Рішення № 10197040, 29.06.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.06.10 р.                     Справа № 37/83                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Кварцяній О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Істейт”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 34627450

до Відповідача: Приватного підприємства „Ритуал-сервіс”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 30375924

про: стягнення богу в сумі 2200,00грн. за договором суборенди.

за участю уповноважених представників:

від Позивача – Приходько В.В. (за довіреністю б/н від 31.05.10р.);

від Відповідача – не з’явився.

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України судове засідання відкладалось з 18.05.2010р. на 01.06.2010р., з 01.06.2010р. на 29.06.2010р.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Істейт”, м. Донецьк (Позивач) звернулося до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного підприємства „Ритуал-сервіс”, м. Донецьк (далі – Відповідач) про стягнення богу в сумі 2200,00грн. за договором суборенди.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на порушення Відповідачем грошових зобов’язань за договором суборенди №6/09-ДПП 28.02.2009р. з суборендної плати за травень 20099р., внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надає договір суборенди №6/09-ДПП 28.02.2009р.; акт прийому-передачі від 01.03.2009р., рахунок-фактури, акт здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг); правоустановчі документи.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 11, 15, 525, 526, 530, 598, 797 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 202 Господарського кодексу України, ст.ст. 2, 12 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач надав витребувані документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.15-27, 32-37).

Відповідач у судові засідання не з’являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, хоча повідомлявся про судові засідання належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною у якості місцезнаходження згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 25), достовірність яких (відомостей) презюмується відповідно до ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, сформульовану в п. 4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. № 01-8/1228 та в п. 11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. № 01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов’язку щодо інформування Відповідача про судовий розгляд, тим більше, що обізнаність підтверджується відміткою на повідомлені про отримання поштового відправлення (а.с.40).

Позивач у судовому засіданні підтримав свою позицію, викладену письмово.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані Відповідачем документи та його неявка у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 цього Кодексу істотним чином не вливають на таку кваліфікацію і не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

28.02.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційним, технологічним центром „Донецькхарчопром, ЛТД” (Орендодавець) та Позивачем (Орендар) укладено договір оренди № 01-ДПП (а.с.а.с.34-36), згідно п. п. 1.1, 1.3. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, розташоване за адресою: 83112, м. Донецьк, вул. Туполева, 1а, для ведення господарської діяльності, строком до 31.12.2009р. Зазначене майно було передане в оренду 25.09.2009р., про що був складений та підписаний відповідний акт прийому-передачі (а.с.36 зворотна сторона).

Згідно умов п. 6.2 договору Орендар має право передавати за письмовою згодою Банку та Орендодавця орендоване майно в суборенду фізичним та юридичним особам в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Приналежність майна Орендодавцю на момент укладання вказаного договору оренди і в період формування стягуваної заборгованості (травень 2009р.) підтверджується змістом договору купівлі-продажу об’єктів нерухомості (будівель) від 25.09.2009р. (а.с.а.с.16-18). В день укладання означеного договору про відчуження Орендодавцем об’єкту оренди іншій особі, майно було повернуто Орендарем (Позивачем) за актом приймання-передачі (а.с.36 зворотна сторона).

28.02.2009р. між Позивачем (Орендар) та Відповідачем (Суборендар) був укладений договір суборенди нерухомого майна №06/09-ДПП (а.с.а.с. 7-9), згідно п.п. 1.1, 1.3. 10.1 якого Орендар передає, а Суборендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно – частину будівлі магазину, загальною площею 50,10кв.м., розташованого за адресою: 83112, м. Донецьк, вул. Туполева, 1а, для розташування офісу, строком до 31.12.2009р.

Згода на укладання означеного договору суборенди викладена у листі Орендодавця (а.с.37).

Згідно п.2.1 вказане майно було передане Відповідачу в суборенду, про що сторонами був складений відповідний акт прийому-передачі від 01.03.2009р. (а.с.10).

Розділом 3 договору суборенди передбачений розмір суборендної плати та порядок проведення розрахунків, зокрема:

-          щомісячна сума орендної плати визначається Орендарем та Суборендарем у розмірі 2200,00грн. з розрахунку 43,91грн. за 1 кв.м (п.3.1);

-          перерахування здійснюється Орендарем самостійно як передплата у розмірі 100% за наступний місяць не пізніше останнього дня поточного місяця (п.3.2);

-          Суборендар сплачує комунальні платежі: вода, електроенергія, опалення, каналізація та інші супутні витрати (телефон, Інтернет та таке інше). Розмір комунальних платежів та інших витрат вказується щомісячно в рахунку. Оплата комунальних послуг здійснюється протягом 5-ти календарних днів з моменту виставлення рахунку (п. 3.3);

-          Орендар щомісячно надає Суборендареві акт наданих послуг. Акт наданих послуг підписується Суборендарем протягом 5-ти днів.

На виконання умов договору Позивачем до надсилання позовної заяви до суду був виставлений (а.с.а.с.3, 4) рахунок-фактури №СФ-0002007 від 30.05.2009р. (а.с.4) за оренду приміщення за травень 2009р. на суму 2200,00грн. та складений акт здачі-приймання робіт (надання послуг) (а.с.12) на зазначену суму, який не був підписаний Відповідачем.

У зв’язку із несплатою Відповідачем означеного рахунку Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України не скористався та ухилився від підписання складеного Позивачем акту звірення розрахунків станом на 01.05.2010р. (а.с.21).

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню в повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні до виконання прострочених грошових зобов’язань.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються, насамперед, відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договору.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату, що, виходячи із приписів ч. 3 ст.774 Цивільного кодексу України у повній мірі відноситься і до суборендної плати.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір суборенди є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов’язань визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.286 Господарського кодексу України орендна, а отже – і суборендна плата вноситься орендарем (суборендарем) незалежно від наслідків господарської діяльності.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином Відповідач не мав правових підстав ухилятися від сплати суборендної плати за травень 2009р. 100% попередньою оплатою не пізніше останнього дня квітня 2009р. згідно визначених умов договору суборенди №6/09-ДПП 28.02.2009р..

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином, тоді як їх невиконання або неналежне виконання є порушенням у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

Як вбачається із матеріалів справи і Відповідачем належних у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказів іншого не надано - Суборендарем не сплачена грошова сума в розмірі 2200грн. суборенди за травень 2009р.

У такому випадку Відповідач є таким, що їх прострочив відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України здійснення платежів перед Позивачем.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання та у разі прострочення на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Перевіривши відповідність розрахунку заявленої до стягнення суми умовам договору суборенди та іншим матеріалам справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог щодо сплати заборгованості за договором суборенди №6/09-ДПП 28.02.2009р.у розмірі 2200,00 грн.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати стягуються з Відповідача на користь Позивача у повному обсягу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Істейт”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 34627450) до Приватного підприємства „Ритуал-сервіс”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 30375924) про стягнення богу в сумі 2200,00грн. за договором суборенди задовольнити у повному обсягу.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Ритуал-сервіс”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 30375924) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Істейт”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 34627450) заборгованість за договором суборенди №6/09-ДПП в сумі 2200,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Приватного підприємства „Ритуал-сервіс”, м. Донецьк, (ідентифікаційний код 30375924) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Істейт”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 34627450) відшкодування витрат по сплаті державного мита у сумі 102,00грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його підписання, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання протягом зазначеного строку – після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо рішення не буде скасовано.

За згодою присутнього представника Позивача у судовому засіданні 29.06.2010р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст судового рішення підписано 29.06.2010р.

5. Рішення може бути оскаржене через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його підписання або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя