Рішення № 10197042, 29.06.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.06.10 р.                     Справа № 37/77пд                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Кварцяній О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Виконуючого обов’язки Прокурора Іллічівського району м. Маріуполя в інтересах держави в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь, ідентифікаційний код 23599040

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Паллада”, м. Маріуполь, ідентифікаційний код 20341401

про: розірвання договору оренди №1025-Ж від 02.06.2008р.

за участю уповноважених представників:

від Прокурора – Пономарьов О.О. (посвідчення № 2644 дійсне до 14.07.2010р.);

від Позивача – не з’явився;

від Відповідача – не з’явився.

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України судове засідання відкладалось з 18.05.2010р. на 01.06.2010р., з 01.06.2010р. на 29.06.2010р.

СУТЬ СПРАВИ:

Виконуючий обов’язки Прокурора Іллічівського району м. Маріуполя (далі – заявник позову) звернувся до Господарського суду Донецької області в інтересах держави в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь (далі – Позивач) з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Паллада”, м. Маріуполь (далі – Відповідач) про визнання договору оренди №1025-Ж від 02.06.2008р. неукладеним та зобов’язання повернути у комунальну власність територіальної громади м. Маріуполя нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Маріуполь, вул. Урицького, 99, загальною площею 118,4кв.м. із чужого незаконного володіння.

В обґрунтування позовних вимог Заявник позову посилається на ухилення Відповідача як орендаря від прийняття об’єкту оренди за актом приймання-передачі згідно умов договору на довгострокову оренду нежитлового приміщення №1025-Ж від 02.06.2008р.

На підтвердження вказаних обставин Заявник позову надає договір на довгострокову оренду нежитлового приміщення №1025-Ж від 02.06.2008р., витяг з державного реєстру право чинів, листи - повідомлення.

Нормативно свої вимоги Прокурор обґрунтовує ст.ст. 2, 29 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 324, 327, 387, 615, 638, 640, 651, 765, 1212 Цивільного кодексу України, ст. 181 Господарського кодексу України, ст.5 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ст. 20 Закону України „Про прокуратуру”.

Позивачем спільно із Прокурором в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України була подана заява №б/н від 01.06.2010р. (а.с.22) про зміну предмету позову, в якій заявлені вимоги про розірвання спірного договору у зв’язку із порушенням Орендарем його істотних умов. Крім того, Позивачем надані додаткові документи додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с. 23-35,43-45) та клопотання про проведення судового засідання без участі свого представника (а.с. 41).

Відповідач у судові засідання не з’являвся, процесуальним правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України не скористався, хоча належним чином повідомлявся про розгляд справи шляхом своєчасного надсилання ухвал за декількома адресами, визначеними за матеріалами справи та відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.34), достовірність яких (відомостей) презюмується положеннями ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”.

У світлі висновків Вищого господарського суду України, викладених в п. 11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” від 15.03.2007р. № 01-8/123, таке повідомлення Відповідача вважається належним, оскільки до повноважень суду не віднесено установлення фактичного місцезнаходження фізичних осіб.

У судовому засіданні 29.06.2010р. Прокурор підтримав остаточні вимоги, викладені в заяві б/н від 01.06.2010р. (а.с.22)

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані Відповідачем документи, а також – неявка його представника та представника Позивача у судове засідання 29.06.2010р. у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 цього Кодексу істотним чином не вливають на таку кваліфікацію і не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Вислухавши у судових засіданнях Прокурора та представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

02.06.2008р. між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) був укладений договір на довгострокову оренду нежитлового приміщення №1025-Ж (а.с.а.с. 6-9), згідно п.п.1.1., 8.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення, що належать до комунальної власності територіальної громади, загальною площею 118,40 кв. м., розташоване за адресою: м. Маріуполь, вул. Урицького, 99, для використання під офіс, строком до 27.06.2018р.

12.11.2008р. означений договір був посвідчений нотаріально та зареєстрований у державному реєстрі правочинів (а.с.10).

