Рішення № 10177872, 07.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/16707.06.10                                         

За позовомВідкритого акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Дженералі Гарант” в особі центральної філії

До Державного підприємства “Будівельне управління Служби безпеки України”

Простягнення 5044,12 грн.

Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

Від позивачаКірсанова К.О. —представник за довіреністю від 25.03.2010 р.

Від відповідача Ткачук Д.Б. —представник за довіреністю від 07.05.2010 р. № 43/47 ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У квітні 2010 року Відкрите акціонерне товариство “Українська страхова компанія “Дженералі Гарант” в особі центральної філії звернулося до суду з позовом про стягнення з Державного підприємства “Будівельне управління Служби безпеки України” 5044,12 грн. сплаченого страхового відшкодування за заподіяні страхувальнику позивача збитки працівником відповідача Кікотем Ігорем Олександровичем.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/167 від 14.04.2010 р., яку призначено до розгляду на 07.05.2010 р.

Ухвалою від 07.05.2010 р. розгляд справи було відкладено на 31.05.2010 р. зважаючи на неявку в засідання представника відповідача та неподання сторонами витребуваних судом документів.

31.05.2010 р. в судовому засіданні оголошувалася перерва до 07.06.2010 р.

У судове засідання, призначене на 07.06.2010 р., з’явилися представники сторін, які надали суду для залучення до матеріалів справи документи та доказів по справі.

Представник відповідача подав заяву про визнання позову в частині 3 010,88 грн. страхового відшкодування.

Представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 3 010,88 грн. страхового відшкодування, 300,00 грн. оплати автотоварознавчого дослідження.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши надані оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

18.09.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством “Українська страхова компанія “Дженералі Гарант” та Гончар О.А. укладено договір добровільного страхування транспортних засобів № 19G-0055696, відповідно до якого позивачем прийнято під страховий захист автомобіль “Деу”, державний номер АІ 7092 ВС.

Як вбачається з довідки Головного управління МВС України в м. Києві від 13.11.2007 р. № 5422, вказаний автомобіль отримав механічні пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 05.10.2007 р. на перехресті вул. Кайсарова та пр. Червонозоряного у м. Києві внаслідок зіткнення з автомобілем МАЗ, державний номер 22697 КА, під керуванням Кікоть І.О., який працював водієм відповідача.

Постановою Солом’янського районного суду м. Києва від 05.11.2007 р. у справі № 3-24543/2007 встановлено наступне:

“05.10.2007 року о 10.40 год. гр. Кікоть І.О. керуючи автомобілем МАЗ д/н 22697КА на перехресті вул. Кайсарова-пр. Червонозоряний в м. Києві, при зміні напрямку руху не впевнився в безпеці маневру, не пропустив автомобіль “Деу” д.н. АІ7092ВС, внаслідок чого здійснив зіткнення з ним, що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим порушив п.п. 10.1, 10,3 ПДР”.

На вказаних підставах, Солом’янським районним судом м. Києва відповідно до ст. 124 Кодексу про адміністративні правопорушення України Кікоть І.О. притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді стягнення штрафу у розмірі 17,00 грн.

На думку позивача, оскільки постановою Солом’янського районного суду м. Києва Кікоть І.О., який є працівником відповідача, притягнуто до відповідальності у зв’язку з зіткненням з автомобілем “Деу”, Державне підприємство "Будівельне управління Служби безпеки України" має нести відповідальність в порядку регресу перед позивачем, що прийняв під страховий захист автомобіль “Деу”.

Для встановлення характеру та розміру шкоди, заподіяної страхувальнику, позивачем було замовлено товарознавче дослідження у ТОВ “Експертна компанія “Укравтоекспертиза-Стандарт”.

Згідно зі звітом автотоварознавчого дослідження № 1/3511 від 29.11.2007 р. вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля “Деу”, державний номер АІ 7092 ВС, внаслідок його пошкодження при дорожньо-транспортній пригоді, складає 4 744,12 грн. і становить вартість відновлювального ремонту.

Позивач, керуючись умовами договору № 19G-0055696, на підставі страхового акту № 91231 від 27.02.2008 р. здійснив виплату Гончар О.А. страхового відшкодування в сумі 4 744,12 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2146 від 04.03.2008 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Виходячи з положень ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно з ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, хімічних радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор і та ін.).

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач у своїй заяві від 07.06.2010 р. визнав борг у сумі 3 010,88 грн., а позивач в сою чергу зменшив суму страхового відшкодування до 3 010,88 грн.

Зважаючи на встановлені та вищеописані обставини справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову з огляду на те, що до позивача перейшло право вимоги до відповідача щодо сплаченого страхового відшкодування.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача 300,00 грн. сплачених Товариству з обмеженою відповідальністю “Експертна компанія “Укравтоекспертиза-Стандарт” за проведену оцінку вартості збитку, завданого страхувальнику не підлягають задоволенню, оскільки такі витрати відносяться до витрат господарської діяльності позивача і не підлягають стягненню за регресною вимогою.

Виходячи з приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Зважаючи на вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Державного підприємства “Будівельне управління Служби безпеки України” (01021, м. Київ, вул. Шовковична, 13/2, ідентифікаційний код 20001964) на користь Відкритого акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Дженералі Гарант” (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3, ідентифікаційний код 16467237) 3 010 (три тисячі десять) грн. 88 коп. вартості страхового відшкодування, 30 (тридцять) грн. 10 коп. державного мита та 140 (сто сорок) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині в позові відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                             Л.В. Омельченко

Дата підписання: 29.06.2010 р.