Рішення № 10197262, 09.06.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.10 Справа № 18/126/10

Суддя

за позовом: відкритого акціонерного товариства “Запорізький комбінат будматеріалів” (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 69)

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Ідея, технологія, реалізація. Інвентор” (69059, м. Запоріжжя, вул. Магара, буд. 6А, кв. 13)

про стягнення 92 249 грн.

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: Данильчук А.Л. довіреність б/н від 07.06.2010 р., паспорт СЮ 000990 від 23.05.2006 р.

від відповідача: Коваленко О.В., довіреність № 7 від 24.03.2009 р., паспорт СА 391787 від 12.12.1996 р.;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 26.04.2010 року звернувся позивач –відкрите акціонерне товариство “Запорізький комбінат будматеріалів” з позовною заявою до відповідача –товариства з обмеженою відповідальністю “Ідея, технологія, реалізація. Інвентор” про стягнення 92 249 грн., у зв’язку із неналежним виконанням останнім, умов господарського зобов’язання, підтвердженого видатковими накладними, рахунками-фактурами, довіреністю та на підставі ст.ст. 15, 16, 526, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України.

Ухвалою суду від 28.04.2010 р. порушено провадження у справі № 18/126/10, судове засідання призначено на 26.05.2010 р. у судовому засіданні оголошено перерву до 09.06.2010р. В судовому засіданні 09.06.2010 р., розгляд був справи закінчений, за згодою представників сторін, оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Справа розглянута без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Представник позивача підтримав позовні вимоги; представник відповідача визнав позов, в частині стягнення 36 136,16 грн. основного боргу, зазначив, що до позову надані накладні, в яких зазначено, як підставу постачання, договір № 21/01 від 21.01.2008 р., однак вказаний договір позивачем не наданий; представник відповідача надав копію договору поставки товару № 07 від 03.01.2006 р., різниця суми зобов’язання, заявленої у позовній заяві, становить 56 112,84 грн. боргу, якщо враховувати ціну товару. Позиція відповідача прийнята судом до уваги.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство “Запорізький комбінат будматеріалів” (надалі –позивач) поставило, а товариство з обмеженою відповідальністю “Ідея, технологія, реалізація. Інвентор” (надалі –відповідач) прийняло товар (вапно комове в кількості 127,24т.) та автопослуги на загальну суму 92 249 грн., що підтверджується: видатковими накладними № ЗК-02040 на суму 8845,01 грн., № ЗК-02042 на суму 9250,99 грн., № ЗК-02041 на суму 9802,01 грн. всі від 01.10.2009 р.; видатковими накладними: № ЗК-02103 на суму 8410,01 грн., № ЗК-02085 на суму 9229,25 грн., № ЗК-02084 на суму 10483,50 грн., № ЗК-02083 на суму 10099,25 грн., ЗК-02104 на суму 9533,75 грн., ЗК-02095 на суму 8163,49 грн., № ЗК-02086 на суму 8431,75 грн. всі від 08.10.2009 р. та довіреністю серії АА № 739454 від 01.10.2009 р., яка видана на ім’я гр. Бородулькіна О.В. –уповноваженого відповідача на отримання цінностей від позивача, до того ж, вказана особа є одним із засновників ТОВ “Ідея, технологія, реалізація. Інвентор”, згідно протоколу № 12 від 16.12.2007 р. У вказаних видаткових накладних окрім товару (вапно комове) зазначені і послуги автотранспорту, так, послуги автотранспорту підтверджуються чеками, в яких зазначені марка машини, дата та вага товару.

Позивач виставив відповідачу на сплату вартості поставленого товару рахунки-фактури, а саме: № ЗК-000959 на суму 8845,01 грн., № ЗК-0000961 на суму 9250,99 грн., № ЗК-0000960 на суму 9802,01 грн. усі від 01.10.2009 р. та №ЗК-0000983 на суму 8410,01 грн., № ЗК-0000975 на суму 9229,25 грн., № ЗК-0000974 на суму 10483,50 грн., № ЗК-0000973 на суму 10099,25 грн. № ЗК-0000984 на суму 9533,75 грн., № ЗК-0000981 на суму 8163,49 грн., № ЗК-0000976 на суму 8431,75 грн. усі від 08.10.2009 р.

