Рішення № 10178195, 29.06.2010, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" червня 2010 р. Справа № 17/66

Господарський суд Рівненської області у складі судді Петухова М.Г. розглянувши справу

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Емітент - Сервіс"

до відповідача 1 Закрите акціонерне товариство "Рівненський ливарний завод"

до відповідача 2 Товариство з обмеженою відповідальністю "Рекон"

про визнання відсутності у ТОВ "Рекон" права на ведення реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ "Рівненський ливарний завод", зобов'язання вчинити дії по передачі реєстру та визнання недійсним договору №06-1/2008 від 11 червня 2008р.

за зустрічним позовом Закритого акціонерного товариства "Рівненський ливарний завод"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Емітент - Сервіс"

про визнання недійсним договору на ведення реєстру від 10.02.2009р. №205-РЕ

В засіданні приймали участь:

Від позивача за первісним позовом: Губар В.Є.

Від відповідача - ЗАТ "РЛЗ": Тищук К.П., Созонюк Т.М.

Від відповідача - ТОВ "Рекон": не з'явився.

В судовому засіданні оголошувалися перерви з 16.06.2010р. до 10:30 год. 21.06.2010р. для прийняття рішення, з 21.06.2010р. до 15 год. 23.06.2010р. для вирішення питання про відвід, з 23.06.2010р. до 17:00 год 29.06.2010р. для виготовлення та оголошення повного тексту рішення рішення за заявою представника ЗАТ «РЛЗ»Созонюка Т.М.

ВСТАНОВИВ:

          Позивач - ТзОВ «Емітент-Сервіс»звернувся в господарський суд з позовом про визнання у ТзОВ «Рекон»відсутності права на ведення реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ «Рівненський ливарний завод»та зобов’язання останнього передати ТзОВ «Емітент-Сервіс»систему реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ «Рівненський ливарний завод». В ході розгляду справи позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, згідно якої додатково просить визнати недійсним договір №06-1/2008 на виконання діяльності щодо ведення системи реєстру власників іменних цінних паперів від 11 червня 2008 року між ЗАТ «Рівненський ливарний завод»та ТзОВ «Рекон».

Свої вимоги мотивує тим, що на основі договору №205-РЕ від 10.02.2009р. на ведення реєстру, укладеного між ЗАТ «Рівненський ливарний завод»та ТзОВ «Емітент-Сервіс», останнє здійснює ведення системи реєстру ЗАТ «Рівненський ливарний завод». Рішення про укладання даного договору прийняте загальними зборами товариства, що відбулися 29.01.2009р. З оприлюднених ЗАТ «Рівненський ливарний завод»в засобах масової інформації 30.04.2009р. відомостей позивач дізнався, що реєстратором системи реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ «Рівненський ливарний завод»є також ТзОВ «Рекон», яке здійснює ведення системи реєстру на підставі договору №06-1/2008 від 11.06.2008р.. Оскільки рішення про передачу системи реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ «Рівненський ливарний завод»до ТзОВ «Рекон»ні загальні збори ні наглядова рада товариства не приймала, відповідно ведення системи реєстру власників іменних цінних паперів ТзОВ «Рекон»та укладання з останнім договору №06-1/2008 від 11.06.2008р., суперечить пункту 8.2.2 статуту ЗАТ «Рівненський ливарний завод»та ст. 9 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні».

Крім цього, ТзОВ «Емітент-Сервіс»вказує, що загальними зборами акціонерів ЗАТ «Рівненський ливарний завод», що відбулись 20.03.2007р., було прийнято рішення про відкликання Канського В.К. з посади генерального директора, а новим генеральним директором ЗАТ «Рівненський ливарний завод»було обрано Марчука В.П. Аналогічне рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ «Рівненський ливарний завод»приймалось на зборах 12.09.2007р..Рішення вказаних загальних зборів були оскаржені до господарського суду, але в задоволенні позову про визнання цих рішень було відмовлено (Т.1 а.с.2, 3, 89-94).

ЗАТ «Рівненський ливарний завод»у відзиві за підписом представника Созонюка Т.М. та у судовому засіданні проти позову заперечує, вказує, що насправді завод укладав лише одну угоду, яка була укладена з ТзОВ «Рекон»від 11.06.2008р. за № 06-1/2008 та скріплена підписом та печаткою генерального директора Канського В.К., який уповноважений підписувати угоди такого характеру і лише після того Кошкіним І.В., який не наділений повноваженнями підписувати угоди та діяти від імені ЗАТ «Рівненський ливарний завод», було укладено угоду з ТзОВ «Емітент-Сервіс»від 10.02.2009р. за№205-РЕ на ведення реєстру.

Крім цього, відповідач, як на підставу своїх заперечень посилається на рішення Донецького відділення Постійно - діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації при «Асоціації спеціалістів в аграрній сфері» «Третейська ініціатива»від 05.12.2007р. по справі №281/12.00 за позовом ВАТ «Рівненський завод тракторних агрегатів»до ЗАТ «Рівненський ливарний завод»про визнання втраченим та недійсним реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ «Рівненський ливарний завод», яким позовні вимоги ВАТ «Рівненський завод тракторних агрегатів»було задоволено (Т.1 а.с.28-30).

ЗАТ «Рівненський ливарний завод»у відзиві за підписом представника Тищук К.П. та у судовому засіданні позов визнає, вважає його обгрунтованим, вказує, що загальними зборами акціонерів ЗАТ «Рівненський ливарний завод», що відбулись 05.09.2006р. та 20.03.2007р. було прийнято рішення про відкликання Канського В.К. з посади генерального директора, а новим генеральним директором ЗАТ «Рівненський ливарний завод»було обрано Марчука В.П. Аналогічне рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ «Рівненський ливарний завод»приймалось на зборах 12.09.2007р., відповідно оспорюваний договір №06-1/2008 на виконання діяльності щодо ведення системи реєстру власників іменних цінних паперів від 11 червня 2008 року між ЗАТ «Рівненський ливарний завод»та ТзОВ «Рекон»укладений неуповноваженою особою та без рішення загалних зборів товариства, як того вимагає пункт 8.2.2 статуту ЗАТ «Рівненський ливарний завод»та ст. 9 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні». З інших підстав зазначених у відзиві вважає позов обгрунтованим (Т.1 а.с. 128-134).

ЗАТ «Рівненський ливарний завод»подав зустрічний позов за підписом представника Созонюка Т.М. про визнання недійсним договору №205-РЕ від 10.02.2009р. на ведення реєстру, укладеного між ЗАТ «Рівненський ливарний завод»та ТзОВ «Емітент-Сервіс». Свої вимоги обгрунтовує тим, що оспорюваний договір від імені заводу підписаний Кошкіним І.В., який не наділений повноваженнями підписувати угоди та діяти від імені ЗАТ «Рівненський ливарний завод», тоді як єдиним упоноваженим керівником заводу є Канський В.К., що підтверджується виписками з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців (Т.1 а.с. 61-63).

ТзОВ «Емітент-Сервіс у відзиві проти зустрічного позову заперечує, вказує, що згідно ч. 1 ст. 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

Рішенням загальних зборів ЗАТ «Рівненський ливарний завод»від 29.01.2009р. вирішено обрати ТзОВ «Емітент-Сервіс»реєстроутримувачем системи реєстру власників менних цінних паперів ЗАТ «Рівненський ливарний завод»та затвердити умови договору з реєстратором; припинити дію договору на ведення реєстру № 2-ВР від 26.03.07р. із ТзОВ «Реєстр-Плюс»; призначити дату закриття реєстру та дату передачі системи реєстру власників іменних цінних паперів ; доручити голові Наглядової ради ЗАТ«Рівненський ливарний завод»- директору ТзОВ «Фірма «Восток»Кошкіну Іллі Володимировичу підписати від імені ЗАТ «Рівненський ливарний завод» акт прийому передачі системи реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ «Рівненський ливарний завод»від ТзОВ «Реєстр Плюс»до ТзОВ «Емітент-Сервіс» та договір на ведення реєстру із ТзОВ «Емітент-Сервіс»». Щодо повноважень Канського В.К., як генерального директора ЗАТ «Рівненський ливарний завод», відповідач по зустрічному позову зазначає, що виписки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців не можуть вважатися беззаперечними доказами законності перебування на посаді Канського В.К., а мають оцінюватися у сукупності з іншими доказами. В той же час, загальними зборами акціонерів ЗАТ «Рівненський ливарний завод», що відбулись 05.09.2006р. було прийнято рішення про відкликання Канського В.К. з посади генерального директора, а новим генеральним директором ЗАТ «Рівненський ливарний завод»було обрано Марчука В.П.. Посилаючись на рішення Конституційного суду України по справі № 1-2/2010 від 12.01.2010р. та практику Верховного суду України ТзОВ «Емітент-Сервіс» вказує, що набуття та втрата виконавчим органом товариства повноважень ставиться в залежність від факту його обрання або відкликання, а не від факту внесення змін про виконавчий орган до Єдиного державного реєстру. В задоволенні зустрічного позову просить відмовити (Т.1 а.с. 117-120).

Представник відповідача - ТзОВ «Рекон»жодного разу в судове засідання не з’явився, відзиву на первісний позов не подав, про час і місце розгляду спору повідомлений, що підтверджується поштовими повідомленнями (Т.1 а.с.84, 24, 114).

Приймаючи до уваги те, що відповідач - ТзОВ «Рекон»був завчасно повідомлений про день, час і місце розгляду справи, проте своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався, відзиву на позов з своїми запереченнями не подав, розгляд справи неодноразово відкладався за клопотаннями ТзОВ «Рекон»викладеними у телеграмах на адресу суду, враховуючи, що ТОВ «Рекон»не наданого жодного доказу на підтвердження обставин, які воно вказувало як причину відкладення, те, що представництво в господарському судочинстві не обмежено певним колом осіб, а також те, що закінчується двохмісчний строк вирішення спору передбачений статте 69 ГПК України, суд прийшов до висновку, про можливість вирішення спору за відсутності представника ТзОВ «Рекон».

З цих самих підстав, є необгрунтованими і такими, що направлені на затягування розгляду справи заяви представника ЗАТ «Рівненський ливарний завод»Созонюка Т.М. про порушення прав ТзОВ «Рекон»при розгляді справи без участі його представника, в тому числі після перерви.

Крім цього, слід зазначити що справа мала бути вирішена ще 21.06.2010. і перерви з 21.06.2010р. до 15 год. 23.06.2010р. для вирішення питання про відвід і з 23.06.2010р. до 17:00 год 29.06.2010р. для виготовлення та оголошення повного тексту рішення рішення, оголошувалися саме за заявою представника ЗАТ «Рівненський ливарний завод» Созонюка Т.М.. Слід зазначити, що письмова заява про відвід оголошена Созонюком Т.М. в судовому засіданні 23.06.2010р. була завчасно виготовлена в письмовому вигляді, ще до початку судового засідання, тому суд оцінює заяву про відвід, як відверте зловживання представником своїми процесуальними правами. Крім цього, Созонюк Т.М. не наділений повноваженнями представляти ТзОВ «Рекон», а відповідно і визначати, чи порушені права останнього.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, на основі діючого законодавства, суд прийшов до висновку, що первісний позов підлягає частковому задоволенню, а в задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Судом встановлено, що рішенням загальних зборів акціонерів ЗАТ «Рівненський ливарний завод»( далі по тексту ЗАТ «РЛЗ») від 29.01.2009р. ТОВ «Емітент-Сервіс»було обрано реєстроутримувачем системи реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ «РЛЗ». Доказів визнання вказаного рішення загальних зборів акціонерів недійсним суду надано не було (Т.1 а.с.16,17, Т.2 а.с.1-13).

На підставі цього рішення, між ЗАТ «РЛЗ», в особі представника Кошкіна І.В., та ТзОВ «Емітент-Сервіс», в особі директора Кулик І.Ю., був укладений договір № 205-РЕ від 10.02.2009р., предметом якого є надання послуг з ведення системи реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ «РЛЗ»(Т.1 а.с.4-9) .

В той же час, між ЗАТ «РЛЗ», в особі генерального директора Канського В.К. та ТзОВ «Рекон»в особі директора Джулай Н.С., був укладений договір № 06-1/2008 від 11.06.2008р., предметом якого також є надання послуг з ведення системи реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ «РЛЗ»(Т.1 а.с.31-36).

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України “Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” договір на ведення реєстру емітент може укласти лише з одним реєстратором.

Судом встановлено, що відповідно до наявного в матеріалах справи рішення Донецького відділення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнської громадської організації при «Асоціації спеціалістів в аграрній сфері «Третейська ініціатива»від 05.12.2007р. по справі № 281/12.00 визнано систему реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ «Рівненський ливарний завод»втраченою реєстроутримувачем ВАТ «Рівне-Реєстр»без можливості її відновлення власними силами реєстроутримувача (Т.1 а.с.41-46).

Внаслідок ухвалення третейським судом вказаного третейського рішення, система реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ «Рівненський ливарний завод»була відновлена та передана ЗАТ «РЛЗ» до реєстратора ТОВ «Роялті Реєстр», а в подальшому –до ТОВ «Рекон».

Відповідно до наявної в матеріалах справи Постанови Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 18.06.2008р. № 427-05 встановлено, що ТОВ «Роялті-Реєстр»прийняло на обслуговування реєстр власників іменних цінних паперів ЗАТ «РЛЗ»без відповідного рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ «РЛЗ», що є порушенням вимог, ч. 1, 2 статті 9 Закону України «Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні»(Т.2 а.с.43-49).

