Рішення № 10197294, 15.06.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.10 Справа № 10/162/10

За позовом: ВАТ “Запоріжжяобленерго”, м. Запоріжжя

До відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “М-Центр”, м. Запоріжжя

про стягнення суми 24 237, 97 грн.

Суддя Алейникова Т.Г.

Представники:

від позивача: Ремига О.В. довіреність № 92 від 11.03.2010р.

від відповідача: не з’явився

ВАТ “Запоріжжяобленерго” звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ТОВ “М-Центр” про стягнення суми 24 237, 97 грн. заборгованості за договором про постачання електричної енергії № 4704 від 01.08.2005р.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві та обґрунтовані ст. 11, 15, 16, 230, 625, 509, 525, 526, 530 ЦК України, ст. 230, 343 ГК України, ст. 1, 2, 4, 36, 82 ГПК України, ст. 26 Законом України “Про електроенергетику”, договором № 4704 від 01.08.2005р.

Ухвалою господарського суду від 20.04.2010р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 10/162/10, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 31.05.2010р. об 11 годині 00 хвилин.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 31.05.2010р. розгляд справи відкладено на 15.06.2010р. о 9 год. 30 хв.

За згодою позивача в судовому засіданні 15.06.2010р. оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи представник позивача вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляв.

В судових засіданнях 31.05.2010р. та 15.06.2010р. представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві № 019-83/2409 від 12.04.2010р. Просить суд позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про постачання електричної енергії № 4704 від 01.08.2005р. в сумі 24 237, 97 грн. з яких: 22 870, 15 грн. - основний борг, 324, 21 грн. –втрат від інфляції грошових коштів, 133, 23 грн. –3 % річних від простроченої суми, 910, 38 грн. –пені.

Відповідач відзив на позовну заяву, витребувані судом документи і документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав, в судові засідання жодного разу не з’явився. Заяв про розгляд справи за його відсутності до господарського суду від відповідача не надходило.

Місцезнаходження відповідача визначається відповідно до вимог ст. 93 Цивільного кодексу України в редакції Закону № 2452-IV від 03.03.2005р.

Приймаючи рішення за відсутності відповідача господарський суд бере до уваги те, що він не надав суду відомостей про зміну даних його державної реєстрації, в тому числі і місця знаходження. Копія ухвали про порушення провадження у справі від 20.04.2010р., копія ухвали від 31.05.2010р. про відкладення розгляду справи, направлені відповідачу рекомендованим листом, до канцелярії господарського суду Запорізької області не повернулись.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Господарський суд також враховує, що відповідач не повідомив суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження) та про неможливість прибуття в судове засідання.

До того ж, надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу розглянуто відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між ВАТ “Запоріжжяобленерго” (постачальник електричної енергії) та ТОВ “М-Центр” (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 4704 від 01.08.2005р. (надалі - договір), за яким Постачальник електричної енергії продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 “Обсяги постачання електричної енергії споживачу”, а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Точки продажу електричної енергії визнаються додатком № 2 “Точки продажу електричної енергії споживачу” (п. 1 Додаткової угоди № 3 від 01.04.2006р. до договору № 4704).

Згідно з п. 7 додатку № 4 до додаткової угоди № 3 від 01.04.2006р., Споживач зобов’язаний у термін, що не перевищує 5-ти операційних днів з дня отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення, здійснити оплату рахунків або платіжної вимоги - доручення, що направляються йому Постачальником електричної енергії.

Однак, порушуючи умови договору, Відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов’язання, що підтверджується наступним.

У грудні 2009 року Відповідачем, відповідно до акту про спожиту активну електричну енергію, спожито електроенергії 23197 кВт на загальну суму 17 063, 71 грн. На оплату виставлена платіжна вимога-доручення № 10696 від 11.01.2010р. на суму 17 063,71 грн. Вказану платіжну вимогу-доручення Відповідачем не сплачено.

У січні 2010 року Відповідачем, відповідно до акту про спожиту активну електричну енергію, спожито електроенергії 7716 кВт на суму 5 806, 44 грн. На оплату виставлена платіжна вимога-доручення № 640 від 10.02.2010 р. на суму 5 806, 44 грн. Вказану платіжну вимогу-доручення Відповідачем не оплачено.

Таким чином, станом на 15.06.2010р. у відповідача утворилася заборгованості за спожиту активну електричну енергію в період з грудня 2009р. по січень 2010р. перед позивачем в сумі 22 870, 15 грн.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб’єкта, який порушив зобов’язання, не звільняє цього суб’єкта від обов’язку виконати зобов’язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов’язання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов’язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків може бути настання або ненастання певної події.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір про постачання електричної енергії № 4704 від 01.08.2005р.

Відповідно до 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В даному випадку відповідач зобов’язаний у термін, що не перевищує 5-ти операційних днів з дня отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення, здійснити оплату рахунків або платіжної вимоги - доручення, що направляються йому Постачальником електричної енергії.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Підстави для припинення зобов’язання за договором про постачання електричної енергії № 4704 від 01.08.2005р., які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Враховуючи встановлений факт несвоєчасного та неповного виконання ТОВ “М-Центр” грошових зобов’язань, вимоги про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 22 870, 15 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача 324, 21 грн. втрат від інфляції грошових коштів, 3 % річних від простроченої суми –133, 23 грн. та пеню у розмірі 910, 38 грн.

Відповідно до ст. 611 ЦК України одним з правових наслідків порушення зобов’язання є сплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відповідних відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов’язання.

Пунктом 4.2.1 Договору за недотримання термінів сплати рахунків або платіжних вимог - доручень за активну електроенергію (п. 7 Додатка № 4 “Порядок розрахунків”) та за надання послуг з компенсації перетікань реактивної електроенергії (п. 6 Додатка № 6 “Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання електроенергії”), Споживач сплачує Постачальникові електричної енергії пеню за весь період часу, протягом якого невиконане зобов’язання по сплаті, в розмірі 0,5 % від суми платежу за кожний день прострочення (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені) по день фактичної оплати.

Пеня нарахована відповідачу за період з 19.01.2010р. по 07.04.2010р. від суми боргу в розмірі 22 870, 15 грн. Розрахунок пені (міститься в додатках до позовної заяви) здійсненний позивачем вірно і тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання грошових зобов’язань, вимоги про стягнення 133, 23 грн. –3 % річних, а також про стягнення 324, 21 грн. - втрат від інфляції грошових коштів є обґрунтованими, підтверджуються розрахунками позивача в додатках до позовної заяви і також підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. 44, 49, ст. 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “М-Центр” (69076, м. Запоріжжя, вул. Новгородська, буд. 22-А, кв. 9, код ЄДРПОУ 24511478, п/р № 26005004501 в АБ “Металург” м. Запоріжжя, МФО 313582) на користь Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська 26, на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 260363141401 в Філії - ЗОУ ВАТ “Державний Ощадний Банк України”, МФО 313957, код ЄДРПОУ 00130926) 22 870 (двадцять дві тисячі вісімсот сімдесят) грн. 15 коп. основного боргу за використану активну електричну енергію.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “М-Центр” (69076, м. Запоріжжя, вул. Новгородська, буд. 22-А, кв. 9, код ЄДРПОУ 24511478, п/р № 26005004501 в АБ “Металург” м. Запоріжжя, МФО 313582) на користь Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська 26, п/р 260081031709 в Запорізькому відділенні АТ “Дочірній банк Сбербанк Росії”, МФО 320627, ЄДРПОУ 00130926) 910 (дев’ятсот десять) грн. 38 коп. пені, 133 (сто тридцять три) грн. 23 коп. –3 % річних від простроченої суми, 324 (триста двадцять чотири) грн. 21 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 242 (двісті сорок дві) грн. 38 коп. витрат на державне мито і 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя: Т.Г. Алейникова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Рішення оформлене і підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України –17.06.2010р.

Суддя