Ухвала суду № 10178347, 29.06.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

УХВАЛА

"29" червня 2010 р.                                                             Справа № 6/128-10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Клініка доктора Криничко" м.Київ

до Кам'янець-Подільської міської ради м. Кам'янець-Подільський

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору стороні відповідача: Управління Держкомзему у м. Кам’янець-Подільському

про визнання недійсним рішення Кам'янець-Подільської міської ради "Про дострокове припинення

договору оренди землі з ТОВ "Клініка доктора Криничко" № 45 від 27.10.2009р.

Суддя Танасюк О. Є.

За участю представників сторін:

позивач : Самокиш К.О. по довіреності від 28.11.2009р.

відповідач: Ільчишена В.І. по довіреності № 1/02-29-23 від 05.01.2010р.

третя особа: Гріх О.І. по довіреності від 19.03.2010р.

Ухвала виноситься 29.06.2010р., оскільки в судовому засіданні 24.06.2010р. оголошувалась перерва.

Суть спору: Позивач звернувся з позовом до Кам'янець-Подільської міської ради про визнання недійсним рішення Кам'янець-Подільської міської ради "Про дострокове припинення договору оренди землі з ТзОВ „Клініка доктора Криничко” № 45 від 27.10.2009 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що рішенням Кам'янець-Подільської міської ради № 41 від 09.02.2007р. „Про затвердження проекту відведення та передачу в оренду земельної ділянки на розі Пушкінської та Л. України ТзОВ „Клініка доктора Криничко”, товариству було передано на умовах короткострокової оренди земельну ділянку несільськогосподарського призначення загальною площею 1100,0 кв.м. для будівництва медичного закладу із стаціонарними койко-місцями по лікуванню отоларингологічних захворювань.

На підставі вказаного рішення, 14.02.2007р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки.

Рішення Кам'янець-Подільської міської ради "Про дострокове припинення договору оренди землі з ТзОВ "Клініка доктора Криничко" № 45 від 27.10.2009р. позивач вважає незаконним та таким, що порушує права ТзОВ "Клініка доктора Криничко" як землекористувача.

Зазначає про те, що підстав розірвання договору оренди земельної ділянки в односторонньому порядку не має, оскільки позивачем належно виконувалися усі умови договору.

Також звертає увагу суду на те, що за час оренди земельної ділянки, включаючи період прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, на адресу позивача не надходило жодних документів (листів, звернень, скарг, претензій) з приводу невиконання або порушення умов договору оренди. Лише 16.06.2009 р. від відповідача надійшов лист з метою уточнення намірів подальшого використання земельної ділянки, на що позивач надав інформацію про цільове використання земельної ділянки.

Зазначає, що припинення прав на земельну ділянку здійснюється в судовому порядку, а не на підставі рішення органу влади.

Крім цього, у письмовому поясненні від 29.03.2010р., позивач зазначив, що ТзОВ „Клініка доктора Криничко” було передано земельну ділянку несільськогосподарського призначення –землі іншого призначення, та відповідно до договору оренди, передбачено використання земельної ділянки для будівництва медичного закладу із стаціонарними койко-місцями по лікуванню отоларингологічних захворювань. Наголосив, що оспорювана земельна ділянка використовується лише під будівництво лікарні та в межах категорії земель, до якої її віднесено. Вказує, що на даний час позивачем розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, отримано дозвіл на проведення будівельних робіт, укладено 14 договорів з метою продуктивної роботи по будівництву лікарні, що відповідно займає певний час, та розпочате основне будівництво об’єкту.

Також позивач посилається на рекомендації Президії ВГСУ „Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства” від 02.02.2010р. № 04-06/15, де передбачено, що підставою розірвання договору за нецільовим використанням землі є факт використання землі не за цільовим призначенням, а не факт невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років поспіль.

Зазначає, що п. 3.1 договору оренди передбачає переважне право орендаря на поновлення договору оренди у разі направлення письмового повідомлення орендодавцю про намір орендодавцем про намір продовжити його дію не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору. Оскільки, неправомірне рішення № 45 щодо дострокового припинення договору оренди землі з ТОВ „Клініка доктора Криничко було прийняте за 105 днів до закінчення строку договору оренди, позивач не міг скористатися своїм правом сумлінного орендаря на поновлення договору оренди, а тому окрім визнання рішення "Про дострокове припинення договору оренди землі з ТОВ "Клініка доктора Криничко" позивач розширив позовні вимоги з метою подальшого використання земельної ділянки для остаточного завершення будівництва лікарні.

Відповідач у письмовому відзиві № 81 від 03.03.2010р. проти позову заперечує, зазначає, що дозвіл на будівництво медичного закладу зі стаціонарними койко-місцями по лікуванню отоларингологічних захворювань на орендованій земельній ділянці площею 1100,0 кв.м (0,1100 га) на розі вулиць Пушкінської та Л. Українки наданий ТОВ "Клініка доктора Криничко" рішенням виконавчого комітету міської ради від 18.10.2007 р. за № 2281 та закінчився 18.10.2009 р. Проте, за три роки з моменту надання земельної ділянки позивачем лише частково виконано підготовчі роботи а підставі дозволу на виконання підготовчих робіт з будівництва медичного закладу.

Таким чином, вважає, що позивач використовує зазначену земельну ділянку не за цільовим призначенням, чим порушує умови договору оренди та може бути підставою для його дострокового розірвання на підставі ст. 143 Земельного кодексу України та ст. 32 Закону України „Про оренду землі”.

Зазначає, що у зв’язку з невиконанням умов договору оренди землі, сесією міської ради було прийнято рішення № 45 від 27.1.2009 р. „Про дострокове припинення договору оренди землі з ТОВ „Клініка доктора Криничко”.

Представник третьої особи в письмовому поясненні на позовну заяву від 24.06.2010р. зазначив, що оспорюваним рішенням відповідно до ст. 24 Закону України „Про оренду землі”, у зв’язку з невиконанням умов п. 9.4 договору оренди землі, у відповідності до п.п. 12.3, 12.4 Договору, відмінено пункт другий рішення тринадцятої сесії Кам'янець-Подільської міської ради V скликання від 09.02.2007р. № 41 „Про затвердження проекту відведення та передачу в оренду земельної ділянки на розі вулиць Пушкінської та Л.Українки ТзОВ „Клініка доктора Криничко" та доручено юридичному відділу міської ради підготувати позов до господарського суду про розірвання договору оренди землі.

Зазначає, що продовження договору оренди землі на тих сам умовах і на той самий строк має відбуватися шляхом укладення додаткової угоди до основного договору оренди землі до закінчення терміну дії договору, а поновлення договору оренди земельної ділянки, строк дії якого закінчився, має відбуватися шляхом укладення нового договору оренди землі, за відсутності заперечення орендодавця.

Звертає увагу суду, що листом від 21.04.2010 р. відповідач зазначив, що своїм рішенням від 27.10.2009 року № 4 міська рада, як орендодавець, виразила свої заперечення щодо продовження орендних відносин з ТзОВ „Клініка доктора Криничко”.

09.02.2010 р. вищезазначений договір оренди припинив свою дію, відповідно до пункту 12.2. р. 12 договору, у зв'язку із закінченням строку на який його було укладено. Відповідач, звернувся із пропозицією повернути за належністю Кам'янець-Подільській міській раді спірну земельну ділянку на умовах, що були визначені договором оренди землі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги, викладені в позовній заяві, підтримав повністю та наполягав на їх задоволені, мотивуючи тим, що позов заявлений обґрунтовано та підтверджений наявними в матеріалах справах доказами.

Представником відповідача в судовому засіданні 24.06.2010р. подано клопотання про припинення провадження у даній справі, відповідно до п.1 ст. 80 ГПК України, посилаючись на те, що даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Як слідує із матеріалів справи, провадження у даній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Клініка доктора Криничко" м. Київ до Кам'янець-Подільської міської ради м. Кам'янець-Подільський порушено 19.04.2010р. за правилами ГПК України.

Згідно з ст.1 Господарського кодексу України, цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 2 ГК України, учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Відповідно до ч.1 ст.12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судом підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:

- спорів про приватизацію державного житлового фонду;

- спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;

- спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;

- спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;

- інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство;

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;

4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів;

5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери;

6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Тобто, відповідно до ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам не підвідомчі спори, що виникають з публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного суду України та адміністративних судів.

Ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу передбачено, що господарські суди вирішують господарські спори в порядку позовного провадження передбаченому цим кодексом, та розглядають справи про банкрутство.

Таким чином господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає положенням ст. 1 Господарського процесуального кодексу, а правовідносини щодо яких виник спір носять господарський характер.

Згідно з п.1 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України, справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 КАС України на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Пунктом 6 ч. 1 ст. З Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративним позовом є звернення до адміністративного суду про захист прав свобод та інтересів у публічно-правових відносинах. Згідно п. 7 цієї ж статті суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі, на виконання делегованих повноважень.

Як передбачено ч.4 ст. 17 КАСУ компетенція адміністративних судів поширюється на: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3)спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 4) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом; 5) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

У рішенні №10-РП/2010 від 01.04.2010р. у справі №1-6/2010 за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України Конституційний Суд України зазначив, що системний аналіз положень Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”(частини першої статті 10, статей 16, 17, 18, 25, 26 та інших) свідчить, що органи місцевого самоврядування при вирішенні питань місцевого значення, віднесених Конституцією України та законами України до їхньої компетенції, є суб'єктами владних повноважень, які виконують владні управлінські функції, зокрема нормотворчу, координаційну, дозвільну, реєстраційну, розпорядчу. Як суб'єкти владних повноважень органи місцевого самоврядування вирішують в межах закону питання в галузі земельних відносин.

Отже, положення частини першої статті 143 Конституції України „вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції” стосується вирішення органами місцевого самоврядування як суб'єктами владних повноважень питань, визначених законами, зокрема, у галузі земельних відносин.

Вирішення земельних спорів фізичних та юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно - правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності належить до юрисдикції адміністративних судів, крім публічно - правових спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення (частина друга статті 4, пункт 1 частини першої, частина друга статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України).

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України визначено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених у абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Таким чином, аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить, що вирішуваний спір про визнання недійсним рішення Кам'янець-Подільської міської ради "Про дострокове припинення договору оренди землі з ТОВ "Клініка доктора Криничко" № 45 від 27.10.2009р. є публічно - правовим, віднесеним до компетенції адміністративних судів, оскільки виник за участю суб'єкта владних повноважень –Кам’янець-Подільська міська рада, яка реалізувала у спірних правовідносинах надані їй чинним законодавством України владні управлінські функції стосовно розпорядження землями.

Згідно ч. 1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.

За таких обставин, даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, оскільки є публічно-правовим спором та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, тому провадження у даній справі підлягає припиненню згідно п. 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 21.01.1993р. № 7-93 видати позивачу –Товариству з обмеженою відповідальністю „Клініка доктора Криничко” (м. Київ, вул. Листопадна, 4 кв.1, код ЄДРПОУ 33226354) довідку на повернення з Державного бюджету України державного мита в сумі 85,00грн. (вісімдесят п’ять гривень 00 коп.) сплаченого квитанцією № 28 від 19.01.2010р., залишивши оригінал квитанції в матеріалах справи.

Керуючись п.1 ст.80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, СУД-

у х в а л и в :

Провадження у справі № 6/128-10 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Клініка доктора Криничко" м. Київ до Кам'янець-Подільської міської ради м. Кам'янець-Подільський про визнання недійсним рішення Кам'янець-Подільської міської ради "Про дострокове припиненнядоговору оренди землі з ТОВ "Клініка доктора Криничко" № 45 від 27.10.2009р. припинити.

Суддя