Частиною 2 ст. 9 Закону України “Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” (в редакції, що діяла на момент існування спірних правовідносин) встановлено, що виключне право приймати рішення про передачу ведення реєстру власників іменних цінних паперів від одного реєстратора до іншого мають загальні збори акціонерного товариства.

Відповідно до п. 8.2.2. наявного в матеріалах справи статуту ЗАТ “РЛЗ”, рішення про передачу ведення реєстру власників іменних цінних паперів є виключною компетенцією вищого органу управління ЗАТ “РЛЗ” - загальних зборів акціонерів (Т.1 а.с.174-184).

Суду не було надано доказів того, що загальні збори акціонерів ЗАТ «РЛЗ»вирішували питання про передачу ведення реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ «РЛЗ»реєстратору ТОВ «Рекон».

Пунктом 2 Розділу І Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затвердженого рішенням Державнї комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.10.2006р. №1000 (далі Положення) передбачено :

Рішення про передачу ведення реєстру власників іменних цінних паперів приймається загальними зборами емітента. Умови договору на ведення реєстру затверджуються загальними зборами або спостережною (наглядовою) радою у порядку, визначеному статутом емітента.

Якщо у визначений термін рішення про передачу ведення реєстру новому реєстроутримувачу не може бути прийняте загальними зборами акціонерів, виконавчий орган емітента (правління) за погодженням із спостережною радою (за її наявності) приймає рішення про обрання тимчасового реєстроутримувача та передачу йому ведення реєстру на строк до прийняття рішення про обрання нового реєстроутримувача на найближчих загальних зборах, але не пізніше ніж у двомісячний термін.

Рішення про обрання тимчасового реєстроутримувача та передачу йому ведення реєстру можливе тільки в разі:

перевищення максимальної кількості власників іменних цінних паперів для організації самостійного ведення реєстру емітентом; неможливості ведення реєстру власників іменних цінних паперів - за рішенням суду; у зв'язку з прийняттям відповідним органом управління реєстратора рішення про припинення діяльності щодо ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, у тому числі при закінченні строку дії ліцензії реєстратора без отримання нової ліцензії; у зв'язку з анулюванням дії ліцензії на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності, а саме діяльності з ведення реєстру власників іменних цінних паперів за постановою про накладання санкції за правопорушення на ринку цінних паперів або рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку;

розірвання в односторонньому порядку з боку реєстратора договору щодо ведення реєстру власників іменних цінних паперів.

В інших випадках забороняється приймати систему реєстру і здійснювати діяльність з ведення реєстру власників іменних цінних паперів.

Відповідачами не надано доказів дотримання вимог п.2 Розділу І Положення №1000 при укладанні договору договір № 06-1/2008 від 11.06.2008р. та передачі системи реєстру ЗАТ «РЛЗ»до ТОВ «Рекон».

Крім цього, згідо наявного в матеріалах справи Акту Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 13.07.2009р. № 28-05 про правопорушення на ринку цінних паперів, встановлено, що ТОВ «Рекон»прийняло систему реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ «РЛЗ»за відсутності з цього приводу рішення Наглядової ради ЗАТ «РЛЗ». На основі вказаного акту Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку прийнято постанову № 546-КП від 27.07.2009р., якою підтверджено порушення ТОВ «Рекон», які встановлені актом від 13.07.2009р. № 28-05 , а саме не проаналізувало належним чином поданий емітентом - ЗАТ «РЛЗ»пакет документів на достовірність підстав для виконання дій, що вимагаються, оскільки обрання виконавчим органом емітента тимчасового реєстроутримувача - ТОВ «Рекон», не було погоджено зі спостережною радою ЗАТ «РЛЗ»в порушення п.2 Розділу І Положення №1000 (Т.1 а.с.12-15).

Таким чином, ТОВ «Рекон»здійснювали ведення реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ «РЛЗ»без достатніх правових підстав, тобто з порушенням вимог чинного законодавства.

Суд також критично ставиться до рішення Донецького відділення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнської громадської організації при «Асоціації спеціалістів в аграрній сфері «Третейська ініціатива»від 05.12.2007р. по справі № 281/12.00, яким визнано систему реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ «Рівненський ливарний завод»втраченою.

Як вбачається з цього рішення, третейський суд розглянув спір між акціонером та акціонерним товариством, який витікає з корпоративних відносин.

Між тим, відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про третейські суди», третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком: справ, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, пов'язаних із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цих товариств.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно ч. 10 ст. 38 Закону України «Про третейські суди», обставини, встановлені рішенням третейського суду, підлягають обов'язковому доказуванню при розгляді цивільних, господарських та інших справ, в яких беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлені ці обставини.

Таким чином, вказане рішення третейського суду не звільняє сторони від необхідності доказування факту втрати системи реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ «РЛЗ».

Відповідно до п. 1 Розділу ІХ Положення № 1000, утратою системи реєстру акціонерів акціонерного товариства без можливості її відновлення власними силами реєстроутримувача (далі - втрата реєстру) уважається реальна відсутність системи реєстру в реєстроутримувача та не відновлення її у строки та/або в порядку, визначеному в пункті 2 розділу X цього Положення.

Як вбачається з рішення третейського суду від 05.12.2007р., систему реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ «РЛЗ»визнано втраченою реєстроутримувачем ВАТ «Рівне-Реєстр»без можливості її відновлення власними силами реєстроутримувача.

Проте, матеріали справи містять рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ «РЛЗ»від 30.01.2007р. (протокол № 9), згідно якого було вирішено розірвати договір між ЗАТ «РЛЗ»та ВАТ «Рівне-Реєстр»на ведення реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ «РЛЗ»та перейти на обслуговування по веденню реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ «РЛЗ»до незалежного реєстратора ТОВ «Реєстр Плюс». Доказів визнання недійсним цього рішення загальних зборів акціонерів суду не надано (Т.1 а.с.143-146).

В той же час, пунктом 4 Розділу ІХ Положення № 1000 передбачено, що відновлення втраченого реєстру здійснює реєстроутримувач, призначений загальними зборами акціонерного товариства, або тимчасовий реєстратор, призначений правлінням за згодою зі спостережною радою.

Будь-яких доказів, що підтверджують винесення питання про призначення реєстроутримувача для відновлення системи реєстру на розгляд спостережної ради чи загальних зборів ЗАТ «РЛЗ» відповідачі суду не надали.

Судом також встановлено, що на виконання вказаного рішення загальних зборів, реєстр власників іменних цінних паперів був переданий від реєстратора ВАТ «Рівне-Реєстр»до реєстратора ТОВ «Реєстр Плюс». Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи ухвалою господарського суду Харківської області від 26.02.2007р. по справі № 35/156-07 та Постановою Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 18.06.2008р. № 427-05 (Т.1 а.с.152-154, Т.2 а.с.43-49).

Таким чином, суд приходить до висновку про невідповідність факту втрати системи реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ «РЛЗ», встановленому рішенням третейського суду, дійсним обставинам справи. Згідно наявних в матеріалах справи доказів, відсутність системи реєстру власників іменних цінних паперів у реєстратора ВАТ «Рівне-Реєстр»була обумовлена не втратою системи реєстру цим реєстратором, а її передачею до реєстратора ТОВ «Реєстр Плюс», на виконання рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ «РЛЗ»від 30.01.2007р.

Отже, система реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ «РЛЗ»не була втраченою реєстратором ВАТ «Рівне-Реєстр», ведення реєстру здійснювало ТОВ «Реєстр Плюс», а в подальшому позивач –ТОВ «Емітент-Сервіс».

Відповідно до ч.2 ст. 20 Господарського кодексу України, права та законні інтереси суб’єктів господарювання захищаються шляхом визнання наявності або відсутності прав.

З урахуванням вищенаведеного, суд прийшов до висновку про обгрунтованість вимоги ТОВ «Емітент-Сервіс»стосовно відсутності у ТОВ «Рекон»права на ведення реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ «РЛЗ».

Що стосується вимоги про зобов'язання ЗАТ «РЛЗ»та ТОВ «Рекон»передати ТОВ «Емітент-Сервіс»систему реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ «РЛЗ», суд виходить з того, що згідно ч. 2 ст. 9 Закону України “Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” та п. 8.2.2. статуту ЗАТ “РЛЗ”, питання про передачу системи реєстру мають вирішувати загальні збори акціонерів ЗАТ «РЛЗ». Як встановлено судом вище, рішення про передачу ТОВ «Емітент-Сервіс»системи реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ «РЛЗ»та укладання договору №205-РЕ від 10.02.2009р. прийняте загальними зборами товариства, що відбулися 29.01.2009р.. Господарський суд не наділений повноваженнями вирішувати питання, які віднесені до компетенції органів управління товариством. У зв’язку з цим в задоволенні цієї вимоги суд вважає за необхідне відмовити.

Що стосується вимоги первісного позову про визнання недійсним договору від 11.06.2008р. № 06-1/2008, укладеного між ЗАТ «РЛЗ»та ТОВ «Рекон», а також вимоги зустрічного позову про визнання недійсним договору № 205-РЕ від 10.02.2009р., укладеного між ЗАТ «РЛЗ»та ТОВ «Емітент-Сервіс», суд зазначає, що оскільки обидва позови обґрунтовуються тим, що від імені ЗАТ «РЛЗ»спірні договори підписані неуповноваженими особами, - для правильного вирішення цього спору необхідно з’ясувати хто мав правові підстави представляти ЗАТ «РЛЗ»у стосунках із ТОВ «Рекон»та ТОВ «Емітент-Сервіс».

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про господарські товариства»акціонерне товариство, товариство з обмеженою і товариство з додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі статуту.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про господарські товариства»управління товариством здійснюють його органи, склад і порядок обрання (призначення) яких здійснюється відповідно до виду товариства.

Відповідно по пункту 8.1. Статуту ЗАТ «РЛЗ»управління Товариством здійснюють загальні збори акціонерів; Наглядова рада Товариства; Дирекція Товариства; Ревізійна комісія.

Відповідно до п. 8.4.5 Статуту ЗАТ «РЛЗ»генеральний директор діє від імені товариства без довіреності, в тому числі укладає договори, видає довіреності тощо.

З вказаного витікає, що саме генеральний директор ЗАТ «РЛЗ»наділений повноваженням укладати від імені товариства договори та видавати довіреності.

У відповідності зі ст. 41 Закону України “Про господарські товариства” загальні збори акціонерів є вищим органом акціонерного товариства, до виключної компетенції котрого відносяться обрання та відкликання членів його виконавчого органу.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ «РЛЗ»від 05.09.2006р., від 30.01.2007р., від 20.03.2007р., від 12.09.2007р. та від 29.01.2009р. з посади генерального директора ЗАТ «РЛЗ»відкликався Канський В.К. Замість Канського В.К. генеральним директором ЗАТ «РЛЗ»був обраний Марчук В.П.

Згідно ст. 47 Закону України “Про господарські товариства”, виконавчий орган акціонерного товариства повинен організовувати виконання рішень загальних зборів акціонерів.

З цього витікає, що вказані рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ «РЛЗ»є обов’язковими для виконавчого органу цього товариства. Протокол загальних зборів акціонерів за своєю юридичною природою є обов’язковим для виконання локальним актом застосування права. Як локальні та обов’язкові для виконання акти застосування права, вказані рішення загальних зборів мають самостійне юридичне значення і, оскільки вони на момент укладання договору від 11.06.2008р. № 06-1/2008 та договору від 10.02.2009р. № 205-РЕ не були скасовані та не були визнані недійсними, то правові підстави представляти ЗАТ «РЛЗ»у стосунках з ТОВ «Рекон»та ТОВ «Емітент-Сервіс»мав генеральний директор ЗАТ «РЛЗ»Марчук В.П., оскільки відповідно до ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Відповідно, Канський В.К. не мав правових підстав представляти інтереси ЗАТ «РЛЗ»в якості генерального директора після ухвалення загальними зборами акціонерів ЗАТ «РЛЗ»рішення про його відкликання з цієї посади.

Судом також встановлено, що за інформацією, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, керівником ЗАТ «РЛЗ»значиться Канський В.К. Оскільки з наявних в матеріалах справи протоколів загальних зборів акціонерів ЗАТ «РЛЗ»вбачається, що збори приймали рішення про відкликання з посади генерального директора ЗАТ «РЛЗ»саме Канського В.К., а не будь-яку іншу особу, це свідчить, що свого часу до Єдиного державного реєстру була внесена достовірна інформація щодо керівника ЗАТ «РЛЗ»Канського В.К.

Доказів внесення до Єдиного державного реєстру недостовірної інформації –суду надано не було.

Разом з цим, судом встановлений факт невнесення до Єдиного державного реєстру відомостей, які підлягали внесенню до реєстру.

Згідно абз. 11 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо юридичної особи: прізвище, ім'я, по батькові, дата обрання (призначення) та ідентифікаційні номери фізичних осіб - платників податків, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори;

З наявних в матеріалах справи протоколів загальних зборів акціонерів ЗАТ «РЛЗ»вбачається, що загальні збори переобирали органи управління ЗАТ «РЛЗ»- генерального директора, але ця інформація не потрапила до Єдиного державного реєстру через наявність ухвал суду якими неодноразово накладались судові заборони на внесення змін до Єдиного державного реєстру (Т.1 а.с.193-217, Т.2 а.с.57-70).

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Відповідно до наявного в матеріалах справи акту № 1 прийому-передачі документів системи реєстру власників іменних цінних паперів (акцій) ЗАТ «РЛЗ»від 12 лютого 2009 року, який був складений ТОВ "Реєстр Плюс", ТОВ „Емітент-Сервіс” та ЗАТ «РЛЗ», - серед отриманих ТОВ «Емітент-Сервіс»документів значиться протокол загальних зборів акціонерів ЗАТ «РЛЗ»№ 8 від 05.09.2006р. на трьох аркушах (п. 6 акту). З цього протоколу вбачається, що загальні збори акціонерів прийняли рішення про відкликання Канського Валерія Кириловича з посади генерального директора ЗАТ „РЛЗ” та обрання генеральним директором ЗАТ „РЛЗ” Марчука Валерія Павловича.

Тобто інформація про зміну органів управління ЗАТ «РЛЗ»була відома ТОВ «Емітент-Сервіс». Таким чином, виходячи з положень ч. 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", відомості про обрання генеральним директором ЗАТ «РЛЗ»Марчука В.П. можуть бути використані у спорі між ЗАТ «РЛЗ» та ТОВ «Емітент-Сервіс»незалежно від наявності чи відсутності цих відомостей в Єдиному державному реєстрі.

Як вбачається з матеріалів справи, договір № 205-РЕ від 10.02.2009р. між ЗАТ «РЛЗ»та ТОВ «Емітент-Сервіс»зі сторони ЗАТ «РЛЗ»підписаний представником Кошкіним І.В.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ст. 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Відповідно до ч. 3 ст. 237 ЦК України представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 244 ЦК України представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи.

Згідно ст. 246 ЦК України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

Матеріали справи містять акт органу юридичної особи - рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ «РЛЗ»від 29.01.2009р., який є підставою для представництва Кошкіним І.В. інтересів ЗАТ «РЛЗ», та довіреність ЗАТ «РЛЗ»від 02.02.2009р. на ім’я Кошкіна І.В., якою було оформлене це представництво.

Вказана довіреність видана від імені ЗАТ «РЛЗ»генеральним директором товариства Марчуком В.П. Інформація про те, що генеральним директором ЗАТ «РЛЗ»обраний Марчук В.П. може бути використана у спорі між ЗАТ «РЛЗ»та ТОВ «Емітент-Сервіс».

За таких обставин, суд вважає доводи зустрічної позовної заяви про недійсність договору від 10.02.2009р. № 205-РЕ між ЗАТ «РЛЗ»та ТОВ «Емітент-Сервіс»- необгрунтованими.

Щодо посилань представника ЗАТ «РЛЗ»Созонюка Т.М. на інші судові рішення, зокрема на ухвалу господарського суду м.Києва від 22.12.2009р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2010р. по справі № 42/631 (Т.1 а.с.218) суд зазначає, що згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наявність у Канського В.К. повноважень генерального директора ЗАТ «РЛЗ»не може бути підтверджена вказаними судовими рішеннями, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За правилами ч. 1 ст. 23 Закону України «Про господарські товариства»управління товариством здійснюють його органи, склад і порядок обрання (призначення) яких здійснюється відповідно до виду товариства.

Відповідно до ч. 5 ст. 41 Закону України «Про господарські товариства»до компетенції загальних зборів належить утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства.

Таким чином, належним та допустимим доказом наявності у керівника товариства повноважень на вчинення ним дій від імені товариства є відповідне рішення загальних зборів акціонерів цього товариства про обрання його на посаду, а не судові рішення, в яких брали участь інші сторони.

Рішення органів управління ЗАТ «РЛЗ», з якого вбачалось би, що генеральним директором товариства був обраний Канський В.К. –суду надано не було.

Оскільки з урахуванням положень ст. 35 ГПК України перелічені судові рішення не мають преюдиційного значення для даної справи, суд не приймає їх в якості доказів, оскільки згідно ч. 1 ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Суд також погоджується з доводами ТОВ «Емітент-Сервіс»про те, що інформація, що міститься в Єдиному державному реєстрі не має преюдиційного характеру, а виписки з Єдиного державного реєстру мають розглядатися судом у сукупності з іншими доказами, наявними у справі та у відповідності до приписів ст. 43 ГПК України.

В ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" зазначено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

В цьому випадку мова йде про можливість використання таких відомостей в якості достовірних, а не про обов'язковість їх використання.

З огляду на те, що матеріали справи містять рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ «РЛЗ»від 05.09.2006р., від 30.01.2007р., від 20.03.2007р., від 12.09.2007р. та від 29.01.2009р. про відкликання з посади генерального директора ЗАТ «РЛЗ»Канського В.К. та ухвали суду якими накладались судові заборони на внесення змін до Єдиного державного реєстру, господарський суд дістається висновку про відсутність у Канського В.К. повноважень генерального директора ЗАТ «РЛЗ»станом на дату укладання договору № 06-1/2008 від 11.06.2008р. між ЗАТ «РЛЗ»та ТОВ «Рекон».

Суд також приймає до уваги відсутність рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ «РЛЗ» про передачу до ТОВ «Рекон»реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ «РЛЗ», що суперечить чинному законодавству, зокрема ч. 2 ст. 9 Закону України “Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні”.

З урахуванням вимог ч. 2 ст. 9 Закону України “Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” формування волі акціонерного товариства щодо передачі реєстру та обрання реєстратора мало відбуватись виключно шляхом прийняття відповідного рішення загальними зборами акціонерів, чого не сталось.

Як було встановлено вище, при укладанні договору №06-1/2008 на виконання діяльності щодо ведення системи реєстру власників іменних цінних паперів від 11 червня 2008 року між ЗАТ «Рівненський ливарний завод»та ТзОВ «Рекон»не було дотримано і вимог п.2 Розділу І Положення № 1000.

Згідно зі ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5-6 ст.203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Згідно ч. 2 ст. 203 ЦК України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Ця норма цивільного права не встановлює вичерпного переліку способів захисту цивільного права, має посилання на те, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, встановленим договором або законом.

Можливість захисту цивільно-правового інтересу таким способом як заявлення позову заінтересованою особою щодо визнання недійсною угоди, стороною якої вона не є, передбачена п. 3 ст. 215 ЦК України.

Наявність договору від 11.06.2008р. № 06-1/2008 суттєво порушує права позивача, оскільки позбавляє його можливості виконувати свої обов’язки за договором № 205-РЕ від 10.02.2009р. та отримувати відповідну оплату за надані послуги.

За таких обставин, суд вважає вимоги первісного позову ТОВ «Емітент-Сервіс»про визнання недійсним договору від 11.06.2008р. № 06-1/2008 між ЗАТ «РЛЗ»та ТОВ «Емітент-Сервіс»обгрунтованими.

Клопотання представника ЗАТ «РЛЗ»Созонюка Т.М. про зупинення провадження у справі до вирішення окружним адміністративним судом м.Києва справи № 2а-44553/09 (Т.1 а.с. 126) відхилене судом як необгрунтоване, оскільки з вищезаначених у даному рішенні у справі № 17/66 обставин вбачається, що оскаржувана у справі № 2а-44553/09 постанова № 546-КП від 27.07.2009р. Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку є лише одним з багатьох доказів у даній справі, а не єдиним, як вказує Созонюк Т.М..

Крім цього, з наданої позивачем на вимогу суду копії позову у справі № 2а-44553/09 (Т.2 а.с.19-24) вбачається, що постанова № 546-КП від 27.07.2009р. Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку оскаржується з процедурних питань, а не по факту порушень законодавства вчинених ТОВ «Рекон», яке цю постанову не оскаржує. Також слід зазначити, що порушення законодавства вчинені ТОВ «Рекон»встановлені ще і актом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 13.07.2009р. № 28-05 про правопорушення на ринку цінних паперів.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України , суд

В И Р І Ш И В:

1. Первісний позов задоволити частково. Визнати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекон»(м.Київ, вул. Січневого повстання, 11Б, код 24100539) відсутність права на ведення реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ «Рівненський ливарний завод».

Визнати недійсним договір №06-1/2008 на виконання діяльності щодо ведення системи реєстру власників іменних цінних паперів від 11 червня 2008 року між ЗАТ «Рівненський ливарний завод» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рекон».

2. В задоволенні вимог про зобов’язання відповідачів передати Товариству з обмеженою відповідальністю «Емітент-Сервіс»систему реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ «Рівненський ливарний завод»відмовити.

3. В задоволенні зустрічного позову відмовити.

4. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Рівненський ливарний завод»(35331 Рівненська область, Рівненський район, с.Городок, вул. Привокзальна, 2, код 30606056) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Емітент-Сервіс»(61003 м.Харків, Майдан Конституції, буд.1 «Палац Праці», код 24476606) –85 грн. витрат по сплаті держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекон»(м.Київ, вул. Січневого повстання, 11Б, код 24100539) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Емітент-Сервіс»(61003 м.Харків, Майдан Конституції, буд.1 «Палац Праці», код 24476606) –112 грн. 50 коп. витрат по сплаті держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя М.Г. Петухов.