Як вбачається із Свідоцтва про право власності на нерухоме майно (а.с.23) та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.24) об’єкт оренди є комунальною власністю та належить територіальній громаді м. Маріуполя в особі Маріупольської міської ради.

За змістом п. 2.4. Положення про Управління міського майна маріупольської міської ради (а.с.а.с. 32, 33) здійснення повноважень орендодавця міського комунального майна віднесено, серед іншого, до основних напрямків роботи Позивача.

Відповідно п.2.1. означеного договору оренди вступ Орендаря у тимчасове платне володіння та користування приміщенням наступає на підставі договору та свідоцтва на право довгострокової оренди нежитлових приміщень міської комунальної власності з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі вказаного нежитлового приміщення.

Пунктом 4.1. договору серед обов’язків Орендодавця зокрема встановлено у 10-ти денний термін після укладання договору оренди здати приміщення згідно акту прийому-передачі.

Умовами п. 4.2. договору оренди сторони визначили, у тому числі, наступні зобов’язання Орендаря:

-          своєчасно та у повному обсягу вносити орендну плату та сплачувати за послуги з обслуговування;

-          використовувати приміщення виключно за цільовим призначенням;

-          утримувати орендоване приміщення у повному полагодженні. Забезпечувати збереження та нести відповідальність за цілісність прийнятого майна. Запобігати його пошкодженню та знищенню. Дотримуватись санітарних та протипожежних норм, екологічних та інших норм у процесі володіння та користування орендованим майном;

-          застрахувати орендоване приміщення, обладнання та інвентар від знищення та пошкодження після укладання договору оренди, протягом одного місяця;

-          у випадку припинення дії цього договору негайно повернути об’єкт оренди Орендодавцю згідно акту прийому-передачі;

-          укласти договори з відповідними експлуатаційними організаціями та сплачувати витрати за комунальні послуги (балансоутримувач нежитлового приміщення, міськводоканал, тепломережа, міськгаз, телеком, ВПЕМ). Вищевказані договори надати Орендодавцю в 15-ти денний термін для зберігання споживчих властивостей об’єкта оренди, передбачених п. 1.1. цього договору та інші.

Положеннями п.п. 8.1., 8.3. визначено, що цей договір оренди набирає сили з момент нотаріального посвідчення та державної реєстрації, і може бути достроково розірваний за ініціативою однієї із сторін за рішенням господарського суду у випадку невиконання обов’язків та з інших підстав, які передбачені законодавчими актами України.

Позивач неодноразово направляв Відповідачу повідомлення про необхідність прибути до управління для підписання акту прийому-передачі (а.с.а.с.11-13), які поверталися без отримання (а.с.а.с.26-28).

28.05.2010р. була проведена перевірка мети використання нежитлового приміщення, в ході якої було встановлено, що нежитлове приміщення зачинене, вхід в приміщення знаходиться в незадовільному стані, про що було складено відповідний акт (а.с.29).

За таких обставин Прокурор звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Заявою про зміну предмету позову, наданою у судовому засідання 01.06.2010р. (а.с.22) Позивач та Прокурор сформулювали остаточні позовні вимоги. Відповідач процесуальним правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, хоча належним чином повідомлявся про розгляд справи.

Суд розглядає справу в контексті позовних вимог, викладених у заяві №б/н від 01.06.2010р. (а.с.22) – про розірвання спірного договору оренди у зв’язку із порушенням істотних умов, оскільки згідно ст.ст.22, 29 Господарського процесуального кодексу України позивач спільно із прокурором – ініціатором позову управнений до прийняття рішення змінити предмет позову.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги Прокурора до Відповідача такими, що підлягають задоволенню в повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому застосуванні наслідків невиконання істотних умов договору у вигляді розірвання договору.

Враховуючи статус сторін та об’єкту оренди, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) щодо визначеного у позовній заяві періоду, регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України, Законом України „Про оренду державного та комунального майна” та умовами договору про оренду №1025-Ж від 02.06.2008р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір про оренду №1025-Ж від 02.06.2008р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов’язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання зобов’язань, передбачених спірним договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст. 188 цього Кодексу.

