Рішення № 10177778, 15.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98


РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/9515.06.10


За позовомПублічного акціонерного товариства «Банк «Демарк»
до Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»

про стягнення заборгованості

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Грузький Ю.О.

Представники:

від позивача: Оніщенко В.В. (довіреність № 01/20-420 від 18.11.2009р.);

          від відповідача: не з’явились.

В судовому засіданні 15 червня 2010 року за згоди представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство «Банк «Демарк»(надалі - позивач) звернулося до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»(надалі – відповідач, Банк) про стягнення 114,725 унцій золота.

Під час перебування справи на розгляді в суду позивач уточнив (збільшив) свої позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 1 084 274,28 грн. з них 977 885,40 грн. –сума вкладу (100 унцій золота), 65 322,74 грн. –несплачені відсотки за користування вкладом (6,68 унцій золота), 27 999,64 грн. –3% річних та 13 066,50 грн. –інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконане зобов’язання щодо повернення вкладу та сплати процентів за користування ним згідно з умовами договору строкового банківського вкладу (депозиту) в банківських металах № 32/2008/89-Ю/208а від 28.02.2008р.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, участь свого представника в судові засідання забезпечив частково.

Ухвалою від 15.03.2010р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 15.04.2010р. За наслідками розгляду справи 15.04.2010р. по справі було оголошено перерву до 18.05.2010р. Ухвалою суду від 18.05.2010р. розгляд справи у зв’язку з неявкою представника відповідача було відкладено до 27.05.2010р. В судовому засіданні 27.05.2010р. по справі було оголошено перерву до 03.06.2010р. За результатами розгляду 03.06.2010р. по справі було оголошено перерву до 15.06.2010р.

Розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

27 лютого 2008 року між позивачем, який є правонаступником усіх прав та обов’язків ВАТ «Банк «Демарк», що підтверджується витягом з статуту (копія в справі, надалі - Вкладник) і відповідачем (далі по тексту - Банк) (разом - сторони), було укладено договір строкового банківського вкладу (депозиту) в банківських металах № 32/2008/89-Ю/208а (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі - Договір), за умовами п. 1.1 якого Вкладник перераховує, а Банк зараховує на вкладний (депозитний) рахунок Вкладника банківський метал (надалі - вклад) і зобов’язується виплатити Вкладникові вклад та проценти на умовах та в порядку, визначених Договором. Банк зобов’язується повернути суму вкладу до 02.02.2009р. (п. 1.3 Договору). На виконання п. 1.1. Договору Вкладник перераховує, а Банк зараховує на вкладний рахунок банківський метал, зокрема, золото 999,9 проби, загальною масою 100 (сто) тройських унцій.

Строк вкладу з 27.02.2008 року по 27.02.2009 року (п. 2.3. Договору).

Пунктом 2.4 Договору визначений розмір процентної ставки за користування вкладом в розмірі 5 % річних.

Пунктом 2.4 Додаткового договору № 1 встановлено, що сплата процентів здійснюється в день повернення вкладу.

Судом встановлено, а з матеріалів справи вбачається, що 27.02.2008р. Вкладник перерахував, а Банк зарахував суму вкладу, що підтверджується SWIFT - переказом позивача та SWIFT - повідомленням відповідача (копії в справі).

Відповідно до п. 3.4.6. Договору Банк зобов'язався Вкладнику вклад та сплатити нараховані за ним проценти шляхом перерахування на рахунок позивача і в такому випадку з моменту зарахування вкладу та процентів на рахунок, вклад вважається повернутим Вкладнику.

При розрахунку процентів приймається метод «факт/360»(п. 4.3 Договору).

Позивач зазначає, а відповідачем не заперечується та вбачається з його письмових пояснень і підтверджується банківськими виписками (копії документів в справі), що Банк лише частково виконував взяті на себе зобов’язання за Договором, однак в встановлений договором строк суму вкладу на повернув, а також не сплатив проценти за користування вкладом за період з 01.02.2009р. по 31.05.2010р.

19.02.2009р. позивач листом № 10/22-1181 (копія в справі) повідомив відповідача, що у зв’язку з настанням строку закінчення дії Договору останньому необхідно зарахувати кошти в сумі 105,000 тройських унцій банківського металу на його кореспондентський рахунок. На відповідне звернення Вкладника, 03.03.2009р. Банк надав відповідь № 27-2-3949 (копія в справі) в якій зазначив, що Банк має тимчасові труднощі при розрахунках з вкладниками та протягом найблищого часу буде розроблено план дій для поступового виконання зобов’язань перед клієнтами та партнерами.

Позивач вказує, що внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань, станом на 10.06.2010р. у Банка утворилась заборгованість перед Вкладником та становить: за вкладом –100 тройських унцій та за несплаченими процентами за користування вкладом –6,68 тройських унцій (копія розрахунку заборгованості та акт звірки взаєморозрахунків містяться в матеріалах справи).

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

У відповідності до ст. 1061 ЦК України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав. У разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти.

Згідно з п. 2.4 глави 2 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами»№ 516 від 03.12.2003 року, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від іншої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові цю суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, установлених договором.

