Рішення № 101952787, 09.12.2021, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/16826/21

Провадження № 2/686/5101/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

09.12.2021 м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Стефанишина С.Л.,

при секретарі судового засідання - Гузовій Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

13 липня 2021 року АТ «Акцент-Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з останнього заборгованість станом на 18.06.2021 року за кредитним договором б/н від 26.09.2019 року в розмірі 17228,45 грн. та судовий збір у розмірі 2270 грн.

В обґрунтування позовних вимог АТ «Акцент-Банк» посилається на те, що на підставі Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку від 26.09.2019 року ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою укладання договору б/н та отримання кредитної картки. На підставі вказаної Анкети-Заяви відповідач отримав кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44,40 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-Заява разом з Умовами та правилами і Тарифами, які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком кредитний договір. Отримавши кредитні кошти, відповідач належним чином не виконував взяті на себе зобов`язання за укладеним кредитним договором, а тому станом на 18.06.2021 року має заборгованість в сумі 17228,45 грн., яка складається з наступного: 11689,14 грн. - заборгованості за кредитом, 5539,31 грн. - заборгованості по відсоткам.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02.08.2021 року справу призначено до судового розгляду у спрощеному позовному проваджені.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься клопотання представника позивача, у якому він просив розгляд справи провести у його відсутність, позов підтримав в повному обсязі. У разі неявки в судове засідання відповідача, не заперечував проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, причини неявки до суду не повідомив, відзив не подав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

09 грудня 2021 року судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи з ухваленням заочного рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у справі, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 26.09.2019 року звернувся до АТ «Акцент-Банк» з метою отримання кредиту, у зв`язку з чим ним була підписана анкета-заява №б/н від 26.09.2019 року про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку. У заяві зазначено, що ОСОБА_1 згоден з тим, що підписана ним Анкета-Заява разом з Умовами та Правилами і Тарифами складає між ним та Банком договір про надання банківських послуг, а також те, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які погодився отримати шляхом самостійної роздруківки з офіційного сайту https://a-bank.com.ua/terms.

Зі змісту позову вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами та кредитною карткою, періодично витрачаючи кредитні кошти та погашаючи частину заборгованості.

На підтвердження вказаних обставин АТ «Акцент-Банк» надало суду: копію Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку від 26.09.2019 року, витяг з Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ «Акцент-Банк»; витяг з Тарифів користування кредитної картки «Зелена»; копію паспорта споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка»; розрахунок заборгованості за договором б/н від 26.09.2019 року станом на 18.06.2021 року.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором б/н від 26.09.2019 року, станом на 18.06.2021 року у відповідача перед банком існує заборгованість в сумі 17228,45 грн., яка складається з наступного: 11689,14 грн. - заборгованості за кредитом, 5539,31 грн. - заборгованості по відсоткам.

Так, згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно зі ст. 1050 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу України.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку позивач АТ "А-БАНК").

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Аналіз доказів, наданих позивачем, у контексті приведених вище норм, свідчить про безпідставність заявлених позовних вимог, оскільки у анкеті-заяві позичальника відсутні відомості про видачу відповідачу будь-якої кредитної картки, умови кредитування у вказаній анкеті не зазначені, зокрема не зазначено встановлений Банком кредитний ліміт на картковий рахунок, строк дії договору, не зазначена процентна ставка, а також відповідальність за невиконання умов кредитного договору, у вигляді неустойки.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 26.09.2019 року, посилався на Витяг з Тарифів користування кредитною карткою "Зелена", Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ "А-Банк", які розміщені на сайті: https://a-bank.com.ua/terms як невід`ємні частини спірного договору.

Витягом з Тарифів користування кредитною карткою "Зелена" та Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в АТ "А-Банк", що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору, позовну давність щодо вимог банку, та інші умови.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяги з Тарифів користування кредитною карткою "Зелена" та з Умов та Правил надання банківських послуг в АТ "А-Банк", в яких зазначено і тарифи обслуговування кредитних карт, які розміщені на сайті: https://a-bank.com.ua/terms розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи 26.09.2019 року заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ "А-Банк", а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування. Оскільки, як вбачаєься із наданих доказів, паспорт споживчого кредиту за программою «Кредитна картка», не містить підпису відповідача.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, Тарифи обслуговування кредитних карт "Зелена", відсутність в анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в АТ "А-Банк" і Тарифи користування кредитною карткою "Зелена" не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Крім того суд приходить до висновку, що відсутні підстави вважати, що рахунок, наданий відповідачу, відкрито саме на підставі анкети-заяви від 26.09.2019 року, підписаної відповідачем.

Виписка по рахунку, як підтвердження видачі ОСОБА_1 будь-яких коштів банком на підтвердження зазначених обставин, позивачем також не надана.

У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (ч. 1 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Згідно з п. 22 ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Конституційний Суд України у рішенні щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22.11.1996р. № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11.07.2013р. у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи ч. 4 ст. 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно - правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

Таким чином, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору із ОСОБА_1 АТ «Акцент-Банк» дотримався вимог, передбачених ч. 2 ст. 11 Закону «Про захист прав споживачів» щодо повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Такі висновки відповідають правовим позиціям, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 р. у справі № 342/180/17-ц (провадження № 14-131цс19), у постановах Верховного Суду від 14.08.2019 р. у справі № 229/1953/16-ц (провадження № 61-32390св18), від 21.08.2019 р. у справі № 643/5386/17-ц (провадження № 61-2699св18), від 16.08.2019 р. у справі №595/290/17-ц (провадження № 61-29972св18), які в силу ч. 2 ст. 416 ЦПК України є обов`язковими для застосування судами в аналогічних правовідносинах.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обов`язок позивача з доказування розміру належної до стягнення з відповідача суми боргу, залишився не виконаним. При цьому суд враховує, відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем в порушення положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, не надано суду належних та допустимих доказів визначення сторонами розміру кредиту, отримання відповідачем суми кредиту, а також ознайомлення відповідача, як споживача послуг, з процентною ставкою по кредиту, що в свою чергу виключає стягнення заборгованості за непідтвердженими кредитними правовідносинами, у зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають. Належні докази про укладання сторонами саме кредитного договору б/н від 26.09.2019 року суду не надані.

Судові витрати у справі складаються з судового збору, сплаченого позивачем за подання позовної заяви до суду, в сумі 2270 грн., які не підлягають до стягнення так, як в позові відмовлено.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 5, 7, 10, 12, 13, 17, 18, 81, 141, 247, 259, 263-267, 268, ч. 1, 2 ст. 273, ч. 1 ст. 352, ст. 354 ЦПК України, ст. ст. 207, 247, 526, 527, 530, 610, 625, 633, 634, 638, 1048, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя С.Л. Стефанишин