Рішення № 10197297, 16.06.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.10 Справа № 10/200/10

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Сафіт”, м. Суми

До відповідача : ПП ТРК “Мобіль”, м. Запоріжжя

Про стягнення суми 10 031 грн.

Суддя Алейникова Т.Г.

Представники:

Від позивача: Зорін А.В. дов.

Від відповідача: не з’явився

У судовому засіданні оголошено резолютивну частини рішення.

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Сафіт” про стягнення з Приватного підприємства ТРК “Мобіль” грошові кошти в розмірі 10 031, 00 грн. за Договором поставки № 171108 від 17.08.2008р.

Представник відповідача у судове засідання 16.06.2010р. не з’явився, витребуваних судом документів не надав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи та вирішенню спору по суті, отже справу розглянуто у відповідності до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

17.11.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Сафіт” (Позивач) та Приватним підприємством ТРК “Мобіль” (Відповідач) було укладено договір поставки № 171108.

Згідно з п. 1.1. договору Позивач (Постачальник) зобов'язується передати у власність Відповідача (Покупець) товар, асортимент, кількість, ціна якого вказується в замовленні, а Відповідач (Покупець) зобов'язався прийняти та оплатити поставлений товар.

22.11.2008 року Позивач передав Відповідачеві у власність, а Відповідач прийняв товар, згідно видаткової накладної № 463 від 22.11.2008р. на суму 9 519,31 грн.

21.11.2008р. на оплату поставлено товару Позивачем було надано Відповідачеві рахунок № 424 від 21.11ю.2008р. на суму 9 519,31 грн.

Таким чином, Позивач виконав свої зобов'язання щодо передачі товару належним чином.

Відповідач не в повному обсязі виконав свої зобов'язання, сплативши лише 300,00 грн., що підтверджується копією банківської виписки.

Отже, заборгованість Відповідача перед Позивачем на даний час становить 9 219,31 грн.

Крім того, про наявність боргу в сумі 9 219.31 грн. та укладення договору поставки свідчить акт звірки розрахунків від 05.11.2009 року, який неодноразову відправлявся на адресу Відповідача, а також лист № 44 від 08.04.2009р. від імені Товариства з обмеженою відповідальністю “Сафіт” із зазначенням суми боргу та проханням погашення даного боргу.

В силу ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно з вимогами ч. 5 ст. 265 ГК України та ст. 208 ЦК України, договір поставки між двома юридичними особами має вчинятися у письмові формі.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Отже, згідно п. 8. 2, у випадку якщо Покупець у термін 90 календарних днів (згідно п. 8.1 Договору) не реалізувавши товар постачальника, зобов’язаний або повернути нереалізований товар Постачальнику (згідно п. 8.2.1), або оплатити Постачальнику не реалізований товар (згідно п. 8.2.2).

Однак на порушення усіх домовленостей, відповідач не сплатив вартість поставленого товару до дня подачі цього позову до суду.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості у сумі 9 219,31 грн. слід визнати документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 461,00 грн. за неналежне виконання умов договору.

На підставі ст. 611 ЦК України одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктами 10.3.1. договору встановлено, що за порушення строку оплати, Покупець несе відповідальність у вигляді пені в розмірі 0,1% від прострочення суми за кожен день прострочки платежу, але не більше 5% від суми простроченого платежу.

Відповідно до розрахунку позивача до стягнення пред'явлена сума пені за несвоєчасне погашення заборгованості за період прострочення з 19.02.2009р. по 15.03.2010р. у розмірі 461,00 грн.

Нормами ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

З урахуванням вищезазначених норм закону позивачем при розрахунках сум пені застосований не вірний період прострочення виконання зобов’язань щодо оплати суми заборгованості.

Тому заявлені вимоги щодо стягнення пені є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Судові витрати відносяться на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно ст. 49 ГПК України.

При зверненні до суду позивач сплатив 353, 60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 р. № 825 “Про внесення змін до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ”, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 р. № 825), починаючи з 13.08.2009 р., розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, пов'язаного з розглядом господарських справ, складає 236 (двісті тридцять шість) грн.00 коп.

За таких обставин, надміру сплачена сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 117, 60 грн. згідно платіжному дорученню № 105 від 23.04.2010р. підлягає поверненню позивачу.

Відповідно до вимог Декрету КМУ “Про державне мито” з позивача слід стягнути на користь державного бюджету України суму 1, 69 грн. недоплаченого державного мита, т.я при подачі позову позивачем не надано доказів про сплату держмита у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84 ГПК України, суд

Вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ПП ТРК “Мобіль”, 69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 2а, кв. 126, ЄДРПОУ 35604057, р/р 260003002255 в АКБ “Меркурій”, МФО 351663 на користь ТОВ “Сафіт”, 40034, м. Суми, вул. Черепіна, 42в, офіс 19, ЄДРПОУ 34744059, п/р 26001065059500 в АТ “УкрСіббанк”, МФО 351005, 9 219,31 грн. основного боргу, 93,84 грн. витрат по держмиту, 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового. Видати наказ.

Стягнути з ТОВ “Сафіт”, 40034, м. Суми, вул. Черепіна, 42в, офіс 19, ЄДРПОУ 34744059, п/р 26001065059500 в АТ “УкрСіббанк”, МФО 351005 на користь державного бюджету України 1,69 грн. державного мита. Видати наказ.

Надміру сплачену суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 117 грн. 60 коп. згідно платіжному дорученню №105 від 23.04.2010р. повернути позивачу. Видати довідку.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя Алейникова Т.Г.

Рішення підписане 17.06.10

Суддя