Ухвала суду № 101901673, 03.12.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/55677/20-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2021 року Печерський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Ільєвої Т.Г.

при секретарі судового засідання Ємець Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві подання Березанського міського відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване в установленому порядку, -

В С Т АН О В И В :

До провадження судді Ільєвої Т.Г. надійшло подання начальника відділу Березанського міського відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Іораш Світлани, згідно вимог якого остання просить суд звернути стягнення на нерухоме майно: земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,0865, яка належить ОСОБА_1 та не зареєстроване в установленому порядку.

Мотивуючи подання виконавець вказує, що боржник в добровільному порядку не виконує судове рішення, проте в ході проведення виконавчих дій державним виконавцем встановлено, що за боржником на праві власності перебуває земельна ділянка площею 0,0865 за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю, виданим виконкомом Березанської міської ради І-КВ №006502 від 25 квітня 2000 року №63, згідно якого місцем реєстрації ОСОБА_1 є АДРЕСА_2 .

Вказана земельна ділянка є предметом Договору Іпотеки від 06.09.2007 року, укладеним між ВАТ «БАНК УНІВЕРСАЛЬНИЙ», в подальшому перейменований на АТ «Універсал Банк», та ОСОБА_1 .

В ході проведення виконавчих дій встановлено, що згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відносно боржника відомості відсутні.

В ході здійснення виконавчого провадження встановлено, що, належній ОСОБА_1 земельній ділянці, за адресою: АДРЕСА_1 не присвоєно кадастровий номер, ділянка не внесена до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В судове засідання учасники розгляду не з`явились, про місце і час судового засідання повідомлені належним чином.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до висновку про можливість постановлення по справі судового рішення.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі.

Порядок звернення стягнення на майно боржника передбачений уст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника.

Судовим розглядом встановлено, що на виконанні Березанського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження №39805546, на підставі виконавчого листа № 2-3118/10, виданого 19.08.2013 року Печерським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Універсал Банк", боргу в розмірі 75 836,34 грн.

За вказаним виконавчим документом боржником є - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_3 та АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

У добровільному порядку боржник ОСОБА_1 рішення суду не виконує.

Частиною 4 статті 50 Закону України «Про виконавче провадження», визначено, що у разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Відповідно до ч. 10 ст. 440 Цивільного процесуального кодексу України, питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Згідно ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження», заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Так, ч. ч.1, 2ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник. Разом із житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику.

Частиною 3ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом. Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.

Таким чином, звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку можливе за умови належного проведення виконавчих дій, достовірного встановлення належності цього майна боржнику та відсутності у боржника коштів чи іншого нерухомого майна, на яке можливо звернути стягнення для задоволення вимог стягувача.

Відповідно до наданих до суду документів, судом не вбачається, чи державним виконавцем було належним чином проведено всі необхідні виконавчі дії, чи з`ясовувалося наявність чи відсутність у боржника коштів чи іншого нерухомого майна. Крім того, виконавцем не зазначено чи на даній земельній ділянці є забудови, чи наявні інші земельні ділянки на праві власності у боржника.

Відповідно до ч. 1ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Окрім того, у відповідності до п. 1 ч. 2ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

При цьому, ініціюючи питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано, виконавцем не з`ясовано статусу цього майна та можливості права власності на нього.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що подання про звернення стягнення на нерухоме майно, яке є крайнім заходом, є передчасним, а тому в задоволенні подання слід відмовити.

На підставі вищенаведеного, керуючись положеннями Конституції України, Законом України «Про виконавче провадження», ст. 1-22, , 257, 440 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні подання Березанського міського відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване в установленому порядку.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом 15 днів з дня її проголошення, а у випадку відсутності особи в судовому засіданні з дня отримання копії цієї ухвали.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 03.12.2021.

Суддя Т.Г. Ільєва