Рішення № 10178159, 22.04.2010, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2010 Справа № 3/178-09

По позову Міністерства транспорту та звязку України,011135, м. Київ, пр.-т Перемоги, 14

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Статутне територіально-галузеве обєднання “Південна залізниця”, 61052, м. Харків, вул.. Червоноармійська, 7

До відповідача Кременчуцька міська рада, 39600, м. Кременчук, пл.. Перемоги, 2

Треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1. Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, 01030, м. Київ, вул.. О. Гончара, 55а

2. Комунальне підприємство “Кременчуцьке міське бюро технічної інвентаризації”, 39600, м. Кременчук, вул.. Жовтнева, 27

Про визнання права власності держави Україна в особі Міністерства транспорту та звязку (01135, м. Київ, пр-т Перемоги, 14, код 00017584) на нерухоме майно, що знаходиться в повному господарському віданні Статутного територіально-галузевого обєднання “Південна

залізниця ”(61052, м. Харків, вул.. Червоноармійська, 7, код 01072609) та розташоване за адресою: м. Кременчук Полтавської області, вул.. Вагонна, 13, а саме: обєкт цивільної оборони (протирадіаційне укриття №60478), інвентарний номер 010097), загальною площею 241,9 м2, 1989 року побудови.

С у д д я БУНЯКІНА Ганна Іванівна.

Представники:

від позивача Мілешкін М.М. (див. протокол)

від третьої особи на стороні позивача Ольховський В.М. ( див. протокол)

від відповідача Мариськіна О.О. (див. протокол)

від третьої особи на стороні відповідача: 1 Мандриченко Л.Л.; 2 відсутні . ( див. протокол)

Рішення прийняте після перерви, оголошеної в судовому засіданні 23 березня 2010 року в порядку ст. 77 ГПК України, з огляду на клопотання сторін та третіх осіб щодо надання додаткових документальних доказів, про що зафіксовано в протоколі судового засідання.

Суть спору : Розглядається позовна заява Міністерства транспорту та звязку України про визнання права власності держави Україна в особі Міністерства транспорту та звязку (01135, м. Київ, пр-т Перемоги, 14, код 00017584) на нерухоме майно, що знаходиться в повному господарському віданні Статутного територіально-галузевого обєднання “Південна залізниця ”(61052, м. Харків, вул. Червоноармійська, 7, код 01072609) та розташоване за адресою: м. Кременчук Полтавської області, вул.. Вагонна, 13, а саме: обєкт цивільної оборони (протирадіаційне укриття №60478), інвентарний номер 010097), загальною площею 241,9 м2, 1989 року побудови.

Відповідач позов відхилив за мотивами відзиву на позов від 15.02.2010р. №06-13/12-198, вх. №02156д від 16.02.2010р., не заперечуючи щодо права власності держави Україна на спірний обєкт нерухомості, але поставивши під сумнів право позивача щодо наявності у останнього управлінських функцій від імені держави цим майном.

В реагування на останню обставину та відповідне клопотання відповідача, за ухвалою від 16.02.2010р. до участі в розгляді цієї справи було залучене Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

За письмовим відзивом від 21.04.2010р. №17-18/36 третьої особи МНС, останнє послалося на постанову КМУ від 02.11.2006р. №1539, за якою затверджено Положення про Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, відповідно до якого (пп. 4 п. 24) Міністерство (МНС) здійснює методичне керівництво та контроль за створенням і утриманням фонду захисних споруд. Затак, МНС не наділене правами управління обєктами цивільного захисту, а лише контролю за їх використанням, що цілком узгоджується із обовязками підприємств за ст. 25 ЗУ «Про захист населення і території надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру»від 08.06.2000р. по створенню та утриманню сил і засобів цивільного захисту у постійній готовності, оскільки до сил і засобів цивільного захисту відповідно до ст. 23 Закону входять засоби підприємств. Формування ж фонду захисних споруд визначено ст. 10 зазначеного Закону, а ст. 8 ЗУ «Про цивільну оборону України»визначено, що керівництво підприємств неважно від форм власності і підпорядкування забезпечує своїх працівників засобами колективного захисту ( тобто захисними спорудами), створює сили для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій і несе повязані з цим матеріальні та фінансові витрати. І як резюме, МНС посилається на те, що вище вказаними Законами чітко визначено, так зване «титульне», володіння обєктами цивільного захисту (захисними спорудами) тими підприємствами-балансоутримувачами, які забезпечують укриття персоналу, а тому законних підстав для передачі їх у володіння МНС не має.

Третя особа - БТІ письмовим повідомленням від 19.03.2010р. №61/1675 просить відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на ту обставину, що відповідно до розпорядженням КМУ від 26.11.2008р. №1473-р ще не закінчився термін проведення технічної інвентаризації захисних споруд цивільної оборони (цивільного захисту).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін та третіх осіб (третя особа БТІ письмово повідомили про розгляд спору без участі її представника), дослідивши надані докази, суд - в с т а н о в и в :

Спірне майно - будівля в м. Кременчуці Полтавської області по вул. Вагонній, 13 є сховищем (протирадіаційним укриттям №60478), про що засвідчують паспорт, виданий Управлінням надзвичайних ситуацій Полтавської ОДА на виконання розпорядження КМУ від 26.11.2008 року №1473-р щодо інвентаризації та первинна облікова картка сховища, датована 02.01.1990року, введене в експлуатацію 28.12.1989 року і експлуатується вагонним депо м. Кременчук.

Згідно вимог Плану заходів, затв. розпорядженням КМУ від 26.11.2008 року №1473 р, та наказу МНС України від 10.06.2009 року №390, позивач провів замовлення та отримав виготовлений технічний паспорт від 21.04.2009 року на споруду цивільного захисту в м. Кременчуці по вул. Вагонній, 13.

Об'єкт цивільної оборони №60478 перебуває на балансі вагонного депо м. Кременчук за станом на 01.10.2009 року.

Постанова КМУ від 25.03.2009 року №253 «Про затвердження Порядку використання захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) для громадських, культурних та побутових потреб»визначає утримання захисних споруд на балансі підприємств за рахунок їх коштів та використання для потреб підприємства встановленими способами. Згідно п. 6 зазначеного Порядку підприємство забезпечує належне утримання захисної споруди відповідно до вимог інструкції щодо утримання захисних споруд, які затверджуються МНС.

Оскільки, майно не зареєстроване у встановленому порядку, як державна власність, шляхом внесення даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, це є порушення ст. ст. 3, 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»N 1952-IV від 01.07.2004 р.

Відмова офіційного визнання і підтвердження факту виникнення речових прав на будівлю за державою, в особі позивача, як органу уповноваженого управляти майном; відмова відповідача у визнанні права власності позивача шляхом видачі свідоцтва про право власності, заперечення відповідача проти позову підтверджують наявність спору щодо належності майна - захисної споруди, що в розумінні ч.І ст.1 та ст.12 ГПК України підсудний та підвідомчий до розгляду Господарським судом Полтавської області.

Статтею 170 Цивільного кодексу України визначено, що держава набуває і здійснює цивільні права та обовязки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Відповідно до статті 329 Цивільного кодексу України юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

Статтею 326 Цивільного кодексу України визначено, що у державній власності є майно, в тому числі грошові кошти, які належать державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами.

Приписами статті 3 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" від 21.09.2006 № 185-У встановлено, що об'єктами управління державної власності є, зокрема, майно, що передане державним комерційним підприємствам, установам та організаціям. Статтею 4 Закону встановлено, що суб'єктами управління об'єктами державної власності є, зокрема, міністерства та інші органи виконавчої влади.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про транспорт»державне управління в галузі транспорту здійснюють Міністерство транспорту України, місцеві Ради народних депутаті інші спеціально уповноважені на те органі відповідно до їх компетенції.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2006р. №789 затверджене Положення про Міністерство транспорту та звязку України, відповідно до якого міністерство є головним (провідним органом виконавчої влади з питань реалізації державної політики в галузі залізничного транспорту (п.1) та здійснює державне управління в галузі транспорту (п.п.1 п. 4).

Підпунктом 29 пункту 4 зазначеного Положення встановлено, що міністерство виконує відповідно до законодавства України функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління.

Згідно із ч. 2 статті 73 Господарського кодексу України, орган державної влади, до сфери управління якого входить державне унітарне або комерційне підприємство, є представником власника (тобто держави) і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

До сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України входить Південна залізниця, яка відповідно до пункту 1.1 Статуту Південної залізниці створене згідно з статтями 1, 4 Закону України «Про залізничний транспорт»статутне територіально-галузеве об'єднання, засноване на державній власності і підпорядковане Державній адміністрації залізничного транспорту України, що входить до сфери управління Міністерства транспорту України.

До складу СТГО «Південна залізниця»(надалі Залізниця) входить відокремлений структурний підрозділ - вагонне депо Кременчук (надалі Депо), яке діє на підставі Положення, затвердженого начальником Залізниці від 24.01.2006 № 42/Н.

Відповідно до п.4.2.1 Положення про Депо, основним завданням вагонного депо є утримання рухомого складу в постійному технічному справному стані, а також споруд, приміщень та обладнання депо на рівні, який забезпечить безпеку руху, техніку безпеки та охорону праці.

Згідно технічного паспорту, виданого Комунальним підприємством «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації», довідки Депо про балансову належність від 01.10.2009 №1078 та інвентарної картки обліку основних засобів, в м. Кременчук Полтавської області по вул. Вагонній, 13 розташований об'єкт нерухомості, що обліковуються на балансі Депо та знаходиться в повному господарському віданні Статутного територіально-галузевого об'єднання «Південна залізниця», а саме: об'єкт цивільної оборони (протирадіаційне укриття № 60478) (інвентарний номер 010097), загальною площею 241,9 м.кв., 1989 року побудови, про яке згадувалось вище.

Зазначене нерухоме майно є державним, знаходиться в господарському віданні, правомірному та добросовісному володінні Залізниці та перебуває на балансі вагонного депо Кременчук. Даний об'єкт було побудовано Залізницею за власні кошти господарським способом.

З моменту побудови цього об'єкту, він безперервно експлуатуються та використовуються виключно Залізницею для забезпечення виконання завдань покладених чинним законодавством.

Вищезазначений об'єкт нерухомого майна розташованій в межах смуги відведення - земельної ділянки, яка надана у постійне користування Залізниці, що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею серії ІІ-ПЛ № 002439, виданого відповідно до рішення виконкому Кременчуцької міської ради від 29.12.2000 № 2513. Землю надано у постійне користування для обслуговування та експлуатації комплексу залізничної колії в м. Кременчук.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України»майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташованих на території України, є державною власністю України.

Згідно ст. 9 Закону України «Про транспорт»транспортні засоби, споруди, фінансові ресурси, шляхи сполучення, закріплені за підприємствами, об'єднаннями, установами та організаціями Міністерства транспорту України, є загальнодержавною власністю і належать до єдиної транспортної системи.

Статтею 5 Закону України «Про залізничний транспорт»визначено, що майно, закріплене за залізницями, є загальнодержавною власністю.

Відповідно до ст. 191 Цивільного кодексу України підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом. Підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю.

Згідно п. 4.1., 4.2. Статуту Південної залізниці майно Залізниці становлять основні фонди та оборотні кошти, а також цінності, вартість яких відображається у балансі Залізниці. Майно Залізниці є державною власністю і закріплене за нею на праві повного господарського відання. Залізниця володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд.

Статут Південної залізниці, у відповідності до статті 4 Закону України «Про залізничний транспорт», затверджений наказом Міністерства транспорту України від 29.12.1997 № 457 та погоджений з Міністерством економіки України та Антимонопольним комітетом України.

Пунктами 3.1 та 3.2 Положення про Депо визначено, що майно вагонного депо складають основні фонди, обігові кошти, а також інші матеріальні цінності, вартість яких відображається у балансі депо і є державною власністю та складовою частиною майна Залізниці, закріпленого за вагонним депо на правах повного оперативного управління.

Згідно із ст. 141 Господарського кодексу України до державного майна у сфері господарювання належать цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше індивідуально визначене майно державних підприємств.

Статтею 133 Господарського кодексу України встановлено, що основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління, а також право оперативного використання майна. Держава забезпечує рівний захист майнових прав усіх суб'єктів господарювання.

Право господарського відання згідно з частиною першою ст. 136 Господарського кодексу України є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 № 311 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)»затверджено перелік державного майна України, яке передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності), та встановлено, що державне майно України, яке не належить до комунальної власності, є загальнодержавною (республіканською) власністю. Майно залізничного транспорту, згідно з зазначеною Постановою, до комунальної власності не передавалось.

Позивач та Залізниця забезпечує виконання завдань, покладених державою, тобто забезпечення ефективного використання та збереження закріпленого державного майна.

В даний час право власності на спірний обєкт нерухомого майна належним чином не оформлено та не зареєстровано в органах БТІ, як того вимагає чинне законодавство. Тому враховуючи приписи: (1) Закону України «Про управління обєктами державної та комунальної власності»від 21.09.2006р., за яким до субєктів управління обєктами державної власності віднесено міністерства ( ст.. 4 Закону), (2) ст. 392 ЦК України, за якою власник майна може предявити позов про визнання його права, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, наявні підстави позов задовольнити, визнавши право власності держави Україна в особі Міністерства транспорту та звязку України на спірне нерухоме майно.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати право власності держави Україна в особі Міністерства транспорту та звязку (01135, м. Київ, пр-т Перемоги, 14, код 00017584) на нерухоме майно, що знаходиться в повному господарському віданні Статутного територіально-галузевого обєднання “Південна залізниця ”(61052, м. Харків, вул.. Червоноармійська, 7, код 01072609) та розташоване за адресою: м. Кременчук Полтавської області, вул. Вагонна, 13, а саме: обєкт цивільної оборони (протирадіаційне укриття №60478), інвентарний номер 010097), загальною площею 241,9 м2, 1989 року побудови.,

3. Копію цього рішення надіслати сторонам та третім особам за адресами, зазначеними в її вступній частині.

СУДДЯ БУНЯКІНА Г.І.

Примітка: Рішення господарського суду набирає законної сили після

закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.