Рішення № 10197291, 28.05.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.10 Справа № 24/168/10

Суддя

За позовом В.о. першого заступника прокурора міста Запоріжжя (69035, м. Запоріжжя, вул. Я.Новицького, 5) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах –Концерну “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137)

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжміст” (69005, м. Запоріжжя, вул. Яценко, 6)

про стягнення суми 19697,40 грн.

Суддя Азізбекян Т.А.

Представники:

Від прокурора –Шептуховська Н.С. (посвідч. № 139 від 27.11.2008р.);

Від позивача –Сікора І.В. (дов. № 20 від 04.01.2010р.);

Від відповідача –Гнедкова Л.М. (дов. № 4 від 11.01.2010р.)

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з ТОВ “Запоріжміст” на користь Концерну “Міські теплові мережі” суми 17612,22 грн. –основного боргу за використану теплову енергію відповідно до договору № 201613 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.01.2007р., суми 603,39 грн. –пені, суми 321,52 грн. –3 % річних, суми 1160,27 грн. втрат від інфляції.

Ухвалою господарського суду від 21.04.2010р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 24/168/10, судове засідання призначено на 28.05.2010р.

28.05.2010р. справу розглянуто, за згодою прокурора, представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні 28.05.2010р. прокурор та позивач підтримали позовні вимоги, викладені у позові, просять позов задовольнити на підставі ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру”, ст. ст. 509, 526, 530 ЦК України.

Відповідач позов визнав частково в сумі основного боргу 17612,22 грн. Про визнання заборгованості на вимогу Концерну «МТМ»від 22.03.10р. № 05/961 ТОВ «ЗАПОРІЖМІСТ»відповіло згодою оплатити заборгованість у термін до 1 липня 2010 року по надходженню бюджетних коштів і направив акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.03.2010 року (лист № 61 від 06.04.2010р. Погасити заборгованість позивачу в зазначений ним семиденний термін ТОВ «ЗАПОРІЖМІСТ»не мало можливості у зв’язку з наступним. Будучи спеціалізованим підприємством з ремонту і будівництва мостів міста ТОВ «ЗАПОРІЖМІСТ»має на балансі 10 мостів та мостових споруджень міста, ремонтні і будівельні роботи на яких здійснюються за рахунок бюджетних коштів. Протягом 2008-2009 р.р. відповідачем виконувалися роботи на будівництві автотранспортної магістралі через р. Дніпро в м. Запорожжя, фінансування яких здійснювалось за рахунок бюджетних коштів відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 794 від 28.10.2004 року. Фінансування зазначеного об'єкта було припинено з липня 2008 року, у результаті чого понесені витрати відповідачем на цьому об'єкті не були оплачені, що привело до створення заборгованості перед багатьма підприємств, у т.ч. перед Концерном «МТМ». В підтвердження відсутності провини відповідача в заборгованості, останній надав копії кількаразових звернень як ТОВ «ЗАПОРІЖМІСТ», так і Міського голови у вищестоящі та фінансуючи органи про поновлення фінансування робіт на автотранспортній магістралі через р. Дніпро в м. Запорожжя. Своїм листом від 09.07.2009 року № 167 ТОВ «ЗАПОРІЖМІСТ»довів до відома ВАТ «Мостобуд»про його заборгованість перед ТОВ «ЗАПОРІЖМІСТ»у сумі 987611,89грн. і просив погасити заборгованість для оплати виконаних робіт, будівельних матеріалів і устаткування. Аналогічні листи були спрямовані й в інші організації (№ 312 від 09.11.2008 р., № 160 від 06.07.2009 р., № 276 від 07.10.2008 р. і інші). Доказом ситуації, що створилася, з фінансуванням мостів є також публікація в газеті «Наш Ленінський»№ 7 (21) серпень 2009р., стаття «Запорожці написали 163-тій лист із проханням профінансувати будівництво мостів і ремонтні роботи на греблі Дніпрогесу»і в газеті «Горожанинъ»№ 51 (349) 24 грудня 2009р. стаття «На Запорізьких мостах настає «Льодовиковий період»?». У зв'язку з тим, що провини відповідача немає в заборгованості, що створилася, вважає дані обставини форс-мажорними і просить господарський суд у частині нарахування на основну суму боргу індексу інфляції, 3% річних і пені на загальну суму 2085,18 грн. - відмовити, визнавши лише суму основну суму боргу у розмірі 17612,22 грн. і судові витрати в справі.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення прокурора та представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2007р. між Концерном “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району (теплопостачальна організація, позивач у справі) та ТОВ “Запоріжміст” (споживач, відповідач у справі ) був укладений договір № 201613 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, відповідно до умов якого позивач зобов`язався відпустити теплову енергію в гарячій воді, а відповідач –прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору (п.1.1).

Згідно з п. 3.2.6. договору відповідач зобов'язався виконувати умови і порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Відповідно до п. 6.2, п. 6.4 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач зобов’язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію, споживач має право робити передоплату.

Із матеріалів справи слідує, що позивач у період з жовтня 2008 року по лютий 2010 року поставив теплову енергію і направив відповідачу акти приймання-передачі теплової енергії та рахунки для оплати спожитої теплової енергії на загальну суму 17 612,22 грн. Направлення та одержання актів та рахунків у вказаний період підтверджується відповідними поштовими реєстрами про відправлення кореспонденції з відміткою поштового відділення.

