Рішення № 10197263, 10.06.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.10 Справа № 28/83/10

Суддя

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Друкарня “Новий світ” (юридична адреса: 83005, м.Донецьк, вул.Пухова, 2В; поштова адреса: 83004, м.Донецьк, вул.Батіщева , 2А)

до відповідача Відкритого акціонерного товариства “Запорізька кондитерська фабрика” (69063, м.Запоріжжя, вул.Артема,7)

про стягнення заборгованості за договором № 01-1107 від 01.11.2007 р. у розмірі 1229515,90 грн.

Суддя О.В.Яцун

Представники:          

Від позивача –Федорова О.В. –довіреність б/н від 04.01.2010р.

Від відповідача –          Лілова І.Є. –довіреність б/н від 12.03.2010 р.

Заявлено вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості за договором №01-1107 від 01.11.2007 р. у розмірі 1 229 515,90 грн.

Ухвалою суду від 23.03.2010р. порушено провадження у справі №28/83/10, судове засідання призначено на 14.04.2010р.

Ухвалою суду від 14.04.2010р., з метою надання додаткових доказів, витребування необхідних документів та неявкою представника позивача, розгляд справи відкладено на 12.05.2010р.

Ухвалою В.о. голови господарського суду від 12.05.2010р., в зв’язку перебуванням судді Яцун О.В. на лікарняному, розгляд справи призначений на 12.05.2010р. відкладено на 25.05.2010р.

25.05.2010р. розгляд справи 28/83/10 продовжено.

Представниками сторін було заявлено клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Представник позивача позовні вимоги підтримує з підстав викладених в позовній заяві. В обґрунтування позову посилається на ст.ст. 525, 526, 527, 530, 624, 843, 846, 857 Цивільного кодексу України та умови договору №01-1107 від 01.11.2007р. укладеного між сторонами.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що ним 11.05.2010р. на адресу господарського суду Донецької області надіслано позовну заяву про визнання недійсним договору №01-1107 від 01.11.2007р. та заявив клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення спору господарським судом Донецької області.

Представник позивача проти зупинення провадження у справі заперечив.

В судовому засіданні 25.05.2010р. суд відмовив відповідачу в задоволенні клопотання, оскільки воно заявлено передчасно: відповідачем не надано доказів порушення господарським судом Донецької області провадження у справі за позовом ВАТ “Запорізька кондитерська фабрика” до “Друкарня “Новий світ” про визнання недійсним договору. Відповідно до ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Таким чином, станом на день судового засідання, суд не вбачає підстав для зупинення провадження у справі 28/83/10.

Також в судовому засіданні 25.05.2010р. за клопотанням представників сторін у відповідності до ст. 69 ГПК України строк розгляду справи було продовжено на один місяць, судове засідання відкладено на 10.06.2010р.

До початку судового засідання на адресу суду від позивача надійшли клопотання №346-0510 від 26.05.2010р., відповідно до якого позивач просить одночасно змінити предмет та підстави позову, що надасть можливість зменшити загальний розмір суми боргу відповідача, та клопотання №345-0510 від 26.05.2011р. про зміну підстав позовних вимог.

Зазначені клопотання позивача були розглянуті судом в судовому засіданні 10.06.2010р.

За результатами розгляду зазначених вище клопотань, суд відмови у задоволенні клопотання позивача про одночасну зміну підстави та предмету спору, оскільки зазначені вимоги суперечать нормам чинного законодавства.

Так, у відповідності до ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитися від позову або зменшити розмір позовних вимог.

За приписами ст.22 ГПК України зміна предмету позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача. Зміна підстав позову –це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

В той же час, одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. У п.2 інформаційного листа від 02.06.2006р. №01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 205р.» Вищий господарський суд України на запитання, чи можлива з огляду на приписи частини четвертої статті 22 ГПК одночасна зміна підстав і предмета позову, відповів, що за змістом зазначеної норми ГПК зміна позивачем підстав і предмета позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасна їх зміна неможлива.

Клопотання позивача №345-0510 від 26.05.2011р. про зміну підстав позовних вимог, з урахуванням вищевикладених норм, судом задоволено.

Таким чином, розглядаються вимоги про стягнення з ВАТ «Запорізька кондитерська фабрика»заборгованості у розмірі 1.191.521грн.74коп., яка утворилась внаслідок несплати відповідачем отриманого товару на підставі видаткових накладних №1677 від 08.10.2009р., №1737 від 21.10.2009р., №1861 від 12.11.2009р., №1925 від 24.11.2009р., №1934 від 26.11.2009р., №2023 від 07.12.2009р., №2048 від 11.12.2009р., №2091 від 25.12.2009р., №2101 від 28.12.2009р., №27 від 20.01.2010р., №75 від 27.01.2010р.

Представник відповідача продовжує заперечувати проти заявлених позовних вимог. В обґрунтування заперечень посилається на недотримання сторонами норм чинного законодавства при укладанні договору №01-1107 від 01.11.2007р., що в свою чергу стало підставою для звернення ВАТ «Запорізька кондитерська фабрика»до господарського суду Донецької області з позовом про визнання недійсним цього договору. Представник відповідач надав суду докази порушення провадження господарським судом Донецької області у справі №43/103пд. З урахуванням зазначеного просить провадження у справі №28/83/10 зупинити на підставі ст. 79 ГПК України до вирішення спору по справі №43/103пд за позовом ВАТ «Запорізька кондитерська фабрика»до ТОВ «Друкарня «Новий світ»про визнання недійсним договору №01-1107 від 01.11.2007р.

Представник позивача заперечує проти посилань відповідача, звертає увагу, що справи між собою не пов’язані, предметом спору по справі №28/83/10 є стягнення заборгованості за отриманий відповідачем товар на підстав накладних, а не за умовами договору.

Клопотання відповідача судом відхилено, оскільки зазначені справи мають різні підстави виникнення правопорушень та засоби доказування.

Суд визнав надані документи достатніми для прийняття рішення. На підставі чого у відповідності до ст.85 ГПК України представникам сторін за їх згодою було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив,

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч.І ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст.193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.526 ЦК України зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлені законом або договором терміни.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій громадян і організацій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Відповідно, зобов'язання виникають з угод; адміністративних актів; внаслідок заподіяння шкоди; з подій, що породжують цивільно-правові наслідки.

Як свідчать надані до суду документи, між сторонами виникли правовідносини, що породжують взаємні зобов'язання. Позивач зобов’язався здійснити передачу товару (флексоетикеток), а відповідач, в свою чергу, мав прийняти та оплатити отриманий товар.

Згідно зі ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов’язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послуги, сплатити грошові кошти) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

За своєю правовою природою спірний правочин є угодою купівлі-продажу.

Положеннями ст.ст. 638,639 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги договору не встановлені законом.

Частина 1 ст.656 ЦК України передбачає, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладання договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з ч.2 ст. 640 ЦК України якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладання договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Виконання зобов'язань з боку позивача, а саме передача відповідачу товару –«флексоетикеток»на загальну суму 1.191.521грн.74коп., що підтверджується видатковими накладними №1677 від 08.10.2009р., №1737 від 21.10.2009р., №1861 від 12.11.2009р., №1925 від 24.11.2009р., №1934 від 26.11.2009р., №2023 від 07.12.2009р., №2048 від 11.12.2009р., №2091 від 25.12.2009р., №2101 від 28.12.2009р., №27 від 20.01.2010р., №75 від 27.01.2010р.

Факт отримання товару підтверджується довіреностями №1523 від 06.10.2009р., №1584 від 16.10.2009р., №1707 від 11.11.2009р., №1752 від 24.11.2009р., №1828 від 07.12.209р., №1896 від 22.12.2009р., №1946 від 13.01.2010р. на ім’я Котел енець О.І.

Однак, відповідач зобов'язань належним чином не виконав, оплату за отриману продукцію, в повному обсязі не здійснив.

Частиною 2 статті 530 ЦК України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В зв’язку з невиконанням грошового зобов’язання 26.02.2010р. на адресу відповідача була направлена претензія №б/н з проханням перерахувати суму заборгованості за отриманий товар

Зазначена претензія залишилася без відповіді.

Таким чином відповідач прострочив виконання зобов’язання щодо оплати отриманого товару, сума боргу за отриманий товар на момент розгляду справи становить 1.191.521грн.74коп.

Факт наявності заборгованості у розмірі 1.191.521грн.74коп. підтверджується матеріалами справи.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання. Зобов'язання відповідача оплатити отриманий товар не припинено.

На день розгляду спору відповідач оплату отриманого товару в повному обсязі не довів, тому вимоги позивача про стягнення заборгованості у сумі 1.191.521грн.74коп. суд визнає документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Підстав вважати поставку продукції здійсненою в межах договору №01-1107 від 01.11.2007р. у суда не має, оскільки п. 2.6 договору передбачено, що ціна за одиницю продукції зазначається в специфікації та виражається в гривнях на момент відвантаження. Також п.5.2 договору встановлено, що виготовлення та поставка продукції здійснюється протягом 10 календарних днів з моменту підписання Специфікації.

Між тим, сторони доказів виконання зазначених пунктів договору суду не надали, а саме сторонами не було погоджено специфікацію та строк оплати.

Разом з тим, відповідач не заперечує факт отримання товару на підставі видаткових накладних..

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України відносяться на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, ст.11,509,526,530 ЦК України, ст. ст. 175, 193 ГК України суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Запорізька кондитерська фабрика»(69063, м.Запоріжжя, вул. Артема, 7, п/р 26008031460001 у АКБ «Індустріалбанк», МФО 313849, код ЄДРПОУ 00382094) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Друкарня «Новий світ»(83005, м.Донецьк, вул. Пухова, 2-В, поштова адреса: 83004, м.Донецьк, вул.Батіщева, 2А, р/р 26006301745443 в ГУ ПІБ України в Донецькій області, МФО 334635, код ЄДРПОУ 21981901) 1.191.521(один мільйон сто дев’яносто одна тисяча п’ятсот двадцять одна)грн.74коп.заборгованості, 11.915(одинадцять тисяч дев’ятсот п'ятнадцять)грн.22коп. державного мита та 228(двісті двадцять вісім)грн.71коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя О.В. Яцун

Рішення підписано: 14 червня 2010р.