.2009 р. на суму 124,64 грн.

Згідно з умовами договору, відповідач взяв на себе обв’язок своєчасно вносити плату за надані послуги зв’язку. Відповідач сплатив позивачу за надані послуги зв’язку з березня по липень 2009 р. лише 795,67 грн. Як вбачається із матеріалів справи відповідач свої зобов’язання за договором виконав не належним чином, заборгованість відповідача перед позивачем, за надані послуги зв’язку з березня по липень 2009 р. складає 5181,03 грн. та підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків станом на 01.08.2009 р.

Приписами ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Аналогічний припис містить ст. 526 ЦК України.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно з ч. 1 ст. 901 та ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу. Якщо інше не встановлене договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов’язання, та факт несплати у визначений зобов’язанням термін наданих послуг з березня по липень 2009 р. на суму 5181,03 грн., позивачем документально підтверджений в судовому засіданні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 5181,03 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача суму втрат від інфляції за період з часу 01.12.2009 р. по 01.03.2010 р. в сумі 241,95 грн. та 3 % річних за період часу з 01.12.2009 р. по 15.03.2010 р. у розмірі 44,29 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні витрати пов’язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних –є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником. Вказана правова позиція викладена в Інформаційному листі Верховного Суду України № 3.2-2005 від 15.07.2005 р.

Наданий позивачем розрахунок 3% річних суд вважає обґрунтованим, а вимогу про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 44,29 грн., такою, що підлягає задоволенню.

Наданий позивачем розрахунок суми втрат від інфляції суд вважає невірним, а вимогу про стягнення з відповідача втрат від інфляції в сумі 241,95 грн. такою, що підлягає задоволенню частково, а саме у розмірі 241,84 грн., у стягненні 0,11 грн. втрат від інфляції, суд відмовляє, у зв’язку зі необґрунтованістю нарахування цієї суми.

Також, позивач просив стягнути з відповідача пеню в сумі 273,28 грн. за період часу з 01.05.2009 р. по 28.02.2010 р. (згідно заяви про уточнення позовних вимог).

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України “Про телекомунікації”, споживачі телекомунікаційних послуг зобов’язані дотримуватись Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, зокрема, виконувати умов договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладання, у тому числі своєчасно сплачувати отримані ними телекомунікаційні послуг.

Згідно з положеннями ст. 36 Закону України “Про телекомунікації”, споживачі телекомунікаційних послуг несуть відповідальність за порушення норм цього Закону, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг відповідно до закону. У разі затримки плати за надані телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України).

Згідно із положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню, в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Сторони в п. 4.2. договору обумовили, що у разі затримки оплати за надані послуги бізнес-абонентам нараховується пеня з 1 числа місяця, другого за розрахунковим. Пеня нараховується на суму заборгованості у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожну добу затримки оплати. Оплата пені обов’язкова. При неповній оплаті боргу в першу чергу погашається сума пені.

Відповідно до розрахунку позивача, за період часу з 01.05.2009 р. по 28.02.2010 р. сума пені становить 273,28 грн. Наданий розрахунок суд вважає вірним, а вимогу позивача про стягнення з відповідачу суми пені –такою, що підлягає задоволенню.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не надав суду доказів, які б спростували позицію позивача. В цілому, позов задовольняється частково.

Судові витрати, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з комунального підприємства “Бюро технічної інвентаризації Оріхівської районної ради Запорізької області” (70530, Запорізька область, Оріхівський район, смт.Комишуваха, вул. Богдана Хмельницького, буд. 31; код ЄДРПОУ 30539853; р/р № 26002354035001 в ЗРУ КБ «Приватбанк», МФО 313399) на користь відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Центру телекомунікаційних послуг міста Запоріжжя Запорізької філії ВАТ “Укртелеком” (69001, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 114; код ЄДРПОУ 01184385; р/р № 260085021701 в Запорізькій філії АБ «Брокбізнесбанк», МФО 373254) 5 181 (п’ять тисяч сто вісімдесят одну) грн. 03 коп. основного боргу, 273 (двісті сімдесят три) грн. 28 коп. пені, 241 (двісті сорок одну) грн. 84 коп. втрат від інфляції, 44 (сорок чотири) грн. 29 коп. 3 % річних. Видати наказ.

3.          Стягнути з комунального підприємства “Бюро технічної інвентаризації Оріхівської районної ради Запорізької області” (70530, Запорізька область, Оріхівський район, смт.Комишуваха, вул. Богдана Хмельницького, буд. 31; код ЄДРПОУ 01184385; р/р № 26009408 у ЗОД ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” м. Запоріжжя, МФО 313827) 101 (сто одну) грн. 99 коп. державного мита та 235 (двісті тридцять п’ять) грн. 99 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

4.          В частині стягнення 0,11 грн. втрат від інфляції –в позові відмовити.

Суддя В.В. Носівець

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису. Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст.84 ГПК України, 18.06.2010 р.