Рішення № 10196896, 24.06.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.06.10 р.                     Справа № 15/69-63                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.

при секретарі судового засідання Гутевич С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Медіакомпанія слово”, м.Запоріжжя

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Агентство розповсюдження періодичних видань”, м.Донецьк

про стягнення 33547грн.34коп.

В засіданні брали участь представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

У вересні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіакомпанія Слово" звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство розповсюдження періодичних видань" про стягнення заборгованості в розмірі 33547грн.34коп.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 11.09.2009р., залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 16.11.2009р., позовну заяву повернуто без розгляду на підставі ст.58, п.5 частини першої ст.63 ГПК України, виходили з того, що позивач порушив правила об’єднання кількох вимог в одному позові, передбачені ст.58 ГПК України.

Відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 19.01.2010р. на новий розгляд до господарського суду Донецької області надійшла справа №15/69-63 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Медіа компанія слово”, м.Запоріжжя до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Агентство розповсюдження періодичних видань”, м.Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 33547грн.34коп., у зв`язку із скасуванням ухвали господарського суду Донецької області від 11.09.2009р. та постанови Донецького апеляційного господарського суду від 16.11.2009р.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договори №1/09 від 21.12.2008р., №75/08 від 01.01.2008р., специфікації до вказаних договорів, видаткові накладні №РН-0001345 від 02.10.2008р., №РН-0001395 від 09.10.2008р., №РН-0001442 від 16.10.2008р., №РН-0001528 від 30.10.2008р., №РН-0001579 від 06.11.2008р., №РН-0001723 від 27.11.2008р., №РН-0001883 від 25.12.2008р., №РН-0001893 від 30.12.2008р., №РН-00000010 від 08.01.2009р., №РН-0000028 від 15.01.2009р., №РН-0000055 від 22.01.2009р., №РН-0000076 від 29.01.2009р., №РН-0000095 від 05.02.2009р., №РН-0000113 від 12.02.2009р., №РН-0000139 від 19.02.2009р., №РН-0000158 від 26.02.2009р., №РН-0000177 від 05.03.2009р., №РН-0000195 від 12.03.2009р., №РН-0000216 від 19.03.2009р., №РН-0000239 від 26.03.2009р., №РН-0000257 від 02.04.2009р., №РН-0000281 від 09.04.2009р., №РН-0000298 від 16.04.2009р., накладні №А09-85434/1 від 15.05.2009р., №А09-84355/1 від 14.04.2009р., №А09-83174/1 від 14.03.2009р., №А09-81798/1 від 13.02.2009р., №А09-80649/1 від 17.01.2009р., №01/11/2008 від 01.11.2008р., №А08-22420/1 від 17.11.2008р., №А08-20923/1 від 18.10.2008р., №А08-19166/1 від 12.09.2008р., акти звірки взаєморозрахунків станом на 29.01.2009р., 05.03.2009р., банківські виписки.

Відповідач, який належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами господарського суду, заявлені позовні вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, у судове засідання не з`явився, тому згідно ст.75Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.

11.05.2010р. позивачем надана заява про уточнення позовних вимог б/н від 29.04.2010р., відповідно з якою останній зазначає, що правовідносини сторін згідно наявних у справі видаткових накладних виникли на підставі договору №75/08 від 01.01.2008р.; одночасно позивачем зменшено розмір позовних вимог. Так, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 32308грн.14коп.

Крім того, 17.06.2010р. позивачем надана заява про зміну підстави позову, відповідно з якою останній зазначає, що між сторонами виникли господарсько-майнові відносини на підставі наявних у справі видаткових накладних, тобто правовідносини сторін є позадоговірними; та просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 32311грн.56коп.

Суд розглядає змінені та зменшені позовні вимоги з урахуванням вищевказаної заяви.

Розгляд справи судом відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст.ст.20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

За твердженням позивача, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Медіакомпанія Слово" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агентство розповсюдження періодичних видань" досягнуто згоди про поставку на адресу останнього продукції.

