Рішення № 101862342, 13.12.2021, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

Справа № 285/4013/21

провадження у справі № 2/0285/973/21

13 грудня 2021 року м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючої судді Сташків Т.Г.,

за секретаря судових засідань Матвіюк Т.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін», треті особи, що не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, Новоград-Волинський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький),

про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ :

27.07.2021 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про визнання виконавчого напису №90580 від 05.04.2021 року, винесеного приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В., таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що в червні 2021 року йому зателефонували з Новоград-Волинського МРВ ДВС та повідомили, що відновно нього відкрито виконачне провадженння, так він дізнався, що державним виконавцем відкрите виконавче провадження про стягнення з нього на користь ТОВ «Велффін» заборгованості у розмірі 25027,60 грн. на підставі виконавчого напису №90580 від 05.04.2021 року, винесеного приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. Вказаний напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, оскільки він винесений без законних підстав для вчинення виконавчого напису за кредитним договором. Нотаріусу не було надано кредитного договору, що посвідчений нотаріально. Крім того, вказану заборгованість не можна визнати безспірною, оскільки право вимоги по кредитному договору неодноразово було передано за договорами, а заборгованость обрахована невірно. З метою захисту своїх майнових прав змушений звернутися до суду.

Сторони в судові засідання 27.10.2021 року, 13.12.2021 року не прибули. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Позивач в позові вказав, що позовні вимоги підтримує повністю. Розгляд справи просив провести без його участі. Не заперечував щодо винесення заочного рішення.

Представник відповідача своїм правом на подачу відзиву не скористався, в судове засідання повторно не з`явився, причини неявки не повідомили. Також до суду не надходили від відповідача заяви чи клопотання щодо розгляду справи.

Треті особи про день розгляду справи повідомлені вчасно та належним чином. Причини неявки не повідомили. Заяв та клопотань не надходило.

З огляду на вказане, суд з урахуванням положень ч. 1 ст. 280, ст. 281 ЦПК України, вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

В зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, фіксація судового процесу на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

17.05.2021 року державним виконавцем Новоград-Волинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Сардак С.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 65427388 на підставі виконавчого напису №90580, виданого 05.04.2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Веллфін” заборгованості у розмірі 25027,60 грн. (а.с.14).

З копії виконавчого напису №90580 від 05.04.2021 року вбачається, що ТОВ «Веллфін” набуло право вимоги за кредитним договором № 352764 від 12.01.2018 року, укладеного між ТОВ “Веллфін” та ОСОБА_1 відповідно до договору відступлення права вимоги (а.с.18).

Заборгованість розрахована за період з 02.05.2017 року до 01.03.2020 року у розмірі 25027,60 грн., яка складається з 800 грн. заборгованості за тілом кредиту, 23 427,60 грн. - за відсотками. За вчинення виконавчого напису з боржника стягнуто 800 грн.

Вирішуючи справу по суті суд аналізує наступні норми права.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат» (далі – Закон), порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до статті 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається

у межах цього строку.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі – Порядок) визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі – Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції на момент вчинення виконавчого напису з урахуванням змісту Постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року) ? «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Отже, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису. Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Установлені судом обставини свідчать, що серед документів, наданих позивачем нотаріусу для вчинення виконавчого напису оригінал нотаріально посвідченого договору, за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, відсутній.

Аналогічні правові висновки викладені у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021 року у справі № 910/10374/17, де, зокрема, наголошено, що постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі № 826/20084/14.

Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Аналізуючи зазначені факти, суд приходить до висновку, що вказаний виконавчий напис вчинений за наявності спірної заборгованості, тобто нотаріусом не дотримано основної обов`язкової умови щодо наявності безспірності заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ “Веллфін”.

Тому вимоги є законними, обгрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір (908 грн. за подачу позовної заяви та 454 грн. заяви про забезпечення позову) покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 10, 76-81, 141, 258-259, 264-265, 268, 280-282, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» (Код ЄДРПОУ 39952398; вул. Героїв Севастополя, 48, м. Київ, 03061) – задовольнити повністю.

Визнати виконавчий напис, вчинений 05.04.2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В., зареєстрований у реєстрі за № 90580, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» заборгованості у розмірі 24227,60 грн. та 800 грн. за вчинення виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) грн.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання проУчасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської област і за заявою відповідача протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається позивачем безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 13.12.2021 року.

Головуюча суддя Т.Г. Сташків