За змістом ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути розірвано на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Виходячи з підстав цих вимог позову, у розумінні їх визначення в абз. 2 п. 3.7. Роз’яснення Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” від 18.09.1997р. № 02-5/289, Заявник позову наполягає на розірванні договору як на наслідку порушення умов договору з боку Відповідача відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, ст. 10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, спірного договору у вигляді (порушення) невиконання обов’язку щодо підписання акту прийому-передачі, не використанням приміщення за цільовим призначенням, не здійснення страхування орендованого приміщення, обладнання та інвентарю від знищення та пошкодження після укладання договору оренди, протягом одного місяця.

Означені доводи судом розцінюються як обґрунтовані з огляду на таке:

Як вже зазначалося, за змістом ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Загальні вимоги до виконання зобов’язання сформульовані в ст. 526 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Умови про підписання акту прийому-передачі, використання приміщення за цільовим призначенням, страхування орендованого приміщення, обладнання та інвентарю від знищення та пошкодження після укладання договору оренди, протягом одного місяця згідно Закону України „Про оренду державного та комунального майна” віднесені до істотних умов договору оренди у розумінні ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України.

Дотримання зазначених умови є обов’язковим для Відповідача згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, а їх порушення зумовлює правомірність ініціювання питання про розірвання договору згідно ч. 3 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Більш того, ухилення від прийняття об’єкту оренди в користування за умов чинності договору, з одного боку – унеможливлює отримання орендних платежів та оплати послуг Орендодавця, а, з іншого боку – унеможливлює передання цього об’єкту у користування іншим особам (з огляду на наявне обтяження у вигляді існуючого права оренди у Відповідача) з метою забезпечення ефективного використання комунальної власності – мети, задля досягнення якої укладався спірний договір Орендодавцем.

Зазначені вимоги спірного договору, що формулюють істотні умови, Відповідачем невиконані – належних у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказів іншого до матеріалів справи не надано. Відтак, суд вважає за можливе констатувати наявність істотного порушення умов договору у розумінні ст.ст. 610, 651 Цивільного кодексу України, одним із наслідків якого (порушення) згідно ст. 611 цього Кодексу законодавець визначає розірвання договору.

Отже, викладене, за висновком суду, вказує на наявність достатньої у розумінні ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України підстави для дострокового розірвання спірного договору оренди. Такий висновок узгоджується із позицією Вищого господарського суду України, викладеною в абз. 2 п.13 Роз’яснення „Про деякі питання практики застосування Закону України "Про оренду державного та комунального майна” від 25.05.2000 р. N 02-5/237.

Положення ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України вимагають дотримання порядку розірвання, встановленого ст. 188 Господарського кодексу України. Проте, у світлі приписів ст. 124 Конституції України та висновків Конституційного Суду України, викладених у рішенні від 09.07.2002р. №15-рп/2002 обставини дотримання/недотримання такого порядку взагалі не впливають на можливість застосування судовим відповідного способу захисту порушених прав Позивача. Аналогічна правова позиція сформульована в п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482.

За таких обставин, вимоги Прокурора та Позивача про розірвання спірного договору підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають стягненню з Відповідача в доход державного бюджету, оскільки Заявник позову у встановленому порядку звільнений від їх сплати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Виконуючого обов’язки Прокурора Іллічівського району м. Маріуполя в інтересах держави в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь (ідентифікаційний код 23599040) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Паллада”, м. Маріуполь, (ідентифікаційний код 20341401) про розірвання договору оренди №1025-Ж від 02.06.2008р. задовольнити повністю.

2. Розірвати договір оренди №1025-Ж від 02.06.2008р., укладений між Управлінням міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь (ідентифікаційний код 23599040) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Паллада”, м. Маріуполь (ідентифікаційний код 20341401).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Паллада”, м. Маріуполь, (ідентифікаційний код 20341401) в доход державного бюджету державне мита в сумі 85грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання протягом зазначеного строку – після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 29.06.2010р. оголошений та підписаний повний текст рішення.

5. Рішення може бути оскаржене через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя