Рішення № 10197296, 15.06.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.10 Справа № 12/115/10

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний дім “ЮРПАК” (49000, м. Дніпропетровськ, вул. набережна Перемоги, 134, корп. 1, к. 19)

до Відкритого акціонерного товариства “Запорізька кондитерська фабрика” (69063, м. Запоріжжя, вул. Артема, 7)

про стягнення 7977,67 грн.

суддя Владимиренко І.В.

Представники сторін:

від позивача – Олійник А.М., на підставі довіреності б/н від 05.02.2010р.

від відповідача –не з’явився          

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 7977,67 грн. заборгованості за Договором № 947 від 16.10.2009р.

Ухвалою суду від 11.05.2010р. позов прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 12/115/10 з призначенням судового засідання на 15.06.2010р.

15.06.2010р. в судове засідання представник відповідача не з'явився, витребувані судом документи не надав. Причини неявки в судове засідання невідомі. Про час та місце судового засідання був повідомлений вчасно та належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно зі ст. 93 ЦК України, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем його державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п. 26.4.7-1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України №04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Доказів поважності причин неможливості явки в судове засідання і виконання законних вимог суду відповідач не надав.

Згідно зі ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідач по справі № 12/115/10 є юридичною особою, згідно зі ст. 28 ГПК України, керівники підприємств зобов’язані забезпечити явку компетентних представників для участі в судовому засідання, або особисто прийняти участь при розгляді справи.

Згідно зі ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Спір розглядається згідно ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 15.06.2010р. розгляд справи завершено, в порядку ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення за згодою представника позивача.

За клопотанням позивача розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Позивач у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги, обґрунтовує їх ст.ст. 525, 526, 530, 625, 712 ЦК України, ст. 193 ГПК України та положеннями договору № 947 від 16.10.2009р., пояснив суду, що між позивачем та відповідачем було укладено договір № 947. Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов’язався систематично поставляти, а Покупець приймати та своєчасно сплачувати: пакети поліетиленові низького тиску в асортименті (далі - Товар).

Позивач стверджує, що він виконав свої зобов’язання за даним договором у повному обсязі, поставивши відповідачу товар на суму 7524,66 грн., що підтверджується накладними та довіреністю на отримання товару, які додані до матеріалів справи.

За невиконання умов договору, позивач, відповідно до п. 5.2. Договору та ст. 625 ЦК України нарахував відповідачу 3% річних за період з 26.02.2010р. по 30.04.2010р. в розмірі 39,58грн., втрат від інфляції в розмірі 142,96грн., пеню в розмірі 270,47грн. за період з 26.02.2010р. по 30.04.2010р.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

господарські правовідносини сторін врегульовані Договором № 947 від 16.10.2009р., укладеним між ТОВ “Торгівельний дім “ЮРПАК” (постачальник, позивач у справі) та ВАТ “Запорізька кондитерська фабрика” (покупець, відповідач у справі), відповідно до п. 1.1. Договору, Постачальник зобов’язався систематично поставляти, а Покупець приймати та своєчасно сплачувати: пакети поліетиленові низького тиску в асортименті (далі - Товар).

Згідно з п. 2.1. Договору, ціна за одиницю товару встановлюється за кожну окрему поставку товару та фіксується у Специфікації відповідної поставки.

Пунктом 3.2. Договору визначено, що оплата кожної поставленої партії товару призводиться покупцем шляхом перерахування грошових коштів в розмірі 100% на рахунок постачальника протягом 14 календарних днів з моменту надходження товару на склад покупця.

На виконання вимог Договору позивач поставив відповідачу товар на суму 7524,66грн., що підтверджується видатковою накладною № РН11/02-18 від 11.02.2010р. та довіреність на отримання товару № 2012 від 12.02.2010р. (копії в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею ст. 193 ГК України, зокрема п.п. 1, 7 встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Цивільний кодекс України, ст. 526 якого передбачає, що обов’язки повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк у відповідності із вказівкою закону або договору.

У відповідності до п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Судом встановлено, що у порушення вищевикладених вимог відповідач не виконав свої грошові зобов’язання, по оплаті поставленого товару за Договором., документальних доказів погашення боргу відповідач суду не надав. Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 7524,66грн. основного боргу обґрунтована, підтверджується матеріалами по справі та підлягає задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 270,47 грн. за період з 26.02.2010р. по 30.04.2010р.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно з п. 5.2. Договору, у випадку несвоєчасної сплати покупцем товару за даним Договором, постачальник нараховує покупцю пеню в розмірі 0,1%, але не більш ніж подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожень день прострочки.

Згідно з вимогами Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Наданий позивачем розрахунок пені перевірений та визнаний судом обґрунтованим.

Таким чином, вимога позивача про стягнення пені підлягає задоволенню в сумі 270,47 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач, за прострочення грошових зобовязань нарахував відповідачу 3% річних за період часу з 26.02.2010р. по 30.04.2010р. в розмірі 39,58грн.

Суд вказаний розрахунок перевірив та визнав обґрунтованим.

Отже, вимога позивача про стягнення 39,58 грн. –3 % річних обґрунтована і підлягає задоволенню.

Крім того, за березень 2010р. позивачем за прострочення грошового зобов’язання нараховано відповідачу 142,96 грн. втрат від інфляції.

Факт порушення зобов’язання відповідачем щодо сплати вартості товару в обумовлений строк є встановленим, відповідачем не заперечено, однак вимоги щодо стягнення втрат від інфляції підлягають задоволенню частково, оскільки у своєму розрахунку, позивач не врахував, що індекс інфляції в березні місяці становив 100,9 %.

Таким чином, з проведеного судом розрахунку сума втрат від інфляції за березень 2010р. підлягає задоволенню у розмірі 67,72 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати слід покласти пропорційно задоволенню позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Запорізька кондитерська фабрика” (69063, м. Запоріжжя, вул. Артема, 7; р/р 26008031460001 в АКБ “Індустріалбанк”, МФО 313849, ЄДРПОУ 00382094) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний дім “ЮРПАК” (49000, м. Дніпропетровськ, вул. набережна Перемоги, 134, корп. 1, к. 19; р/р 26004038064001 в ВАТ “Сведбанк”, м. Київа, МФО 300164, ЄДРПОУ 36094528) 7527 (сім тисяч п’ятсот двадцять сім) грн. 66 коп. основного боргу, 67 (шістдесят сім) грн. 72 коп. втрат від інфляції, 39 (тридцять дев’ять) грн. 58 коп. 3% річних, 270(двісті сімдесят) грн. 47 коп. пені, 101 (сто одна) грн. 07 коп. державного мита, 233 (двісті тридцять три) грн. 86 коп. витрат на ІТЗ судового процесу. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 16.06.2010 р.

Суддя