Сума вартості отриманого від позивача товару та автопослуг у розмірі 92 249 грн., не була сплачена відповідачем.

Позивач надіслав 06.02.2010 р. відповідачу претензію № 01/32 від 03.02.2010 р., в якій просив відповідача сплатити суму боргу у розмірі 92 249,01 грн., відповідач залишив вказану претензію позивача без задоволення і реагування, не сплатив позивачу 92 249 грн., що стало приводом для звернення позивача із позовом до суду.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 92 249 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно зі ст. 205 ЦК України правочин може вчиняться усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Зі змісту ст. 207 ЦК України випливає, що правочин в простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів зв’язку.

Як свідчать матеріали справи та надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні права та обов’язки.

Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Зважаючи на те, що сторони оформили свої господарські відносини за допомогою видаткових накладних, рахунків-фактур та довіреності, де вказані: назва, ціна, кількість товару, умови продажу та спожиті послуги автотранспорту, суд дійшов висновку, що сторони досягли всіх істотних умов, що необхідні для укладення договору поставки та підтвердження надання послуг перевезення вантажу.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 та ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу. Якщо інше не встановлене договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу (ст. 909 ЦК України).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань крім випадків, передбачених законом. Аналогічні приписи містять ст.ст. 525, 526 ЦК України.

У судових засіданнях представник позивача пояснив, що договір № 21/01 від 21.01.2008 р. дійсно був укладений сторонами спору, однак, як у ВАТ “Запорізький комбінат будматеріалів”, так і у ТОВ “Ідея, технологія, реалізація. Інвентор” його не має, позивач надав лише наявну у нього додаткову угоду № 2 до договору поставки продукції № 21/01 від 21.01.2008 р., крім того, надав суду лист ВАТ “Запорізький завод феросплавів” (від 21.05.2010 р. № 45/878), в якому зазначено, що ВАТ “Запорізький завод феросплавів” отримав вапно комове виробництва ВАТ “Запорізький завод будматеріалів” у кількості 127,24 т. від ТОВ “Інвентор”.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 9 ЗУ “Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, факт поставки відповідачу товару та надання послуг перевезення вантажу автотранспортом на загальну суму 92 249 грн. підтверджується видатковими накладними та довіреністю, а факт не сплати відповідачем 92 249 грн. боргу за отриманий товар, підтверджений представником позивача документально в судовому засіданні.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково. Згідно зі ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Хоча відповідач і визнав суму боргу у розмірі 39 136,16 грн., заперечив проти стягнення 56112,84 грн. боргу, посилаючись при цьому, на договір поставки товару № 07 від 03.01.2006р., однак наданий договір не стосується підстав заявленого позову, таким чином, відповідач, не надав господарському суду належних доказів, які б спростовували позицію позивача. Викладені відповідачем заперечення, суд вважає спростованими матеріалами справи і наданими документальними доказами при її розгляді по суті.

Судові витрати, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Ідея, технологія, реалізація. Інвентор” (69059, м. Запоріжжя, вул. Магара, буд. 6А, кв. 13, код ЄДПРОУ 13611410, р/р 26006202310001 в ЗРУ КБ “ПриватБанк”, МФО 313399) на користь відкритого акціонерного товариства “Запорізький комбінат будматеріалів” (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 69, код ЄДРПОУ 00290771, р/р 26005318440891 в Донецькій філії АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 334011) 92 249 (дев’яносто дві тисячі двісті сорок дев’ять) грн. основного боргу, 922 (дев’ятсот двадцять дві) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя В.В. Носівець

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису. Рішення оформлено і підписано, згідно з вимогами ст. 84 ГПК України, 15.06.2010 р.