Рішення № 10192796, 25.06.2010, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

Cправа № 2 726/10

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

25 червня 2010 року Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі : головуючого судді Верьовочнікова В.М.

при секретарі Росовській О.Ю.

із участю : - представника позивача Когут Т.С.

- відповідачки ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жмеринка справу за позовом Жмеринського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів,

У С Т А Н О В И В:

Прокурор 29.03.2010 року звернувся з даним позовом до суду, в якому зазначив, що ОСОБА_3 є матірю малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Посилаючись на виплату ОСОБА_3, як особі, застрахованій в системі загальнообовязкового державного соціального страхування, відповідачем щомісячної допомоги по догляду за дитиною у розмірі, який не відповідає вимогам ст.15 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми», прокурор просив визнати протиправною бездіяльність управління праці та соціального захисту населення Жмеринської райдержадміністрації щодо нарахування вказаної допомоги у заниженому розмірі за 2009 рік, а також зобовязати відповідача провести за вказаний термін перерахунок недоплаченої допомоги по догляду за дитиною в розмірі у відповідності до визначеного законом розміру.

Прокурор та позивачка ОСОБА_3 в судове засідання не зявились, подавши письмові заяви про розгляд справи у їх відсутність, у яких підтримали заявлені вимоги.

Представник відповідача, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, також не зявилась до суду та подала письмову заяву про розгляд справи у її відсутність. При попередньому розгляду справи були представлені письмові заперечення позову відповідачем із посиланням на виплату оспорюваної допомоги у відповідності до розміру, визначеному п.п.7,8 п.23 Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів», яким визначено виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, що дорівнює різниці: з 1 січня 2008 року 50 відсотками, з 1 січня 2009 року 75 відсотками, з 1 січня 2010 року 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленому для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сімї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, але не менше 130 грн. Про визнання позову в подальшому не заявлено.

Вивчивши позовну заяву, заперечення позову, дослідивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п.2 ч.1 ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо спорів з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них. Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації встановленого гарантованого державою рівня матеріальної підтримки сімей з дітьми у загальній системі соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України «Про державну допомогу сімям з дітьми».

Згідно ч.1 ст.13 даного Закону право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновлювач, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною. У відповідності до змісту ч.1 ст.14 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку включно.

Відповідно ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Таким чином, згідно вказаних норм при визначення розміру допомоги по догляду за дитиною за основу її нарахування приймається прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

В судовому засіданні встановлено, що розрахунок даної допомоги позивачці ОСОБА_3 відповідачем здійснено відповідно до внесених змін до вказаних норм Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми», що підтверджено також письмовими запереченнями представника відповідача та довідкою останнього від 26.02.2010 року (а.с.6).

Обставини наявності у позивачки відповідного правового статусу щодо отримання щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, передбаченої ст.15 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми», представником відповідача не заперечені.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ч.4 ст.8 ЦПК України, у разі невідповідності правового акта закону України або міжнародному договору, згода на обовязковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.

Пунктом 23 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» викладено в новій редакції ст.15 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми», чим звужений розмір визначеної нею державної допомоги.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, повязану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалось, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів статтею 22 Конституції України не допускається.

Відповідно до положень Конституції України, найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави (ст.3), права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (стаття 21), їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений (стаття 22).

За змістом положень частин 2 і 3 статті 22 Основного Закону України конституційні права гарантуються, а держава повинна утримуватись від прийняття будь-яких актів, які призводили б до скасування чи звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 були визнані неконституційними, зокрема, положення п.23 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Тому суд не приймає до уваги доводів представника відповідача щодо належного розрахунку щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, так як її виплата та перерахунок позивачці повинен бути здійснений за попередньо діючою редакцією норм ст.15 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми» в редакції, яка була чинною до внесення змін Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», тобто з урахуванням прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Суд також не приймає доводів відповідача щодо відсутності коштів Державного бюджету на їх виплату, оскільки згідно змісту статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права."

Так, при розгляді справи "Кечко проти України" Європейський Суд з прав людини зазначив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (п.23 рішення суду).

Європейський Суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобовязань (п.23 рішення суду в справі "Бурдов проти Росії").

Враховуючи, що обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, судовий збір слід віднести на рахунок держави.

Керуючись ст.5, 8, 10, 60, 61, 174, 209, 210, 212-214 ЦПК України, ст.3, 21, 22 Конституції України, ст.1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 13-15 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми», Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 р., суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканки АДРЕСА_1, на користь Жмеринського міськрайонного центру зайнятості (м.Жмеринка Вінницької області, вул. Урицького, 19, р/р №37177304900006 в УДК Вінницької області, МФО802015, код 21727732) 268 гривень 65 копійок зайво сплачених коштів допомоги по безробіттю за період з 13 травня по 04 червня 2009 року.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканки АДРЕСА_1, на користь держави 51 гривню судового збору (р/р 31418537700006 в Банку ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015, код ЄДРПОУ 34701261) та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (р/р 31213259700006 в Банку ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015, код ЄДРПОУ 34701261).

Рішення набирає законної сили після закінчення строків його оскарження.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана апеляційному суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або без попереднього подання останньої, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

С У Д Д Я :