Відповідно до ч.1, 2 ст.205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За приписом ч.1 ст.206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Крім того, ст.218 ЦК України встановлює, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

За твердженням позивача, на виконання умов домовленості останнім на адресу відповідача здійснена поставка продукції, що підтверджується видатковими накладними №РН-0001345 від 02.10.2008р., №РН-0001395 від 09.10.2008р., №РН-0001442 від 16.10.2008р., №РН-0001528 від 30.10.2008р., №РН-0001579 від 06.11.2008р., №РН-0001723 від 27.11.2008р., №РН-0001883 від 25.12.2008р., №РН-0001893 від 30.12.2008р., №РН-00000010 від 08.01.2009р., №РН-0000028 від 15.01.2009р., №РН-0000055 від 22.01.2009р., №РН-0000076 від 29.01.2009р., №РН-0000095 від 05.02.2009р., №РН-0000113 від 12.02.2009р., №РН-0000139 від 19.02.2009р., №РН-0000158 від 26.02.2009р., №РН-0000177 від 05.03.2009р., №РН-0000195 від 12.03.2009р., №РН-0000216 від 19.03.2009р., №РН-0000239 від 26.03.2009р., №РН-0000257 від 02.04.2009р., №РН-0000281 від 09.04.2009р., №РН-0000298 від 16.04.2009р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Для всебічного та об`єктивного розгляду справи господарський суд своїми ухвалами зобов’язав відповідача надати письмові пояснення стосовно наявності підписів та печаток відповідача на видаткових накладних №РН-0001345 від 02.10.2008р., №РН-0001395 від 09.10.2008р., №РН-0001442 від 16.10.2008р., №РН-0001528 від 30.10.2008р., №РН-0001579 від 06.11.2008р., №РН-0001723 від 27.11.2008р., №РН-0001883 від 25.12.2008р., №РН-0001893 від 30.12.2008р., №РН-00000010 від 08.01.2009р., №РН-0000028 від 15.01.2009р., №РН-0000055 від 22.01.2009р., №РН-0000076 від 29.01.2009р., №РН-0000095 від 05.02.2009р., №РН-0000113 від 12.02.2009р., №РН-0000139 від 19.02.2009р., №РН-0000158 від 26.02.2009р., №РН-0000177 від 05.03.2009р., №РН-0000195 від 12.03.2009р., №РН-0000216 від 19.03.2009р., №РН-0000239 від 26.03.2009р., №РН-0000257 від 02.04.2009р., №РН-0000281 від 09.04.2009р., №РН-0000298 від 16.04.2009р. Однак вимоги суду відповідачем не виконані, відповідні пояснення не надані.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, суд вважає, що фактичне отримання відповідачем товару, зазначеного у видаткових накладних №РН-0001345 від 02.10.2008р., №РН-0001395 від 09.10.2008р., №РН-0001442 від 16.10.2008р., №РН-0001528 від 30.10.2008р., №РН-0001579 від 06.11.2008р., №РН-0001723 від 27.11.2008р., №РН-0001883 від 25.12.2008р., №РН-0001893 від 30.12.2008р., №РН-00000010 від 08.01.2009р., №РН-0000028 від 15.01.2009р., №РН-0000055 від 22.01.2009р., №РН-0000076 від 29.01.2009р., №РН-0000095 від 05.02.2009р., №РН-0000113 від 12.02.2009р., №РН-0000139 від 19.02.2009р., №РН-0000158 від 26.02.2009р., №РН-0000177 від 05.03.2009р., №РН-0000195 від 12.03.2009р., №РН-0000216 від 19.03.2009р., №РН-0000239 від 26.03.2009р., №РН-0000257 від 02.04.2009р., №РН-0000281 від 09.04.2009р., №РН-0000298 від 16.04.2009р. підтверджується підписом представника відповідача на вищезазначених накладних та печаткою підприємства, а отже прийнятий відповідачем без заперечень.

