Рішення № 10178170, 24.06.2010, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" червня 2010 р. Справа № 18/100

За позовом Відкрите акціонерне товариство "Рівнеазот"

до відповідача підприємець ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за договором оренди в сумі 34 196 грн. 65 коп.

Суддя О.Г.Крейбух

Представники:

Від позивача : представник Лук'янчук С.М., довіреність № 264-ЮВ від 30.12.09 р.

Від відповідача : представник ОСОБА_3, довіреність № 2055 від 19.03.2010р.

СУТЬ СПОРУ:

Розпорядженням голови господарського суду Рівненської області від 20.05.2010р. справу № 18/100 передано на розгляд судді Крейбух О.Г. у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності суддею Гудак А.В.

Позивач звернувся до господарського суду із позовом до відповідача про стягнення 28707,25 грн. основного боргу по орендній платі, нарахованої відповідно до договору оренди приміщення від 10.10.2008р. № 1539, 2421,26 грн. пені, 2520,93 грн. інфляційних нарахувань та 3 % річних у сумі 547,21 грн.

Позивачем під час розгляду справи неодноразово уточнювалися позовні вимоги.

Відтак, суд здійснює розгляд справи, виходячи з позовних вимог про стягнення з відповідача 20823,13 грн. основного боргу, 1900,96 грн. пені, 1260,07 грн. інфляційних нарахувань та 3 % річних у сумі 354,47 грн.

Відповідач у відзиві на позов та в судовому засіданні 24 червня 2010 року наявність основного боргу по сплаті орендних платежів визнав. Просить розстрочити виконання рішення на 2 роки і зменшити розмір пені у зв'язку з відсутністю доходу від підприємницької діяльності та загальновідомими кризовими явищами в економіці.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши наявні в матеріалах справи і досліджені в судовому засіданні докази, суд

ВСТАНОВИВ:

10 жовтня 2008 року між відкритим акціонерним товариством "Рівнеазот" (надалі - орендодавець, позивач) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (надалі - орендар, відповідач) укладено договір № 1539. За умовами даного договору позивачем передано в строкове платне користування відповідачу приміщення за адресою: м.Рівне, вул.Макарова, 42, загальною площею 85,2 кв.м. Факт передачі приміщення в оренду підтверджується актом приймання-передачі майна в оренду, що є додатком № 1 до зазначеного договору /а.с.11-14/.

За умовами розділу 3 договору розмір орендної плати за користування приміщенням в місяць встановлюється у розмірі 2120,96 грн., в томі числі ПДВ і підлягає коригуванню відповідно до індексу інфляції. Вартість компенсації комунальних послуг визначається на підставі показів облікових приладів, а в разі їх відсутності або несправності - згідно розрахунків. Розрахунки за даним договором здійснюються на підставі виставлених рахунків до 15 числа поточного місяця.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з част.1 ст.613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Частиною 2 ст.613 ЦК України визначено, якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Матеріалами справи підтверджується та визнається позивачем і відповідачем, що рахунки на оплату виставлялися орендодавцем у останній день місяця, за який слід здійснювати оплату орендної плати та комунальних послуг, тобто з простроченням у 15 календарних днів. А тому, враховуючи част.2 ст.613 ЦК України, виконання орендарем зобов'язання по оплаті виставлених рахунків повинно бути відстрочене на 15 календарних днів, тобто рахунки відповідачем повинні бути оплачені до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідачем орендна плата сплачувалась несвоєчасно та не в повному обсязі.

Заборгованість відповідача по орендній платі станом на 01.06.2010р. становила 20823,13 грн., що підтверджується інформативною довідкою № 47 про сплату орендної плати ПП ОСОБА_1 та розрахунком суми основного боргу /а.с.59-62/.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, позовні вимоги про стягнення основного боргу у сумі 20823,13 грн. є такими, що підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню на підставі ст.ст.526, 530, 762 ЦК України та ст.286 ГК України.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Поскільки несвоєчасна сплата орендної плати відповідачем має місце, то позовні вимоги про стягнення за період прострочення з 16.08.2009р. по 10.06.2010р. інфляційних нарахувань у сумі 1260,07 грн. та 3 % річних у сумі 354,47 грн. є підставними та підлягають задоволенню за обгрунтованим розрахунком позивача, перевіреним судом /а.с.64-65/.

Пунктом 6.1 договору № 1539 від 10.10.2008р. передбачено відповідальність орендаря у випадку прострочення сплати орендних платежів у вигляді пені в розмірі 0,2 % від суми простроченого платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Тобто за порушення оплати товару пеня обчислюється у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення.

Поскільки несвоєчасна сплата відповідачем орендної плати має місце, то позивачем нараховано пеню у сумі 1900,96 грн. за період з 16.08.2009р. по 10.06.2010р.

Однак, суд вважає, що розмір нарахованої пені має бути зменшено з огляду на таке.

Відповідно до п.3 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно з част.1 ст.233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до положень ст. 3, ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.

Частина 3 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Так, деклараціями про доходи за 2008 рік, 2009 рік, 01.01.2010р.-31.03.2010р. підтверджується, що підприємець ОСОБА_1 інших доходів, ніж від підприємницької діяльності не мала. При цьому чистий дохід підприємця ОСОБА_1 у 2008 році склав 4760,30 грн., у 2009р. - 2800,48 грн., за 1 квартал 2010 року - 871,25 грн. /а.с.46-51/.

Відтак, враховуючи розмір доходу, отриманого відповідачем у період з 01 січня 2008 року по 31 березня 2010 року, та систематичну часткову сплату останнім основного боргу на протязі всього періоду оренди, суд вважає доцільним зменшити розмір нарахованої позивачем пені - до 950,48 грн. на підставі ст.233 ГК України.

Відношення задоволених позовних вимог до заявлених становить 96,09 %.

Відповідно до ст.49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати пропорційно сумі задоволених позовних вимог, а саме державне мито за подання позовної заяви у сумі 233,88 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 226,77 грн.

Судом відхилено клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення у справі, поскільки зазначене питання підлягає розгляду на стадії виконання судового рішення.

Керуючись статтями 49, 81-1, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 33010, іден.номер НОМЕР_1) на користь відкритого акціонерного товариства "Рівнеазот" (м.Рівне-17, 33017, іден.код 05607824) основний борг у сумі 20823 грн. 13 коп., пеню у сумі 950 грн. 48 коп., інфляційні нарахування у сумі 1260 грн. 07 коп., 3 % річних у сумі 354 грн. 47 коп., державне мито за подання позовної заяви у сумі 233 грн. 88 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 226 грн. 77 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В позові про стягнення пені у сумі 950,48 грн. - відмовити.

Суддя Крейбух О. Г.

підписано "29" червня 2010 року

Помічник судді

Бедратий Ю.В.