ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 березня 2010 року № 5034 /09/ 9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого-судді Онишкевича Т.В.,
суддів Сапіги В.П., Попка Я.С. ,
при секретарі судового засідання Крот О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2008 року у справі за позовом закритого акціонерного товариства “Хмельницький завод експериментального виробництва” до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИЛА :
Закрите акціонерне товариство “Хмельницький завод експериментального виробництва” (далі ТОВ “Хмельницький завод експериментального виробництва”) у вересні 2008 року звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати нечинним та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Хмельницькому ( далі ДПІ у м. Хмельницькому) від 09 вересня 2008 року № 0002262301/0/7382 про визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 470240 грн. за основним платежем і 235120 грн. за штрафними санкціями та № 0002272301/0/7381 про визначення суми податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств у розмірі 518409 грн. за основним платежем і 259204 грн. за штрафними санкціями, прийнятих на підставі даних акту невиїзної документальної перевірки № 7776/23-4/23841529 від 26.08.2008 року.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2008 року у справі № 2-а-6329/08 позов було задоволено.
У поданій апеляційній скарзі відповідач ДПІ у м. Хмельницькому просить вказану постанову скасувати і прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову ТОВ “Хмельницький завод експериментального виробництва”. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що суд першої інстанції у порушення вимог ст. 159 КАС України взагалі не досліджував оспорювані податкові повідомлення-рішення, скасувавши їх з формальних підстав та виправдавши неправомірну поведінку позивача щодо протидії законним вимогам органу ДПС України.
При цьому висновки суду першої інстанції щодо відсутності підстав для призначення та проведення виїзної позапланової та невиїзної документальної перевірок позивача по взаємовідносинах з ТОВ «Комерційні ініціативи», ПП «Реал-Спектрінвест», ТОВ «Союз РЗД», ТОВ «Фіто-Ойл» та ТОВ «ВМК-Інвест», на думку апелянта, не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону.
Окрім того, судом першої інстанції у обґрунтування свого рішення було використано неіснуючий доказ акт позапланової виїзної перевірки № 150/23-05/23841529 від 15.11.2007 року, оскільки відповідачем у період з 09.10.2007 року по 08.11.2007 року було проведено саме планову перевірку позивача, за наслідками якої було складено акт про результати виїзної планової перевірки позивача.
Одночасно судом, на переконання апелянта, було безпідставно ототожнено перевірку, проведено відповідно до п. 8.2 Регламенту адміністрування податків, зборів (обовязкових платежів), затвердженого наказом ДПА України від 09.02.2006 року № 62, із перевіркою у порядку п.1 ч. 1 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”
Позивач ТОВ “Хмельницький завод експериментального виробництва” подав апеляційному суду письмові заперечення на апеляційну скаргу ДПІ у м. Хмельницькому, у яких просить залишити оскаржуване судове рішення без змін, а подану апеляційну скаргу без задоволення. При цьому покликається на те, що апелянт безпідставно покликається на те, що суд першої інстанції не дав належної оцінки постанові Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.10.2008 року у справі № 2-а- 4593/08, якою позивача було зобовязано допустити працівників відповідача до проведення позапланової виїзної перевірки за період з 01.01.2006 року по 31.03.2007 року щодо підприємницької діяльності ТОВ «Комерційні ініціативи», ПП «Реал-Спектрінвест», ТОВ «Союз РЗД», ТОВ «Фіто-Ойл» та ТОВ «ВМК-Інвест», оскільки вона на час розгляду справи судом першої інстанції не набрала законної сили, а на даний час скасована ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2009 року.
Одночасно наголошує на тому, що акт планової виїзної перевірки № 150/2305/23841529 від 15.11.2007 року, протоколи допиту свідків і підозрюваних, пояснення посадових осіб, опис вилучених документів, на яких ґрунтуються висновки акту невиїзної документальної перевірки № 7776/23-4/23841529 від 26.08.2008 року, не відносяться до жодної категорії документів, які можуть підтвердити факт порушення вимог закону, оскільки не відповідають вимогам до первинного документу і не є іншими документами, зафіксованими обліком позивача, як того вимагає п. 1.7 та п.п. 2.3.2, 2.3.4 п.2.3 Порядку оформлення результатів невиїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10 серпня 2005 року № 327, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за № 925/11205.
Покликання апелянта на правомірність застосування штрафних санкцій та донарахування сум податків спростовується висновком експертного економічного дослідження Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 522 від 17.06.2009 року.
Окрім того, звертає увагу апеляційного суду на те, що постанова Оболонського районного суду м. Києва у справі № 2-а-406/07 від 03.08.2006 року, якою було визнано недійсним свідоцтво про державну реєстрацію ТОВ “ВМК Інвест” з моменту реєстрації 12.12.2005 року та свідоцтво про його реєстрацію платником податку на додану вартість від 29.12.2005 року, якою відповідач обґрунтовував свої висновки про завищення позивачем валових витрат за ІІ півріччя 2006 року на суму 151000 грн., завищення амортизаційних відрахувань на суму 11444 грн., заниження податку на додану вартість на суму 88000 грн., скасовано постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2009 року.
Під час апеляційного розгляду справи представник апелянта ДПІ у м. Хмельницькому підтримав вимоги за апеляційною скаргою та надав суду пояснення відповідно до її змісту.
Представники позивача ТОВ “Хмельницький завод експериментального виробництва” у судовому засіданні апеляційного суду вимоги апелянта заперечили, просять залишити без змін оскаржуване судове рішення суду першої інстанції, а подану апеляційну скаргу без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача та учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких міркувань.
Задовольняючи позовні вимоги ТОВ “Хмельницький завод експериментального виробництва”, суд першої інстанції виходив із того, що підстав для призначення та проведення виїзної позапланової та невиїзної документальної перевірок позивача по взаємовідносинах із ТОВ «Комерційні ініціативи», ПП «Реал-Спектрінвест», ТОВ «Союз РЗД», ТОВ «Фіто-Ойл» та ТОВ «ВМК-Інвест» у відповідача не було. Акт позапланової виїзної перевірки № 150/23-05/23841529 від 15.11.2007 року, протоколи допиту свідків і підозрюваних, пояснення посадових осіб, опис вилучених документів, на яких ґрунтуються висновки акту невиїзної документальної перевірки № 7776/23-4/23841529 від 26.08.2008 року, не відносяться до жодної категорії документів, які можуть підтвердити факт порушення вимог закону, оскільки не відповідають вимогам до первинного документу і не є іншими документами, зафіксованими обліком позивача. У ході судового розгляду відповідачем не було доведено, а судом не було встановлено фактів порушення позивачем законодавства, виявлених у ході документальної перевірки, а акт документальної перевірки № 7776/23-4/23841529 від 26.08.2008 року фактично містить виклад обставин, встановлених у ході перевірки, результати якої було оформлено актом № 150/23-05/23841529 від 15.11.2007 року та дублює його зміст.
Тому, оскільки на думку суду першої інстанції невиїзна документальна перевірка, за результатами якої було складено акт № 7776/23-4/23841529 від 26.08.2008 року, призначена та проведена відповідачем з порушенням вимог податкового законодавства, та вказаний акт не може слугувати доказом порушення позивачем вимог податкового законодавства, а відтак прийняті на його підставі податкові повідомлення-рішення є незаконними і підлягають скасуванню.
Даючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, викладеним у апеляційній скарзі на оскаржуване судове рішення, колегія суддів виходить із таких міркувань.
Як вбачається із копій наявних у матеріалах справи оспорюваних податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Хмельницькому від 09 вересня 2008 року № 0002262301/0/7382 та № 0002272301/0/7381 (а.с. 5-6 т. 1), вони прийняті на підставі акту перевірки № 7776/23-4/23841529 від 26.08.2008 року.
Копією акту про результати невиїзної документальної перевірки ЗАТ “Хмельницький завод експериментального виробництва” з питання правильності обчислення податку на додану вартість по взаємовідносинах з підприємствами-контрагентами ТОВ «Комерційні ініціативи», ПП «Реал-Спектрінвест», ТОВ «Союз РЗД», ТОВ «Фіто-Ойл» та ТОВ «ВМК-Інвест» № 7776/23-4/23841529 від 26.08.2008 року (а.с. 8-52) підтверджується, що вказана перевірка проводилася на виконання постанови слідчого ОВС СВ ПМ ДПА у Хмельницькій області Білаша С.П. від 19.06.2008 року.
Відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” (далі Закон № 509-XII) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, повязаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обовязкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обовязкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус субєктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обовязок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обовязкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі платники податків).
Як пояснив представник апелянта у ході апеляційного розгляду, ДПІ у м. Хмельницькому вважає перевірку ЗАТ “Хмельницький завод експериментального виробництва”, результати якої оформлено актом № 7776/23-4/23841529 від 26.08.2008 року, позаплановою невиїзною документальною перевіркою.
Разом із тим, положеннями п. 8.1. Регламенту адміністрування податків, зборів (обовязкових платежів), затвердженого наказом ДПА України від 09.02.2006 року № 62 (далі Регламент), передбачено, що органи державної податкової служби в межах компетенції та у порядку, встановленому законодавством України, мають право здійснювати такі перевірки: документальні невиїзні, планові виїзні, позапланові виїзні.
При цьому відповідно до п. 8.2. Регламенту документальні невиїзні перевірки проводяться у разі виявлення органом державної податкової служби арифметичної або методологічної помилки у поданих платниками податків податкових деклараціях, звітах та інших документах, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), а також у випадках заявленого до відшкодування податку на додану вартість. Для проведення невиїзної документальної перевірки платники податків або їх представники можуть запрошуватися до органу державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення направляються не пізніше ніж за десять робочих днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (посадова особа платника податків). Невиїзна документальна перевірка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби, в якому платник податків стоїть на обліку.
Окрім того, п. 8.3. Регламенту передбачено, що невиїзні документальні перевірки проводяться після подання до органів державної податкової служби податкових декларацій, звітів та інших документів, повязаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обовязкових платежів).
З огляду на викладене колегія суддів приходить до переконання про те, що можливість проведення документальної невиїзної перевірки обумовлена поданням платником податків податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), на підставі яких формується висновок контролюючого органу із оформленням відповідного акту перевірки.
Разом із тим, у ході судового розгляду було безспірно встановлено і не заперечується апелянтом те, що ЗАТ “Хмельницький завод експериментального виробництва” не подавало жодних документів, які б давали підстави для проведення документальної невиїзної перевірки та складення акту № 7776/23-4/23841529 від 26.08.2008 року, який у подальшому послужив підставою для прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Хмельницькому від 09 вересня 2008 року № 0002262301/0/7382 та № 0002272301/0/7381.
При цьому відповідно до п. 1.3. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА від 10.08.2005 року № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 925/11205 (далі Порядок), акт перевірки є службовим документом, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності субєкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства субєктами господарювання.
Положеннями п. 1.7. Порядку передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, обєктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів, а відповідно до п. 2.3.2. Порядку за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно висвітлити показники, які відображаються субєктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку субєкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю.
Одночасно колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що акт перевірки позивача № 150/23-05/23841529 від 15.11.2007 року, протоколи допиту свідків і підозрюваних, пояснення посадових осіб, опис вилучених документів, на яких ґрунтуються висновки акту невиїзної документальної перевірки № 7776/23-4/23841529 від 26.08.2008 року, не відносяться до жодної категорії документів, які можуть підтвердити факт порушення ЗАТ “Хмельницький завод експериментального виробництва” вимог податкового законодавства у розумінні вимог Закону № 509-XII, оскільки не відповідають вимогам до первинного документу і не є іншими документами, зафіксованими обліком позивача.
Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що діючим законодавством не передбачено можливості проведення позапланової невиїзної документальної перевірки, яка на думку представника ДПІ у м. Хмельницькому була проведена щодо ЗАТ “Хмельницький завод експериментального виробництва”.
На підставі наведеного колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що невиїзна документальна перевірка, за результатами якої було складено акт № 7776/23-4/23841529 від 26.08.2008 року, була призначена та проведена відповідачем ДПІ у м. Хмельницькому з порушенням вимог закону, а відтак вказаний акт не може бути доказом порушення позивачем ЗАТ “Хмельницький завод експериментального виробництва” вимог податкового законодавства, а прийняті на його підставі податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Доводи апелянта висновків суду не спростовують, а тому подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Хмельницькому залишити без задоволення, на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2008 року у справі № 2-а-6329/08 без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Ухвала у повному обсязі складена 25 березня 2010 року.
Головуючий суддя Т.В. Онишкевич
Судді В.П.Сапіга
Я.С.Попко
Судове рішення № 10187748, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 23.03.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5034/09/9104. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: