Ухвала суду № 101835344, 13.12.2021, Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 636/3965/21 Провадження № 1-кп/636/800/21

Дата

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2021 року м. Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Карімова І.В.,

прокурора Чугуївської окружної прокуратури Хмелевського А.О

за участю: секретаря судового засідання Аббасова С.М

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника -адвоката Великої О.А,,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Чугуєва обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12021221240000718, внесеному 26.10.2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, -

в с т а н о в и в:

В провадженні суду перебуває кримінальна справа 636/3965/21 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст.126-1 КК України.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 15.11.2021 року направлено кримінальна справа №636/5046/21 за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.3 ст.186 КК України в порядку ч.2 ст.334 КПК України, для вирішення питання щодо їх об`єднання в одне провадження.

У підготовчому судовому засіданні від 13.12.2021року прокурором заявлені клопотання щодо об`єднання кримінальних проваджень та обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою.

Прокурор зазначив, що 26.10.2021 приблизно о 17 годині 05 хвилин, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел спрямований на викрадення чужого майна, поєднаний з проникненням у сховище. Перебуваючи поряд з домоволодінням за адресою: АДРЕСА_1 , біля гаражних боксів, ОСОБА_1 заліз через отвір, який знаходиться з тильної сторони стіни гаражу, тим самим проник до даного приміщення за вищевказаною адресою. Після чого, з метою реалізації виниклого умислу, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом наживи, з метою незаконного збагачення за рахунок інших осіб, ОСОБА_1 помітив слюсарні лещата, вартість яких відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи становить 300 грн. 00 коп. та алюмінієвий бідон 1962 року випуску, вартість якого відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи року становить 350 грн. 00 коп., що належали потерпілому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та за допомогою фізичної сили заволодів ними, вийшовши з ними з приміщення гаражного боксу та заховав їх неподалік. Після чого повернувся до гаражного боксу, щоб продовжити свої злочинні дії. Надалі при виході з приміщення гаражного боксу був помічений сторонньою особою - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Продовжуючи діяти відкрито, на законні вимоги ОСОБА_3 припинити протиправні дії ОСОБА_1 жодним чином не відреагував та почав втікати з місця вчинення злочину, при цьому взявши до рук раніше сховані слюсарні лещата. ОСОБА_3 почав переслідувати його та викликав працівників поліції. Після чого поблизу будинку АДРЕСА_2 протиправні дії ОСОБА_1 були припинені працівниками поліції.

Своїми умисними, протиправними діями, ОСОБА_1 завдав потерпілому ОСОБА_2 матеріальні збитки на загальну суму 650 грн. 00 коп.

Вказував, що метою та підставою застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно до вимог ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи тяжкість злочину та невідворотність покарання, а саме те, що вказаний злочин відповідно до ст. 12 КК України віднесено до категорії тяжких злочинів, за що передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 8 років, у зв`язку з чим є достатні підстави вважати, що особа може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Враховуючи обставини вказаного злочину, відомості про особу ОСОБА_1 , прокурор вважає, що є достатньо підстав вважати, що обвинувачений може продовжити злочинну діяльність та вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки в провадженні Чугуївського міського суду Харківської області вже перебуває кримінальне провадження стосовно нього за ст. 126-1 КК України, отже у органу досудового розслідування є наявні підстави стверджувати про існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1. ст. 177 КПК України.

Також зазначив наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме ризику того, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків та потерпілого, які мешкають в тому ж населеному пункті, що і ОСОБА_1 , який може мати інформацію про місце мешкання свідків та потерпілого у провадженні.

У зв`язку з існуванням вищезазначених ризиків, з метою виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, враховуючи, що останній вчинив злочин, що відноситься до категорії тяжких злочинів, обрання більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить досягнення мети кримінального провадження, а також запобігання зазначеним вище ризикам.

З урахуванням доведеності обґрунтованої підозри та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості та відомостей про особу підозрюваного, прокурор наполягав на тому, що для досягнення цілей, визначених ст.177 КПК України, відносно підозрюваного має бути обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений та його захисник заперечували проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили обрати більш м`який запобіжний захід. Проте об`єднання справ в одне провадження не заперечували.

Суд, вислухав пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, приходить до наступного.

Ухвалою слідчого судді Чугуївського міського суду Харківської області від 28.10.2021року ОСОБА_1 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 24.12.2021року включно.

Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно зі ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

При розгляді даного клопотання судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , офіційно не працевлаштований, раніше в силу ст. 89 КК України не судимий, кримінальне провадження стосовно нього, порушене за ст. 126-1 КК України наразі перебуває на розгляді суду, не одружений, зі слів - має дочку, яка мешкає окремо, непрацездатних осіб на своєму утриманні не має, має постійне місце реєстрації та проживання, зі слів - страждає на онкологічне захворювання, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти власності, що, на думку суду, свідчить про недостатність застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в межах даного кримінального провадження, оскільки вказаний запобіжний захід однозначно не дозволить забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти наведеним у клопотанні прокурора ризикам.

Суд вважає доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема ризику того, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду у зв`язку з вчиненням тяжкого кримінального правопорушення та у зв`язку з суворістю покарання за вчинений злочин у разі визнання його винуватості. Крім того, у суду відсутні відомості про наявність у підозрюваного стійких соціальних зв`язків у місці постійного мешкання; ризику того, що він може продовжити злочинну діяльність та вчинити інші злочини, - оскільки ОСОБА_1 законного джерела доходу не має, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за корисливі злочини.

Крім того, настання кожного окремо, та усіх у сукупності ризиків можливе і з урахуванням невідворотності призначення реального покарання особі, оскільки санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» N 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5&1(с), поліція не зобов`язала мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» №35615/06 від 13.11.2007).

Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких та середньої тяжкості злочинів, санкція статей яких передбачає максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Даних щодо неможливості застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров`я чи з інших підстав суду на час розгляду клопотання прокурора, стороною захисту не надано.

Крім того, в провадженні суду перебуває кримінальне провадження №12021221240000229 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 334 КПК України, матеріали кримінального провадження можуть об`єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 цього Кодексу.

Таким чином, кримінальні провадження підлягають об`єднанню, оскільки в провадженні суду перебувають матеріали досудових розслідувань щодо однієї особи, обвинуваченого у вчиненні кількох злочинів, і вони відповідно до вимог ст. 217 КПК України можуть бути об`єднані в одне провадження, тому клопотання прокурора про об`єднання розгляду кримінальних проваджень підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 217, 314-317, 331, 334, 350, 369-372 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Обрати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, а саме до 11.02.2022 р. включно, в умовах державної установи «Харківський слідчий ізолятор», що розташована за адресою: м.Харків, вул. Полтавський щлях, 99.

Кримінальне провадження №12021221240000718, внесене 26.10.2021року до ЄРДР, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК Українита кримінальне провадження №12021221240000229, внесене 07.05.2021 року до ЄРДР, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України, об`єднати в одне провадження та присвоївши єдиний унікальний номер 636/3965/21 (провадження № 1-кп/636/800/21).

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 5-ти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим, протягом 5-ти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: