Рішення № 101971397, 14.12.2021, Михайлівський районний суд Запорізької області

Михайлівський районний суд Запорізької області

Справа № 321/909/21

Провадження № 2/321/351/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.12.2021 смт. Михайлівка

Михайлівський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Кравченко Н.О.,

за участю секретаря – Мосієнко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом комунального підприємства «Михайлівський комунгосп Михайлівської селищної ради Василівського району Запорізької області» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за наданими послугами з централізованого постачання холодної води, -

В С Т А Н О В И В:

КП «Михайлівський комунгосп Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області» звернулось до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за наданими послугами з централізованого постачання холодної води, який було уточнено заявою від 01.10.2021 року. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, яка фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 є абонентом КП «Михайлівський комунгосп Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області» а/р №3225 та користується комунальними послугами, а саме послугою з централізованого постачання холодної води, згідно договору №4602 про надання послуг з централізованого постачання холодної води. Згідно оборотної відомості даного рахунку починаючи з квітня 2018 р. по лютий 2021 р. сума заборгованості складає 5300,55 грн. Протягом зазначеного вище періоду скарг з приводу ненадання чи неналежного надання послуг від боржника на адресу позивача не надходило, заяви про від`єднання від централізованого водопостачання не надавалось. У зв`язку з несвоєчасною та не в повному обсязі оплати за спожиті комунальні послуги позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 5300,55 грн. На даний час заборгованість не оплачена та завдає збитків позивачу, у зв`язку із чим відповідачу нараховуються інфляційні нарахування в розмірі 530,56 грн. та 3% річних в розмірі 279,39 грн., що встановить всього 6110,50 грн. У зв`язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача вищевказані суми.

В судовому засіданні представник позивача підтримала уточнену позовну заяву з підстав, викладених в позові, та просила вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні позов визнала частково, а саме в сумі боргу без нарахувань відсотків та інфляційних. Виникнення заборгованості пояснювала відсутністю коштів.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які в ній містяться, у сукупності, суд доходить до наступного.

Відповідно до положень ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і при будинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, обов`язок по сплаті за обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги покладається на власника, наймача, орендаря житлового приміщення.

Згідно до частини першої ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до частини першої ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов`язує (частина 4 цієї статі).

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша ст. 322 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що КП Михайлівський комунгосп Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області здійснюється водопостачання на об`єкт за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_1 (що підтверджується Договором №4602 від 01.2017 р. про надання послуг з централізованого постачання холодної води).

Рішенням №28 від 27.02.2020 р. виданого Виконавчим комітетом Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області, затверджено скориговані тарифи на послугу з централізованого водопостачання, які надає КП «Михайлівський комунгосп» за 1м3 для: населення 25,86 грн.; бюджетної установи 32,34 грн.; та інші споживачі 37,5 грн.

За період з квітня 2018 р. по лютий 2021 р. сума заборгованості по абонентському рахунку № НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , абонент ОСОБА_1 складає 5300,55 грн. (що підтверджується довідка-розрахунок від 12.03.2021 р.).

Попередженням про погашення заборгованості за спожиті комунальні послуги від 28.09.2020 р. ОСОБА_1 було запропоновано погасити заборгованість за користування комунальними послугами, що надає КП «Михайлівський комунгосп» (що підтверджується попередженням №94 від 28.09.2020 р., претензією №94 від 28.09.2020 р. щодо погашення суми боргу, виконання договірних зобов`язань та поштовими повідомленнями від 28.09.2020 р., від 12.02.2021 р. ).

На даний час відповідачем заборгованість не сплачена, а тому здійснюється нарахування інфляційних втрат у розмірі 530,56 грн. та 3% річних в розмірі 279,39 грн.

Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, при цьому, такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини другої ст. 7 цього Закону обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Крім того, відповідно до п. 7 Правила користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45 на власника, наймача житлового приміщення, покладено обов`язок сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із наведеними нормами чинного законодавства споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Згідно із частиною першою ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом частини першої ст. 901 та частини першої ст. 903 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки.

Згідно положень частини першої статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

За положеннями вказаного Закону, власником приміщення є фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпорядження приміщенням. У разі спільної власності кількох співвласників рішення щодо управління майном приймається відповідно до закону. Споживачем є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

За період з квітня 2018 р. по лютий 2021 р. сума заборгованості по абонентському рахунку № НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , абонент ОСОБА_1 складає 5300,55 грн. (що підтверджується довідка-розрахунок від 12.03.2021 р.).

Згідно зі положеннями ст.ст. 526, 530, 611 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга ст. 625 Цивільного кодексу України).

Таким чином, у зв`язку із простроченням оплати за послуги з утримання будинку та прибудинкової території, вимоги позивача про застосування статті 625 Цивільного кодексу України та стягнення з відповідача нарахованої суми інфляційних втрат – 530,56 грн та суми трьох процентів річних – 279,39 грн. є обґрунтованими.

Враховуючи викладене, оцінюючи всі досліджені судом докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за надані житлово- комунальні послуги, є обґрунтованими, доведеними, у зв`язку з чим позов про стягнення з відповідача заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 5300, 55 грн підлягають задоволенню.

На підставі викладеного суд доходить до висновку про задоволення позову повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позов підлягає задоволенню повністю, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати в розмірі 2270,00 грн. (сплачений судовий збір).

Керуючись ст.ст.2, 7, 12, 141, 228-229, 258-260, 263 -265, 268 ЦПК України,

суд –

У Х В А Л И В:

Позовну заяву (уточнену) комунального підприємства «Михайлівський комунгосп Михайлівської селищної ради Василівського району Запорізької області», місцезнаходження: Запорізька область, Василівський район, смт. Михайлівка, вул. Пушкіна, 187, р/р НОМЕР_2 в ПАТ КБ «Приватбанк», ЄДРПО 37830847, МФО 313399, до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про стягнення заборгованості за наданими послугами з централізованого постачання холодної води – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства «Михайлівський комунгосп Михайлівської селищної ради Василівського району Запорізької області» борг за постачання холодної води в розмірі 5145 гривень 39 коп.; 582 гривні 56 коп.– витрати від інфляційних процесів, 279 гривень 39 коп. – 3% річних, а всього в розмірі 6007 (шість тисяч сім) гривень 46 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства «Михайлівський комунгосп Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області» витрати по оплаті судового збору в розмірі 2270,00 коп. (дві тисячі двісті сімдесят гривень) 00 копійок.

Повний текст рішення виготовлено 17 грудня 2021 року.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду через Михайлівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Михайлівського районного суду

Запорізької області Н.О.Кравченко