Рішення № 10177777, 29.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/8029.06.10 За позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Cтрахове Товариство з додатковою відповідальністю «Глобус»

до

третя особаЗакритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»

1)          Скрипник Валерій В’ячеславович

2)          Тимошенко Володимир Володимирович

провідшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 4 433, 40 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін: Від позивача: не з’явились; Від відповідача:

Від третьої особи:не з’явились;

1)          не з’явились;

2)          не з’явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус»до Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»про стягнення збитків в порядку регресу у розмірі 4 433, 40 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 18.10.2008 року на перехресті пр.-та Броварський –вул. Луначарського в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки Деу, д.н. АА 1734 ЕР, під керуванням гр. Скрипника В.В., та автомобіля марки Тойота Кемрі, д.н. АІ 7737 АМ, під керуванням водія Савченка І.М., який був застрахований у позивача на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту АК № 012471.

Позивачем було виплачено власнику автомобіля Тойота Кемрі, д.н. АІ 7737 АМ страхове відшкодування у розмірі 4 433, 40 грн.

За твердженням позивача, відповідальність Скрипника В.В. була застрахована у Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», що підтверджується полісом № ВВ/4653293.

У зв’язку з цим, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 4 433, 40 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2010 року було порушено провадження у справі та призначено розгляд на 01.03.2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні 01.03.2010 року подав докази, витребувані ухвалою суду та надав усні пояснення.

Представник відповідача у судове засідання 01.03.2010 року не з’явився, вимоги ухвали суду від 08.02.2010 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2010 року залучено Скрипника Валерія В’ячеславовича у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, та відкладено розгляд справи на 22.03.2010 року.

Представник позивача у судове засідання 22.03.2010 року не з’явився, вимоги ухвали суду від 01.03.2010 року не виконав, однак 17.03.2010 року через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про витребування у ДП «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України додаткових доказів.

Зважаючи на той факт, що зазначені позивачем у клопотанні докази є необхідними для вирішення спору, керуючись ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, суд задовольнив клопотання позивача про витребування у ДП «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України витягу з Єдиного реєстру довіреностей з інформацією про видачу довіреності на керування транспортним засобом Деу, д.н. АА 1734 ЕР на ім’я Скрипника В.В.

Представник відповідача у судовому засіданні 22.03.2010 року подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначив, що рішення про виплату страхового відшкодування буде прийнято після одержання документів від Тимошенка Володимира Володимировича, які підтверджують законні підстави експлуатації забезпеченого транспортного засобу Деу, д.н. АА 1734 ЕР Скрипником Валерієм В’ячеславовичем.

Представник третьої особи у судове засідання 22.03.2010 року не з’явився, витребуваних ухвалою суду доказів та пояснень не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2010 року продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 26.04.2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні 26.04.2010 року подав витребувані ухвалою суду докази та надав усні пояснення.

Представник відповідача у судове засідання 26.04.2010 року не з’явився, однак 08.04.2010 року через загальний відділ діловодства суду надійшла телеграма, в якій просить суд відкласти розгляд справи у зв’язку з неможливістю направити повноважного представника у дане судове засідання.

Представник третьої особи у судове засідання 26.04.2010 року не з’явився, витребуваних попередніми ухвалами суду доказів та пояснень не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

15.04.2010 року від ДП «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України надійшли витребувані судом докази. Так, згідно з поданим повним витягом з Єдиного реєстру довіреностей, 21.10.2008 року була видана довіреность на керування транспортним засобом Деу д.н. АА 1734 ЕР на ім’я Скрипника Валерія В’ячеславовича, в той час, як дорожньо-транспортна пригода за участю останнього сталася 18.10.2008 року.

Тому, дослідивши матеріали справи та заслухавши представника позивача, у суду виникла необхідність витребувати в УДАІ ГУ МВС України в м. Києві додаткові докази та пояснення щодо того, на яких правових підставах Скрипник В.В. керував транспортним засобом –Деу д.н. АА1734 ЕР під час здійснення дорожньо-транспортної пригоди 18.10.2008 року.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд залучив до участі у справі на стороні відповідача третю особу без самостійних вимог на предмет спору –власника транспортного засобу Деу д.н. АА 1734 ЕР Тимошенка Володимира Володимировича.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2010 року залучено Тимошенка Володимира Володимировича у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, та відкладено розгляд справи на 25.05.2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні 25.05.2010 року подав витребувані ухвалою суду докази та надав усні пояснення.

Представник відповідача у судове засідання 25.05.2010 року не з’явився, витребуваних ухвалою суду правил страхування не надав, однак 21.05.2010 року через загальний відділ діловодства суду надійшла телеграма, в якій останній просить суд відкласти розгляд справи у зв’язку з неможливістю направити повноважного представника у дане судове засідання.

Так, статтею 17 Закону України «Про страхування»встановлено, що правила страхування розробляються страховиком для кожного виду страхування окремо і підлягають реєстрації в Уповноваженому органі при видачі ліцензії на право здійснення відповідного виду страхування. У разі, якщо страховик запроваджує нові правила страхування чи коли до правил страхування вносяться зміни та (або) доповнення, страховик повинен подати ці нові правила, зміни та (або) доповнення для реєстрації до Уповноваженого органу.

Представники третіх осіб у судове засідання 25.05.2010 року не з’явились, витребуваних попередніми ухвалами суду доказів та пояснень не надали, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2010 року відкладено розгляд справи до 21.06.2010 року та витребувано від УДАІ ГУ МВС України інформацію щодо того, на яких правових підставах Скрипник В.В. керував транспортним засобом –Деу д.н. АА 1734 ЕР під час здійснення ДТП 18.10.2008 року, що сталася на перехресті пр-та Броварський –вул. Луначарського.

11.06.2010 року від УДАІ ГУ МВС України надійшла відповідь на запит, відповідно до якої зазначено, що згідно даних автоматизованої інформаційно-пошукової системи управління ДАІ ГУ МВС України в м. Києві, на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди тимчасовий талон на право керування автомобілем Деу, д.н. АА 1734 ЕР, Скрипнику В.В., не видавався.

Також, перевіркою встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення вимог п. 2.1 Правил дорожнього руху України відносно Скрипника В.В. працівниками Державтоінспекції на місці дорожньо-транспортної пригоди не складався.

У судовому засіданні 21.06.2010 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 21.06.2010 року проти позову заперечував та просив суд у позові відмовити.

Представники третіх осіб у судове засідання 21.06.2010 року не з’явились, витребуваних попередніми ухвалами суду доказів та пояснень не надали, про поважні причини неявки суд не повідомили.

У судовому засіданні 21.06.2010 року оголошено перерву до 29.06.2010 року.

У судове засідання 29.06.2010 року представники сторін не з’явилися, проте від представника позивача через загальний відділ діловодства суду надійшла телеграма про відкладення розгляду справи у зв’язку із неможливістю явки представника.

Суд відмовляє у клопотанні позивача про відкладення розгляду справи, у зв’язку із його необґрунтованістю.

На підставі статті 75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

З довідки управління ДАІ ГУ МВС в м. Києві та постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 29.10.2008 року у справі № 3-33575/08, вбачається, що 13.10.2008 року о 17:10 год. Скрипник В.В., керуючи автомобілем Деу, д.н. АА 1734 ЕР на нерегульованому перехресті пр.-т Броварський –вул. Луначарського в м. Києві при наявності дорожнього знаку «Дати дорогу», не надав дорогу автомобілю Тойота, д.н. АІ 7737 АМ, під керуванням водія Савченка І.М., що рухався по головній дорозі, що призвело до зіткнення та пошкодження вказаних транспортних засобів.

Дніпровським районним судом міста Києва від 29.10.2008 року у справі №3-33575/08, Скрипника В.В. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 6 (шість) місяців.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль Тойота, д.н. АІ 7737 АМ.

Пошкоджений автомобіль був застрахований на підставі договору страхування наземного транспорту АК № 012471, укладеного між Товариством з додатковою відповідальністю «Cтрахове Товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пак-Ера».

Згідно із проведеної оцінки майна, відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку та розміру страхового відшкодування № 1544 від 12.11.2008 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Тойота, д.н. АІ 7737 АМ в результаті пошкодження внаслідок ДТП складає 4 433, 40 грн.

Як вбачається із страхового акту № 3588 від 27.11.2008 року позивачем було прийнято рішення про виплату ТОВ «Пак-Ера»4 433, 40 грн. (матеріальний збиток - франшиза).

02.12.2008 року було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 4 433, 40 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 6172 від 02.12.2008 року.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Як стверджує позивач, цивільно-правова відповідальність Скрипника Валерія В’ячеславовича застрахована згідно полісу № ВВ/4653293 у ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група».

18.12.2009 року позивач звернувся до відповідача з регрессною вимогою № 4350-ЮРС на суму 4433, 00 грн.

У відповідь на вказану вимогу відповідач зазначив, що згідно статті 15.1 Закорну України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/4653293, цивільно-правова відповідальність водіїв, які експлуатують автомобіль Деу, д.н. АА 1734 ЕР, на законних підставах, застрахована в ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група».

Тому, рішення стосовно виплати страхвого відшкодування за вимогою від Товариства з додатковою відповідальністю «Cтрахове Товариство з додатковою відповідальністю «Глобус»буде прийнято після одержання документів від Тимошенка Володимира Володимировича, які підтверджують законні підстави експлуатації забезпеченого транспортного засобу Скрипником Валерієм В’ячеславовичем.

В ході розгляду справи, судом було залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Скрипника Валерія В’ячеславовича та власника автомобіля Деу, д.н. АА 1734 ЕР –Тимошенка Володимира Володимировича для дачі пояснень та доказів на підставі яких документів Скрипник В.В. керував автомобілем Деу, д.н. АА 1734 ЕР під час скоєння ДТП.

Однак, зазначені особи в судові засідання не з’являлися, документи на вимогу суду не надали.

Крім того, суд звернувся до ДП «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України для витребування витягу з Єдиного реєстру довіреностей з інформацією про видачу довіреності на керування транспортним засобом Деу, д.н. АА 1734 ЕР на ім’я Скрипника В.В.

15.04.2010 року від ДП «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України надійшли витребувані судом докази. Так, згідно з поданим повним витягом з Єдиного реєстру довіреностей, 21.10.2008 року була видана довіреность на керування транспортним засобом Деу д.н. АА 1734 ЕР на ім’я Скрипника Валерія В’ячеславовича, в той час, як дорожньо-транспортна пригода за участю останнього сталася 18.10.2008 року.

Враховуючи зазначене, суд витребував в УДАІ ГУ МВС України в м. Києві докази та пояснення щодо того, на яких правових підставах Скрипник В.В. керував транспортним засобом –Деу д.н. АА1734 ЕР під час здійснення дорожньо-транспортної пригоди 18.10.2008 року.

У відповідь УДАІ ГУ МВС України в м. Києві повідомило, що згідно даних автоматизованої інформаційно-пошукової системи управління ДАІ ГУ МВС України в м. Києві, на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди тимчасовий талон на право керування автомобілем Деу, д.н. АА 1734 ЕР, Скрипнику В.В., не видавався.

Також, перевіркою встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення вимог п. 2.1 Правил дорожнього руху України відносно Скрипника В.В. працівниками Державтоінспекції на місці дорожньо-транспортної пригоди не складався.

Так, відповідно до п. 2.1 Правил дорожнього руху України передбачено, що Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:

а) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії і талон, що додається до посвідчення;

б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил - технічний талон), а у разі відсутності в транспортному засобі його власника, крім того, - свідоцтво про право спільної власності на цей транспортний засіб або реєстраційний чи інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження таким транспортним засобом;

в) у разі встановлення на транспортних засобах проблискових маячків і (або) спеціальних звукових сигнальних пристроїв - дозвіл, виданий Державтоінспекцією МВС, у разі розміщення реклами, - погодження, що видається підрозділами Державтоінспекції МВС;

г) у встановлених законодавством випадках дорожній лист і документацію на вантаж, що перевозиться; на маршрутних транспортних засобах - схему маршруту та розклад руху; на великовагових і великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів, - документацію відповідно до вимог спеціальних правил;

ґ) поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

Таким чином, судом встановлено, що на місці дорожньо-транспортної пригоди скоєної Скрипником В.В., працівниками Державтоінспекції не було встановлено факту порушення п. 2.1. Правил дорожнього руху України щодо законності керування транспортним засобом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач не довів належними та допустимими доказам, що Скрипник В.В. керував автомобілем Деу, д.н. АА 1734 ЕР не на законних підставах.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно із ч. 3 ст. 1187 ЦК України особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов’язана відшкодувати її на загальних підставах.