На час розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем за теплову енергію спожиту в період з жовтня 2008р. по лютий 2010р. не сплачена та становить 17612,22 грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦКУкраїни зобов’язаннямає виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правовихактів, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Згідно з ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач не надав суду доказів належного виконання своїх зобов’язань і погашення суми 17612,22 грн. заборгованості.

Таким чином, заявлені позовні вимоги в частині стягнення суми 17612,22 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі .

Позивач також просить стягнути з відповідача суму 321,52 грн. – 3 % річних за загальний період з 21.11.2008р. по 31.03.2010р. та суму 1160,27 грн. втрат від інфляції за загальний період з грудня 2008р. по квітень 2010р.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання грошових зобов’язань, вимоги про стягнення 3 % річних та витрат від інфляції є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені за загальний період з 21.04.2009р. по 31.03.2010р. в розмірі 603,39 грн.

Згідно зі ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошових сум (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських правовідносин зобов’язується сплатити в разі невиконання або неналежного виконання господарських зобов’язань.

Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Враховуючи встановлений факт неналежного виконання зобов’язань за договором № 201613 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.01.2007р., вимоги про стягнення пені є обґрунтованими.

Однак, відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи, викладені у відзиві обставини, а саме те, що будучи спеціалізованим підприємством з ремонту і будівництву мостів міста ТОВ «ЗАПОРІЖМІСТ»має на балансі 10 мостів та мостових споруджень міста, ремонтні і будівельні роботи на яких здійснюються за рахунок бюджетних коштів. Протягом 2008-2009 р.р. відповідачем виконувалися роботи на будівництві автотранспортної магістралі через р. Дніпро в м. Запорожжя, фінансування яких здійснювалось за рахунок бюджетних коштів відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 794 від 28.10.2004 року. Фінансування зазначеного об'єкта було припинено з липня 2008 року, у результаті чого понесені витрати відповідачем на цьому об'єкті не були оплачені, що привело до створення заборгованості перед багатьма підприємств, у т.ч. перед Концерном «МТМ». В підтвердження відсутності провини відповідача в заборгованості, останній надав копії кількаразових звернень як ТОВ «ЗАПОРІЖМІСТ», так і Міського голови у вищестоящі та фінансуючи органи про поновлення фінансування робіт на автотранспортній магістралі через р. Дніпро в м. Запорожжя. Своїм листом від 09.07.2009 року № 167 ТОВ «ЗАПОРІЖМІСТ»довів до відома ВАТ «Мостобуд»про його заборгованість перед ТОВ «ЗАПОРІЖМІСТ»у сумі 987611,89грн. і просив погасити заборгованість для оплати виконаних робіт, будівельних матеріалів і устаткування. Аналогічні листи були спрямовані й в інші організації (№ 312 від 09.11.2008 р., № 160 від 06.07.2009 р., № 276 від 07.10.2008 р. і інші). Доказом ситуації, що створилася, з фінансуванням мостів є також публікація в газеті «Наш Ленінський»№ 7 (21) серпень 2009р., стаття «Запорожці написали 163-тій лист із проханням профінансувати будівництво мостів і ремонтні роботи на греблі Дніпрогесу»і в газеті «Горожанинъ»№ 51 (349) 24 грудня 2009р. стаття «На Запорізьких мостах настає «Льодовиковий період»?». У зв'язку з тим, що провини відповідача немає в заборгованості, що створилася, вважає дані обставини форс-мажорними і просить господарський суд у частині нарахування на основну суму боргу індексу інфляції, 3% річних і пені на загальну суму 2085,18 грн. - відмовити, визнавши лише суму основну суму боргу у розмірі 17612,22 грн. і судові витрати в справі.

Враховуючи викладене, на підставі п. 3 ст. 83 ГПК України суд з власної ініціативи вважає за потрібне зменшити розмір, заявленої до стягнення пені, стягнувши з відповідача на користь позивача суму 100 грн. пені.

Частиною 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду, приймаючи рішення, відстрочити або розстрочити виконання рішення.

На підставі зазначеної норми, враховуючи інтереси обох сторін, суд вважає за необхідне надати відстрочку виконання рішення в частині стягнення основного боргу –до 01.08.2010р.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжміст” (69005, м. Запоріжжя, вул. Яценко, 6; р/р 26007300132001 в ЗОФ АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 313010, код ЄДРПОУ 19275455) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; р/р 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк”, МФО 313849, код ЄДРПОУ 32121458) суму 17 612 грн. 22 коп. основного боргу, суму 321 грн. 52 коп. –3 % річних, суму 1160 грн. 27 коп. - втрат від інфляції та суму 100 грн. пені.

Надати відстрочку виконання рішення до 01.08.2010р.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжміст” (69005, м. Запоріжжя, вул. Яценко, 6; р/р 26007300132001 в ЗОФ АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 313010, код ЄДРПОУ 19275455) на користь Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувача: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р № 31119095700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22090200, символ банку 095) суму 196 грн. 97 коп. державного мита.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжміст” (69005, м. Запоріжжя, вул. Яценко, 6; р/р 26007300132001 в ЗОФ АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 313010, код ЄДРПОУ 19275455) на користь Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувач: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р31212259700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259) суму 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України “14” .06.2010р.

Суддя Т.А. Азізбекян