Ухвала суду № 10187735, 15.04.2010, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2010 року № 4951/09/ 9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

Пліша М.А.,

Довгополова О.М., Стародуба О.П.,

Вітер І.П .,

головуючого судді

суддів

при секретарі судового засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2008 року у справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Тесмо - М» до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, Головного управління Державного казначейства України в Хмельницькій області, за участю прокуратури м. Хмельницького про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Закрите акціонерне товариство «Тесмо - М» звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, Головного управління Державного казначейства України в Хмельницькій області в якому просило з врахуванням уточнень(а.с.66-67) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000522302/0/4110 від 21.05.2008р. та стягнути з Державного бюджету України на користь закритого акціонерного товариства «Тесмо-М» 103958 грн. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2008 року позовні вимоги задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000522302/0/4110 від 21.05.2008р. та стягнуто з Державного бюджету України на користь закритого акціонерного товариства «Тесмо-М» 103958 грн. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції державна податкова інспекція у м. Хмельницькому оскаржила його в апеляційному порядку, вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначено, що завданнями органів державної податкової служби, поряд з іншими є: здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Згідно п. 3.2, 3.3 Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість затверджених наказом ДПА України від 18 серпня 2005р. № 350 врегульовано порядок організації і проведення документальної невиїзної перевірки. У разі якщо за результатами невиїзної документальної перевірки зменшено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ підрозділ адміністрування ПДВ надсилає платнику ПДВ відповідне податкове повідомлення-рішення в порядку, встановленому Порядком направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних фінансових) санкцій, яке затверджено наказом ДПА України від 21.06.2001р. № 253 та зареєстровано у Міністерстві юстиції України 06.07.2001 р. за № 567/5758 (зі змінами та доповненнями).

21.05.2008р. ДПІ у м. Хмельницькому проведено невиїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в установі банку за вересень 2007 року та жовтень 2007 року на підставі інших документів, що не підтверджують дані обліку суб'єкта господарювання, а саме: актів від 20.12.2007р № 6717/23-3/14152653 та від 16.01.2008р. № 220/23-3/14152653 про виїзну позапланову перевірку ЗАТ «Тесмо-М» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за вересень, жовтень 2007р.; інформаційних довідок по основних постачальниках за серпень 2007р. та вересень 2007р.

Для підписання акту невиїзної документальної перевірки було запрошено директора та головного бухгалтера ЗАТ «Тесмо-М» до ДПІ у м. Хмельницькому на 16-45 год 21 травня 2008 року. Лист-запрошення від 20.05.2008 року № 15738/10/23-3 було передано посадовій особі даного товариства під розписку. Однак 21.05.2008 року посадові особи ЗАТ «Тесмо-М» до ДПІ у м. Хмельницькому не з'явились, тому даний акт та податкове повідомлення-рішення від 21.05.2008 р. № 0000522302/0/4110 було надіслано позивачу листом з повідомленням про вручення.

Крім того, відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку із надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом, тобто право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару.

Відповідно до п.7.7.10 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» джерелом сплати бюджетного відшкодування є загальні доходи державного бюджету України. Висновок про те, що відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету, випливає із самої суті поняття податку, його основної функції - формування доходів Державного бюджету України, а також з поняття платника податку як особи, яка згідно цього Закону зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем

Отже як видно із системного аналізу вищевказаних норм встановлено прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодування такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість.

За період вересень-жовтень 2007 року позивачем задекларовано бюджетне відшкодування на розрахунковий рахунок (ряд. 25.1 Декларації) всього у сумі 203 200 грн., в т.ч. за вересень 2007р. - 97755 грн. за жовтень 2007р. - 105445 грн.

В ході попередніх виїзних позапланових перевірок позивача з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування за період вересень-жовтень 2007 року (акти перевірок №6717/23-3/14152653 від 20.12.2007 р. та №220/23-3/14152653 від 16.01.2008 р.)було встановлено порушення: вимог абз. «а» п.п. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування ПДВ у жовтні 2007 року завищено на суму 33 027 грн.

За результатами перевірок було зроблено висновки про неможливість підтвердження задекларованих сум бюджетного відшкодування в зв'язку із необхідністю проведення зустрічних перевірок до виробника (імпортера) по основному постачальнику TзOB «МКС Україна» на суму ПДВ: у вересні 2007р. - 76591 грн.; у жовтні 2007р. - 27367 грн.

З метою дослідження факту сплати ПДВ отримувачами товарів їх постачальникам відповідно до п. 1.8 ст. 1, пп. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» були надіслані запити на проведення документальних перевірок суб'єктів підприємницької діяльності по операціях постачання обладнання на TзOB «МКС Україна». Згідно отриманих матеріалів зустрічних перевірок не вдалося встановити виробника чи імпортера обладнання . За результатами дослідження сплати ПДВ отримувачами товарів їх постачальникам у ланцюгах постачання поліетилену відповідно до пп. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та фактів сплати ПДВ до бюджету відповідно до п. 1.8 ст. 1 вище вказаного Закону встановлено наступне: серпень 2007р. по TзOB «МКС Україна», код за ЄДРПОУ 35044654, м. Дніпропетровськ, сума ПДВ - 76591 грн. (металеві вироби).

Від ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська отримано інформаційну довідку по TOB «МКС Україна» ( № 43005/7/23-6/120 від 23.11.2007 р.). Згідно даних інформаційної довідки встановлено, що згідно поданої декларації з ПДВ за серпень 2007 року відобразило загальну суму податкових зобов'язань ( рядок 9 декларації) у розмірі 299,055 тис. грн., нарахована сума податку до сплати в бюджет ( рядок 27 декларації) відсутня. Факти надмірної сплати податку відсутні.

Питома вага операції з поставки сталі для ЗАТ «Тесмо-М» у загальному обсягу поставки за серпень 2007 року склала 25,61 %. В розділі IV інформаційної довідки («Результати роботи підрозділів податкової міліції») зазначено, що TзOB «МКС-Україна» взаємодіє «транзитними» підприємствами , що потребує дослідження всього ланцюга постачання до товаровиробника. Тому, до ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська був направлений запит (№ 42515/7/23-3 від 03.12.07 р.) щодо проведення зустрічної перевірки TзOB «МКС-Україна» з питань взаємовідносин з ЗАТ «Тесмо-М».

Вересень 2007р. по TOB «МКС Україна», код за ЄДРПОУ 35044654, м. Дніпропетровськ, сума ПДВ - 27367 грн. (металеві вироби), в т.ч. по податковим накладним серпня 2007р.- 27367 грн. Від ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська отримано інформаційну довідку по TзOB «МКС Україна» ( № 403/7/23-6/120 від 10.01.2007 р.). Згідно даних інформаційної довідки встановлено, що згідно поданої декларації з ПДВ за серпень 2007 року відобразило загальну суму податкових зобов'язань ( рядок 9 декларації) у розмірі 299,055 тис. грн., нарахована сума податку до сплати в бюджет (рядок 27 декларації) відсутня. Факти надмірної сплати податку відсутні. Питома вага операції з поставки сталі для ЗАТ «Тесмо-М» у загальному обсягу поставки за серпень 2007 року склала 25,61 %. В розділі IV інформаційної довідки («Результати роботи підрозділів податкової міліції») зазначено, що TOB «МКС-Україна» взаємодіє «транзитними» підприємствами , що потребує дослідження всього ланцюга постачання до товаровиробника. Тому, до ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська був направлений запит (№223/7/23-3 від 12.01.08р.) щодо проведення зустрічної перевірки TOB «МКС-Україна» з питань взаємовідносин з ЗАТ «Тесмо-М».

За наслідками отриманих матеріалів документальних перевірок з питань правових відносин по ланцюгах постачання обладнання на ЗАТ «Тесмо-М» за вересень-жовтень 2007 року відсутній факт сплати податку до бюджету виробником (імпортером) та факт сплати ПДВ отримувачами товарів їх постачальникам.

Таким чином, за наслідками проведених перевірок інших платників податків встановлено, що в порушення п.1.8 ст. 1, п.п. 7.7.2, п.п. 7.7.10 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ЗАТ «Тесмо-М» завищено суму бюджетного відшкодування за вересень 2007 року та жовтень 2007р. всього на 103958,00 грн., в т.ч. за вересень 2007р. - на суму 76591 грн., за жовтень 2007р. - на суму 27367 грн.

Враховуючи вище викладене просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що закрите акціонерне товариство «Тесмо-М» зареєстровано у виконавчому комітеті Хмельницької міської Ради т а взято на облік як платник податку на додану вартість.

Працівниками ДПІ у м. Хмельницькому проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за вересень, жовтень 2007р. за наслідками перевірок інших платників податків, які свідчать про порушення Закону України «Про податок на додану вартість» за результатами якої складено акт від 21.05.2008р. № 4293/23- 3/14152653. За результатами перевірки зроблено висновок про порушення п.1.8 ст. , п.п.7.7.2, п.п.7.7.10 п. 7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». ЗАТ «Тесмо-М» завищено суму бюджетного відшкодування за вересень, жовтень 2007р. на суму 103958 грн., в тому числі за вересень 2007р. - на суму 76591 грн., за жовтень 2007р. - на суму 27367 грн., в порушення п.п.7.7.2 «б» п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». ЗАТ «Тесмо-М» занижено залишок від'ємного значення (рядок 26 декларації за вересень 2007р. на 76591 грн. та за жовтень 2007р. на 27367 грн.).

На підставі вище вказаного акту перевірки ДПІ у м. Хмельницькому 21.05.2008р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000522302/0/4110, яким зменшено позивачу бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 103958 грн..

Розглядаючи спір суд першої інстанції правильно зазначив, що згідно п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів (робіт, послуг) на митній території України. Поставка товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання (п.1.4 ст. 1 вказаного Закону). Згідно п. 1.7 ст. 1 цього Закону податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Підпунктом 7.4.1 ст. 7 цього Закону визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Відповідно до п.7.4.1. ст. 7 вище вказаного Закону, в редакції чинній на момент здійснення операцій, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» вважається дата здійснення першої з подій, а саме: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів(робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку(товарного чека)- в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Відповідно до п.п.7.2.3 п.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавцями (платника податку) у двох примірниках. Податкова накладна є звітним податковим і одночасно розрахунковим документом і повинна відповідати вимогам п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Суд першої інстанції зазначив, що податковий орган виявлені порушення обґрунтовує тим, що за результатами перевірок було зроблено висновки про неможливість підтвердження задекларованих сум бюджетного відшкодування в зв'язку з визнанням банкрутом постачальника третьої ланки ланцюга постачання ТМЦ (металевих виробів) - TзOB «Славута Трейд».

Проте відповідно до п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 України «Про податок на додану вартість» право складання податкових накладних надано виключно особам, зареєстрованим як платники ПДВ в порядку , передбаченому ст. 9 цього Закону, згідно якої центральний податковий орган веде реєстр платників податку, будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку, реєстрація діє до дати її анулювання. Наказом ДПА України № 79 від 01.03.2000р. затверджено Положення про Реєстр платників податку на додану вартість, і п. 3 якого передбачає, що будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку. Індивідуальний податковий номер є єдиним для всього інформаційного простору України і зберігається за платником податку на додану вартість до моменту анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Згідно п.4 використання індивідуального податкового номера, наданого при реєстрації є обов'язковим при оформленні й користуванні всіма видами документів, які пов'язані з розрахунками при придбанні товарів, обліком, звітністю про податок на додану вартість, оформленні податкового кредиту. При цьому, згідно п.п. 25.2.2 Положення передбачено, що днем прийняття рішення про анулювання реєстрації є дата затвердження акта про анулювання реєстрації платника ПДВ та п.25.3 податковий орган здійснює таке анулювання на дату прийняття рішення .

На дату складання TзOB «МКС Україна» податкових накладних та видачі їх позивачу, TзOB «МКС Україна» було зареєстровано органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платника ПДВ , мало відповідне свідоцтво, а тому мало право складати податкові накладні, а відтак позивач мав право включати ПДВ по таких накладних до складу податкового кредиту по факту їх отримання від продавця на підставі п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 України «Про податок на додану вартість». Більше того відповідно до інформаційних довідок про проведення зустрічних перевірок (№518/236/35044654 від 26.02.2008р.,) TзOB «МКС Україна» є платником податку на додану вартість, подавало до податкового органу) податкову звітність по ПДВ .

Суд першої інстанції вірно зазначив, що згідно п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 України «Про податок на додану вартість» лише у випадку відсутності податкової накладної покупець позбавлений права включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті, на момент перевірки позивач мав усі необхідні податкові накладні на підтвердження сум податкового кредиту, і цей факт податковим органом не спростовано.

Закон України «Про податок на додану вартість» не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Тобто, покупець не може нести відповідальність за можливу недостовірність відомостей про контрагентів, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої.

Тому висновки податкового органу про порушення позивачем п.1.8 ст. 1, п.п. 7.7.2, п.п. 7.7.10 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та завищення суму бюджетного відшкодування за жовтень 2007р. на суму 26016 грн. та за грудень 2007р. на суму 98223 грн., та в порушення п.п.7.7.2 «б» п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ЗАТ «Тесмо-М» занижено залишок від'ємного значення (рядок 26 декларації за вересень 2007р. на 76591 грн. та за жовтень 2007р. на 27367 грн.) не відповідають фактичним обставинам та чинному законодавству.

Крім того суд першої інстанції правильно вказав, що згідно п.1.8. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Згідно п.7.7.1. Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Якщо у наступному податковому періоді сума має від'ємне значення, то згідно п.7.7.2 ст. 7 цього Закону бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів (пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону). Згідно п.7.7.4. ст. 7 зазначеного Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Позивачем дотримано зазначених норм, що підтверджено податковими деклараціями з ПДВ за вересень 2007р., за жовтень 2007р., копіями податкових накладних, платіжних доручень, розрахунками, заявами про суми бюджетного відшкодування, розшифровками неоподаткованого обороту по ПДВ по підприємству.

Згідно пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу (пп. 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»). Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її зарахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування (пп. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Суд першої інстанції обгрунтовано не прийняв до уваги посилання відповідача на необхідну умову бюджетного відшкодування - сплату сум податку на додану вартість до бюджету всіма контрагентами позивача, бо це не відповідає положенням пп. «а» пп. 7.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки даною нормою передбачено право на здійснення бюджетного відшкодування в тій його частині, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів.

Суд першої інстанції обгрунтовано вважав, що доводи Головного управління Державного казначейства України в Хмельницькій області з посиланням на Порядок взаємодії між органами державної податкової cлужби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики, затверджений наказом Державної податкової адміністрації, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України від 03.08.2004р. № 451/501/132, не є підставою відмови у позові, бо Законом України «Про податок на додану вартість», який регулює порядок визначення суми податку, що підлягав сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, не передбачає Реєстрів, як обов'язкових підстав відшкодування ПДВ .

З огляду на це суд обгрунтовано задовольнив позовні вимоги.

З врахуванням вище наведеного суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 160, ч. 4 ст. 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Хмельницькому залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2008 року у справі № 2а-3251/08 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

М.А. Пліш

О.М. Довгополов

О.П. Стародуб

Головуючий суддя

Судді

Повний текст ухвали виготовлено 20.04.2010 р.