Частиною 1 статті 1060 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Згідно з п. 3.3 глави 3 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами»№ 516 від 03.12.2003 року банки повертають вклади (депозити) та сплачують нараховані проценти у строки, що визначені умовами договору банківського вкладу (депозиту) між вкладником і банком.

Відповідно до частини першої ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Приписами ч. 2 ст. 524 Цивільного кодексу України сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. Нормами ст. 533 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Такий інший порядок встановлений законодавством, що регулює банківську діяльність, та умовами депозитного договору.

Відповідно до Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»під «іноземною валютою»розуміється як власне іноземна валюта, так і банківські метали, платіжні документи та інші цінні папери, виражені в іноземній валюті або банківських металах.

За ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»до банківських операцій відносяться, в тому числі: розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик; операції з валютними цінностями. Відповідно до п. 2.3. Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17 липня 2001 року за № 275, зареєстрованого в Мін’юсті України 21 серпня 2001 року за № 730/5921, до операцій з валютними цінності відносяться в тому числі операції з банківськими металами на валютному ринку України.

Згідно з пунктом 1.6 глави 1 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, банк сплачує вкладнику суму вкладу (депозиту) і нараховані за ним проценти у банківських металах, якщо вкладний (депозитний) рахунок відкритий у банківських металах, або на умовах та в порядку, передбачених договором, відповідно до заяви вкладника - у національній валюті.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Станом на день звернення позивача до суду відповідач, в порушення умов Договору, свої зобов’язання не виконав, вклад в сумі 100 тройських унцій банківського металу золото та відсотків за користування вкладом в сумі 6,68 тройських унцій банківського металу золото не повернув.

Станом на 10.06.2010р. Національним банком України встановлено офіційний курс банківських металів 97788,54 грн. за 10 тройських унцій.

Таким чином, заборгованість відповідача за Договором в розмірі 106,68 тройських унцій станом на 10.06.2010 еквівалентна: за вкладом 100 (сто) тройських унцій - 977885,40 грн. та заборгованість за процентами за користування вкладом в розмірі 6,68 тройських унцій, що становить - 65322,74 грн.

Пунктом 5.1 Договорів визначено, що за невиконання або несвоєчасне зобов’язань сторони несуть відповідальність, згідно з чинним законодавством.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність контррозрахунку відповідача, стягненню з Банку на підставі ст. 625 ЦК України на користь позивача за період з 28.02.2009р. по 30.04.2010р. підлягають: 3% річних у сумі 27999,64 грн. та інфляційних витрат в розмірі 8800,97 грн.

При цьому, суд відзначає, що позовні вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних витрат не відносяться до штрафних санкцій, а відтак, протягом дії мораторію можуть бути нараховані та заявлені позивачем до стягнення протягом всього період прострочення.

Таким чином, враховуючи все вищезазначене та беручи до уваги те, що термін дії Договору закінчився 27.02.2009р., тобто строк повернення вкладу настав, а Банком сума депозитного вкладу не повернута, нараховані проценти на суму вкладу не сплачені, чим порушено вимоги договору та чинного законодавства, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми вкладу в розмірі 100 (сто) тройських унцій, що в еквіваленті до національної валюти за офіційним курсом НБУ становить 977885,40 грн. та суми процентів за користування вкладом за період з 01.02.2009р. по 31.05.2010р. в розмірі 6,68 тройських унцій, що в еквіваленті до національної валюти за офіційним курсом НБУ становить 65322,74 грн., а також за період з 28.02.2009р. по 30.04.2010р. 3% річних у сумі 27999,64 грн. та інфляційних витрат в розмірі 8800,97 грн. є обґрунтованими.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 1 080 008,75 грн. з них сума вкладу в розмірі 100 (сто) тройських унцій, що в еквіваленті до національної валюти за офіційним курсом НБУ (станом на 10.06.2010р. = 97 788,54 грн. за 10 тройських унцій) становить –977 885,40 грн. та суми процентів за користування вкладом в розмірі 6,68 тройських унцій, що в еквіваленті до національної валюти за офіційним курсом НБУ (станом на 10.06.2010р. = 97 788,54 грн. за 10 тройських унцій) становить –65 322,74 грн., а також 3% річних у сумі 27 999,64 грн. та інфляційних витрат в розмірі 8 800,97 грн.

Судові витрати позивача у сумі 11 035,17 грн. (10 800,09 грн. державного мита та 235,08 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»(ідентифікаційний код: 20025456, адреса: 04053, м. Київ, Шевченківський район, вул. Артема, 15, к/р 32002180102 в Головному управлінні НБУ по м. Києву і Київській області) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк»(ідентифікаційний код: 19357516, адреса: 14000, м. Чернігів, Ново заводський район, вул. Комсомольська, будинок, 28) грошові кошти в розмірі 1080 008,75 грн. (один мільйон вісімдесят тисяч вісім гривень 75 копійок) та судові витрати в розмірі 11 035,17 (одинадцять тисяч тридцять п’ять гривень 17 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяС.М. Морозов

                                                             Дата підписання повного тексту рішення 30.06.2010р.