Як вбачається із матеріалів справи, власник автомобіля Деу, д.н. АА 1734 ЕР –Тимошенко В.В. не звертався до правоохоронних органів щодо незаконного заволодіння Скрипником В.В. даного автомобіля.

З полісу № ВВ/4653293 видно, що між Тимошенком В.В. та відповідачем був укладений 1-й тип договору, згідно із яким цивільно-правова відповідальність застрахована на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (п. 15.1 ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Отже, навіть якщо Скрипник В.В. не мав законних підстав керувати автомобілем Деу, д.н. АА 1734 ЕР, то відповідальним за спричинену зазначеним автомобілем є Тимошенко В.В.як особа, яка володіє автомобілем на законних підставах.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що між Тимошенком В.В. та відповідачем укладено поліс № ВВ/4653293 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, відповідно до якого Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус»взяло на себе обов’язок відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу –автомобіль Деу, д.н. АА 1734 ЕР. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25500, 00 грн., франшиза –510, 00 грн.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відшкодувавши збитки завдані автомобілем Деу, д.н. АА 1734 ЕР позивач на підставі положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статті 993 ЦК України став в межах сплаченої суми стороною-кредитором у зобов’язанні, що виникло з делікту, замість потерпілого –ТОВ «Пак-Ера».

Тобто, позивач з моменту сплати шкоди за особу відповідальну за її спричинення став кредитором у деліктному зобов’язанні отримавши право замість потерпілого вимагати відшкодування заподіяної шкоди від особи відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктами 1, 3 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

За загальним правилом зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи (стаття 511 ЦК України).

Водночас, згідно з частиною 7 статті 528 ЦК України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто.

Згідно з частинами 1, 2 статті 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.

Вказані норми містяться у розділі І «Загальні положення про зобов’язання»книги п’ятої ЦК України і стосуються як договірних, так і недоговірних (деліктних) зобов’язань.

Відповідно до статті 511 ЦК України у випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Згідно з пунктом 4 частини 1 та частиною 3 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Ні вище вказані договори страхування, ні закон не містять заборони на зміну кредитора у зобов’язанні щодо відшкодування шкоди завданої в результаті ДТП.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Однак, згідно із п. 37.5 Закону страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, потерпілому має бути компенсована сума франшизи у повному обсязі одночасно з виплатою страховиком страхового відшкодування.

Таким чином, у Товариства з додатковою відповідальністю «Cтрахове Товариство з додатковою відповідальністю «Глобус»виникло право вимоги до Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»у порядку регресу на підставі вказаних норм та статей 27 Закону України «Про страхування», 993, 1194 ЦК України та 15.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»на відшкодування завданих внаслідок ДТП збитків з вирахуванням встановленої полісом франшизи у сумі 510, 00 грн.

Враховуючи зазначене, суд визнає пред’явлення даного позову до Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», як до страховика особи відповідальної за завдані збитки, правомірним, та у зв’язку з цим, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми відшкодування підлягають частковому задоволенню у сумі 3 923, 40 грн. (страхове відшкодування - франшиза).

Відповідно до статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1187, 1192 ЦК України та ст.ст. 33, 49, ст. 81 ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»(03038, м. Київ, вул. Івана Федорова, 32 літ. А; код ЄДРПОУ 30859524), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Cтрахове Товариство з додатковою відповідальністю «Глобус»(01010, м. Київ, вул. Андрія Іванова, 21/17, кв. 1; код ЄДРПОУ 20448234) страхове відшкодування у розмірі 3 923 (три тисячі дев’ятсот двадцять три) грн. 40 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 90 (дев’яносто) грн. 27 коп., та 208 (двісті вісім) грн. 86 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяДідиченко М.А.