За приписом ст.181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини (ч.2 п.1 ст.11 ЦК України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, між сторонами виникли зобов`язувальні правовідносини у результаті фактичних дій сторін, направлених на встановлення цих правовідносин.

Отже, угода укладена між сторонами шляхом підписання вищезазначених видаткових накладних відповідачем.

Згідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, прийнявши продукцію від позивача, у відповідача виникло зобов`язання щодо оплати отриманого товару.

За твердженням позивача, відповідач всупереч вимогам договору та закону, вартість отриманого товару оплатив частково (що підтверджує відповідними банківськими виписками) та здійснив часткове повернення товару (що підтверджує відповідними накладними на повернення товару №А09-85434/1 від 15.05.2009р., №А09-84355/1 від 14.04.2009р., №А09-83174/1 від 14.03.2009р., №А09-81798/1 від 13.02.2009р., №А09-80649/1 від 17.01.2009р., №01/11/2008 від 01.11.2008р., №А08-22420/1 від 17.11.2008р., №А08-20923/1 від 18.10.2008р., №А08-19166/1 від 12.09.2008р.), у зв`язку з чим за останнім утворилась заборгованість в розмірі 32308грн.14коп.

Відповідно до вимог ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки строк оплати сторонами не встановлювався, в даному випадку, суд вважає за необхідне при встановлені моменту виникнення зобов`язання відповідача щодо оплати отриманої продукції застосувати положення ч.2 ст.530 ЦК України, на підставі якої зобов`язання щодо оплати поставленого товару виникає у відповідача після спливу семиденного строку з моменту пред`явлення позивачем грошової вимоги.

Так, у зв`язку з несплатою залишку боргу позивачем 11.06.2010р. на адресу відповідача направлена претензія вих.№54 від 02.06.2009р. про погашення заборгованості за поставлений товар в розмірі 33547грн.34коп. (докази направлення вказаної претензії наявні в матеріалах справи). Як зазначено позивачем, дана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Як зазначено вище, відповідач оплатив частково вартість отриманого товару та здійснив часткове повернення товару, таким чином на день винесення рішення заборгованість відповідача перед позивачем складає 32311грн.56коп.

Крім того позивач 18.06.2010р. повторно направляв претензію вих..№22 від 17.06.2010р. з вимогою сплатити заборгованість в розмірі 32311грн.56коп. до 22.06.2010р. (докази направлення наведеної претензії залучені до матеріалів справи).

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається (ст.525 ЦК України).

Аналогічно, ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Таким чином, позивач свої зобов`язання за домовленістю сторін виконав належним чином, здійснивши поставку відповідної продукції, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач свої зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати отриманої продукції не виконав, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість в розмірі 32311грн.56коп.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за поставлений товар, суд робить висновок, що заборгованість в розмірі 32311грн.56коп. не погашена до теперішнього часу.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Медіакомпанія слово”, м.Запоріжжя щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 32311грн.56коп.є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають розподілу між сторонами в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.11, 205, 206, 218, 509, 525, 526, 530, 692 Цивільного кодексу України, ст.174, 181, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 49, 75, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Медіакомпанія слово”, м.Запоріжжя, до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Агентство розповсюдження періодичних видань”, м.Донецьк, про стягнення заборгованості в розмірі 32311грн.56коп. – задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агентство розповсюдження періодичних видань” (за адресою: проспект Дзержинського, буд.8, кв.13, м. Донецьк, 83000, код ЄДРПОУ 32123586) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Медіакомпанія слово” (за адресою: вул.Героїв Сталінграду, б.48, кв.87, м.Запоріжжя, 690024; фактична адреса: проспект Леніна, 152, м.Запоріжжя, 69095; код ЄДРПОУ 35258901) суму основного боргу в розмірі 32311грн.56коп. витрати по сплаті державного мита в сумі 323грн.12коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 303грн.40коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У судовому засіданні 24.06.2010р. оголошено повний текст рішення.

Суддя